09.06.2025 Справа № 914/2703/22
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Трускавецького В. П., за участю секретаря судового засідання Шевчук О. О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
клопотання:арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича, м. Луцьк,
про:пропорційне стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредиторів (вх. № 82/25 від 08.01.2025)
у справі № 914/2703/22
про неплатоспроможність:ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
За участю:
боржника:не з'явився,
кредитора АТ «ПУМБ»:не з'явився,
кредитора АТ «Таскомбанк»:не з'явився,
арбітражного керуючого:Хомича Р. В.
Судові процедури.
На розгляді Господарського суду Львівської області знаходиться справа № 914/2703/22 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 10.07.2023 задоволено заяву керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Хомича Р. В. від 08.06.2023 щодо виплати частини основної грошової винагороди арбітражного керуючого; постановлено сплатити арбітражному керуючому Хомичу Р. В. основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 914/2703/22 в сумі 3900,00 грн за рахунок коштів, авансованих ОСОБА_1 на депозитний рахунок Господарського суду Львівської області; затверджено план реструктуризації боргів; припинено повноваження керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Хомича Р. В.; продовжено дію мораторію на задоволення вимог кредиторів до 30.06.2026.
08 січня 2025 року арбітражним керуючим Хомичем Р. В. подано до суду клопотання про пропорційне стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредиторів (вх. № 82/25).
Ухвалою суду від 13.01.2025 клопотання арбітражного керуючого Хомича Р. В. про пропорційне стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредиторів призначено до розгляду в судовому засіданні на 29.01.2025, встановлено кредиторам строк до 27.01.2025 для подання обґрунтованих пояснень (заперечень) щодо клопотання арбітражного керуючого Хомича Р. В.
29 січня 2025 року АТ «ПУМБ» подано заперечення проти задоволення клопотання арбітражного керуючого (№ 2395/25).
29 січня 2025 року судове засідання не відбулось у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю сутті ОСОБА_2 . Ухвалою суду від 03.02.2025 розгляд клопотання призначено на 05.03.2025.
03 березня 2025 року арбітражним керуючим Хомичем Р. В. подано письмові пояснення до клопотання (вх. № 5421/25).
Ухвалою суду від 05.03.2025 відкладено розгляд клопотання арбітражного керуючого на 26.03.2025 та зобов'язано АТ «Таскомбанк» до 20.03.2025 подати суду обґрунтовані пояснення (заперечення) щодо клопотання арбітражного керуючого Хомича Р. В. (вх. № 82/25 від 08.01.2025).
20 березня 2025 року АТ «Таскомбанк» подано заперечення проти пропорційного стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредиторів (вх. № 7257/25).
25 березня 2025 року АТ «ПУМБ» подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи судової практики (вх. № 7586/25).
Ухвалою суду від 26.03.2025 постановлено:
1. Витребувати в РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця» інформацію про те, чи досі працевлаштований ОСОБА_1 на товаристві, а також інформацію про щомісячний розмір заробітної плати, виплаченої ОСОБА_1 за період з січня 2023 року до березня 2025 року).
2. Витребувати в ГУ ПФУ у Львівській області інформацію про нарахування ОСОБА_1 пенсійних, страхових та інших соціальних виплат за період з січня 2023 року до березня 2025 року.
3. Витребувати в ГУ ДПС у Львівській області інформацію про суми виплачених доходів та утриманих податків ОСОБА_1 за період з січня 2023 року до березня 2025 року.
4. Встановити РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ДПС у Львівській області строк до 23.04.2025 для подання витребуваної інформації.
5. Зобов'язати РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», ГУ ПФУ у Львівській області та ГУ ДПС у Львівській області, у разі неможливості подати інформацію, яку витребовує суд, або неможливості подати таку інформацію у встановлені строки, повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
6. Клопотання арбітражного керуючого Хомича Р. В. про пропорційне стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредиторів відкласти на 30.04.2025 о 13:00 год.
15 квітня 2025 року РФ «Львівська залізниця» АТ «Українська залізниця», на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду, подано пояснення (вх. № 9755/25).
17 квітня 2025 року до суду надійшла заява арбітражного керуючого Хомича Р. В. про участь в судовому засіданні, призначеному на 30.04.2025 о 13:00 год. в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 10034/25), яка задоволена судом в ухвалі від 22.04.2025.
