04 березня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/2226/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Бакуліної С.В., Губенко Н.М.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився,
відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Господарського суду Харківської області
(суддя - Ємельянова О.О.)
від 11.09.2024
та постанову Східного апеляційного господарського суду
(головуючий - Попков Д.О., судді - Стойка О.В., Радіонова О.О.)
від 11.11.2024
у справі за позовом ОСОБА_1
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка»
про зобов'язання вчинити певні дії.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень сторін
1. У червні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) звернулась до господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (далі - відповідач, Товариство) про:
- визнання припиненими з 31.05.2024 трудові відносини між позивачкою та відповідачем на підставі заяви позивачки від 12.04.2023 про звільнення за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України);
- зобов'язати відповідача подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо виключення запису про зайняття позивачкою посади директора відповідача.
2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначає, що відповідачем не було виконано вимоги трудового законодавства. Загальні збори учасників Товариства не ухвалили рішення про звільнення позивачки з посади директора Товариства за власним бажанням, чим порушили право останньої бути звільненою з роботи. Крім того позивачка зазначає, що звільнення директора із займаної посади має супроводжуватися внесенням відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Фактичні обставини справи, установлені судами
3. 24.10.2016 року згідно з протоколом № 24/10 позачергових зборів учасників Товариства (відповідач) Фізичну особу ОСОБА_1 було обрано на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка».
4. 25.10.2016 року на підставі рішення загальних зборів учасників Товариства від 25.10.2016 року, між Товариством, в особі голови - Стрілець О.І., та позивачкою, як директором, укладено контракт за строком дії до 25.10.2017 року.
5. Відповідно до пункту 1.1 контракту роботодавець доручає директору здійснювати загальне керівництво Товариством з дотримання умов, передбачених цим контрактом та статутом Товариства.
6. Цей контракт, як особлива форма трудового договору спрямована на забезпечення умов для проявлення ініціативності та самостійності директора, враховуючи його індивідуальні здібності й професійні навички, підвищення взаємної відповідальності сторін, правову і соціальну захищеність директора (пункт 1.2 контракту).
7. Контракт регулює трудові та інші відносини між директором і роботодавцем. Сторони за цим контрактом визнають, що їх права та обов'язки регулюються цим контрактом, статутом Товариства, а також чинним в Україні законодавством про працю (пункт 1.3. договору).
8. Згідно з пунктом 7.3. контракту, дія контракту припиняється: 7.3.1. по закінченню терміну дії контракту; 7.3.2. за згодою сторін; 7.3.3. за рішенням суду; 7.3.3. з ініціативи роботодавця до закінчення терміну дії контракту у випадках передбачених пунктом 7.5. цього контракту; 7.3.4. з ініціативи директора до закінчення терміну дії контракту у випадках, передбачених пунктом 7.4. цього контракту; 7.3.5. при переведенні директора, за його згодою, на інше підприємство, в установу чи організацію або перехід на роботу на виборну посаду; 7.3.6. при відмові директора від переведення на роботу в іншу місцевість разом з товариством, а також його відмові від продовження роботи у зв'язку із зміною істотних умов праці; 7.3.7. у випадках, передбачених пунктом 9.2. цього контракту; 7.2.8. з інших підстав, передбачених законодавством України.
Також, сторони у пункті 9.1. визначили, що цей контракт укладений строком на 1 рік, діє з 25.10.2016 року та до 25.10.2017 року.
9. Після закінчення дії цього контракту сторони можуть погодити продовження дії контракту шляхом підписання додаткової угоди до контракту не пізніше 10 днів до спливу терміну дії контракту. В іншому випадку термін дії вважається таким, що сплив, а правовідносини припиненими (пункт 9.3 контракту).
10. Як стверджувала позивачка, у квітні 2024 року у зв'язку із побоюванням за своє життя та здоров'я, пов'язане із перебуванням у місті Харкові під час військової агресії РФ проти України, погіршенням самопочуття, оскільки позивач є інвалідом ІІ групи загального захворювання, нею прийнято рішення про звільнення із посади директора Товариства з 31.05.2024 року (а.с.17).
11. 12.04.2024 року, як виконавчий орган Товариства - директор, на підставі пункту 1 частини першої статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», позивачкою ініційовано скликання загальних зборів учасників Товариства на 17.05.2024 року та внесено на порядок денний загальних зборів питання, а саме:
- «Припинення повноважень ОСОБА_1 шляхом її відкликання з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (відповідача) з 31.05.2024 року, на підставі заяви про звільнення за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України), та обрання (призначення) з 01.06.2024 року на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (відповідача) ОСОБА_2 »;
- «Припинення повноважень ОСОБА_1 шляхом звільнення її з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (відповідача) з 31.05.2024 року за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України) та обрання (призначення) з 01.06.2024 року на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (відповідача) ОСОБА_2 » (а.с.38-40).
