27 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/1484/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кондратової І.Д. - головуючої, суддів -Губенко Н.М., Студенця В.І.,
за участю секретаря судового засідання - Гнідобор А.В.,
за участю представників учасників справи:
позивача - Простибоженка О.С. (адвокат),
відповідач 1 - Навроцького Д.М. (адвокат),
відповідача 5 - Шевченка Г.М. (адвокат),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1
на постанову Північного апеляційного господарського суду
(головуючий - Андрієнко В.В., судді - Шапран В.В., Буравльов С.І.)
від 19.11.2024
у справі за позовом ОСОБА_1
до: 1) Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине";
2) ОСОБА_2 ;
3) ОСОБА_3 ;
4) ОСОБА_4 ;
5) ОСОБА_5 ;
6) Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта";
7) ОСОБА_6 ;
8) ОСОБА_7 ;
9) ОСОБА_8
про визнання недійсним рішення в частині, визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників.
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. У травні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивачка, скаржниця) звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" (далі - Товариство), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Товариства з обмеженою відповідальністю "Еліта", ОСОБА_6 в якому просила, з урахуванням заяви про зміну предмета позову:
- визнати недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом від 20.03.2023 № 20/03-23 в частині пункту 3 цього рішення щодо виключення позивачки зі складу учасників Товариства;
- визначити статутний капітал Товариства у розмірі 32 511 666,68 грн та частки учасників товариства: ОСОБА_3 33,1350%, що становить 10 772 727,60 грн, ОСОБА_5 25,2434%, що становить 8 207 060,19 грн, ТОВ "Еліта" 23,8720%, що становить 7 761 172,31 грн, ОСОБА_4 10,0333%, що становить 3 262 003,04 грн, ОСОБА_2 6,4193%, що становить 2 087 036,86 грн, ОСОБА_6 0,7997% що становить 260 000,00 грн, ОСОБА_7 0,3076%, що становить 100 000,00 грн, ОСОБА_8 0,1538%, що становить 50 000,00 грн та ОСОБА_1 0,0359%, що становить 11 666,68 грн.
2. Позов обґрунтовано тим, що рішення загальних зборів Товариства, оформлене протоколом № 20/03-23 від 20.03.2023, яким позивача виключено зі складу учасників Товариства на підставі пункту 5.3 статуту Товариства, затвердженого загальними зборами 11.01.2023 (протокол № 11/01-23), як учасника, який систематично неналежним чином виконував обов'язки учасника та перешкоджав своїми діями досягненню цілей Товариства, прийнято з порушенням чинного законодавства та вимог статуту Товариства, оскільки під час скликання загальних зборів було порушено встановлений статутом порядок повідомлення про скликання, а також з огляду на відсутність такої правової підстави для виключення учасника Товариства, як систематичне невиконання або неналежним чином виконання обов'язків, або перешкоджання своїми діями досягненню цілей Товариства.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
3. Станом на 20.03.2023 розмір статутного капіталу Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" становив 31 600 000 гривень, а учасниками товариства були: ОСОБА_3 з часткою 33,3470%, що становить 10537664,75 гривень, ОСОБА_5 з часткою 25,42734%, що становить 8035011,69 гривень, ТОВ "Еліта" з часткою 24,6919%, що становить 7802653,00 гривень, ОСОБА_4 з часткою 9,9346%, що становить 3139318,00 гривень, ОСОБА_2 з часткою 6,3499%, що становить 2006558,25 гривень, ОСОБА_1 з часткою 0,0369%, що становить 11666,68 гривень, ОСОБА_9 з часткою 0,2021%, що становить 63871,32 гривень, ОСОБА_10 з часткою 0,0103%, що становить 3256,31 гривень.
4. 13.03.2023 Товариство надіслало на адресу позивачки повідомлення про проведення загальних зборів учасників товариства, призначених на 20.03.2023, яке отримано позивачкою 18.03.2023.
5. Рішенням загальних зборів учасників Товариства, оформленим протоколом від 20.03.2023 № 20/03-23, серед іншого, позивачку виключено зі складу учасників Товариства (пункт 3 рішення). Пунктами 4, 5 цього ж рішення виключено зі складу учасників Товариства ОСОБА_10 та ОСОБА_9 . Пунктом 6 рішення у зв'язку із виключенням позивачки, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 та зменшенням розміру статутного капіталу з 31 600 000 гривень до 31 521 205,69 гривень, Товариством затверджено нову редакцію статуту.