22 квітня 2025 року ГУ ДПС у Львівській області подано, витребувану судом в ухвалі від 26.03.2025 інформацію (вх. № 10308/25).
30 квітня 2025 року ГУ ПФУ у Львівській області подано, витребувану судом в ухвалі від 26.03.2025 інформацію (вх. № 11272/25).
Судове засідання 30.04.2025 не відбулось у зв'язку із надходженням до Господарського суду Львівської області повідомлення про його замінування. Ухвалою суду від 30.04.2025 розгляд клопотання відкладено на 04.06.2025.
09 травня 2025 року АТ «ПУМБ» подано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 12162/25), мотивоване тим, що ОСОБА_3 , яка була представницею АТ «ПУМБ» у даній справі, звільнилася. Представниця АТ «ПУМБ» - Панченко Ольга, якій передано вказану справу в супроводження, з 02.06.2025 по 06.06.2025 буде перебувати у щорічній відпустці і не зможе взяти участь у судовому засіданні.
Ухвалою суду від 30.05.2025 розгляд клопотання перенесено з 04.06.2025 на 09.06.2025.
У судовому засідання 09.06.2025 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Позиції учасників справи.
Арбітражний керуючий Хомич Р. В. зазначає, що ним у період з 31 січня 2023 року (дати відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) по 10 липня 2023 року (дата постановлення ухвали про затвердження плану реструктуризації боргів та припинення повноважень керуючого реструктуризацією) виконувалися повноваження керуючого реструктуризацією боргів по справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Усі повноваження в межах цієї справи виконувалися добросовісно, послідовно та якісно, з неухильним дотриманням положень Кодексу України з процедур банкрутства та вимог Господарського суду Львівської області, яким здійснювалися та продовжують здійснюватись функції судового контролю.
В даній справі було виконану велику кількість аналітичної, пошукової роботи, здійснені комплексні інвентаризаційні процедури, системні перевірки декларацій про майновий стан боржника та членів її сім?ї, розглянуто ряд заяв кредиторів з доданими документами про грошові вимоги до боржника, вчинені інші дії (вивчення питань щодо майнового/фінансового стану боржника тощо), організовано та проведено засідання зборів кредиторів, сформовані та подані до контролюючого органу щомісячні звіти по справі про неплатоспроможність конкретного боржника. Опрацьовані документи/відомості/інформація відображені у відповідних звітах та повідомленнях, а також долучені в якості додатків, у подальшому надіслані кредиторам, боржнику та на адресу Господарського суду Львівської області.
Велика палата Верховного суду у своїй постанові від 19.04.2023 по справі № 5002-17/1718-2011 виснувала, що основними отримувачами послуг арбітражного керуючого у цій процедурі є саме кредитори неплатоспроможного боржника, які не тільки мають певні процесуальні права, але й несуть певні обов?язки, пов?язані з розглядом провадження у справі. Зокрема, за ухвалою суду на них можуть покладатися певні судові витрати: оплата послуг перекладача, судового експерта, арбітражного керуючого.
Кредитори як споживачі послуг арбітражного керуючого, які очікують на результат його діяльності, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий в свою чергу правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв?язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, оплата грошової винагороди у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв?язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов?язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи.
Така практика залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого у випадках, якщо кредитори не утворюють за власною ініціативою фонду оплати послуг керуючого реструктуризацією та відсутні кошти боржника від реалізації його активів, а провадження у справі про неплатоспроможність має бути завершеним.
Арбітражний керуючий зауважує, що рішенням зборів кредиторів та судом схвалено/затверджено план реструктуризації боргів ОСОБА_1 з умовами, в яких, серед іншого, визначено обсяг поточних доходів та витрат боржника, ураховуючи його актуалізований фінансовий/матеріальний стан. А з врахуванням цієї обставини, визначено суму щомісячного платежу для виплати процесуальних витрат/грошових вимог за визначеним графіком, а тому покладення/перекладення на боржника обов??язку зі сплати винагороди арбітражного керуючого за обставинами цієї справи, безумовно вплине на можливість виконання ним плану реструктуризації.
Враховуючи викладене, заявник просить суд стягнути з кредиторів на його користь частину основної винагороди арбітражного керуючого за період травень-липень 2023 року у розмірі пропорційному їх грошовим вимогам, а саме: з АТ «Таскомбанк» стягнути 16 111,27 грн, а з АТ «ПУМБ» 15 057,76 грн.
АТ «ПУМБ» заперечує проти задоволення клопотання арбітражного керуючого, зазначаючи, що звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією кредиторами не розглядався та не схвалювався.
Арбітражний керуючий просить стягнути винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 28.06.2023 по 10.07.2023, який фактично зводився до очікування ним наступного судового засідання, призначеного на 10.07.2023. У цей час арбітражний керуючий будь-яких повноважень з реструктуризації боргів боржника не здійснював, оскільки план реструктуризації боргів був схвалений кредиторами, заява про його затвердження була подана в суд.
Відповідно до позиції, викладеної Верховним Судом у постанові від 15.05.2018 у справі № 29/5005/486/2012 при визначенні розміру оплати послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна) під час здійснення ним процедури розпорядження майном у справі про банкрутство, господарський суд має досліджувати не тільки період здійснення арбітражним керуючим процедури розпорядження майном, а й які фактичні дії вчинялись розпорядником майна протягом процедури та чи дійсно такі дії потребують на їх вчинення саме стільки часу, оскільки, по переконанню колегії суддів касаційної інстанції, оплаті підлягає виключно фактично виконана робота (її обсяг), а не період часу, протягом якого тривала означена процедура.
Боржник має дохід і має оплатити послуги арбітражного керуючого, якого він винайняв для судової процедури своєї неплатоспроможності. Законодавець звільнив фізичну особу лише від обов'язку сплати судового збору за подання заяви про неплатоспроможність, проте інших пільг щодо оплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, КУзПБ не містить.
Крім того, пункт 3.1. укладеного договору між боржником ОСОБА_1 на арбітражним керуючим Хомичем Р. В. містить умову, згідно з якою оплата послуг керуючого реструктуризацією становить за весь строк виконання повноважень сторони-1 (арбітражного керуючого). Отже, боржник та арбітражний керуючий домовилися про оплату послуг за весь період реструктуризації. За таких умов кредитори взагалі не повинні нести тягар оплати послуг наданих арбітражним керуючим боржнику.
АТ «Таскомбанк» заперечує проти покладення на нього обов'язку сплатити частину винагороди арбітражного керуючого вказавши, що джерелом ж відшкодування відповідних витрат є боржник, якщо: у боржника достатньо коштів для здійснення відповідних виплат арбітражному керуючому; цільове призначення цих коштів не містить обмежень (зокрема, для
розрахунків у межах здійснення боржником господарської діяльності: оплата поточних рахунків (комунальні послуги, оренда, зарплати працівникам тощо)); у боржника відсутні перешкоди для розпорядження цими коштами (арешти, інші обтяження тощо). В іншому випадку джерелом відшкодування витрат арбітражного керуючого є фонд, що створюється та фінансується визнаними у справі кредиторами боржника. Водночас, такий фонд у даному випадку не створений, тому підстав стягувати винагороду арбітражного керуючого з кредиторів немає.
Боржник жодних пояснень чи заперечень суду не надав.
Позиція суду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 12 КУзПБ арбітражний керуючий користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Кодексом.
У ч. 1 ст. 30 КУзПБ встановлено, що арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду. Грошова винагорода арбітражного керуючого складається з основної та додаткової грошових винагород.
Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією становить п'ять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за кожен місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень.
Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 30 КУзПБ).
За приписами абз. 7 ч. 2 ст. 30 КУзПБ у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Витрати арбітражного керуючого, пов'язані з виконанням ним повноважень у справі, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Кодексом, крім витрат на страхування його професійної відповідальності, а також витрат, пов'язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг (ч. 4 ст. 30 КУзПБ).
Згідно з ч. 5 ст. 30 КУзПБ кредитори можуть створювати фонд для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням зборів кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітету кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи) та затверджуються ухвалою господарського суду.
Таким чином, за положеннями КУзПБ виплата грошової винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство може здійснюватись не лише за рахунок коштів, авансованих боржником на депозитний рахунок господарського суду, а й за рахунок: коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності; коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі; коштів створеного комітетом кредиторів фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого.
Відповідно до ч. 6 ст. 30 КУзПБ звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат має бути схвалений зборами кредиторів (у справі про неплатоспроможність фізичної особи) чи комітетом кредиторів (у справі про банкрутство юридичної особи), а в частині витрат, що стосуються заставного майна, - забезпеченим кредитором.
Суд встановив, що у даній справі кредиторами не створювався фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого - керуючого реструктуризацією Хомича Р. В.
Питання щодо розгляду та звіту про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого по справі № 914/2703/22 за виконання повноважень керуючого реструктуризацією за період з 31 січня по 10 липня 2023 року у розмірі 70 169,03 грн, було винесено на розгляд зборів кредиторів, які призначались на 08.06.2023 о 09:00 год.
Кредитор АТ «Таскомбанк» утримався від прийняття рішення по висунутому питанні, кредитор АТ «ПУМБ» взяв до відома вказаний звіт в частині нарахування та виплати грошової винагороди арбітражного керуючого у розмірі 39 000,00 грн за рахунок коштів авансованих боржником на рахунок Господарського суду Львівської області. Як наслідок, звіт арбітражного керуючого Хомича Р. В. про нарахування і виплату грошової винагороди не був схвалений зборами кредиторів.
Разом з тим, з огляду на правову позицію Верховного Суду викладену в постановах від 24.07.2018 у справі № 5019/2862/11, від 04.06.2019 у справі № Б-24/172-09, неприйняття зборами кредиторів (комітетом кредиторів) рішення щодо схвалення або погодження звітів арбітражного керуючого не позбавляє господарський суд права розглянути їх самостійно.
Суд враховує, що відповідно до ч.ч. 3, 4, 7 ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється; кожен має право на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом; право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікованої Законом №475/97-ВР від 17.07.1997) ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов'язкову працю.
Аналіз ч. 2 ст. 30 КУзПБ свідчить про те, що її положення імперативно закріплюють щомісячний характер нарахування основної грошової винагороди за весь період виконання арбітражним керуючим відповідних повноважень з оплатою цієї винагороди у межах розміру, встановленого законом.
Крім того, пункт 14.1.226. ст. 14 Податкового кодексу України визначає, що самозайнята особа - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності.
Незалежна професійна діяльність - участь фізичної особи у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, діяльність лікарів, приватних нотаріусів, приватних виконавців, адвокатів, арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів, особи, зайнятої релігійною (місіонерською) діяльністю, іншою подібною діяльністю за умови, що така особа не є працівником або фізичною особою - підприємцем (за виключенням випадку, передбаченого пунктом 65.9 статті 65 цього Кодексу) та використовує найману працю не більш як чотирьох фізичних осіб.
Отже, відповідно до приписів Податкового кодексу України поняття незалежна професійна діяльність визначене через термін "самозайнята особа".
Надання послуг арбітражного керуючого, як суб'єкта незалежної професійної діяльності, повинно відбуватися на платній основі.
Суд встановив, що арбітражний керуючий Хомич Р. В. здійснював повноваження керуючого реструктуризацією боргів Хомича М. П. в період з 31.01.2023 до 10.07.2023.
У поданому до суду клопотанні арбітражний керуючий Хомич Р. В. зазначив, що за період з 01 травня до 10 липня 2023 року останнім нараховано основну грошову винагороду за виконання повноважень керуючого реструктуризацією в сумі 31 169,03 грн, а саме: по 13 420,00 грн за травень-червень 2023 року (2684,00 грн * 5) та 4329,03 грн за період з 01.07.2023 до 10.07.2023 (13420,00 грн / 31 день * 10 днів).
Суд враховує, що наявні матеріали справи свідчать про те, що керуючим реструктуризацією дотримано обов'язок щодо здійснення всієї повноти дій, що передбачені КУзПБ на цьому етапі провадження у справі про неплатоспроможність, тобто керуючим реструктуризацією додержано принцип безсумнівної повноти дій у процедурі реструктуризацією боргів боржника.
При цьому авансованої боржником суми не достатньо для покриття в повному обсязі розрахованої грошової винагороди арбітражного керуючого, а фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого зборами кредиторів не створювався.
Також враховується, що планом реструктуризації, який був схвалений рішенням зборів кредиторів та затверджений ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.07.2023, не передбачено продажу майна боржника, що виключає можливість виплати винагороди арбітражного керуючого за рахунок коштів, отриманих від продажу майна. Також у плані реструктуризації не передбачено і будь-яких інших джерел для виплати винагороди арбітражного керуючого.
Суд зазначає, що кредитори, за умови непогодження з роботою арбітражного керуючого, з належним виконанням покладених на нього функцій вправі були подати скарги на дії арбітражного керуючого, ставити питання про відсторонення його від виконання повноважень.
