Рівненський апеляційний суд
Іменем України
17 червня 2025 року м. Рівне
Справа № 570/564/25
Провадження № 11-кп/4815/467/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача ? ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участі: секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 із заявленими змінами на вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2025 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за № 12025181180000049 від 22.01.2025 року відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Клесів Сарненського району Рівненської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, одруженого, офіційно не працевлаштованого, раніше судимого вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 08.12.2023 за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 240-1 КК України на підставі ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., відповідно до ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 03.06.2024 року несплачену суму штрафу замінено на покарання у виді громадських робіт на строк 240 год., які відбув з 02.07.2024 року по 23.09.2024 року,
- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України, ?
Вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 309 КК України та призначено покарання виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців.
До набрання вироком законної сили застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взято його під варту в залі суду.
Строк покарання ухвалено рахувати з 14 березня 2025 року.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта за проведення судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів у сумі 3979 грн. 50 коп.
Вирішено питання щодо речових доказів у даному кримінальному провадженні.
За вироком суду ОСОБА_6 , 20 січня 2025 року, приблизно о 09 год., маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту, для власного вживання, порушуючи вимоги ст. ст. 7, 8, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», перебуваючи на узбіччі дороги поблизу готельно-ресторанного комплексу «4x4», який знаходиться за адресою: вул. Рівненська, 1а, с. Колоденка, Рівненського району Рівненської області, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, придбав, шляхом привласнення знайденого на землі, зіп-пакету з полімерного матеріалу із психотропною речовиною - РVР, загальною масою 15,221 г, яка відповідно до списку 2 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000, відноситься до особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено та згідно таблиці 2 Невеликих, великих та особливо великих розмірів психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров'я України № 188 від 01.08.2000, являється особливо великим розміром.
У подальшому, ОСОБА_6 , маючи єдиний умисел, направлений на зберігання психотропної речовини, незаконно, тобто без передбаченого законом дозволу, зберігав при собі для власних потреб, без мети збуту у зіп-пакеті з полімерного матеріалу психотропну речовину - PVP, загальною масою 15,221 г з моменту придбання до 16 год. 00 хв., 21 січня 2025 року, тобто до моменту проведення огляду місця події працівниками поліції за адресою: вул. Свободи, навпроти будинку № 22, в с. Колоденка, Рівненського району Рівненської області, під час якого було виявлено та вилучено зазначену психотропну речовину.
В поданій апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 покликається на невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок суворості.
Звертає увагу, що з перших хвилин розмови з працівниками поліції признався, що знайшов на узбіччі дороги пакет з психотропною речовиною та видав її.
Як в ході досудового розслідування, так і в судовому засіданні він повністю визнав свою вину та щиро розкаявся.
Вважає, що має бути враховане при обранні міри покарання його активне сприяння розкриттю злочину.
На думку обвинуваченого, судом залишено поза увагою те, що він є потерпілим від Чорнобильської катастрофи, 3 категорії, і не перебуває на обліках у наркологічному та психіатричному диспансерах.
Наголошує на бажанні служити в ЗСУ та просить визнати це обставиною, яка пом'якшує покарання.
Вважає, що зазначені обставини в розумінні положень ч.2 ст. 66 КК України можуть бути визнані судом такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а відтак пом'якшують його покарання.
Просить вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2025 року змінити, пом'якшивши призначене покарання із застосуванням ст. 69 КК України до 3 років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки.
До початку апеляційного розгляду захисником ОСОБА_7 озвучено заяви ОСОБА_6 : адресовану Рівненському апеляційному суду щодо прохання звільнити його від відбування покарання з випробуванням з метою мати можливість прибути в ТЦК та СП для направлення на проходження медкомісії і в подальшому служити в ЗСУ, а також адресовану до ІНФОРМАЦІЯ_2 , датовану 08.04.2025 року щодо прохання надати можливість згідно Закону служити в ЗСУ, які ОСОБА_6 підтримав.
ОСОБА_6 заявив зміни до апеляційної скарги та просив призначити йому покарання за інкримінований злочин в межах санкції ч.3 ст. 309 КК України на мінімальний строк і звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.
Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого та захисника, які підтримали апеляційну скаргу з заявленими змінами, прокурора, який з врахуванням заявлених змін і позиції обвинуваченого щодо бажання боронити країну, не заперечив проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого із заявленими змінами, перевіривши вирок суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого зі змінами підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно вимог ч.1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення за обставин, викладених у вироку, та правильність кваліфікації його дій за ч.3 ст. 309 КК України, як незаконне придбання та зберігання психотропної речовини, без мети збуту у особливо великих розмірах, в апеляційній скарзі не оскаржується, а тому апеляційний суд не перевіряє вирок в цій частині.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого про суворість призначеного покарання та можливість застосування до нього положень ст. 75 КК України, на думку колегії суддів, є слушними та обґрунтованими.
Як вбачається з вироку, мотивуючи рішення про необхідність призначення обвинуваченому покарання у виді реального позбавлення волі суд першої інстанції врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше судимий, за місцем проживання характеризується посередньо, наявність обставини, яка пом'якшує покарання - щире каяття, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
З врахуванням зазначених обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про неможливість виправлення та перевиховання обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Однак, колегія суддів вважає, що вказані обставини судом першої інстанції були враховані із неналежною повнотою.
Колегія суддів враховує, що кримінальне правопорушення, вчинене ОСОБА_6 відноситься відповідно до положень ст. 12 КК України до тяжких злочинів. Також колегією суддів враховуються дані про особу обвинуваченого, який вину у вчиненому визнав повністю, дав в суді детальні показання стосовно вчиненого ним протиправного діяння за інкримінованих обставин, які мали місце 20 січня 2025 року і продовжувались до 21 січня 2025 року (до 16 год. 00 хв. - до моменту проведення огляду місця події і вилучення психотропної речовини), у зв'язку з чим кримінальне провадження було розглянуто судом в порядку ст. 349 КПК України, щиро розкаявся у вчиненому, має соціальні зв'язки: одружений, син 2003 р.н., має постійне місце проживання, тимчасово не працюючий, посередньо характеризується за місцем проживання, однак скарг від сусідів та родичів до селищної ради, відповідно до наявної в матеріалах характеристики, не надходило, на обліку у лікарів психіатра чи нарколога не перебуває, за допомогою не звертався, є потерпілим від наслідків Чорнобильської катастрофи (Категорія 3). Що стосується попередньої судимості за вироком Сарненського районного суду Рівненської області від 08.12.2023 за ч.1 ст. 309, ч.1 ст. 240-1 КК України на підставі ч.1 ст. 70 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 грн., то відповідно до ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 03.06.2024 року несплачену суму штрафу замінено на покарання у виді громадських робіт на строк 240 год., які обвинувачений відбув з 02.07.2024 року по 23.09.2024 року. Також колегія суддів враховує відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Поряд з цим, даних, наявність обставини, яка пом'якшує покарання - активне сприяння розкриттю злочину, то на переконання колегії суддів, в її (обставини) усталеному розумінні (добровільна допомога слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом), не знайшла свого підтвердження при апеляційному розгляді, а тому доводи апеляційної скарги обвинуваченого в цій частині є неспроможними, оскільки визнання обвинуваченим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом'якшує покарання, як активне сприяння розкриттю злочину.
Крім того, колегія суддів звертає увагу на доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо бажання брати участь у воєнних діях з оборони України, які він підтвердив в судовому засідання при апеляційному перегляді оскарженого вироку та зобов'язався звернутись до органу ТЦК та СП з метою мобілізації.
Так, відповідно до ст. 1 Конституції України, Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.
Статтею 17 Конституції України визнано захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який затверджено Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
З метою забезпечення оборони Держави підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 65 «Про загальну мобілізацію», оголошено проведення загальної мобілізації.