12. Позивачкою зазначено, що разом із повідомленням про скликання загальних зборів учасників товариства, останнім було направлено на адресу ОСОБА_3 , іншим учасникам - було вручено особисто під розписку їх представників) заяви про звільнення позивача за власним бажанням, на підставі статті 38 КЗпП України з 31.05.2024 року (а.с.17-23).
13. 24.04.2024 року, перебуваючи у щорічній відпустці, позивачкою окремо вручено нарочно заяву про звільнення позивача за власним бажанням на підставі статті 38 КЗпП України т.в.о. директора відповідача - головному бухгалтеру ОСОБА_2 .
14. За твердженнями позивачки, винесення двох окремих питань на порядок денний, які по суті стосуються одного питання щодо припинення повноважень позивача як директора Товариства, було зумовлено неоднозначністю судової практики по такій категорії справ, оскільки як зазначає позивачка, ще під час скликання загальних зборів у неї було відчуття, що загальні збори учасників не проголосують за її звільнення з посади директора, тому вона буде змушена звернутися до суду за захистом своїх трудових прав.
15. 17.05.2024 року відбулися загальні збори учасників Товариства, на яких були присутні учасники та їх представники ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в особі представника ОСОБА_8 , яким належить частки сумою 100% від статутного капіталу товариства (а.с.43-46).
З питання 2 порядку денного загальних зборів учасників Товариства (припинення повноважень позивача шляхом її відкликання з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (відповідача) з 31.05.2024 року, на підставі заяви про звільнення за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України), та обрання (призначення) з 01.06.2024 року на посаду директора відповідача ОСОБА_2 усі учасники, які були присутні на загальних зборах проголосували проти звільнення позивачки з посади та призначення нового директора.
З питання 3 порядку денного загальних зборів учасників Товариства (припинення повноважень позивача шляхом її звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (відповідача) з 31.05.2024 року за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України), та обрання (призначення) з 01.06.2024 року на посаду директора відповідача ОСОБА_2 , за припинення повноважень позивача проголосували ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , в особі представників 58 % голосів, інший учасник ОСОБА_3 проголосував проти.
16. Загальні збори Товариства не ухвалили рішення 17.05.2024 року про звільнення позивачки із посади директора, чим, на її думку, порушено право на працю, в частині права бути звільненою з роботи за власним бажанням.
17. Підпунктом 4.3.1. пункту 4.3. статуту відповідача, який затверджений позачерговими зборами учасників товариства 03.04.2018 року, визначено, що питання обрання (припинення) відкликання директора вважається прийнятим, якщо за нього проголосують одноголосно усі учасники присутні на зборах, рішення з питання 3 порядку денного стосовно припинення повноважень позивача, як директора, не було прийнято загальними зборами учасників товариства.
18. Відповідно до пункту 4.10 статуту загальні збори учасників скликаються не рідше одного разу на рік. Позачергові загальні збори учасників скликаються у разі неплатоспроможності Товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси Товариства в цілому, зокрема - якщо виникає загроза значного скорочення статутного капіталу.
19. Загальні збори учасників повинні скликатися також на вимогу виконавчого органу Товариства. Така вимога виконавчого органу повинна бути направлена Голові Товариства за домашньою адресою (зареєстрованим місцем проживання) останнього рекомендованим пінним листом з описом вкладення та запропонованим порядком денним і проектами рішень таких загальних зборів.
20. Згідно з пунктом 4.13. статуту виконавчим органом Товариства є директор, обраний загальними зборами учасників, Рішення про обрання директора вважається прийнятим, якщо за нього проголосують одноголосно усі учасники, які присутні на загальних зборах учасників. При обранні директора з ним укладається контракт, в якому визначаються права та обв'язки, умови оплати праці, термін найму, відповідальність директора, порядок звільнення з посади, інші умови, передбачені чинним законодавством. Від імені Товариства контракт з директором підписує Голова Товариства.
21. У зв'язку з тим, що загальні збори Товариства не ухвалили рішення 17.05.2024 року про звільнення Фізичної особи ОСОБА_1 із посади директора, чим на її думку порушено право позивача на працю, в частині права бути звільненою з роботи за власним бажанням, остання звернулась з позовом до Товариства з відповідними вимогами.