6. Виключення позивачки зі складу учасників Товариства відбулося на підставі пункту 5.3. статуту Товариства (в редакції від 11.01.2023), як учасника, який систематично неналежним чином виконує обов'язки учасника та перешкоджає своїми діями досягненню цілей Товариства, що виражалося її голосуванням проти питань порядку денного на загальних зборах, що відбувалися 07.02.2022, 10.03.2022, 15.09.2022, 22.12.2022, 11.01.2023, 02.03.2023, а також у зв'язку з підтвердженим рішенням зборів від 17.10.2022 фактом невнесення позивачкою додаткового вкладу до статутного капіталу та голосуванням проти затвердження результатів внесення іншими учасниками, які виконали свій обов'язок щодо збільшення статутного капіталу "чим перешкоджала залишити Товариство без обігових коштів".
7. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі - ЄДР) за наслідками прийняття рішення від 20.03.2023 відповідні зміни були зареєстровані в реєстрі 24.03.2023 та з цього моменту розмір статутного капіталу Товариства становив 31 521 205,69 гривень, а частки учасників становили: ОСОБА_3 33,4304%, що становить 10 537 664,75 гривень, ОСОБА_5 25,4908%, що становить 8 035 011,69 гривень, ТОВ "Еліта" 24,7537%, що становить 7 802 653,00 гривень, ОСОБА_4 9,9594%, що становить 3 139 318,00 гривень, ОСОБА_2 6,3657%, що становить 2 006 558,25 гривень.
8. Після виключення позивачки зі складу учасників Товариства, статутний капітал та склад учасників неодноразово змінювався, зокрема, після звернення позивачки до суду з цим позовом, внаслідок чого позивачка неодноразово подавала заяви про зміну предмета позову, зокрема, щодо розміру статутного капіталу, який вона хотіла визначити та заяви про залучення нових співвідповідачів (нових учасників Товариства). Оскільки, на думку позивачки, спірне рішення призвело до неправомірного виключення її зі складу учасників Товариства, вона просила визначити розмір статутного капіталу та розмір часток учасників, які є актуальними станом на час прийняття спірного рішення, з урахуванням неодноразової зміни розміру статутного капіталу та складу учасників вже після звернення позивачки до суду. Згідно остаточно визначеного предмета позову позивачка просить збільшити чинний розмір статутного капіталу на грошове вираження частки позивачки та, у зв'язку із цим, просить розмір часток учасників, не змінюючи їх грошового вираження, визначити у новому процентному співвідношенні до визначеного судом розміру статутного капіталу.
9. Так, за наслідками державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, проведеної 11.04.2023 було збільшено розмір статутного капіталу Товариства до 32 000 000 гривень, а частки учасників визначено у наступному розмірі: ОСОБА_3 33,4304%, що становить 10 697 727,60 гривень, ОСОБА_5 25,4908%, що становить 8 157 060,19 гривень, ТОВ "Еліта" 24,7537%, що становить 7 921 172,31 гривень, ОСОБА_4 9,9594%, що становить 3 187 003,04 гривень, ОСОБА_2 6,3657%, що становить 2 037 036,86 гривень.
10. 06.11.2023 ТОВ "Еліта" та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу частини частки в статутному капіталі Товариства, внаслідок якого ОСОБА_6 набув у власність частку у статутному капіталі Товариства у розмірі 0,5%, що становить 160 000 гривень, та за наслідками державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, проведеної в ЄДР 07.11.2023, порівняно із попереднім складом учасників та розміром їх часток, до складу учасників було додано нового учасника - ОСОБА_6 з часткою 0,5%, що становить 160000 гривень, а частка ТОВ "Еліта" була визначена у розмірі 24,2537%, що становить 7761172,31 гривень.