Строк дії воєнного стану та проведення загальної мобілізації неодноразово продовжувалися згідно відповідних Указів Президента України, затверджених відповідними Законами України, та діють і станом на дату перегляду оскарженого вироку. Зокрема, відповідно до Законів України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 16.04.2025 року № 4356-ІХ та «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку проведення загальної мобілізації» від 16 квітня 2025 року № 4357- ІХ продовжено строк дії воєнного стану та строк проведення загальної мобілізації з 09 травня 2025 року на 90 діб.
З огляду на викладене, сукупність встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом обставин, зокрема, і що характеризують особу обвинуваченого, наявність обставини, яка пом'якшує покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання, відношення обвинуваченого до вчиненого та його наслідків, на думку колегії суддів, є такими, що дають підстави для висновку про необхідність пом'якшення призначеного ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 309 КК України з призначенням безальтернативного покарання в межах санкції частини зазначеної статті за інкримінований злочин у передбаченому санкцією ч.3 ст. 309 КК України мінімальному розмірі. Саме зазначений вид та розмір покарання буде сприяти виправленню обвинуваченого та досягненню мети, визначеної ч.2 ст. 50 КК України.
Крім того, питання призначення кримінального покарання та звільнення від його відбування повинні вирішуватися з урахуванням мети покарання як такого, що включає не тільки кару, а й виправлення засуджених, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. При цьому, з огляду на положення ст. 75 КК України, законодавець підкреслює важливість такої цілі покарання, як виправлення засудженого, передбачивши, що при призначенні покарання, у тому числі у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років, особу може бути звільнено від відбування покарання з іспитовим строком, якщо суд дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Колегія суддів звертає увагу на те, що матеріали кримінального провадження не містять буд-яких даних, які би указували на неможливість виправлення обвинуваченого без відбування призначеного покарання. На підтвердження такого висновку, колегія суддів зважає на дані, що характеризують особу обвинуваченого, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом'якшуючої покарання обставини, відсутність обтяжуючих покарання обставин, відношення обвинуваченого до вчиненого та його наслідків. Зазначені обставини у їх сукупності приводять колегію суддів до переконання щодо можливості виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства та необхідності звільнення його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, а тому призначене йому покарання у виді реального позбавлення волі є таким, яке не відповідає тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його суворості та не буде сприяти досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.
Установлені колегією суддів дані, які з позитивної сторони характеризують обвинуваченого, усвідомлення обвинуваченим протиправності своєї поведінки, громадянська позиція, тобто усвідомлене ставлення до держави та необхідності її захисту, вказують на те, що обвинувачений дійсно розкаявся у вчиненні кримінального правопорушення і зробив для себе відповідні висновки.
Разом з тим, з урахуванням вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, яке відноситься до кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних правопорушень проти здоров'я населення, колегія суддів вважає, що тривалість іспитового строку повинна становити три роки та в умовах здійснення контролю за поведінкою ОСОБА_6 під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, з покладанням на нього відповідних обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає за необхідне вирок суду першої інстанції відносно ОСОБА_6 частині призначеного покарання змінити, призначене обвинуваченому за ч. 3 ст. 309 КК України покарання пом'якшити до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років та звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю три роки з покладенням на обвинуваченого обов'язків, передбачених п.п 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України.
При цьому, таке рішення колегія суддів приймає також виходячи з того, що на даний час в Україні введено та діє воєнний стан і, відповідно до ст. 17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави та справою всього Українського народу, а обвинувачений ОСОБА_6 повідомив про намір проходження військової служби під час мобілізації на особливий період з метою подолання військової агресії російської федерації на території України.
Тому, з огляду на наведене, вирок суду першої інстанції в частині призначеного ОСОБА_6 покарання підлягає зміні, а його апеляційна скарга з відповідними змінами ? задоволенню.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 із врахуванням заявлених змін задовольнити.
Вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2025 року відносно ОСОБА_6 за ч.3 ст.309 КК України в частині призначеного покарання змінити.
Визнати ОСОБА_6 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі п.п.1, 2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Звільнити ОСОБА_6 з-під варти негайно із зали суду.
В решті вирок Рівненського районного суду Рівненської області від 14 березня 2025 року залишити без зміни.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3