Короткий зміст судових рішень
22. 11.09.2024 Господарський суд Харківської області ухвалив рішення, яким у задоволенні позову відмовив.
Суд виходив з того, що позивачка не довела факту наявності трудових відносин з Товариством, оскільки встановив, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази укладення з відповідачем трудового договору (контракту) в порядку визначеному контрактом після закінчення строку його дії та трудової книжки, у передбаченому частиною дванадцятою статті 39 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та відсутні докази звернення позивачки до відповідача із заявою про внесення змін до відомостей товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Суд також зауважив, що внесення відповідачем змін до відомостей Товариства у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в частині зміни керівника є виключно дискрецією державного реєстратора, порядок реалізації якої визначено статтею 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
23. 11.11.2024 Східний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою апеляційну скаргу позивачки залишив без задоволення, рішення суду першої інстанції змінив у мотивувальній частині, виклавши її в редакції мотивувальної частини цієї постанови, а резолютивну частину рішення залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неналежність обраного позивачкою способу судового захисту, що є підставою для відмови у задоволені позову. Оскільки невідповідність висновків місцевого господарського суду щодо відсутності трудових відносин з 26.10.2017 фактичним обставинам справи і неправильне застосування норм матеріального права не призвели до неправильного формулювання резолютивної частини і вирішення спору, вказані порушення є підставою згідно з частиною першою статті 277 ГПК України для зміни мотивувальної частини оскаржуваного рішення - шляхом її викладення у редакції цієї постанови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу. Підстава (підстави) відкриття касаційного провадження
24. Позивачка звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
25. Підставою касаційного оскарження судових рішень позивачка визначила пункт 1 другої статті 287 ГПК України.
В обґрунтування підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, позивачка посилається на те, що суд апеляційної інстанції не застосував норму частини першої статті 38 КЗпП України, і не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.02.2021 у справі № 390/1449/19, від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 та Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, щодо належного способу захисту.
Позиція інших учасників справи
26. Відповідач не скористався наданим йому правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
27. Від позивачки надійшла заява, в якій остання просить Суд здійснювати розгляд касаційної скарги без її участі та без участі її представника.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
28. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
29. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
30. Предметом позову в даній справі є вимога керівника (директора) товариства з обмеженою відповідальністю про припинення трудових відносин із Товариством , а також зобов'язання останнього подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо виключення запису про зайняття позивачкою посади директора Товариства.
31. Так, місцевий господарський суд, відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку , що позивачка не довела тієї обставини, що станом на час розгляду справи між нею та Товариством існували трудові відносини.
32. Разом з тим, змінюючи мотивувальну частину рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд погодився з доводами позивачки щодо існування між нею та Товариством трудових відносин, водночас дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, посилаючись на те, що позивачка обрала неналежний спосіб захисту, який полягає у ретроспективній констатації факту припинення трудових правовідносин з 31.05.2024 (встановлення юридичного факту).
33. У доводах касаційної скарги позивачка посилається на те, що суд апеляційної інстанції не застосував до спірних правовідносин частину першу статті 38 КЗпП України та не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.02.2021 у справі № 390/1449/19, від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 та Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, щодо належного способу захисту.
34. В контексті доводів касаційної скарги, Верховний Суд зазначає таке.
35. Згідно зі статтею 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до навчального закладу; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), власник або уповноважений ним орган повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору. Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо власник або уповноважений ним орган не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору.
36. Разом з тим, у даному випадку спірні правовідносини врегульовані нормами не лише трудового, але, насамперед, корпоративного законодавства.
37. Чинна редакція Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлює обрання особи виконавчим органом товариства або до складу цього органу в межах відносин з управління товариством і окремо передбачає укладення цивільно-правового або трудового договору.
Частиною першою статті 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» встановлено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства. Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (частина перша статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).
Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
Відповідно до частин першої - третьої статті 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
38. Як вбачається з матеріалів справи, згідно зі Статутом позивачка, як директор Товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питань про своє звільнення з посади директора. При цьому до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства належить, зокрема, обрання та відкликання директора, тобто, виконавчого органу Товариства (пункт 4.3 Статуту).
З урахуванням викладеного, позивачка, як директор Товариства, не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.
39. Відповідно до частин другої, третьої статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.
40. Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у Рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) товариства має за власною ініціативою, як виконавчий орган товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
У випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду. Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством. Такий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, на яку здійснює своє посилання скаржник у доводах касаційної скарги.
Таким чином Велика Палата Верховного Суду у справі № 127/27466/20, на яку здійснює своє посилання скаржник у доводах касаційної скарги, вважала що виникнення трудових правовідносин припиненими у ретроспективі є належним способом захисту.