11.12.12.2023 було знову змінено розмір статутного капіталу та склад учасників, та за наслідками державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, проведеної 12.12.2023 розмір статутного капіталу Товариства становить 32 500 000 гривень, новими учасниками товариства стали ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , та розмір часток учасників визначено наступним чином: ОСОБА_3 33,1469%, що становить 10 772 727,60 гривень, ОСОБА_5 25,2525%, що становить 8 207 060,19 гривень, ТОВ "Еліта" 23,8805%, що становить 7 761 172,31 гривень, ОСОБА_4 10,0369%, що становить 3 262 003,04 гривень, ОСОБА_2 6,4217%, що становить 2 087 036,86 гривень, ОСОБА_6 0,8% що становить 260 000 гривень, ОСОБА_7 0,3077%, що становить 100 000 гривень та ОСОБА_8 , 0,1538%, що становить 5 0000 гривень. Документи, що стали підставою для проведення відповідних реєстраційних дій, наявні в матеріалах справи.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
12. 20.02.2024 Господарський суд Київської області ухвалив рішення, яким позов задовольнив повністю.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що виключення позивачки зі складу учасників не було законним, а тому у цій справі буде вважатися виправданою відмова в позові в цій частині лише з формальних міркувань неефективності, адже якщо позов в цій частині можна вважати неефективним для відновлення прав учасника з метою введення позивачки до складу учасників, то в інших аспектах прав позивачки встановлена судом недійсність рішення зборів з моменту його прийняття може забезпечувати та захищати інтереси позивачки в інших аспектах її корпоративних прав.
13. 19.11.2024 Північний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції скасував, у задоволенні позову відмовив.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заявлені позивачкою вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства в частині пункту 3 щодо виключення позивачки зі складу учасників не підлягають задоволенню, оскільки вона обрала неефективний та неналежний спосіб захисту порушених прав у спірних правовідносинах. Судове рішення, яким задоволений позов про визнання недійсними рішень загальних зборів учасників Товариства, що стосуються зміни розміру статутного капіталу та розміру часток учасників Товариства, не може бути підставою для внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін про розміри статутного капіталу та часток учасників Товариства чи склад учасників. Суд зазначив, що належним способом захисту порушених прав позивачки, яка прагне відновити становище, що існувало до порушення її прав (зокрема відновити розмір статутного капіталу, розмір часток учасників у статутному капіталі та/або склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, які існували до порушення її прав) є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"). Суд також зазначив, що позивачка у заявленому позові просить суд визначити розмір статутного капіталу та часток учасників Товариства у відсотковому виразі у розмірах, яких не існувало на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, а тому такі вимоги не мають на меті відновити становище, що існувало до порушення її прав, тому у задоволенні позову у цій частині також належить відмовити.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та підстава (підстави) відкриття касаційного провадження. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та викладені у відзиві на касаційну скаргу
14. 19.12.2024 представник позивачки подав до Верховного Суду касаційну скаргу (з урахуванням заяви про усунення недоліків та нової редакції касаційної скарги), в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та залишити рішення суду першої інстанції в силі.
Крім того в касаційній скарзі скаржниця, з посиланням на приписи статей 123, 129 ГПК України заявляє, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу в суді касаційної інстанції, згідно з договором від 05.05.2023 та додатку до нього від 16.04.2024, розраховується виходячи з погодинної ставки за роботу адвоката у розмірі 40% мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату здійснення кожного платежу. Докази щодо розміру таких витрат позивача будуть Суду надані упродовж п'яти днів після ухвалення судового рішення.
15. Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
16. В обґрунтування зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норму підпункту "д" пункту 3 частини п'ятої статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", і не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (пункти 61-62), від 31.08.2022 у справі № 924/700/21 (пункти 49, 54), від 16.02.2024 у справі № 910/10009/22 (пункт 8.44), щодо належного способу захисту.
17. Від Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому зазначене товариство просить Суд закрити касаційне провадження у справі на підставі пункту 5 статті 296 ГПК України. Крім того, з посиланням на частину 8 статті 129 ГПК України, зазначає, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу, який сторона очікує понести у суді касаційної інстанції складає 40 000 грн, докази понесення яких будуть надані Суду упродовж п'яти днів після ухвалення судового рішення. Просить Суд здійснювати розгляд справи за участю представника ТОВ "Терезине".
18. 17.02.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі, в яких позивач просить Суд направити справу на новий розгляд до суду нижчої інстанції для врахування нових обставин при вирішенні справи.
19. 18.02.2025 у судовому засіданні представник позивачки на питання щодо вимог касаційної скарги відповів, що поданими додатковими поясненнями не змінює вимог касаційної скарги.
20. 03.03.2025 від позивача надійшли додаткові пояснення по справі , в яких позивач просить Суд направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
21. 10.03.2025 від Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" надійшли заперечення на подані позивачем додаткові пояснення, в яких Товариство просить Суд залишити подані скаржником (03.03.2025) додаткові пояснення без розгляду.
22. 08.04.2025 представник позивачки на запитання Суду здійснив уточнення вимог касаційної скарги (з урахуванням поданих додаткових пояснень від 03.03.2025) та просив Суд скасувати постанову апеляційного суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
23. 22.05.2025 від ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення по справі, які просить Суд врахувати під час розгляду касаційної скарги.
Мотиви, якими керується Верховний Суд, та застосоване законодавство
24. Імперативними приписами частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
25. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
26. Спірні правовідносини у цій справі виникли, на думку позивачки, через неправомірне виключення її зі складу учасників Товариства та, відповідно, позбавлення її права власності на належну їй частку у статутному капіталі Товариства.
27. Зі змісту поданої позивачем касаційної скарги вбачається, що скаржниця не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, оскільки вважає, що у даному випадку, суд апеляційної інстанції не врахував висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.10.2019 у справі № 923/876/16 (пункти 61-62), від 31.08.2022 у справі № 924/700/21 (пункти 49, 54), від 16.02.2024 у справі № 910/10009/22 (пункт 8.44), щодо належного способу захисту.
Позивачка вказує, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що заявлені позивачем позовні вимоги про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників Товариства є правильно обраним (належним та ефективним) способом захисту порушених прав позивачки. Разом з тим, відмовив у задоволенні позову посилаючись на те, що позивачка у заявленому позові просить суд визначити розмір статутного капіталу та часток учасників товариства у відсотковому виразі у розмірах, яких не існувало на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, а тому такі вимоги не мають на меті відновити становище, що існувало до порушення її прав. При цьому позивачка стверджує, що обрала правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників) та вірно сформулювала свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складу учасників, які відбулися після її виключення, що відповідає судовій практиці Верховного Суду, зокрема висновкам, викладеним у справі № 924/700/21.
28. Таким чином, перед Судом постало питання чи правильний спосіб захисту свого порушеного права обрала позивачка (визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників) та чи вірно сформулювала свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складу учасників, які відбулися після її виключення, тобто з урахуванням прав та інтересів інших учасників Товариства.
29. Надаючи оцінку вищевказаним аргументам касаційної скарги Суд зазначає наступне.
30. Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У частині другій статті 16 Цивільного кодексу України визначені способи здійснення захисту цивільних справ та інтересів судом. До них належать: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Відповідно до частин першої та другої статті 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Аналогічні висновки викладені в пункті 58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16, а також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц та інших.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Отже, коли особа звернулася до суду за захистом порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до відповідного порушення, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не має породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Крім того, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 522/1528/15-ц, спосіб захисту права або інтересу має бути таким, щоб у позивача не виникала необхідність повторного звернення до суду.
Отже, судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі №910/3009/18).
Суди повинні встановити, настання яких дійсних правових наслідків прагне досягнути позивач шляхом подання позову і чи за встановлених обставин обраний позивачем спосіб захисту призведе до поновлення його прав та інтересів.
31. Предметом спору у цій справі є матеріально-правова вимога ОСОБА_1 до відповідачів про (остаточні вимоги позивачки з урахуванням остаточної заяви про зміну предмету позову) :
- визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, оформлене протоколом від 20.03.2023 № 20/03-23 в частині пункту 3 цього рішення щодо виключення позивачки зі складу учасників Товариства;
- визначення статутного капіталу товариства у розмірі 32 511 666,68 гривень та часток учасників товариства: ОСОБА_3 33,1350%, що становить 10772727,60 гривень, ОСОБА_5 25,2434%, що становить 8207060,19 гривень, ТОВ "Еліта" 23,8720%, що становить 7761172,31 гривень, ОСОБА_4 10,0333%, що становить 3262003,04 гривень, ОСОБА_2 6,4193%, що становить 2087036,86 гривень, ОСОБА_6 0,7997% що становить 260000 гривень, ОСОБА_7 0,3076%, що становить 100000 гривень та ОСОБА_8 , 0,1538%, що становить 50 000 гривень та ОСОБА_1 0,0359%, що становить 11666,68 гривень.
32. Як встановили суди, позивачка, звертаючись до суду з позовом у цій справі, визначила предметом спору як визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства, так і вимоги визначення розміру статутного капіталу та часток учасників у статутному капіталі Товариства.
33. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 466/3221/16-а та у постанові від 01 квітня 2020 року у справі № 813/1056/18 зазначила про те, що вичерпний перелік способів захисту особи, яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю, міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. У разі, якщо позивач прагне відновити склад учасників товариства, який існував до стверджуваного порушення його прав або інтересів, і таке відновлення не може бути здійснене шляхом стягнення (витребування з володіння) з відповідача частки (частини частки) у статутному капіталі товариства (підпункт "е" пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону), то належним способом захисту в цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п'ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.
