Іменем України
20 червня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/390/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
За позовом: Козелецької окружної прокуратури,
вул. Євгена Лоскота, 1, смт Козелець, Чернігівська область, 17000 в інтересах держави в особі позивача: Чернігівської обласної державної адміністрації,
код ЄДРПОУ 00022674, вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000
до відповідача: Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області,
код ЄДРПОУ 04412432, вул. Миру, 67, смт Куликівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 16300
Предмет спору: про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
не викликались,
Козелецька окружна прокуратура в інтересах держави в особі Чернігівської обласної державної адміністрації звернулась до суду з позовом до Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області, у якому просить суд усунути перешкоди власнику - державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації - у користуванні та розпорядженні земельними ділянками з кадастровими номерами 7422781000:02:008:0001 площею 4,6474 га, 7422781000:02:008:0002 площею 3,8321 га шляхом:
- зобов'язання Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області повернути земельні ділянки з кадастровими номерами 7422781000:02:008:0001 площею 4,6474 га, 7422781000:02:008:0002 площею 3,8321 га державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності за Куликівською об'єднаною територіальною громадою в особі Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на земельні ділянки з кадастровими номерами 7422781000:02:008:0001 площею 4,6474 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1793899774227), 7422781000:02:008:0002 площею 3,8321 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1793875074227);
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельних ділянок з кадастровими номерами 7422781000:02:008:0001 площею 4,6474 га, 7422781000:02:008:0002 площею 3,8321 га.
Процесуальні дії у справі.
22.04.2025 прокурор подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 23.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Також цією ухвалою суду встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та іншим учасникам справи відзиву на позов з доданими до нього документами.
06.05.2025 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав до суду заяву про визнання позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Аналогічне положення зазначено у ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб та вчинене уповноваженою особою.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 №25-1009/14-18-сг на підставі акта приймання-передачі від 21.12.2018 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області передало відповідачу із державної власності у комунальну земельні ділянки, у тому числі земельні ділянки площею 4,6474 га з кадастровим номером 7422781000:02:008:0001 та площею 3,8321 га з кадастровим номером 7422781000:02:008:0002, розташовані за межами населених пунктів на території Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади, з обмеженням охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини. Проте у межах спірних земельних ділянок розташована пам'ятка археології місцевого значення поселення «Лози». Оскільки відповідно до положень статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятки археології можуть перебувати лише у державній власності, зазначений наказ є незаконним, передача таких земельних ділянок до комунальної власності є неможливою, право володіння до відповідача не перейшло, записи про реєстрацію спірного права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є перешкодою для реалізації державою речових прав на земельні ділянки, а скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок в Державному земельному кадастрі підлягає разом із скасуванням речових прав Куликівської селищної ради.
Відповідач визнає позовні вимоги у повному обсязі, про що подав відповідну заяву про визнання позову.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
11.01.1987 складено облікову картку та паспорт на пам'ятник історії та культури СРСР - поселення «Лози» ІІ тис. до н.е. - 1-ша половина І тис. н.е., розташований у Чернігівській області, Куликівський район, Вересочинська сільська рада, с. Вересоч, за південно-західною околицею села в ур. Лози.
28.04.1987 Виконавчим комітетом Чернігівської обласної ради народних депутатів прийнято рішення №119 «Про взяття на державний облік пам'ятників історії та культури, археології та архітектури», відповідно до якого взято під державну охорону поселення «Лози», розташоване в Куликівському районі, Вересочинська сільська рада, с. Вересоч.
23.05.2017 Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА складено облікову картку об'єкта культурної спадщини - поселення «Лози», яке розташоване в Куликівському районі Чернігівської області, на південній околиці с. Вересоч, в урочищі «Лози».
23.05.2017 Департаментом культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА видано наказ №177, яким затверджено перелік пам'яток археології Чернігівської області, що рекомендуються для занесення до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, відповідно до додатку №2, до якого включена спірна пам'ятка археології - поселення «Лози».
У 2018 році сертифікованими спеціалістами Київської обласної філії Центру ДЗК розроблено технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель та земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності (за межами населених пунктів), що розташовані на території Куликівської селищної ОТГ Куликівського району Чернігівської області з урахуванням Перспективного плану формування територій Чернігівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 12.08.2018 №899 зі змінами, відповідно до якої за результатами проведення польових робіт в натурі (на місцевості) встановлено наявність обмежень у використанні земельної ділянки №5 (Вересоцька сільська рада) площею 4,6474 га - охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини - 4,6474 га та використанні земельної ділянки №6 (Вересоцька сільська рада) площею 3,8321 га - охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини - 3,8321 га
19.11.2018 проведено державну реєстрацію земельної ділянки площею 4,6474 га, якій присвоєно кадастровий номер 7422781000:02:008:0001, та земельної ділянки площею 3,8321 га, якій присвоєно кадастровий номер 7422781000:02:008:0002, про що внесено відомості до Державного земельного кадастру. Згідно з Інформацією з Державного земельного кадастру від 24.02.2025 спірні земельні ділянки є земельними ділянками сільськогосподарського призначення та мають вид обмеження у використанні - зона охорони пам'ятки культурної спадщини.
Наказом Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 №25-10009/14-18-сг «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність» передано Куликівській селищній раді у комунальну власність Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 8865,4448 га, які розташовані за межами населених пунктів на території Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади Куликівського району Чернігівської області, згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки.
На підставі акта приймання-передачі від 21.12.2018 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області відповідно до наказу від 21.12.2018 №25-10009/14-18-сг передало із державної власності, а Куликівська селищна рада прийняла у комунальну власність Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади земельні ділянки, в тому числі земельну ділянку площею 4,6474 га, кадастровий номер 7422781000:02:008:0001, з обмеженням - охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини (4,6474 га), та земельну ділянку площею 3,8321 га, кадастровий номер 7422781000:02:008:0002, з обмеженням - охоронна зона навколо об'єкта культурної спадщини (3,8321 га).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.12.2024 державним реєстратором Куликівської селищної ради 20.03.2019 за Куликівською об'єднаною територіальною громадою в особі Куликівської селищної ради зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку площею 4,6474 га, кадастровий номер 7422781000:02:008:0001 та земельну ділянку площею 3,8321 га, кадастровий номер 7422781000:02:008:0002.
У листі Департаменту культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА від 28.09.2023 №15-2363/8 зазначено, що на земельних ділянках з кадастровими номерами 7422781000:02:008:0001, 7422781000:02:008:0002 розташована пам'ятка археології - поселення «Лози», охоронний номер №2331-Чр; при погодженні Департаментом технічної документації з інвентаризації земель під пам'ятками, шо були передані Куликівській територіальній громаді, у всіх довідках на адресу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області Департамент наголошував на неприпустимість передачі земель історико-культурного призначення у комунальну власність.
ПП «Елітзем» на звернення прокурора повідомило, що в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 7422781000:02:008:0001, 7422781000:02:008:0002 розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення «Лози» та надало план-схему.
Відповідно до наданої план-схеми, виконаної інженером-землевпорядником Бойком Д. О., який має відповідний кваліфікаційний сертифікат №001323 від 03.01.2013, в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 7422781000:02:008:0001, 7422781000:02:008:0002 розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення «Лози».
Оцінка суду.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Чернігівської обласної державної адміністрації у зв'язку із невиконанням нею своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави у суді.
Прокурор вважає, що порушення інтересів держави у даному випадку полягає у протиправному оформленні права комунальної власності на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення, та є власністю держави.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.
Отже, Чернігівська обласна державна адміністрація є розпорядником земель державної власності історико-культурного призначення.
З матеріалів справи вбачається, що прокурор звертався до Чернігівської ОДА з листом від 05.12.2024 №50-77-4976вих-24, у якому повідомив про виявлені порушення законодавства при передачі спірних земельних ділянок з державної у комунальну власність, а також просив повідомити про вжиті заходи щодо усунення вказаних порушень.
Чернігівська ОВА у листі від 31.12.2024 №01-01-32/184789-вих, адресованому Козелецькій окружній прокуратурі, зазначила про те, що ОДА вживає заходи щодо організації належного оформлення земельних ділянок історико-культурного призначення, на яких розташовані пам'ятки археології на території Чернігівської області, проте намірів звернення до суду з приводу усунення порушень, вказаних у зверненні прокуратури, зазначений лист не містить, що свідчить про її бездіяльність щодо захисту інтересів держави.
У порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Чернігівської ОДА про усунення перешкод у користуванні спірними земельними ділянками.
За таких обставин у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведення з боку прокурора бездіяльності Чернігівської обласної державної адміністрації, як підстави для звернення органу прокуратури до суду за захистом інтересів держави та про наявність підстав для звернення прокурора з цим позовом до суду.
Щодо суті позовних вимог.
Відповідно до статті 53 ЗК України до земель історико-культурного призначення належать землі, на яких розташовані пам'ятки культурної спадщини, їх комплекси (ансамблі), історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території, охоронювані археологічні території, музеї просто неба, меморіальні музеї-садиби.
Згідно з пунктом «г» ч. 4 статті 84 ЗК України до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під об'єктами природно-заповідного фонду, історико-культурного та оздоровчого призначення, що мають особливу екологічну, оздоровчу, наукову, естетичну та історико-культурну цінність, якщо інше не передбачено законом.
Згідно з частинами першою-другою, шостою статті 17 Закону України «Про охорону культурної спадщини» пам'ятка, крім пам'ятки археології, може перебувати у державній, комунальній або приватній власності. Суб'єкти права власності на пам'ятку визначаються згідно із законом. Усі пам'ятки археології, в тому числі ті, що знаходяться під водою, включаючи пов'язані з ними рухомі предмети, є державною власністю. Такі рухомі предмети підлягають віднесенню до державної частини Музейного фонду України, обліку та збереженню у порядку, визначеному законодавством. Землі, на яких розташовані пам'ятки археології, перебувають у державній власності або вилучаються (викуповуються) у державну власність в установленому законом порядку, за винятком земельних ділянок, на яких розташовуються пам'ятки археології - поля давніх битв.
Отже, чинне законодавство безальтернативно визначає для пам'яток археології та земель, на яких вони розташовані, єдину форму власності - державну, а у випадку, якщо така земельна ділянка не перебуває у державній власності, - остання підлягає обов'язковому вилученню або викупу державою.
Пунктом 3 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про охорону культурної спадщини» встановлено, що об'єкти, включені до списків (переліків) пам'яток історії та культури відповідно до Закону Української РСР «Про охорону і використання пам'яток історії та культури», визнаються пам'ятками відповідно до цього Закону.
Матеріалами справи підтверджується та визнається відповідачем, що в межах земельних ділянок з кадастровими номерами 7422781000:02:008:0001, 7422781000:02:008:0002 розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення «Лози».
Cпірні земельні ділянки накладаються на земельну ділянку історико-культурного призначення, на якій розташована пам'ятка археології місцевого значення - поселення «Лози», що згідно зі ст. 53 Земельного кодексу України і ст. 34 Закону України «Про охорону культурної спадщини» означає про приналежність цих земельних ділянок (під поселенням) за основним цільовим призначенням на день видачі ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області наказу від 27.09.2018 №25-7562/14-18-сг до земель історико-культурного призначення державної власності.
Оскільки передача спірних земельних ділянок у комунальну власність відповідача відбулась на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 21.12.2018 №25-10009/14-18-сг, який прийнятий усупереч вимог Конституції України, ЗК України та Закону України «Про охорону культурної спадщини», державна реєстрація права власності за Куликівською об'єднаною територіальною громадою в особі Куликівської селищної ради не є доказом переходу до неї володіння цим майном.
За таких обставин, мета цього позову спрямована на усунення перешкод власникові (державі), який не втратив і не міг втратити володіння специфічним об'єктом цивільних відносин (земельними ділянками, на яких розташована пам'ятка археології, які можуть перебувати лише у державній власності), у користуванні та розпорядженні цими земельними ділянками шляхом скасування державної реєстрації права власності за Куликівською об'єднаною територіальною громадою в особі Куликівської селищної ради та скасування державної реєстрації спірних земельних ділянок.
Суд також зазначає, що після повернення земельних ділянок державі, скасування державної реєстрації земельних ділянок призведе до припинення їх існування як об'єкта цивільних прав, який було сформовано незаконно, з огляду на неправомірне включення до їх складу земель історико-культурного призначення.
Таким чином, визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб, а тому позов підлягає задоволенню.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За подання цього позову Чернігівська обласна прокуратура сплатила судовий збір у розмірі 14 534,40 грн.
Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».
У зв'язку з визнанням відповідачем позову, прокуратурі підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, що становить 7267,20 грн.
Решта 50% сплаченого прокуратурою судового збору у розмірі 7267,20 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.
Також прокурор просить стягнути з відповідача 2500,00 грн витрат, пов'язаних із залученням спеціаліста.
Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Частиною 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Згідно з ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 4-7 ст. 127 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірним із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
У разі недотримання вимог щодо співмірності витрат суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на оплату послуг експерта, спеціаліста, перекладача, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015 (заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006 (заява № 72277/01), пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004 (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Lavents v. Latvia» від 28.11.2002 (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумну суму.
Як докази понесення витрат, пов'язаних з залученням спеціаліста, прокурор надав суду: копію договору №102/24 від 09.12.2024, укладеного між Чернігівською обласною прокуратурою та ПП «Елітзем», копію акта здачі-прийняття робіт №102/24 від 19.12.2024, копію платіжної інструкції №3715 від 19.12.2024.
Відповідно до п. 1.1 Договору №102/24 від 09.12.2024, укладеного між Чернігівською обласною прокуратурою (далі - Замовник) та ПП «Елітзем» (далі - Виконавець), Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по виготовленню графічних відомостей з позначенням межі та площі пам'яток археології місцевого значення:
- поселення «Вересоч-3» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 7422781000:02:001:0949, яка знаходиться на території Вересоцької сільської ради (нині Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади);
- поселення «Верееоцькі Кущі» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 7422781000:04:003:0004, яка знаходиться на території Вересоцької сільської ради (нині Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади);
- поселення «Шкарулине» відносно земельної ділянки з кадастровим номером 7422781000:02:005:0001, яка знаходиться на території Вересоцької сільської ради (нині Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади);
- поселення «Лози» відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 742278.1000:02:008:0001, 7422781000:02:008:0002, які знаходяться на території Вересоцької сільської ради (нині Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади).
Згідно з п. 2.1 Договору вартість робіт складає (10 000 грн) десять тисяч гривень нуль копійок (2500 грн відносно кожного поселення).
За умовами п. 4.2, 5.3 Договору №102/24 від 09.12.2024 кінцевий термін виконання робіт за Договором - не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання від Замовника вихідних даних та документів, визначених в п.2.1.1 Договору. Виконавець зобов'язується не пізніше 5 (п'яти) календарних днів після настання кінцевого терміну, визначеного в п. 4.2 Договору (з урахуванням умов п.5.2), передати Замовникові результати виконаних робіт та скласти й підписати зі свого боку акт виконаних робіт у 2-х примірниках.
19.12.2024 Чернігівська обласна прокуратура та ПП «Елітзем» підписали акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №102/24, у якому зазначено, що Виконавцем були проведені роботи з виготовлення графічних відомостей з позначенням межі та площі пам'ятки археології місцевого значення, перелік яких наведений у п. 1.1 Договору №102/24 від 09.12.2024; вартість робіт складає 10 000,00 грн.
Так, прокурор до матеріалів позовної заяви надав план-схему, виконану інженером-землевпорядником Бойком Д. О., на якій позначено поселення «Лози» відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 742278.1000:02:008:0001, 7422781000:02:008:0002, які знаходяться на території Вересоцької сільської ради (нині Куликівської селищної об'єднаної територіальної громади).
Вказані роботи були оплачені Замовник у повному обсязі, на підтвердження чого надана платіжна інструкція №3715 від 19.12.2024.
Заяви про неспівмірність або клопотання про зменшення витрат прокуратури, пов'язаних із залученням спеціаліста, від відповідача не надходило.
Таким чином, розмір витрат Чернігівської обласної прокуратури, пов'язаних із залученням спеціаліста, який підтверджений належними доказами, становить 2500,00 грн та підлягає стягненню з відповідача.
Усього розмір судових витрат Чернігівської обласної прокуратури, які покладаються на відповідача, становить 9767,20 грн (7267,20 + 2500,00).
Керуючись ст. 13, 14, 42, 73-80, 86, 127, 129, 130, 191, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Скасувати в Державному земельному кадастрі державну реєстрацію земельних ділянок з кадастровим номером 7422781000:02:008:0001 площею 4,6474 га та з кадастровим номером 7422781000:02:008:0002 площею 3,8321 га.
3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державну реєстрацію права власності за Куликівською об'єднаною територіальною громадою в особі Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області на земельні ділянки з кадастровим номером 7422781000:02:008:0001 площею 4,6474 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1793899774227) та з кадастровим номером 7422781000:02:008:0002 площею 3,8321 га (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1793875074227).
4. Зобов'язати Куликівську селищну раду Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412432, вул. Миру, 67, смт Куликівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 16300) повернути земельні ділянки з кадастровим номером 7422781000:02:008:0001 площею 4,6474 га та з кадастровим номером 7422781000:02:008:0002 площею 3,8321 га державі в особі Чернігівської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 00022674, вул. Шевченка, 7, м. Чернігів, 14000).
5. Стягнути з Куликівської селищної ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04412432, вул. Миру, 67, смт Куликівка, Чернігівський район, Чернігівська область, 16300) на користь Чернігівської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) 9767,20 грн судових витрат.
6. Повернути Чернігівській обласній прокуратурі (код ЄДРПОУ 02910114, вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000) з Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030101) 7267,20 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжною інструкцією №969 від 11.04.2025.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення суду є підставою для повернення сплаченої суми судового збору з державного бюджету.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун