Іменем України
20 червня 2025 року м. Чернігівсправа № 927/428/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження
За позовом: Приватного підприємства «Семидар»,
код ЄДРПОУ 37199010, вул. Тероборони, 29, м. Чернігів, 14010
до відповідача: Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області
код ЄДРПОУ 02006544, вул. Шевченка, 114, м. Чернігів, 14030
Предмет спору: про стягнення 416 600,66 грн,
не викликались,
Приватне підприємство «Семидар» звернулось до суду з позовом до Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 416 600,66 грн, з яких 340 337,57 грн заборгованості за виконані будівельні роботи, 58 556,21 грн інфляційних втрат та 17 706,88 грн - 3% річних.
Процесуальні дії у справі.
У позовній заяві позивач просив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 02.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу у разі наявності заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, заяви із обґрунтуванням своїх заперечень щодо такого розгляду.
Також ухвалою від 02.05.2025 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами.
Ухвала суду від 02.05.2025 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 07.05.2025 о 14:19, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Отже, останнім днем строку для подання відповідачем заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження є 12.05.2025, а відзиву на позов - 22.05.2025.
Заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 398 від 06.06.2023 в частині сплати коштів за виконані будівельні роботи, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 340 337,57 грн.
Відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень у встановлений строк до суду не надходило.
Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.
Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.
Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.
06.06.2023 ПП «Семидар» (надалі - Підрядник) та Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (надалі - Замовник) уклали договір №398 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1. Договору Підрядник зобов'язується виконати власними силами завдання Замовника наступне - «Поточний ремонт кабінетів одноповерхової будівлі бухгалтерії комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області», код ДК 021:2015-45430000-0 Покривання підлоги та стін» за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 114.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що договірна ціна цього договору є твердою і визначається відповідно до КНУ «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 «Про затвердження кошторисних норм України у будівництві», та встановлюється у національній валюті України.
Загальна сума договору складає 341 198,08 грн, в тому числі ПДВ 56 866,35 грн (п. 2.2. Договору).
Згідно з п. 3.1-3.5 Договору Замовник забезпечує оплату робіт Підрядника в безготівковій формі в порядку, передбаченому цим Договором.
Розрахунок за надані послуги здійснюється за фактом їх виконання.
Оплата за надані послуги здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підрядника на підставі акта виконаних робіт та рахунку-фактури протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дня підписання вказаних документів та наданих послуг.
Сторони погодили, що уточнення (зменшення) вартості робіт Договору проводиться шляхом укладання Додаткової угоди до цього Договору, що є невід'ємною частиною.
Фактично виконані обсяги ремонтних робіт оформлюються актами приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в) та довідками про вартість виконаних будівельних робіт (форма №КБ-3), які являються документами для проведення взаєморозрахунків між Замовником та Підрядником. Розрахунок договірної ціни та довідки про вартість виконаних будівельних робіт є невід'ємною частиною акту приймання виконаних будівельних робіт (форма №КБ-2в).
Відповідно до пункту 4.1, 4.2 Договору Підрядник зобов'язаний розпочати виконання робіт протягом 3-днів з моменту укладення даного Договору, та закінчити виконання робіт - до 31.12.2023.
Датою закінчення виконаних певних робіт вважається дата їх прийняття Замовником за актом приймання-передачі.
Пунктом 7.1 Договору передбачено, що факт виконання та вартість виконаних робіт підтверджується підписаними Сторонами актами приймання виконаних робіт.
Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023 року (відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, Закону України Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2119-ІХ від 18.03.2022, Закону України Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2212-ІХ від 21.04.2022, Закону України Про затвердження указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 2263-ІХ від 22.05.2022). Продовження дії воєнного стану, підтвердженого Указом Президента України, автоматично пролонгує дію договору на строк, визначений відповідним Указом. Сторони домовились, що у такому випадку підписання додаткової угоди не є обов'язковим. Закінчення строку Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору (п. 12.1 Договору).
Додатками до Договору є Дефектний акт, Договірна ціна, Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01, Локальний кошторис на придбання устаткування, меблів та інвентарю №02-01-02.
15.06.2023 сторони уклали додаткову угоду №1 до договору, у п. 2 якої сторони дійшли згоди зменшити загальну суму договору на 860,51 грн та викласти п. 2.2 Договору в наступній редакції: «Загальна сума договору складає 340 337,57 грн, в тому числі ПДВ 56 722,93 грн».
Додатками до Додаткової угоди №1 є Дефектний акт, Договірна ціна, Локальний кошторис на будівельні роботи №02-01-01, Локальний кошторис на придбання устаткування, меблів та інвентарю №02-01-03.
15.06.2023 ПП «Семидар» та Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області підписали акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за червень 2023 року, згідно з яким загальна вартість виконаних позивачем робіт за Договором становить 247 966,85 грн.
Також 15.06.2023 ПП «Семидар» та Комунальне некомерційне підприємство «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області додатково до акта приймання виконаних будівельних робіт №1 підписали акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, згідно з яким загальна вартість такого устаткування становить 92 370,72 грн.
Усього вартість виконаних робіт та придбаного устаткування становить 340 337,57 грн.
Відповідач у листі від 04.02.2025 №218, адресованому позивачу, визнав існування кредиторської заборгованості станом на 01.01.2025 в сумі 4 698 695,34 грн.
Доказів сплати позивачу коштів у розмірі 340 337,57 грн відповідач суду не надав.
Оцінка суду.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зміст укладеного між сторонами договору №398 від 06.06.2023 свідчить, що він за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
За приписами ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 882 ЦК України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Відповідно до ч. ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Частина 4 ст. 879 ЦК України встановлює, що оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Щодо заявленої до стягнення основної заборгованості.
Як встановив суд, позивач на виконання умов Договору здійснив роботи та придбав необхідне устаткування на загальну суму 340 337,57 грн, яку відповідно до п. 3.3 Договору відповідач мав оплатити протягом 30 банківських днів з дня підписання акта виконаних робіт та надання послуг, тобто до 15.07.2023, проте взяті на себе зобов'язання не виконав.
Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов'язань не виконав та не сплатив позивачу вартість виконаних робіт та устаткування у встановлений строк, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 340 337,57 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат.
Позивач також просить стягнути з відповідача 17 706,88 грн - 3% річних за період з 01.08.2023 по 25.04.2025 та 58 556,21 грн інфляційних втрат за період з серпня 2023 року по березень 2025 року.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений законом або договором.
За змістом ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, заявлених до стягнення позивачем, дійшов висновку про правильне їх нарахування, а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
Висновки суду.
Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують вищевикладені висновки суду.
За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясовано усі питання, винесені на його розгляд.
За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 4999,21 грн підлягає стягненню з відповідача.
Керуючись ст. 14, 73-80, 86, 126, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Чернігівська центральна районна лікарня» Чернігівської районної ради Чернігівської області (код ЄДРПОУ 02006544, вул. Шевченка, 114, м. Чернігів, 14030) на користь Приватного підприємства «Семидар» (код ЄДРПОУ 37199010, вул. Тероборони, 29, м. Чернігів, 14010) 340 337,57 грн заборгованості за виконані будівельні роботи, 58 556,21 грн інфляційних втрат, 17 706,88 грн - 3% річних та 4999,21 грн витрат зі сплати судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.
Суддя В. В. Шморгун