19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/4368/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на рішення Господарського суду Харківської області
у складі судді Кухар Н. М.
від 25.02.2025 та
на постанову Східного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Сгара Е. В., Гетьман Р. А., Склярук О. І.
від 15.05.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба"
про стягнення 266 143,65 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба" про стягнення 266 143,65 грн, у тому числі: 210 643,83 грн пені; 24 846,37 грн 3% річних; 30 653,45 грн інфляційних втрат.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 у справі № 922/4368/24 у задоволенні позову відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що Товариство співвласників багатоквартирного будинку "Усадьба" є колективним споживачем комунальної послуги, у зв'язку із чим нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат заборонено з огляду на положення постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 17.03.2020 № 530.
Постановою від 15.05.2025 Східний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 у справі № 922/4368/24.
02 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 у справі № 922/4368/24.
Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пунктом 8 частини 1 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Справи, на які поширюється дія пункту 1 частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, є малозначними в силу властивостей притаманних їм, виходячи з ціни пред?явленого позову та його предмета (постанова об?єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 905/1623/20).
Згідно з частиною 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Ціна позову у даній справі становить 266 143,65 грн, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (100 х 3 028,00 грн = 302 800,00 грн). Таким чином справа № 922/4368/24 є малозначною.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року).
Отже Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Необхідність відкриття касаційного провадження у малозначній справі Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" обґрунтовує тим, що наразі господарськими судами різних інстанцій приймаються судові рішення, які свідчать про формування судової практики, яка не є однозначною, застосовують по різному норми Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку", Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" щодо ототожнення визначень ОСББ яке є юридичною особою із населенням (фізичними особами), звільнення від відповідальності за прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким визначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19) та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги; та Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, яким введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022; постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", які звільняють населення від такої відповідальності, що формує неоднакову судову практику, та яка протирічить законодавству на ринку природного газу. Так, у справах № 906/164/22, № 916/2431/23, № 920/1253/23, № 910/13554/23, № 922/4086/23, № 916/1438/23, № 902/629/23, № 916/2429/23, № 904/2874/23, № 908/1377/23, № 916/4779/24, № 904/2080/24, № 919/1442/23, № 918/969/24, № 916/3889/23, № 904/2061/24 господарські суди дійшли висновку про відсутність правових підстав ототожнювати та вважати, що ОСББ відноситься до категорії "побутовий споживач" або "колективний споживач", або населення, а є юридичною особою при виконанні договорів постачання природного газу та позовні вимоги задовольнили. В той же час є ряд протилежних судових рішень у малозначних справах № 916/2084/24, № 914/1874/24, № 922/2105/24, № 916/2058/24, № 905/1442/23, № 922/4086/23, № 904/3087/23, № 916/3888/23, № 916/3886/23, де суди застосовують зазначені норми Законів, та відмовляють у стягненні додаткових нарахувань у вигляді пені, 3% річних та інфляційних втрат. Таким чином Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" вважає, що касаційна скарга у справі № 922/4368/24 та її розгляд судом касаційної інстанції має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Відповідно до частини 4 статті 17 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики (пункт 4).
Єдність судової практики є фундаментальною засадою здійснення судочинства і визначається тим, що має гарантувати стабільність правопорядку, об'єктивність і прогнозованість правосуддя. Застосування ж судами різних підходів до тлумачення законодавства, навпаки, призводить до невизначеності закону, його суперечливого та довільного застосування.
При цьому, фундаментальне значення для формування правозастосовчої практики означає, що скаржник у своїй касаційній скарзі ставить на вирішення суду касаційної інстанції проблему, яка, у випадку відкриття касаційного провадження Верховним Судом, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.
Суд звертається до правової позиції, висловленої Великою Палатою Верховного Суду в ухвалі від 07.12.2018 у справі № 922/6554/15, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів:
- кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності;
- якісні показники характеризуються відсутністю сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема, невизначеністю на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватись як виключна правова проблема, відсутністю національних процесуальних механізмів вирішення виключної правової проблеми іншими способами ніж із використанням повноважень Великої Палати Верховного Суду тощо.
Такі критерії, серед іншого, можливо використовувати для визначення чи має справа фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, адже останнє є оціночним поняттям.
При цьому, алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичний склад у справі, що формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Розглянувши викладені скаржником доводи щодо наявності випадку для касаційного оскарження судових рішень у малозначній справі, передбаченого підпунктом "а" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши судову практику Верховного Суду у подібних правовідносинах, Суд вважає за необхідне звернути увагу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на наявність правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладеної у постановах від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21, від 13.02.2024 у справі № 922/1717/23, від 27.05.2025 у справі № 916/2778/24, від 05.06.2025 у справі № 914/1568/24, що юридична особа, створена шляхом об'єднання власників квартир, зокрема фізичних осіб, які у розумінні Закону України "Про ринок природного газу" є побутовими споживачами, споживаючи природний газ для вироблення теплової енергії виключно для забезпечення потреб таких осіб, є колективним побутовим споживачем; усунуто розбіжності у застосуванні/незастосуванні судами до об'єднань співвласників багатоквартирних будинків як "колективних побутових споживачів" Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", норм постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", якою заборонено нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, припинення/зупинення надання житлово-комунальних послуг населенню у разі їх не оплати або оплати не в повному обсязі до припинення чи скасування карантину, воєнного стану в України.
З огляду на викладене, висновки, яких дійшли суди попередніх інстанцій, відмовляючи у задоволенні позову у справі № 922/4368/24, в якій Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" подано касаційну скаргу, відповідають наведеним вище правовим позиціям Верховного Суду.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі та відсутність обставин, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 922/4368/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2025 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 922/4368/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду Харківської області від 25.02.2025 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.05.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова