Справа № 636/919/19 Провадження 1-кп/636/142/25
18.06.2025 місто Чугуїв
Чугуївський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві обвинувальний акт по кримінальному провадженню № 62019170000000115, внесеному 18.11.2019 до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України,-
встановив:
В провадженні суду перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Ухвалою суду від 20.09.2024 відновлено провадження у справі після розшуку обвинуваченого.
В судове засідання обвинувачений ОСОБА_3 , не з'явився, про дату судового засідання повідомлявся своєчасно та належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив.
Прокурором ОСОБА_4 заявлено письмове клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , яке обгрунтовано тим, що в останні 5 судових засідань обвинувачений ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлений, не прибув і не повідомив про причини своєї не явки. Дана обставина унеможливила розгляд справі по суті у розумний строк.
Таким чином, єдиним засобом подальшого розгляду справи є обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 у вигляді тримання під вартою.
Необхідність обрання стосовно ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Так, ОСОБА_5 переховується від суду, у зв?язку з тим, що за місцем реєстрації та фактичного проживання останній не з'являється, на виклики не реагує.
Водночас ОСОБА_3 , усвідомивши можливість отримання кримінального покарання у вигляді позбавлення волі на тривалий термін, переховується від суду, незаконно впливати на свідків по вказаному кримінальному провадженню, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що може привести до перешкоджання встановлення істини по справі, а тому наявні ризики для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
Неможливість застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого у вигляді домашнього арешту пов'язана з тим, що обрання стосовно нього вказаного запобіжного заходу створить передумови вчинення тиску на свідків, понятих експертів у вказаному кримінальному провадженні. Крім цього підстав для застосування щодо підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою, зокрема домашнього арешту, немає, оскільки, незважаючи на наявність у нього постійного місця проживання, підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину.
Крім того, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Зазначені ризики та неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів підтверджується наявними матеріалами кримінального провадження.
Таким чином, встановлена наявність ризиків, які дають достатні підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, а також підстави вважати, що вказаним у клопотанні ризикам неможливо запобігти шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Суд, розглянувши матеріали кримінального провадження, встановив такі обставини.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 переховується від суду.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи, на судовий розгляд упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Відповідно до ст. 186 КПК України клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.
Відповідно до ст. 193 КПК України розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може бути розглянуто за відсутності підозрюваного, крім випадку оголошення його у міжнародний розшук.
Враховуючи, що ОСОБА_3 у міжнародний розшук не оголошено, слідчий суддя приходить до висновку про доцільність відмови у задоволені клопотання слідчого, оскільки його вирішення по суті неможливо за відсутності підозрюваного.
Керуючись ст.ст. 183, 186, 193, 369-372 КПК України
постановив:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора ОСОБА_4 обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя