19 червня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/14796/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Вронська Г. О., Кондратова І. Д.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Смирнової Ю. М.
від 21.02.2025 та
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Владимиренко С. В., Демидова А. М., Ходаківська І. П.
від 13.05.2025
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна"
про стягнення 400 000,00 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Мішем" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна" про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 400 000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що перераховані Товариству з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна" грошові кошти в сумі 400 000,00 грн є такими, що набуті без достатніх правових підстав (безпідставно набутим майном), оскільки між сторонами не існує жодних господарських правовідносин, у зв'язку з чим ці кошти підлягають поверненню на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 у справі № 910/14796/24 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" 400 000,00 грн основного боргу та витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 000,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують виникнення між сторонами договірних правовідносин або наявність попередніх домовленостей щодо перерахування спірних грошових коштів, а отже відсутні правові підстави для перерахування грошових коштів у сумі 400 000,00 грн, у зв'язку з чим вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з урахуванням положень статті 1212 Цивільного кодексу України.
Постановою від 13.05.2025 Північний апеляційний господарський суд залишив без змін рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 у справі № 910/14796/24.
04 червня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 у справі № 910/14796/24.
Перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна", Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з огляду на таке.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини 7 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Пунктом 1 частини 1 статті 163 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено у 2024 році прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028,00 грн.
Предметом спору у цій справі є стягнення 400 000,00 грн, що менше, ніж п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на дату подання позову (1 514 000,00 грн).
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23.10.1996; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19.12.1997).
Отже, Верховному Суду надано право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у статті 287 Господарського процесуального кодексу України, що узгоджується з положеннями статті 129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.
Водночас в касаційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна" не зазначено про наявність випадків для відкриття касаційного провадження, передбачених підпунктами "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
З урахуванням того, що касаційна скарга подана на судові рішення у справі, ціна позову якої не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, та відсутність випадків/обґрунтувань, що підпадають під дію виключень з пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 910/14796/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025 згідно з пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, оскільки вона подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 910/14796/24 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідертрансбуд Україна" на рішення Господарського суду міста Києва від 21.02.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді Г. О. Вронська
І. Д. Кондратова