154/493/25
2/154/577/25
17.06.2025 року Володимирський міський суд Волинської області у складі головуючого судді Пустовойт Т.В., при секретарі судового засідання Мазій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивачки адвокат Лесик С.І. до Володимирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин
У січні 2025 представник позивача, адвокат Лесик С.І., який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Володимирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин.
В обґрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер двоюрідний дядько позивачки ОСОБА_2 . З метою реалізації своїх спадкових прав після смерті дядька, звернулась до нотаріуса, яким під час вивчення документів було встановлено, що нею пропущено строк для прийняття спадщини, а також відсутні документи, які свідчать про родинний зв'язок між нею та померлим, про що видані відповідні роз,язнення про звернення до суду.
Крім позивачки, у померлого ОСОБА_2 інших спадкоємців, які б претендували на спадкове майно немає.
Встановлення факту родинних відносин необхідно позивачці для видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті двоюрідного дядька.
Крім того зазначено, що в установлений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори позивачка не подавала, оскільки не знала, що спадкодавець був власником майна а також не мала правовстановлюючих документів.
Представник позивачки просить встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 . А також визначити останній додатковий строк у 3 місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті двоюрідного дядька ОСОБА_2 , посилаючись на пропуск строку з поважних причин.
В судовому засіданні позивачка та її представник адвокат Лесик С.І., який діє на підставі ордеру №1126528 від 08.01.2025, заявлені позовні вимоги підтримали з наведених у позові підстав. Позивачка пояснила, що останні роки дядька проживав зі своєю матір,ю, а потім сам. Спілкувались дуже рідко, околи збирались колом сім,ї, в родині відомо, що він багато років тому розлучився, стосунки з дітьми не підтримував, вони проживають десь закордоном. Останнім часом дядько хворів, його похованням займалась вся сім,я. Житло, яке залишилось після його смерті захащено, останнім часом померлий за ним не доглядав, вона сплатила всі борги по комунальним послугам. На сімейній нараді обговорили щодо спадкування майна, ніхто з сім,ї на майно не претендує і не заперечують, щоб успадкувала саме вона. 17.062025 в судове засідання не з,явились, надали заяву про завершення розгляду справи за їх відсутності.
Представник відповідача юрисконсульт юридичного відділу Виконавчого комітету Володимирської міської ради Штик О.В. в судовому засіданні будь яких заперечень щодо заявлених позовних вимог не надав, однак висловив свою позицію , що як сторона скористався правом щодо встановлення обставин по суті спору. 17.062025 в судове засідання не з,явився, надав заяву про завершення розгляду справи за його відсутності, не заперечував проти задоволення позову за наявними в матеріалах справи доказами.
Суд, заслухавши позицію учасників справи, пояснення свідків, дослідивши письмові матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено наступні обставини.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 27.09.1980, позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є дочкою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
06 жовтня 1979 ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_3 , актовий запис №267, та змінила прізвище на « ОСОБА_6 », свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_2 від 06.10.1979.
Згідно свідоцтва про народження серія НОМЕР_3 від 20.10.1955 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є дочкою ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
ОСОБА_9 28.08.1954 уклала шлюб з ОСОБА_7 , свідоцтво про одруження серія НОМЕР_4 від 11.08.1960 р. та змінила прізвище на « ОСОБА_10 ».
ОСОБА_11 25.11.1955 уклала шлюб з ОСОБА_12 , та змінила прізвище на « ОСОБА_13 », свідоцтво про укладення шлюбу серія НОМЕР_5 від 11.08.1960.
ОСОБА_14 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , свідоцтво про смерть серія НОМЕР_6 від 22.05.2021.
ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 65 років помер ОСОБА_2 . Актовий запис про смерть №368 від 06 вересня 2023.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_15 підтвердила, що її тато ОСОБА_16 , ОСОБА_8 та ОСОБА_14 рідні брат та сестри. Померлий ОСОБА_2 є її двоюрідним братом, а отже позивачці доводиться двоюрідним дядьком. В родині відомо, що позивачка звернулась до нотаріуса та суду щодо оформлення спадщини після померлого ОСОБА_2 , крім неї ніхто на спадкове майно не претендує.
Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні також пояснив, що померлий ОСОБА_2 доводиться йому двоюрідним братом, а позивачка його двоюрідна племінниця. ОСОБА_2 був розлучений, проживав з матір,ю яка померла заздалегідь до його смерті. Організацією похорон ОСОБА_2 займала в тому числі і позивачка. В родині всі відмовились від майна померлого і віддали успадкувати позивачці. Також зазначив, що мати позивачки ОСОБА_4 двоюрідні сестра і брат, а отже позивачці померлий доводиться двоюрідним дядьком.