Кредитори, які очікують на результат діяльності арбітражного керуючого, мають усвідомлювати, що арбітражний керуючий, в свою чергу, правомірно очікує на отримання передбаченої законом грошової винагороди у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією у конкретній справі, а оплата грошової винагороди, у випадку неможливості здійснення її оплати з інших джерел, має покладатися на кредиторів (кредитора) неплатоспроможного боржника.
При цьому, можливість покладення на кредиторів передбаченої законом грошової винагороди арбітражного керуючого у зв'язку із належним здійсненням ним повноважень керуючого реструктуризацією, у разі якщо провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи триває після закінчення авансованих заявником коштів, повинна стимулювати кредиторів боржника здійснювати належний контроль за діяльністю арбітражного керуючого, приймати активну участь у такому провадженні та ухилятися від зловживання своїми правами і нехтування обов'язками, що, зокрема, може мати наслідком недопущення безпідставного затягування розгляду справи (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 902/626/20, від 22.08.2023 у справі №903/160/22).
За відсутності інших джерел виплати винагороди та відшкодування витрат, покладення оплати основної грошової винагороди арбітражного керуючого та його витрат у справі на кредиторів боржника є правильним, як у разі створення ними фонду для авансування таких витрат відповідно до ч. 5 ст. 30 КУзПБ, так і за ухвалою суду пропорційно сумам визнаних вимог, адже залишається єдиним можливим засобом дотримання принципу оплатності послуг арбітражного керуючого відповідно до приписів ст. 43 Конституції України та ст. 30 КУзПБ. Подібна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №5002-17/1718-2011, від 10.08.2022 у справі № 916/956/13, від 07.03.2023 у справі № 908/1946/15-г.
В такому випадку законодавець не ставить порядок розподілу витрат на оплату послуг арбітражного керуючого в залежність від майнового стану кожного кредитора у справі про банкрутство, правового статусу кредитора (особа, заснована на приватній чи державній формі власності, державний орган, громадська організація тощо), від джерел фінансування того чи іншого кредитора, а також від майнових результатів арбітражного керуючого у справі про банкрутство.
У даній справі судом не встановлено наявність поданих чи задоволених скарг чи заперечень щодо дій (бездіяльності) арбітражного керуючого Хомича Р. В. або інших обставин, які б свідчили про неналежне виконання ним своїх повноважень.
Заявлена до оплати арбітражним керуючим сума грошової винагороди в розмірі 31 169,03 грн становить передбачений та встановлений статтею 30 КУзПБ мінімальний розмір оплати послуг арбітражного керуючого за період виконання ним повноважень керуючого реструктуризацією у справі № 914/2703/22, а саме: з 01.05.2023 до 10.07.2023.
Також суд враховує, що відмову від оплати винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті статті 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 року про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов'язкову працю 1930 року ратифіковану Україною 10.08.1956 року, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 року ратифіковану Україною 05.10.2000 року), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 року тощо) та суперечить статті 43 Конституції України.
З огляду на викладене, суд вважає, що арбітражний керуючий правомірно заявив вимогу про стягнення з кредиторів грошової винагороди керуючого реструктуризації боргів боржника пропорційно до розміру їх грошових вимог.
Керуючись ст.ст. 1, 2, 30 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 42,43, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання арбітражного керуючого Хомича Романа Володимировича про пропорційне стягнення частини винагороди арбітражного керуючого з кредиторів (вх. № 82/25 від 08.01.2025) - задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; ідентифікаційний код 09806443) на користь Хомича Романа Володимировича ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) частину основної винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією в справі № 914/2703/22 у розмірі 16 111,27 грн.
3. Стягнути з Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» (04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4; ідентифікаційний код 14282829) на користь Хомича Романа Володимировича ( АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) частину основної винагороди за виконання повноважень керуючого реструктуризацією в справі № 914/2703/22 у розмірі 15 057,76 грн.
4. На виконання пунктів 2-3 резолютивної частини даної ухвали видати відповідні накази.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно з моменту її прийняття (проголошення) відповідно до ч. 4 ст. 9 КУзПБ.
Ухвала суду може бути оскаржена відповідно до ст. 9 КУзПБ, ст. ст. 255, 256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повна ухвала складена 16.06.2025.
Суддя Трускавецький В.П.