запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/635/25Головуючий у 1-й інстанції Сакоян Д.І.
Єдиний унікальний №317/3472/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.124 КУпАП
06 червня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Стариченка М.П., захисника Сапожнікової О.В., діючої в інтересах ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 на постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 07 квітня 2025 року, якою
провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ,
за ст.124 КУпАП закрито на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 21.06.2024 о 16 год. 52 хв., на автодорозі с.Мар'ївка - с.Розумівка +1 км Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку. Також ОСОБА_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Даними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 (б), п.10.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Суд на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП закрив провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
В апеляційній скарзі представник Стариченко М.П., просив скасувати постанову суду, прийняти нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та притягнути останнього до адміністративної відповідальності. Свої вимоги мотивував тим, що постанова судді є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню. Апелянт наполягає на тому, що дії водія ОСОБА_2 перебувають у причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками. На переконання апелянта, в матеріалах справи містяться належні та допустимі докази, що у своїй сукупності повністю підтверджують вину водія ОСОБА_2 .
Від захисника Сапожнікової О.В. надійшли письмові заперечення на апеляційну скаргу представника Стариченка М.П., в яких вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду від 07.04.2025 року залишити без змін.
Заслухавши представника Стариченка М.П., який підтримав апеляційну скаргу; захисника Сапожнікову О.В., яка заперечила проти апеляційної скарги та просила постанову судді залишити без змін; перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, дослідивши зміст висновків експерта за результатами судової інженерно - транспортної експертизи; дослідивши зміст відеозапису з камери відеореєстратора автомобіля AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Положеннями ст.280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст.283 КУпАП вбачається, що постанова суду має бути вмотивованою.
Аналізуючи висновки суду першої інстанції про недоведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення у зв'язку із порушенням ним п.2.3 (б), п.10.1 Правил дорожнього руху, апеляційний суд вважає їх недостатньо обґрунтованими.
Проаналізувавши усі докази у справі, апеляційний суд дійшов висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ст.124 КУпАП адміністративного правопорушення.
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови суду за постановою Запорізького районного суду Запорізької області проведено комплексну інженерно-транспортну експертизу за фактом ДТП.
Зі змісту висновку експерта №КСЕ-19/108-24/21945 від 14.03.2025 року встановлено наступне.
У п.4 Заключної частини висновку експерта зазначено наступне: «З урахуванням файлу з назвою: «1MGJ7794.MOV». який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування з написами «MFP687BL18121973 2» та файлу з назвою «IMGJ7794.MOV», який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування з написами «CMFP686BL13110722 4», автомобіль, іменований ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_1 , в момент початку зміни напрямку руху ліворуч знаходився в межах правої смуги руху».
В той же час, відповідно до п.3 Заключної частини висновку експерта слідує, що «З урахуванням файлу з назвою: «IMG7794.MOV», який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування з написами «MFP687BL18121973 2» та файлу з назвою: «IMG7794.MOV», який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування з написами «CMFP686BL13110722 4», автомобіль іменований як: AUDI Q7, н.з. НОМЕР_2 , в момент початку зміни напрямку pyху ліворуч водієм автомобіля, іменованого як: ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_1 . знаходився частково на своїй смузі руху, частково на зустрічній».
Співставивши вищенаведені твердження експерта, можна зробити логічний висновок, що водій автомобіля AUDI Q7, н.з. НОМЕР_2 розпочав виконання свого маневру перший, тому саме водій ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_1 , повинен був дати дорогу ОСОБА_1 .
Адже, за змістом п.14.3 ПДР, водієві транспортного засобу, якого обганяють, забороняється перешкоджати обгону шляхом підвищення швидкості руху або іншими діями (зокрема різким поворотом ліворуч із вимкненими світловими покажчиками повороту).
Тому, порушення п.10.1 ПДР «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», яке ставиться в провину ОСОБА_2 безумовно та поза будь-яким розумним сумнівом мали місце в даній ситуації.
У п.11 Заключної частини висновку експерта зазначено наступне:
«З урахуванням файлу з назвою: «IMG 7794.MOV», який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування з написами «MFP687BL18121973 2» та файлу з назвою: «IMG7794.MOV», який містить відеозапис, що міститься на наданому диску для лазерних систем зчитування з написами «CMFP686BL13110722 4» ввімкнення світлового покажчику повороту на автомобілі, іменованому як: ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_1 , засобами, наявними в розпорядженні експерта, не виявлено. Враховуючи, що на автомобілі ВАЗ 21063 (номерний знак НОМЕР_1 ) перед початком маневру зміни напрямку руху, не був ввімкнений світловий покажчик повороту, тому відповідь на запитання: «Якщо так, то на якій відстані до початку маневру був увімкнений світловий покажчик повороту?» позбавлена сенсу та експертами не вирішувалось».
Така поведінка водія ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_1 є грубим порушенням ПДР, а саме п.9.2 (б) ПДР за змістом якого, водій повинен завчасно подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: перед перестроюванням, поворотом або розворотом.
В той же час, згідно з п.9.3 ПДР, у разі відсутності або несправності світлових покажчиків повороту сигнали початку руху від правого краю проїзної частини, зупинки зліва, повороту ліворуч, розвороту або перестроювання на смугу руху ліворуч подаються лівою рукою, витягнутою вбік, або правою рукою, витягнутою вбік і зігнутою у лікті під прямим кутом угору.
Проте, жодних сигналів рукою ОСОБА_2 так само не було виконано.
І хоча, порушення п.9.2 (б) ПДР прямо не ставиться водію ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_1 у провину, неподання сигналу повороту ліворуч, фактично стало однією з головних причин даного ДТП.
В той же час, завчасне (за 150-200 м поза населеними пунктами) подання сигналу повороту, значно зменшило, або взагалі нівелювало настання даної дорожньо-транспортної пригоди.
Суд І інстанції неправильно розтлумачив та застосував відповіді експерта на поставлені перед ним запитання № 21 та № 24, які були викладені у висновку експерта № КСЕ-19/108-24/21945 від 14.03.2025.
Експертом було надано оцінку діям водіїв-учасників дорожньо-транспортної пригоди за двома варіантами:
1) в момент зміни автомобілем ВАЗ напрямку свого руху ліворуч, автомобіль AUDI рухався за автомобілем ВАЗ з деяким бічним інтервалом між правою бічною частиною автомобіля AUDI та лівою бічною частиною автомобіля ВАЗ;
2) в момент зміни автомобілем ВАЗ напрямку свого руху ліворуч, автомобіль AUDI рухався за автомобілем ВАЗ, при цьому між ними був відсутній бічний інтервал між правою бічною частиною автомобіля AUDI та лівою бічною частиною автомобіля ВАЗ.
При цьому, суд першої інстанції дійшов висновку, що «експертом за будь-яких з вищенаведених варіантів не встановлено порушення ОСОБА_2 п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху. Разом з тим, наявність у діях обвинуваченого порушення п. 10.1 Правил дорожнього руху ставиться експертом у залежність від наявності чи відсутності бічного інтервалу між: автомобілями, при цьому експерт зазначає про неможливість встановити як відносно ширини дороги розташовувались обидва транспортні засоби та інтервал між ними в момент зміни автомобілем ВАЗ напрямку свого руху».
Тим не менш, відповідаючи на запитання № 21 «Чи є у діях водіїв ОСОБА_2 та ОСОБА_1 невідповідності вимогам Правил дорожнього руху» та на запитання № 24 «Чи перебувають дії водіїв з технічної точки зору у причинному зв'язку з ДТП з урахуванням відеозапису а пояснень учасників ДТП і свідків», експерт зазначив, що в обох варіантах в діях водія автомобіля ВАЗ 21063, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 вбачаються невідповідності вимогам п.9.2 (б), 9.4 Правил дорожнього руху.
Апеляційний суд розцінює даний висновок таким, що узгоджується із матеріалами даного провадження, зокрема поясненнями учасників ДТП, зафіксованими в установленому законом порядку вихідними даними (схема розташування автомобілів, дорожня розмітка на місці ДТП, прив'язка до місцевості, фото таблиця тощо).
Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови суду за заявою ОСОБА_1 проведено судову інженерно-транспортну експертизу за фактом ДТП. ОСОБА_1 було надано відповідну копію Висновку експерта № 64 від 01.10.2024 року.
Зі змісту вказаного висновку встановлено наступне.
З технічної точки зору в діях водія автомобіля ВАЗ 21063 н.з. НОМЕР_1 вбачається невідповідність вимогам п.2.3 (д), п.9.2 (б), п.9.4, п.10.1 Правил дорожнього руху, що дає підстави дійти висновку про причинно-наслідковий зв'язок дій водія вказаного автомобіля із настанням даної пригоди.
На переконання апеляційного суду саме недотримання водієм ОСОБА_2 положень п.2.3 (б), п.10.1 ПДР призвело до зіткнення зазначених транспортних засобів з їх обопільним пошкодженням. А тому рішення суду першої інстанції про відсутність вини ОСОБА_2 у настанні даної ДТП не відповідає обставинам справи.
Матеріалами справи не було встановлено жодних обставин, які б перешкоджали чи обмежували можливість особи, яка притягається до адміністративної відповідальності об'єктивно виявити рух автомобіля AUDI Q7 НОМЕР_2 , який рухався головною дорогою та перший розпочав виконання маневру обгону із виїздом на зустрічну смугу руху, яку згодом почав перетинати ОСОБА_2 на керованому ним автомобілі. Під час дослідження відеозапису з камери відеореєстратора біло встановлено, що водій ОСОБА_2 в певний момент перебуваючи в безпосередній близькості до передньої частини автомобіля під керуванням водія ОСОБА_1 різко повністю перекрив траєкторію його подальшого руху прямо. Встановлені експертним шляхом час до зіткнення 1,56 сек і відстань між автомобілями 37-39 метрів, зупинний шлях 64-73 метри вказували про неможливість уникнути прямого зіткнення автомобілів шляхом застосування екстреного гальмування водієм ОСОБА_1 . Відтак недотримання саме водієм ОСОБА_2 п.10.1, п.2,3Б призвело до створення ним аварійної ситуації і змусили водія ОСОБА_1 різко змінити напрямок свого руху ліворуч з метою уникнення прямого зіткнення з автомобілем під керуванням ОСОБА_2 з наступним з'їздом з проїжджої частини дороги і виїздом в поле.
У зв'язку з чим, апеляційний суд вважає встановленим, що 21.06.2024 о 16 год. 52 хв., на автодорозі с.Мар'ївка - с.Розумівка +1 км Запорізького району Запорізької області, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем ВАЗ 21063 д.н.з. НОМЕР_1 , при зміні напрямку руху не переконався у безпеці та скоїв зіткнення з автомобілем AUDI Q7 д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який рухався у попутному напрямку. Також ОСОБА_2 не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою. У результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження. Даними діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.3 (б), п.10.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право, в тому числі, скасувати постанову та закрити провадження у справі; або скасувати постанову та прийняти нову постанову.
З матеріалів справи вбачається, що адміністративне правопорушення було вчинено 21.06.2024 року, тобто на момент розгляду справи апеляційним судом сплив передбачений ст.38 КУпАП строк накладення адміністративного стягнення.
Відповідно до вимог п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Оскільки на час розгляду справи апеляційним судом вказані строки закінчились, провадження по справі підлягає закриттю.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову судді Запорізького районного суду Запорізької області від 07 квітня 2025 року відносно ОСОБА_2 скасувати.
Постановити нову постанову.
Визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні передбаченого ст. 124 КУпАП адміністративного правопорушення.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ст.124 КУпАП у відповідності до п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП закрити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 317/3472/24