Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1965/24
20.06.2025 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області у складі:
головуючого - судді Вознюка Р.В.,
за участі секретаря судового засідання Федченко Л.В.,
справа № 677/1965/24,
сторони у справі:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
вимоги позивача - визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, закриття провадження в справі,
представник позивача - Якимчук М.М.,
розглянув справу у відкритому судовому засіданні в залі суду справу.
До суду звернувся представник позивача ОСОБА_1 адвокат Якимчук М.М. із позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення № 13984 від 21.11.2024 року про накладення на нього адміністративного стягнення за ч. 3 ст.210-1 КУпАП в сумі 17000 грн. та закрити провадження у справі.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 21.11.202 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_2 щодо позивача була винесена постанова № 13984 від 21.11.2024 року, якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП, у зв'язку із не прибуттям до ІНФОРМАЦІЯ_3 15.10.2024 року на 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, яку отримав Укрпоштою
Вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та такою що підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі зважаючи на таке.
Повістка про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 була надіслана за адресою АДРЕСА_1 .
Разом з тим, на виконання Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024 року № 3633-ІХ, який набув чинності 18.05.2024 року, позивачем було здійснено особисте звернення до ІНФОРМАЦІЯ_3 та здійснено уточнення своїх облікових даних в строки визначені законодавством, а також пройдено медичний огляд ВЛК, про що свідчать відповідні записи у тимчасовому посвідчені військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 05.07.2019 року та за результатами оновлення даних було наклеєно штрих код з особистим номером позивача з реєстру «Оберіг». Під час оновлення даних, позивачем було зазначено адресу: АДРЕСА_2 .
А тому на момент надсилання виклику про прибуття 15.10.2024 року на 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, органу ТЦК та СП було відомо про адресу реєстрації та проживання Позивача в місті Красилові, а не в місті Києві, однак повістка була надіслана не за адресою проживання Позивача, а тому представник позивача вказує, що відсутній доведений факт належного оповіщення Позивача, як військовозобов'язаного про виклик про прибуття 15.10.2024 року на 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_3 по повістці, а відповідно відсутність підстав для притягнення Позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Таким чином, оскільки у даному випадку відсутня вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до оскаржуваної постанови, у зв'язку з чим відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, представник позивача наголошує, що адміністративне стягнення накладено на ОСОБА_1 незаконно та необґрунтовано, тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Відзив на позов до суду не подано.
02.12.2024 року відкрито провадження у справі.
В ході судового розгляду представник позивача адвокат Якимчук М.М. вимоги позову підтримав, вказав, що ОСОБА_1 з 2023 року живе за місцем реєстрації у м. Красилів, перед цим позивач був зареєстрований у АДРЕСА_1 . Наголосив, що позивач вчасно оновив свої данні в червні 2024 року звернувшись до ІНФОРМАЦІЯ_4 , де вказав місце проживання: АДРЕСА_2 . Водночас повістка позивачу була направлена на стару адресу реєстрації, а тому він не може вважатися належним чином оповіщеним.
У судове засідання 12.06.2025 позивач та його представник не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 , який належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання 12.06.2025 не з'явився, доказів поважності своєї неявки у судове засідання не надав, відзив на позов до суду не надіслав.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у суті.
Суд вважає за необхідне розглянути справу у відсутність учасників справи, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
12.06.2025 судом оголошено про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відкладено ухвалення та проголошення судового рішення на 20.05.2025.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом об'єктивно встановлено, що 21.11.2024 року начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 полковник ОСОБА_2 виніс постанову №13984 про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 17000 грн.
Згідно з постановою, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 1 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», п. 2 ч. 1 дод. 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме, не прибув 15.10.2024 року на 09:00 до ІНФОРМАЦІЯ_2 по повістці, яку отримав Укрпоштою. Скоїв правопорушення під час дії особливого періоду.
Згідно витягу з додатку Резерв+ адресою проживання ОСОБА_1 зазначено АДРЕСА_2 та міститься відмітка, що дані уточнено вчасно.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст.210,210-1 КУпАП).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, а частиною 3 цієї статті за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Відповідно до Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року воєнний стан. В подальшому його дія продовжувалася і останнім Указом Президента України № 26/2025 від 14.01.2025 року, затвердженого Законом України № 4220-IX від 15.01.2025 року продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 08.02.2025 року строком на 90 діб, - до 09.05.2025 року.
Згідно з ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію» громадяни зобов'язані, зокрема, з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду.
Відповідно до ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов'язаний з'явитися у зазначені у ній місце та строк.
Відповідно до п. 2 ч. 1 дод. 2 «Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», затверджених Постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 року «Про затвердження порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів» призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні прибувати за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів на збірні пункти, призовні дільниці, до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках, розпорядженнях) районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів для взяття на військовий облік та визначення призначення на особливий період, оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на навчальні (перевірочні) та спеціальні збори військовозобов'язаних та резервістів;
Пунктом 23 постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», яка набрала чинності 18.05.2024 року встановлено (надалі - Постанова №560), що виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки.
Відповідно до п. 27 Постанови №560 під час мобілізації громадяни викликаються з метою взяття на військовий облік, проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Відповідно до п. 34 Постанови №560 у разі коли резервіст або військовозобов'язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов'язаним під час уточнення облікових даних. У разі неуточнення протягом 60 днів резервістом або військовозобов'язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.
У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов'язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (п. 24 Постанови №560).
Згідно пункту 23 Постанови №560 поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).
Згідно з нормами п. 41 Постанови №560 належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку є
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Відповідно до п. 82 «Правил надання послуг поштового зв'язку», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 р. № 270, рекомендовані листи з позначкою «Повістка ТЦК» під час доставки вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об'єкта поштового зв'язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК».
Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв'язку адресат (одержувач) не з'явився для одержання рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК», працівник об'єкта поштового зв'язку робить позначку «адресат відсутній за зазначеною адресою», яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв'язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.
Згідно із вимогами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п. 43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), п. 282), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом. Розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зазначене положення поширюється на доказування правомірності оскаржуваного рішення (дії чи бездіяльності). Окрім доказування правових підстав для рішення (тобто правомірності), суб'єкт владних повноважень повинен доказувати фактичну підставу, тобто наявність фактів, з якими закон пов'язує можливість прийняття рішення, вчинення дії чи утримання від неї.
Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов'язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів та з'ясованих в судовому засіданні обставин.
Судом у відповідності до положень ст. 79, 162, 171 ч.9 п.8, 175 КАС України в ухвалі Красилівського районного суду Хмельницької області від 02.12.2024 року про відкриття провадження в було роз'яснено відповідачу право подати відзив на позов та наявні у нього докази, а також роз'яснено, що відповідно до ч.4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідач таким правом не скористався, відзив на позов не подав. Будь-яких заяв, клопотань про відкладення судового розгляду для підготовки з метою надання можливості відповідачу надати відзив на позовну заяву суду не подавав. Відомостей про наявність поважних причин неподання відзиву на позов відповідачем суду не повідомлено.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Судом вживалися заходи для повного з'ясування всіх обставин справи, зокрема, 26.02.2025 та 28.04.2025 письмовими запитами суду витребовувалася судом інформація з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів щодо зміни місця проживання військовозобов'язаного ОСОБА_1 із зазначенням дати уточнення таких відомостей та адрес місць проживання.
На виконання запитів Красилівського районного суду ІНФОРМАЦІЯ_3 було надано витяг з ЄДРПВР у якому зазначена актуальна адреса військовозобов'язаного ОСОБА_1 , а саме АДРЕСА_2 . Відомостей з ЄДРПВР щодо зміни адреси місця реєстрації позивача суду не надано.
Представник позивача адвокат Якимчук М.М. в обґрунтування позовних вимог вказував на те, що повістку про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_3 позивачу було надіслано на на стару адресу реєстрації, а саме АДРЕСА_1 , замість зазначеної позивачем при оновленні даних адреси: АДРЕСА_2 , а тому ОСОБА_1 не був належним чином оповіщеним про свій обов'язок з'явитися до ІНФОРМАЦІЯ_3 на 15.10.2024 на 09:00 год.
Відповідачем, вказані доводи представника позивача, належними, достатніми та допустимими доказами в ході судового розгляду не спростовано.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, а тому за відсутності належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, суд доходить висновку, що останнього неправомірно було притягнуто до адміністративної відповідальності, оскільки доказів протилежного суду надано не було.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що оскаржувану постанову слід скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Отже, враховуючи, що позов підлягає задоволенню, то з відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, підлягає стягненню на користь позивача сплачений судовий збір в сумі 605,60 грн.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 245, 247, 251, 283, 287 КУпАП, ст.ст. 2, 5, 9, 72-77, 134, 139, 241-246, 286 КАС України, Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», суд,-
Позов задовольнити.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_2 у справі про адміністративне правопорушення №13984 від 21.11.2024 року, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень, провадження у справі закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 грн 60 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених КАС України.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .
Суддя Р. В. Вознюк