Справа № 645/2426/25
Провадження № 3/645/656/25
20 червня 2025 року м. Харків
Немишлянський районний суд м. Харкова у складі судді Лисенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові у залі суду протокол про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та матеріали справи додані до нього щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Первомайський Харківської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце служби: в/ч НОМЕР_2 , командир відділення, сержант, відомостей про притягнення до адміністративної відповідальності протягом року суду не надано,-
29.03.2025 року о 02 год 30 хв сержант ОСОБА_1 був виявлений за адресою: АДРЕСА_2 , представниками Військової служби правопорядку з ознаками алкогольного сп'яніння, під час виконання службових обов'язків. В подальшому сержанта ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 та проведено огляд на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу АЛКОНТ -М (№00253). Результат огляду 2.08 проміле. Відповідно до акту медичного обстеження сержант ОСОБА_1 знаходився в нетверезому стані під час виконання службових обов'язків в умовах особливого періоду, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.172-20 КУпАП.
У судове засідання 15.04.2025 для розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, подав до суду заяву про відкладення розгляду у зв'язку з неможливостю з'явитись в судове засідання.
У судове засідання 06.05.2025 для розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився, 05.05.2025 подав до суду заяву про відкладення розгляду у зв'язку з неможливостю з'явитись в судове засідання через перебування на лікуванні.
У судові засідання 30.05.2025 та 20.06.2025 2025 для розгляду справи про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не з'явився. Про розгляд справи повідомлявся належним чином за допомогою направлення поштової кореспонденції за місцем проживання особи, поштова кореспонденція повернулась до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.20) та шляхом смс-інформування на номер телефону зазначений в протоколі : НОМЕР_3 , судову повістку в електронному вигляді отримав 12.05.2025, 19.06.2025 (а.с.23,24). Жодних заяв чи клопотань з процесуальних питань на адресу суду від ОСОБА_1 не надходило.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Верховним Судом в п.34 постанови від 12 березня 2019 року по справі N?910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати Вищої Ради правосуддя від 25 січня 2019 року N?194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Рішеннями Європейського суду окрім іншого визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
КУпАП визначені випадки, коли справа не може розглядатися за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, однак розгляд справи ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, за якою ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності, не належить до даної категорії випадків. Враховуючи обмежений строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, з метою уникнення затягування розгляду справи, справа розглядається за наявними у ній письмовими доказами.
Дослідивши письмові матеріали, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозиція ч. 3 ст. 172-20 КУпАП передбачає відповідальність за розпивання алкогольних, слабоалкогольних напоїв або вживання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів військовослужбовцями, військовозобов'язаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів, або поява таких осіб на території військової частини в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані, у стані наркотичного чи іншого сп'яніння, а також відмова таких осіб від проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, вчинені особою, в умовах особливого періоду.
Відповідно до ст. 1, ч. 8 ст. 4 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" з моменту оголошення мобілізації в Україні або в окремих її місцевостях настає особливий період - тобто період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. Мобілізація - комплекс заходів здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту, підприємств, установ і організацій.
Суд зазначає, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України від 17.03.2014 р. № 303 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом № 1126-VII від 17.03.2014, в Україні з цього часу діє особливий період. Відповідне рішення уповноваженою особою про його скасування, як і рішення про демобілізацію військовослужбовців, прийнятих на військову службу за контрактом на строк до закінчення особливого періоду, не приймалося.
24 лютого 2022 року Україна зазнала чергового акту збройної агресії з боку Російської Федерації. Відбулося широкомасштабне вторгнення в Україну збройних сил РФ, що триває і досі.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб введено в Україні воєнний стан, який був неодноразово продовжений.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП підтверджується доказами, які наявні в матеріалах справи: протоколом про адміністративне правопорушення серії ДНХ-2/15-60 від 29.03.2025; актом № 635 огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу тестом Алконт-М № 00253, результат склав 2.08 проміле, чеком тесту №9452 приладу Алконт-М № 00253 від 29.03.2025, результат тесту 2.08 проміле, копією військового квитка ОСОБА_1 .
За таких обставин, на підставі вищевикладених норм закону, суд вважає докази, що містяться в матеріалах справи, належними та допустимим і у своїй сукупності такими, що доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 172-20 КУпАП.
За загальними правилами ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.
Враховуючи вищевикладене, а також тяжкість скоєного правопорушення, особу правопорушника, суд приходить до висновку про необхідність накладення на нього стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією вказаної статті, вважаючи, що зазначений вид стягнення буде достатнім та необхідним, а також в повній мірі сприятиме зміцненню законності, запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами, та сприятиме вихованню у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України.
На підставі ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, стягується судовий збір з особи, на яку накладено адміністративне стягнення, у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Таким чином з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
З урахуванням вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8, 33, 40-1, 221, 251, 252, 280, 283-285, 287, 289, 294 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-20 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Направити копію постанови суду до ІНФОРМАЦІЯ_3 - до відома.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у 15-ти денний термін, відповідно до вимог ст. 307, 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу.
Строк пред'явлення постанови до виконання протягом трьох місяців з дня набрання постановою законної сили.
Суддя О.О. Лисенко