Справа № 587/2376/25
17 червня 2025 року Сумський районний суд Сумської області у складі головуючого судді Вортоломей І. Г., за участю секретаря судового засідання Бондаренко О. М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник позивача ТОВ «ФК Європейська агенція з повернення боргів» звернувся до суду з вищевказаним позовом та просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором та за картковим рахунком в сумі 19063 грн 93 коп. та 3028 судових витрат. Вимоги обґрунтовані тим, що 12 січня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2038751460 та відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в межах кредитного договору № 2038751460_Card. 13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено Договір факторингу № 13/10/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні АТ «ОТП Банк» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників. Відповідно до вказаного реєстру ТОВ «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідачки в сумі 7809,31 грн., з яких: 6910,67 грн. - загальна сума боргу по тілу; 1,16 грн - загальна сума боргу по відсотках та 897,48 грн - сума заборгованості по комісії. Відповідно до Реєстру боржників №2 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору №2038751460_Card в сумі 11254,62 з яких: 7085,06 грн - заборгованість по тілу кредиту та 4169,56 - заборгованість по відсотках. З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме 13 жовтня 2023 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій та незважаючи на це, відповідачка не виконала свого обов'язку та припинила повертати наданий їй кредит у строки і на умовах, передбачених договором. Загальна заборгованість за договорами становить 19063 грн 93 коп., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою судді від 19 травня 2025 року відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
У судове засідання представник позивача не з'явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечував.
Відповідачка належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, відзиву на позов не надала.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тому суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Беручи до уваги, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких підстав.
Встановлено, що 12 січня 2022 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 2038751460, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» зобов'язується надати відповідачу грошові кошти в загальній сумі 7479,00 грн на придбання товару, з яких 490,00 грн - на сплату додаткових послуг. Дата остаточного повернення кредиту 12 квітня 2023 року. Строк, на який надається кредит, визначений Графіком платежів. Повернення кредиту та сплата процентів відбувається шляхом сплати позичальником ануїтетних платежів. (а.с. 6-13).
До позовної заяви також додано пакет документів, що передували укладенню кредиту: Анкета-Заява №б/н на отримання кредиту (а.с. 12-13), паспорт споживчого кредиту (а.с. 10), графік платежів (а. с. 10 зв.б., а.с.11).
12 січня 2022 року ОСОБА_1 отримала позитивне рішення від АТ «ОТП банк» щодо можливості надати позичальнику кредит та у подальшому отримала у ТОВ «Комфі Трейд» магазин Комфі товар у кредит на суму з ПДВ 6989,00 грн (а.с.14 зв.б., а.с.15).
Відповідачка в свою чергу зобов'язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, інші платежі, визначені вказаним договором відповідно до Додатку №1 до кредитного договору «Графік платежів та розрахунок загальної вартості кредиту» (а.с. 11).
13 жовтня 2023 року між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 13/10/23, відповідно до умов якого АТ «ОТП Банк» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату, а ТОВ «ЄАПБ» приймає належні АТ «ОТП Банк» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників (а.с. 18-21).
Згідно з Витягом з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 13/10/23 від 13 жовтня 2023 року АТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 2038751460 від 12 січня 2022 року на загальну суму боргу 7809,31 грн, з яких: 6910,67 грн загальна сума боргу по тілу; 1,16 грн загальна сума боргу по відсотках та 897,48 грн заборгованість по комісії (а.с. 20).
Сума заборгованості за кредитним договором № 2038751460 від 12 січня 2022 року підтверджується розрахунком ТОВ «ФК «ЄАПБ» за період з 13 жовтня 2023 року по 31 березня 2025 року, згідно з якою станом на 31 березя 2025 року заборгованість за вказаним кредитним договором не погашена, залишок заборгованості складає 7809,31 грн (а.с. 16).
Таким чином, відповідачка має непогашену заборгованість перед позивачем за договором № 2038751460 від 12 січня 2022 року в розмірі 7809,31 грн.
Відповідно до частини 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
За вимогами ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовується положення параграфа 1 («Позика») глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до вимог статей 525-526, 530, 1050 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, тому позичальник зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування грошима.
Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
За приписами ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достовірність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Також у своїй позовній заяві представник позивача зазначає, що ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок № НОМЕР_1 в межах кредитного договору №2038751460_Card. Згідно з Витягом з реєстру боржників № 2 до договору факторингу № 13/10/23 від 13 жовтня 2023 року АТ «ОТП Банк» передало, а ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» прийняло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за картковим рахунком № НОМЕР_1 в межах кредитного договору № 2038751460_Card в сумі 11254,62 з яких: 7085,06 грн - заборгованість по тілу кредиту та 4169,56 - заборгованість по відсотках. Але позивачем не надано суду належних та допустимих письмових доказів відкриття відповідачкою такого карткового рахунку, видачі їй кредитних коштів і, їх розміру, зокрема, розміру кредитного ліміту та інформації щодо його зменшення чи збільшення у подальшому, видачі останній банківських карток певного зразка та інформації щодо, зокрема, процентної ставки за користування ними, погодження умов надання кредитних коштів з відповідачкою. Суд не має можливості переконатися у наявності заборгованості за тілом кредиту саме у заявленому позивачем розмірі.
Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі ухвалити рішення у справі на користь протилежної сторони. Отже, доказування є юридичним обов'язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, а не суду.
Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У справах про стягнення кредитних коштів на банк або іншу фінансову установу покладений обов'язок довести факт передачі коштів позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, в іншому випадку, без доведення цього факту, втрачається право банку на пред'явлення будь-якої вимоги.
Доведення позивачем умов кредитування і наявності заборгованості є обов'язком позивача, виходячи з принципу змагальності сторін, закріпленого статтею 12 ЦПК України.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі №61-28582ск18.
Наданий позивачем розрахунок заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2038751460_Card від 12 січня 2022 року за період з 13 жовтня 2023 року по 31 березня 2025 року, не є безспірним доказом існування заборгованості та її розміру. Ненадання відповідачем відзиву на позов не дає суду підстав стверджувати про визнання обставин, зазначених в позовній заяві та доведення таких обставин перед судом.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що до матеріалів позовної заяви позивачем не надано виписки з банківського рахунку відповідачки за період з моменту відкриття карткового рахунку, який би доводив, зокрема, факт встановлення первинного кредитного ліміту останній та відображував би його розмір.
Ураховуючи викладене, суд доходить висновку про недоведеність заявленого розміру заборгованості за картковим рахунком № НОМЕР_1 , відкритим в межах кредитного договору № 2038751460_Card від 12 січня 2022 року, як за тілом кредиту, так і за простроченими відсотками, факту наявності заборгованості у відповідачки перед позивачем та її розміру, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.
Таким чином, враховуючи, що відповідачка, отримавши кошти в кредит за кредитним договором №2038751460 від 12 січня 2022 року, своїх зобов'язань по їх поверненню і сплаті процентів за користування грошима не виконала, суд, установивши всі обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за кредитним договором №2038751460 від 12 січня 2022 року та стягнення з відповідача боргу у розмірі 7809,31 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями статті 141 ЦПК України, відповідно до якої стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до обсягу задоволених вимог. Ураховуючи, що позовні вимоги задоволено в сумі 7809,31 грн, тобто на 41,0%, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1241,48 грн (3028,00 грн.* 41,0 %) судового збору.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 80, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268, 280, 282, 288, 354 ЦПК України, ст. 525, 526, 530, 610-612, 627, 1049, 1054 ЦК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, ЄДРПОУ 35625014, IBAN№ НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором №2038751460 в розмірі 7809 (сім тисяч вісімсот дев'ять) гривень 31 копійок та сплачений судовий збір в розмірі 1241 (одна тисяча двісті сорок одна) гривень 48 копійок.
В іншій частині позову відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя І. Г. Вортоломей