вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"20" червня 2025 р. Справа № 911/1423/25
Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка
до Малого приватного підприємства агропромишленної фірми “Мрія»
про стягнення 15878,30 грн,
без виклику учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему “Електронний суд» із позовною заявою від 23.04.2025 до Малого приватного підприємства агропромишленної фірми “Мрія» (далі - відповідач) про стягнення 15878,30 грн збитків, пов'язаних із нереєстрацією відповідачем податкової накладної.
Господарський суд Київської області ухвалою від 28.04.2025 вказану позовну заяву залишив без руху та постановив усунути виявлені недоліки у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Через підсистему “Електронний суд» 28.04.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.05.2025 відкрито провадження у справі; постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); сторонам встановлено строки для вчинення процесуальних дій у справі.
Вказаною ухвалою також залишено без задоволення клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка про витребування від Державної податкової служби України інформації та доказів, які викладені у пунктах 1, 2, 3 прохальної частини позовної заяви, зокрема, стосовно реєстрації в ЄРПН податкової накладної № 6 від 07.05.2020, а також чи оскаржені рішення стосовно відмови в її реєстрації, тощо.
Через підсистему “Електронний суд» 16.05.2025 від ТОВ ім. Шевченка надійшло клопотання, у якому позивач просив суд витребувати у Державної податкової служби України (далі - ДПС України) інформацію та докази стосовно реєстрації податкової накладної, а також інформацію про те, чи оскаржені на сьогоднішній день відповідачем рішення комісії в судовому порядку стосовно відмови в реєстрації податкової накладної.
Ухвалою господарського суду Київської області від 21.05.2025 задоволено частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка та постановлено витребувати від Державної податкової служби України належним чином засвідчені копії рішень: від 03.06.2020 № 1607098/31476386 про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.05.2020 № 6 в Єдиному реєстрі податкових накладних та № 25592/31476386/2 від 13.06.2020 про залишення скарги Малого приватного підприємства агропромишленної фірми “Мрія» (код ЄДРПОУ 31476386) без задоволення; встановлено Державній податковій службі України (код ЄДРПОУ 43005393) строк для подання витребуваних доказів.
05.06.2025 на адресу суду (вх. номер 3720) від ДПС України надійшли засвідчені копії рішень контролюючого органу, зокрема, № 1607098/31476386 від 03.06.2020 про відмову у реєстрації податкової накладної, а також рішення № 25592/31476386/2 від 13.06.2020 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Зазначені документи приєднані до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Частиною 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За змістом ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
В силу положень ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 05.05.2025 про відкриття провадження у справі № 911/1423/25 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначеного в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали, направленої відповідачеві, 06.05.2025 було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду 26.05.2025 без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
З даного приводу суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону, Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб-підприємців з Єдиного державного реєстру.
Одночасно, частинами першою, четвертою статті 10 Закону визначено, що у разі якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи-підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
Згідно ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відтак, в силу пункту 5 частини 6 статті 242 ГПК України, день невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду.
Крім того, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, відповідно до якої направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заг18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, суд дійшов висновку, що ухвала суду про відкриття провадження у справі на адресу, яка внесена відповідачем до Єдиного державного реєстру, як його місцезнаходження, за відсутності іншої повідомленої відповідачем адреси, на яку додатково могло б здійснюватися листування, може вважатись належним доказом відправлення МППАФ «Мрія» копії ухвали суду.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Про хід розгляду даної справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень https://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ч.1 ст.118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Оскільки судом було вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення відповідача про розгляд справи та відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається виключно за наявними матеріалами, відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, матеріали справи свідчать, що всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, та об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Згідно підписаного між ТОВ ім. Шевченка (далі - виконавець) та МПП агропромфірма «Мрія» (далі - замовник) Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 07.05.2020, виконавцем були надані такі послуги:
- перевезення щебня ф.20*40 мм з кар'єру до с. Т.Шевченка (обсяг перев.т.) - 121,1 т. вартістю 50458,74 грн;
- перевезення щебня ф.20*40 мм з кар'єру до с. Т.Шевченка (обсяг перев.т.) - 202,7 т. вартістю 79391,51 грн.
Загальна вартість обсягів постачання 129850,25 грн, при цьому ПДВ становить 25970,05 грн, загалом вартість 155 820,30 грн.
Факт здійснення послуг з перевезення підтверджується товарно-транспортними накладними, складеними за формою № 1-ТН (Додаток № 7 до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом) № 42 від 23.04.2020, № 49 від 27.04.2020, № 52 від 28.04.2020, № 54 від 29.04.2020, № 57 від 30.04.2020, № 58 від 04.05.2020, № 59 від 04.05.2020, № 85 від 07.05.2020, в яких вказано наступні реквізити:
· «вантажовідправник» - МПП АПФ «Мрія»;
· «вантажоодержувач» - ТОВ ім.. Шевченка;
· «пункт навантаження» - кар'єр щебеневий с. Бондари Житомирська обл.;
· «пункт розвантаження» - с. Т. Шевченка, Ріпкинськийр-н, Чернігівська обл..
Вказані підстави вказують, що між сторонами у справі був укладений Договір про перевезення у спрощеній формі.
На виконання умов договору перевезення позивач здійснив остаточну оплату за надані послуги з перевезення 29.05.2020, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією №9743078 та банківською випискою (копії додано до позовної заяви).
Таким чином, позивач виконав умови договору щодо повної оплати за надані послуги з перевезення.
Позивач зазначає, що відповідачем не зареєстрована податкова накладна у Єдиному реєстрі податкових накладних по господарській операції за Актом № 5 від 07.05.2020 на суму 79391,51грн, ПДВ за якою становить 15878,30 грн, в результаті чого позивач не може отримати відповідний податковий кредит, що є збитками для ТОВ ім. Шевченка.
В порядку досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з претензію №1162-Ч від 02.10.2024, в якій вимагав в строк до 18.10.2024 здійснити відшкодування понесених товариством (позивачем) збитків; в якості доказів подано опис вкладення у цінний лист та фіскальний чек АТ «Укрпошта» від 02.10.2024, список згрупованих відправлень за ф. 103. Однак, претензія позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання щодо реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, що призвело до втрати позивачем права на податковий кредит і до понесення збитків у розмірі 15878,30 грн, які позивач просить стягнути з відповідача.
Як було зазначено вище, відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, внаслідок чого суд розглядає позов з урахуванням викладених в позові обставин та наданих позивачем доказів.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає наступне.
Згідно з ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Статтею 224 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно п. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків, відповідно до п. 1 ст. 611 ЦК України та ст. 224 ГК України, є порушення зобов'язання.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою і збитками є обов'язковою умовою відповідальності. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв'язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв'язку.
Позивач зазначає, що відповідачем не було складено та зареєстровано податкової накладної в ЄРПН за договором (в спрощений спосіб), внаслідок чого позивач був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 15878,30 грн.
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України, в редакції чинній на момент виникнення податкового обов'язку), на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (п. 201.7 ст. 201 ПК України).
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.
Покупцю товарів/послуг податкова накладна/розрахунок коригування можуть бути надані продавцем таких товарів/послуг в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та “Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;
для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені (п.201.10 ПК України).
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Згідно поданих матеріалів вбачається, що податкова накладна №6 від 07.05.2020 на суму 79391,51 грн, з яких ПДВ 15878,30 грн, не була зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних, що підтверджується наступними фактами.
Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 29.05.2020 року: «Документ прийнято».
Пунктом 5 «Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року № 520 (далі - Порядок № 520) наведено рекомендований перелік документів для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної.
При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у п. 5 Порядку № 520 (на момент подання накладної на реєстрацію), платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування (п.6 Порядку № 520).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.7).
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.9).
Пунктами 10-11 Порядку (станом на момент подання податкової накладної на реєстрацію), Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.
Відповідно до Порядку № 520, 03.06.2020 було прийнято рішення № 1607098/31476386 за підписом Голови комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄДРПН, у зв'язку з ненаданням платником податку копій документів (первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних).
04.06.2020 МПП Агропромфірма «Мрія» подало скаргу (зареєстрована за номером 9124658379) на рішення № 1607098/31476386 від 03.06.2020, за результатами розгляду якої комісією центрального рівня (за підписом голови комісії Осаволюк О.О.) прийнято рішення №25592/31476386/2 від 13.06.2020, яким скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення Комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної від 07.05.2020 р. № 6 в ЄРПН без змін.
Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.06.2020 року направленою в електронні кабінети одержувачів: «За результатами розгляду скарги № 9124658379 від 04.06.2020 року комісією центрального рівня прийнято рішення №25592/31476386/2 від 13.06.2020 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 07.05.2020 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін. Рішення може бути оскаржене в судовому порядку».
Кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (частина перша статті 5 КАСУ).
За загальним правилом, звернутися до суду з адміністративним позовом можна протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина друга статті 122 КАСУ).
Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень (частина четверта статті 122 КАСУ).
Станом на день подання позовної заяви відповідач не оскаржив рішення ДПС про відмову в реєстрації податкової накладної в судовому порядку з метою відновлення реєстрації податкової накладної: в Єдиному державному реєстрі судових рішень відсутні будь-які відомості щодо оскарження відповідачем в судовому порядку рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних.