Цей висновок був застосований та підтверджений також Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 17 грудня 2019 року у справі № 927/97/19, у постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 922/88/20.
Разом з цим, відповідно до висновку Верховного Суду, викладеного у пункті 98 постанови Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 917/1338/18, ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з обставин справи, залежно від того, чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача без необхідності повторного звернення до суду (принцип процесуальної економії).
Верховний Суд у постанові від 28 березня 2023 року у справі № 911/2446/21 дійшов висновку про те, що ефективність позовної вимоги про визнання рішень зборів недійсними має оцінюватися, виходячи з конкретних обставин справи, в тому числі, враховуючи обставини зміни складу учасників, розміру статутного капіталу, добросовісності поведінки нових учасників, тощо.
34. З матеріалів справи вбачається, що після прийняття спірного рішення про виключення позивачки зі складу учасників, розмір статутного капіталу Товариства та склад його учасників неодноразово змінювався, тому Суд погоджується з висновками судів попередніх судових інстанцій про те, що визнання недійсним рішення про виключення не може вважатися ефективним способом захисту порушеного права в частині вимог про відновлення її у складі учасників товариства.
Суд вважає, що відновити свою участь у Товаристві позивачка зможе лише за наявності рішення суду на її користь про визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників і така вимога позивачкою була заявлена.
Хоча сама по собі вимога про визнання недійсним рішення не призведе до відновлення позивачки у складі учасників, разом з тим у сукупності із позовом про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників така вимога може вважатися цілком необхідною з метою усунення правової невизначеності у спосіб надання окремої оцінки діям товариства в частині прийняття незаконного рішення.
Суд погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що визнання недійсним рішення і прийняття окремого рішення суду в цій частині означає його недійсність з моменту прийняття, що становить охоронюваний законом інтерес позивачки, як самостійний об'єкт захисту в аспекті інших дій Товариства, вчинених вже після виключення і може мати певне правове значення для позивачки. Місцевий господарський суд правомірно вважав, що позов в цій частині можна вважати неефективним для відновлення прав учасника з метою введення позивачки до складу учасників, проте в інших аспектах прав позивачки встановлена судовим рішенням недійсність рішення зборів з моменту його прийняття може забезпечувати та захищати інтереси позивачки в інших аспектах її корпоративних прав.
З огляду на викладене місцевий суд не розглядав позовну вимогу про визнання недійсним рішення в частині виключення, як спосіб поновлення позивачки у складі учасників, а розглядав цю вимогу, як вимогу, направлену на захист прав позивачки в інших аспектах її корпоративних правовідносин із товариством.
35. Як вже зазначалося вище, після виключення позивачки з учасників Товариства розмір статутного капіталу та склад учасників неодноразово змінювався, зокрема, після подання цього позову та відкриття провадження у цій справі.
36. Формуючи свої позовні вимоги, позивачкою враховано те, що до складу учасників Товариства було включено третіх осіб, відповідно визначення статутного капіталу у розмірі, яких існував до її неправомірного виключення зі складу учасників Товариства мав би наслідком надмірного втручання у право власності на частки в статутному капіталі інших осіб.
37. Відмовляючи у задоволенні позову в частині позовних вимог про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників Товариства, суд апеляційної інстанції вказав, що такі вимоги позивачки відповідають сталій судовій практиці Верховного Суду, тобто, є належним та ефективним способом захисту порушених прав позивачки. Разом з тим, апеляційний суд вказав, що позивачка у заявленому позові просить суд визначити розмір статутного капіталу та часток учасників Товариства у відсотковому виразі у розмірах, яких не існувало на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, а тому такі вимоги не мають на меті відновити становище, що існувало до порушення її прав, тому у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.
38. Верховний Суд не в повній мірі погоджується з вказаним висновком апеляційного суду та вважає, що суд апеляційної інстанції не врахував висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 924/700/21, на яку здійснює своє посилання скаржниця у доводах касаційної скарги.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 04.07.2023 у справі № 686/20282/21 зазначила, що визначення в позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) повинно відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.
Позивач, обираючи правильний спосіб захисту (визначення розміру статутного капіталу та часток учасників), має формулювати свої позовні вимоги з урахуванням змін у розмірі статутного капіталу та складі учасників, які відбулися після його виключення, прав та інтересів інших учасників товариства (пункт 49 постанови Верховного Суду від 31 серпня 2022 у справі № 924/700/21).
Верховний Суд звертає увагу на те, що рішення суду про визначення розміру статутного капіталу та часток учасників не має ретроспективної дії. Суд, ухвалюючи таке рішення, має врахувати всі ті зміни, які відбулися у товаристві з дати події, внаслідок якої з точки зору позивача були порушені його права (ухвалення рішення про виключення учасника, про внесення змін до статуту тощо).
Отже, скасовуючи законне рішення суду першої інстанції, апеляційний господарський суд наведеного не врахував, у зв'язку з чим дійшов помилкового висновку, що позивачка, у справі що розглядається, у заявленому позові просить суд визначити розмір статутного капіталу та часток учасників Товариства у відсотковому виразі у розмірах, яких не існувало на час прийняття оскаржуваного рішення загальних зборів, що є підставою для відмови у позові.
Отже, доводи касаційної скарги, з посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.
39. Верховний Суд погоджується з висновком місцевого господарського суду, що належним та ефективним способом захисту порушеного права особи, яка була неправомірно виключена зі складу учасників, у разі якщо після її виключення розмір статутного капіталу та склад учасників змінювався, буде визначення розміру статутного капіталу та розміру часток учасників з урахуванням тих змін, що відбулися після виключення особи.
40. Зі змісту рішення суду першої інстанції вбачається, що останній з урахуванням встановлених конкретних обставин цієї справи, врахувавши висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 924/700/21, дійшов правильного висновку, що поновлення прав позивачки у спосіб визначення розміру статутного капіталу Товариства на рівні того розміру, що існував на момент виключення не відповідатиме інтересам Товариства, його учасникам та власне не є необхідним для того щоб права позивачки були поновлені. При цьому суд вважав виправданими та цілком прийнятними вимоги позивачки визначити розмір статутного капіталу у спосіб збільшення чинного станом на час прийняття судом цього рішення розміру статутного капіталу (32 500 000 гривень) на належну позивачці частку в грошовому вираженні - 11 666,68 гривень, внаслідок чого розмір статутного капіталу має становити 32 511 666,68 гривень. Такий спосіб визначення розміру статутного капіталу дозволить, з одного боку, поновити позивачку у складі учасників товариства, та з іншого, не порушувати встановлений в товаристві розподіл часток учасників, в їх грошовому вираженні. Тобто, позивачка буде введена до складу учасників з часткою, що їй належала на момент виключення, а частки інших учасників в грошовому вираженні залишаться не змінними та відповідатимуть актуальному стану розміру часток, відомості про які відображено в ЄДР. Єдині зміни, до яких призведе такий спосіб визначення розміру статутного капіталу, є приведення у відповідність часток учасників в Товаристві в їх процентному співвідношенні до розміру цих часток у їх грошовому вираженні. Місцевий господарський суд зазначив, що такий спосіб введення позивачки до складу учасників Товариства жодним чином не порушує прав інших учасників, адже збільшення статутного капіталу на суму 11 666,68 гривень не може істотно вплинути на зміну процентного співвідношення часток учасників.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
41. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишити в силі рішення суду першої інстанції у відповідній частині.
42. Відповідно до статті 312 ГПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.
43. Суд апеляційної інстанції скасував законне та обґрунтоване рішення місцевого суду, не врахувавши при цьому висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі № 924/700/21.
44. Верховний Суд, переглянувши постанову суду апеляційної інстанції в межах, наведених у касаційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, вважає, що доводи касаційної скарги позивачки знайшли своє підтвердження, тому постанову суду апеляційної інстанції слід скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити в силі.
Розподіл судових витрат
45. Відповідно до статей 129, 315 ГПК України судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на Товариство у повному обсязі (не розподіляючи його між всіма учасника товариства), адже суд вважає, що саме внаслідок неправомірних дій Товариства виник спір.
Керуючись статтями 129, 300, 301, пунктом 4 частини першої статті 308, статтями 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.11.2024 у справі № 911/1484/23 скасувати, а рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2024 залишити в силі.
3. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Терезине" (09133, Київська обл., Білоцерківський район, смт. Терезине, вул. Першотравнева, буд. 2, код: 05407982) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) 8 588,80 грн судового збору, сплаченого в суді касаційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуюча І. Кондратова
Судді Н. Губенко
В. Студенець