Аналогічні відомості в судовому засіданні надала свідок ОСОБА_18 .
Як вбачається із копії свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_7 від 08.09.1993 та реєстраційного посвідчення №3838 від 01.12.1997р. ОСОБА_19 на праві особистої власності належить житловий будинок, розташований у АДРЕСА_1 .
Пунктом 7постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення»передбачено, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Однак, суд зазначає, що під родинними відносинами слід розуміти кровний зв'язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв'язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).
Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв'язок між людьми, з наявністю якого закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв'язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).
В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.
Згідно роз'яснень, викладених в п.1постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути: спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв'язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.
До заяви про встановлення факту родинних відносин, в якій зазначається мета, з якою заявник просить встановити цей факт, можуть додаватися такі документи та докази:
1) докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
2) довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі - РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
3) пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
Таким чином, судом встановлено і доведено належними та допустимими доказами, що померлий ОСОБА_2 є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , але через відсутність документів, які свідчать про родинний зв'язок між особами, позивачка позбавлена можливості оформити свої спадкові права у встановленому законом порядку.
Згідно п.1 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.
Відповідно дост.263 ЦПК Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.ст.12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідност.76 ЦПК Українидоказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
З урахуванням всіх наданих доказів у сукупності, суд вважає, доведеним факт родинних відносин між ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 , як племінницею та двоюрідним дядьком, тому позовні вимоги є законними і підлягають задоволенню.
Щодо додаткового строку для прийняття спадщини.
В судовому засіданні позивачка пояснила, що своєчасно прийняти спадщину після смерті свого двоюрідного дядька не змогла, оскільки не знала про належність йому спадкового майна, правовстановлюючих документів не мала.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини у статті 6 Конвенції, якою передбачено право на справедливий суд, не встановлено вимоги до держав засновувати апеляційні або касаційні суди. Там, де такі суди існують, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до цих судів (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
Отже, право на справедливий судовий розгляд, закріплене в пункті 1 статті 6 Конвенції, необхідно розглядати як право на доступ до правосуддя.
Тобто Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови щодо забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
Гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд включає в себе принцип доступу до суду, ефективність якого обумовлюється тим, що особі має бути забезпечена можливість звернутися до суду за вирішенням певного питання, і що держава не повинна чинити правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
З огляду на вказані фундаментальні права і гарантії, серед яких основоположним є право приватної власності, які гарантуються кожній особі як основним законом України так і міжнародним нормативним актом, суд зобов'язаний належним чином перевіряти докази, що надані позивачем в обґрунтування його права власності, та сприяти захисту такого права.
За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).
Відповідно до ст.1272 ЦК України визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Судом встановлено, що крім позивачки, у померлого ОСОБА_2 наявні інші спадкоємці за законом, проте жоден з них на спадщину не претендує, про що відсутність поданих ним заяв щодо прийняття спадщини.
Отже, суд, оцінюючи причини неприйняття спадщини позивачкою у встановлений законом строк, повинен врахувати також й принцип «пропорційності» тісно пов'язаний із принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід'ємну складову та інструмент верховенства права, зокрема й у питаннях захисту права власності.
Дотримання принципу «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, все одно буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано розумної пропорційності між втручанням у право особи та інтересами суспільства. Ужиті державою заходи мають бути ефективними з точки зору розв'язання проблеми суспільства, і водночас пропорційними щодо прав приватних осіб. Оцінюючи пропорційність, слід визначити, чи можливо досягти легітимної мети за допомогою заходів, які були б менш обтяжливими для прав і свобод заінтересованої особи, оскільки обмеження не повинні бути надмірними або такими, що є більшими, ніж необхідно для реалізації поставленої мети.
Враховуючи наведені норми, суд повинен враховувати принцип пропорційності між застосованим заходом та переслідуваною метою, якою є захист порушених прав заявника в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому, з урахуванням встановлених обставин по справі, позиції відповідача, який визнав заявлені позовні вимоги, поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини є доведеною та обґрунтованою, внаслідок чого позов підлягає задоволенню та наданню позивачці додаткового строку в три місяці.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 12, 81, 89, 234, 256, 263-265 ЦПК України, ст.ст.392, 1220, 1222, 1269, 1270, 1272 ЦК України, суд,
Позов ОСОБА_1 , представник позивачки адвокат Лесик С.І. до Володимирської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин - задовольнити.
Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є двоюрідним дядьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для прийняття спадщини за законом, після смерті двоюрідного дядька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном у 3 (три) місяці від дня набрання законної чсили судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення суду виготовлено 20.06.2025.
Суддя Тетяна ПУСТОВОЙТ