Житомирський апеляційний суд
Справа №285/1242/17 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/701/25
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
18 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд
в складі: головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участі: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченого ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні №12015060000000151 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Звягельського (Новоград-Волинського) міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року, захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Звягельського (Новоград-Волинського) міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, та ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 02 червня 2025 року, якою відмовлено у роз'ясненні вироку від 25.04.2025,
встановив:
В провадженні Житомирського апеляційного суду перебуває кримінальне провадження №12015060000000151 за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_10 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Звягельського (Новоград-Волинського) міськрайонного суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 та апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на ухвалу Звягельського міськрайонного суду Житомирської області від 02 червня 2025 року, якою відмовлено у роз'ясненні вказаного вироку суду, яким ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, і призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
13 червня 2025 року до Житомирського апеляційного суду надійшло клопотання від прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_9 про продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів.
В обгрунтування клопотання прокурор зазначив, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років з позбавленням права керування транспортними засобами строком, та наявні ризики, передбачені п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість обвинуваченого переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому інший більш м'який запобіжний захід не забезпечить його належної процесуальної поведінки.
Заслухавши доводи прокурора в підтримання зазначеного клопотання, думку обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 , які заперечували щодо задоволення клопотання прокурора, перевіривши доводи клопотання, колегія суддів вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про : наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, яке є тяжким злочином, та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, а тому під тяжкістю покарання може вчиняти спроби переховування від суду
Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обгрунтований тим, що обвинувачений проявив неуважність під час вказаної події, внаслідок чого настала смерть 2 осіб та спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілому.
Крім того, колегією суддів враховано, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, стан його здоров'я, те що він позитивно характеризується та його поведінку після вказаної події.
Водночас, посилання захисника ОСОБА_7 на те, що обвинувачений не може утримуватися під вартою внаслідок певного захворювання, не підтвердженні жодними документами, а тому є безпідставними.
Отже, колегія суддів вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, передбачених п.1, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, які не зменшилися, та неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу до обвинуваченого ОСОБА_8 ніж тримання під вартою.
Відповідно до п. 2 ч.4 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини.
За таких обставин, враховуючи, що внаслідок даного злочину загинуло дві людини, та наявність ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для визначення розміру застави.
Посилання захисника в запереченнях на те, що раніше до обвинуваченого було застосовано особисте зобов'язання і останній виконував покладені на нього обов'язки у зв'язку з чим ризики не існують, колегія суддів вважає непереконливими, оскільки після проголошення вироку суду 25.04.2025, яким ОСОБА_8 визнано винуватим за ч.3 ст.286 КК України та призначено реальне покарання у виді позбавлення волі, останній може вчиняти спроби переховування від суду чи вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи тяжкі наслідки кримінального правопорушення та відношення останнбого до події ДТП. А тому більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам.
Крім того, апеляційному суду потрібен певний час для розгляду апеляційних скарг сторони захисту на вирок суду та ухвалу, якою відмовлено у роз'ясненні вироку суду, а тому колегія суддів вважає, що є підстави для продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 331, 405 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Клопотання прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_9 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 16 серпня 2025 року, без визначення розміру застави.
Строк дії ухвали до 16.08.2025.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: