Справа № 521/10082/25
Номер провадження № 2/521/5323/25
20 червня 2025 року м. Одеса
Суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Громік Д.Д., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини, -
До суду надійшов позов ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, у зв'язку з чим підлягає залишенню без руху виходячи з наступного.
Згідно із ч. 4 ст.177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до ч. 1 та п.п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір справляється у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
За нормами ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з позовної заяви, ОСОБА_1 звернувся до суду з двома вимогами немайнового характеру, а саме:
- про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини;
- про визнання його спадкоємцем за правом представлення.
При зверненні до суду з позовною заявою через систему «Електронний суд» позивачем було сплачено судовий збір за квитанцією № 4083-8848-2952-5876 від 18 червня 2025 року у розмірі 1211,20 грн. за одну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, позивач повинен сплатити судовий збір, з застосуванням коефіцієнту 0,8,в розмірі 968 грн. 96 коп. за другу вимогу немайнового характеру за реквізитами для сплати судового збору до Хаджибейського районного суду м. Одеси (https://ml.od.court.gov.ua/sud1519/gromadyanam/tax/) та надати до суду оригінал квитанції про сплату судового збору.
Крім того, згідно з ст.175 ЦПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
У своєму позові позивач просить суд визначити додатковий строк на прийняття спадщини та зазначає, що відповідачі відсутні.
Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Разом з тим, як вбачається з позову, в ньому позивач не зазначає про наявність інших спадкоємців та не звертається окремо із клопотанням про витребування спадкової справи для встановлення кола спадкоємців та визначення належних відповідачів у справі, що підлягає виправленню.
Отже, позивачу слід визначитись із суб'єктним складом учасників справи та надати суду виправлену редакцію позовної заяви.
Крім того, Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз'яснено, що при розгляді справ про спадкування суди мають звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Відповідно до ч. 4 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Згідно Глави 13 «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5, передбачено, що у постанові про відмову у вчиненні нотаріальної дії зазначаються: дата винесення постанови; прізвище, ініціали нотаріуса, який виніс постанову, найменування та місцезнаходження державної нотаріальної контори або найменування нотаріального округу та адреса розташування робочого місця приватного нотаріуса; прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, місце її проживання або найменування і місцезнаходження юридичної особи; про вчинення якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до нотаріуса (короткий зміст прохання); причини відмови у вчиненні нотаріальної дії з посиланням на чинне законодавство; порядок і строки оскарження відмови з посиланням на норми цивільного процесуального законодавства.
Отже, реалізація права на звернення до суду із позовом щодо спадкування здійснюється після відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, а відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину повинна підтверджуватися належними доказами, а саме - відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину.
При дотриманні названих умов, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину, особа може звернутися до суду шляхом оскарження дій нотаріуса за правилами позовного провадження.
Таким чином, законом встановлено перелік інформації, яка має бути надана позивачем суду до часу відкриття провадження в справі, оскільки впливає на реалізацію функції щодо відкриття провадження.
Суд звертає увагу, що відповідно до діючого законодавства України, про нотаріат, відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії має бути у письмовому вигляді. Зазначена категорія справ не може розглядатись за відсутності письмової відмови, оскільки в такому випадку вважається, що право особи не порушено.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, позивачу необхідно, на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), надати суду постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії на його ім'я.
Також, всупереч положенням ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивачем не вказано:
- на виконання п. 6 ч.3 ст. 175 ЦПК відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- на виконання п. 7 ч.3 ст. 175 ЦПК - відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- на виконання п. 8 ч.3 ст. 175 ЦПК - зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- на виконання п. 9 ч.3 ст. 175 ЦПК - попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Виходячи з вищезазначеного, вважаю, що дана позовна заява подана з порушення вимог ст. 175 ЦПК України, у з в'язку з чим підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 133-140, 175, 185, 353 ЦПК України,-
Позов ОСОБА_1 про визначення додаткового строку для подачі заяви на прийняття спадщини - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в п'ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
Роз'яснити, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк, виконає вимоги, визначені статтями175,177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч.3 ст.185 ЦПК України).
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху направити позивачу до виконання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду в частині визначення розміру судового збору шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Д.Д. Громік