41. Як встановлено судами попередніх судових інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 17.05.2024 у визначеному Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» та Статутом відповідача порядку відбулися загальні збори учасників відповідача, які були скликані позивачкою, як директором відповідача. Відповідні загальні збори учасників Товариства відповідача з порядком денним, не тільки були скликані у встановленому порядку із повідомленням учасників Товариства, але й фактично проведені із кворумом 100%, проте, заяву директора ОСОБА_1 про припинення трудових правовідносин з 31.05.2024 задоволено не було і іншого керівника або т.в.о керівника не обрано. Отже, позивачкою дотримана процедура звільнення із займаної посади директора Товариства, що передбачена Статутом відповідача.
Так, 17.05.2024 року на зборах Товариства були присутні: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі представника ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , в особі представника ОСОБА_8 , яким належить частки сумою 100% від статутного капіталу товариства (а.с.43-46).
З питання 2 порядку денного загальних зборів учасників Товариства (припинення повноважень позивача шляхом її відкликання з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (відповідача) з 31.05.2024 року, на підставі заяви про звільнення за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України), та обрання (призначення) з 01.06.2024 року на посаду директора відповідача ОСОБА_2 усі учасники, які були присутні на загальних зборах проголосували проти звільнення позивачки з посади та призначення нового директора.
З питання 3 порядку денного загальних зборів учасників Товариства (припинення повноважень позивача шляхом її звільнення з посади директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (відповідача) з 31.05.2024 року за власним бажанням (стаття 38 КЗпП України), та обрання (призначення) з 01.06.2024 року на посаду директора відповідача ОСОБА_2 , за припинення повноважень позивача проголосували ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , в особі представників 58 % голосів, інший учасник ОСОБА_3 проголосував проти.
Загальні збори Товариства не ухвалили рішення 17.05.2024 року про звільнення позивачки із посади директора.
В той же час Статутом відповідача передбачено, що питання обрання і відкликання директора Товариства приймається одноголосно усіма учасниками Товариства, які присутні на зборах (підпункт 4.3.1 Статуту).
Зазначені обставини позбавили позивачку можливості припинити свої повноваження, як директора Товариства, в позасудовому порядку.
42. Оскільки рішення учасників Товариства про звільнення позивачки з посади директора у встановлений спосіб прийнято не було, і така бездіяльність відповідача порушує права позивачки, зокрема, право бути звільненою із займаної посади за власним бажанням та право на вільне обрання місця роботи, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання трудових відносини між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» припиненими з 31.05.2024 у зв'язку із її звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України підлягають задоволенню.
43. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає помилковими висновки апеляційного господарського суду щодо неналежного способу захисту, який полягає у ретроспективній констатації факту припинення трудових правовідносин з 31.05.2024 (встановлення юридичного факту), відповідно доводи скаржниці про те, що нею обрано належний спосіб захисту знайшли своє підтвердження.
44. Отже, оскаржувані судові рішення в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» про визнання трудових відносин припиненими, підлягають скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову.
45. Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача подати заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо виключення запису про зайняття позивачкою посади директора відповідача, Суд зазначає таке.
46. Частиною першою статті 25 Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації та судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі.
Рішення суду про визнання трудових відносин припиненими і є підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2024 у справі № 333/3177/22).
47.Таким чином, оскаржувані судові рішення про відмову у задоволенні позову в цій частині слід залишити без змін.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
48. Пунктом 3 частини першої статті 308 ГПК України визначено, що суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
49. Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права (частина перша статті 311 ГПК України). Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню (частина третя статті 311 ГПК України).
50. З урахуванням викладеного, Верховний Суд вважає, що зазначена позивачкою підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК, частково отримала своє підтвердження під час касаційного провадження, що є підставою для скасування рішень судів попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» про визнання трудових відносин припиненими та ухвалення в цій частині нового рішення про задоволення цих вимог. В іншій частині оскаржувані судові рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 300, 301, пунктом 3 частини першої статті 308, статтями 310, 311, 314 - 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі № 922/2226/24 скасувати в частині відмови у задоволенні позовної вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» про визнання трудових відносин припиненими.
3. В зазначеній частині ухвалити нове рішення, яким визнати трудові відносини між ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Міжнародний медичний центр Офтальміка» (ЄДРПОУ 33414583) припиненими з 31.05.2024 у зв'язку з її звільненням з посади директора за власним бажанням на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України.
4. В іншій частині постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.11.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.09.2024 у справі № 922/2226/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді С. Бакуліна
Н. Губенко