Відсутність оскарження рішення про відмову в реєстрації податкових накладних свідчить про те, що МПП АПФ «Мрія» не здійснило всіх можливих та передбачених законом дій для реєстрації податкової накладної № 6 від 07.05.2020 на суму податкового зобов'язання 15878,30 грн.
Враховуючи зазначені приписи чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивач мав законне очікування про виконання відповідачем обов'язку щодо реєстрації податкових накладних, реєстрація яких надавала позивачу право на отримання податкового кредиту.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
При цьому, суд зазначає, що у постанові Верховного Суду від 14.07.2023 року у справі №927/593/22 зазначено, що наявність вини відповідача щодо нереєстрації в ЄРПН податкових накладних презюмується та не підлягає доведенню позивачем (подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 753/7281/15-ц, від 21.02.2021 у справі №904/982/19, від 21.07.2021 у справі № 910/12930/18, від 21.09.2021 у справі № 910/1895/20, від 18.10.2022 у справі № 922/3174/21).
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначено, що ПК України не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
Під час розгляду даної справи судом також враховано постанову Верховного Суду від 02.05.2024 року у справі №910/155/23, у якій зроблено висновок, що відсутність реєстрації податкової накладної в ЄРПН, внаслідок чого один контрагент був позбавлений права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатися правом на зменшення податкового зобов'язання, є протиправною поведінкою іншого контрагента.
Збитки - це об?єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов?язання було виконано боржником (п. 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Доведення факту наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв?язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (пункти 6. 15 та 6.16 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18)
У свою чергу, доведення відсутності вини у заподіянні збитків позивачу покладається на відповідача (п. 37 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.03.2018 у справі № 918/219/17).
Так, Верховний Суд у постанові від 07.06.2023 справа № 916/334/22 зазначив, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
У спірних правовідносинах протиправною поведінкою відповідача є не здійснення реєстрації податкової накладної у строки, визначені законодавством, при цьому шкідливим для позивача результатом протиправної поведінки відповідача є втрата позивачем права на податковий кредит на суму ПДВ у розмірі 15878,30 грн по не зареєстрованій податковій накладній та втрата права на зменшення зобов?язання з ПДВ на цю ж суму.
Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291, чинної на день виникнення спірних правовідносин, при неотриманні від продавця (постачальника) податкової накладної на отримані/попередньо оплачені сировину, матеріали, товари, основні засоби та нематеріальні активи, на виконані роботи і послуги тобто, коли податкова накладна не зареєстрована в ЄРПН в терміни встановлені податковим законодавством, сума податку на додану вартість відображається за дебетом субрахунку 6442 «Податковий кредит» аналітичний рахунок «Податковий кредит не підтверджений» у кореспонденції з кредитом рахунків обліку зобов'язань.
Згідно картки рахунку за період з 01.01.2020 по 22.04.2025 у позивача сформувався податковий кредит за дебетом субрахунку 6442 «Податковий кредит» аналітичний рахунок «Податковий кредит не підтверджений», контрагент МПП агропромфірма «Мрія» (код ЄДРПОУ 31476386) на суму 15 878,30 грн.
Враховуючи вищенаведене, у даному випадку має місце прямий причинно-наслідковий зв?язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов?язку зареєструвати податкову накладну та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача і, відповідно, зменшення податкового зобов?язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Реєстрація податкової накладної є обов?язком відповідача, який ним не виконано.
У зв'язку із тим, що відповідач встановленого Податковим кодексом обов'язку щодо реєстрації податкової накладної № 6 від 07.05.2020 року в межах визначеного законодавством строку для включення до податкового кредиту не виконав, так як і не оскаржив рішення податкового органу регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної в судовому порядку з метою відновлення реєстрації зазначеної податкової накладної, позивач не може скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на загальну суму 15878,30 грн, що свідчить про факт втрати права позивачем на нарахування податкового кредиту і це право не може бути відновлено.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено наявність усіх елементів складу правопорушення, необхідних для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, оскільки позивачем доведено об'єктивну та суб'єктивну сторони спричинених відповідачем збитків, причинно-наслідковий зв'язок між діями та понесеними позивачем збитками у розмірі 15878,30 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати (судовий збір) в розмірі 2422, 40 грн покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити позовні вимоги повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства агропромишленної фірми «Мрія» (07100, Київська обл., м. Славутич, Бакинський квартал, буд. 1, квартира 17, код ЄДРПОУ 31476386) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ім. Шевченка (15054, Чернігівська обл., Чернігівський р-н, с. Тараса Шевченка, вул. Тарасевича, буд. 1Б, код ЄДРПОУ 03796761) - 15878 (п'ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят вісім) грн 30 коп. збитків, 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.В. Щоткін