Житомирський апеляційний суд
Справа №285/5919/24 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Номер провадження №11-кп/4805/395/25
Категорія ч.2 ст.164 КК Доповідач ОСОБА_2
12 червня 2025 року Житомирський апеляційний суд в складі:
головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю: секретаря ОСОБА_5 ,
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
обвинуваченої ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції в м.Житомирі матеріали кримінального провадження №285/5919/24 за апеляційною скаргою прокурора Звягельської окружної прокуратури ОСОБА_9 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29.11.2024 відносно
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Броницька Гута Звягельського району Житомирської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , неодруженої, якій інвалідність не встановлена, із середньою освітою, раніше судимої: вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.05.2024 засуджена за ч.1 ст.164 КК України та призначено покарання у виді 2 років пробаційного нагляду,
обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України,
зазначеним вироком ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.164 КК України, та обрано покарання за цим законом 1 рік обмеження волі.
На підставі ст.ст.71, 72 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.05.2024 остаточно призначити ОСОБА_8 покарання 1 рік обмеження волі.
Після набрання вироком законної сили ОСОБА_8 слід затримати та направити для відбування покарання, призначеного вироком суду.
Строк відбування покарання обчислено з моменту затримання.
Відповідно до вироку суду першої інстанції, ОСОБА_8 , будучи засудженою вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області 06.05.2024 за ч.І ст. 164 КК України, у період виконання покарання у виді двох років пробаційного нагляду, починаючи з 01.07.2024 по 01.11.2024 злісно ухиляється від сплати, встановлених рішенням Новоград- Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 24 вересня 2019 року (справа №285/2752/19) аліментів на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в твердій грошовій сумі в розмірі 1300 гривень щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття.
Так, ОСОБА_8 знаючи про свій обов'язок сплачувати встановлені рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області, аліменти на утримання дитини, злісно ухиляється від сплати аліментів та його не виконує з 01.07.2024 по 01.1 1.2024.
ОСОБА_8 , будучи працездатною особою, отримуючи дохід від тимчасових заробітків, тобто маючи можливість виконати рішення суду про стягнення аліментів, заходів спрямованих на погашення заборгованості не здійснила, добровільну матеріальну допомогу не надавала, на попередження державних виконавців про кримінальну відповідальність за непогашення заборгованості по аліментах не реагує, тим самим злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини, внаслідок чого, станом на 01.1 1.2024 виникла заборгованість в сумі 6392,00 грн, що перевищує суму сукупну нарахованих платежів за 3 місяці (загальна сума заборгованості розрахована починаючи із початку дати виконання рішення суду у розмірі 86817,50 грн).
Таким чином, ОСОБА_8 , будучи засудженою вироком Новоград- Волинського міськрайонного суду Житомирської області 06.05.2024 за ч.І ст. 164 КК України, у період виконання покарання у виді двох років пробаційного нагляду, будучи працездатною особою, маючи дохід, знаючи про свій обов'язок сплачувати аліменти на утримання неповнолітньої сина ОСОБА_10 , 21 січня 2008 року, починаючи з 01.07.2024 по 01.1 1.2024, злісно ухилялася від сплати аліментів, встановлених рішенням Новоград- Волинського міськрайонного суду Житомирської області та його не виконувала.
В апеляційній скарзі зі змінами прокурор ОСОБА_9 , не оспорюючи фактичних обставин кримінального правопорушення, встановлених судом, кваліфікації дій обвинуваченої та доведеності її вини, просить скасувати вирок суду першої інстанції, як незаконний, та своїм рішенням призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції. При цьому, зазначає, що згідно приписів ч.4 ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, мас бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком. Наголошує, що всупереч вимог закону, судом першої інстанції ОСОБА_8 призначено покарання у виді одного року обмеження волі, як і за попереднім вироком у виді одного року пробаційного нагляду, що свідчить про неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора в підтримку апеляційної скарги, позицію обвинуваченої та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу прокурора зі змінами, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, а також вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.404 КПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_8 , правильність встановлених фактичних обставин кримінального провадження, правова кваліфікація її дій за ч.2 ст.164 КК України, ніким з учасників судового розгляду не оскаржуються, а тому наведені обставини апеляційним судом не перевіряються. Судовий розгляд провадження відбувся в спрощеному порядку визначеному ст.ст.381, 382 КПК України.
При цьому, у відповідності до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані не в повному обсязі.
Як вважає апеляційний суд, викладені прокурором доводи про неправильне застосування судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому закону про кримінальну відповідальність є обґрунтованими.
Так, відповідно до матеріалів кримінального провадження №285/5919/24, в попередньому, ОСОБА_8 засуджено вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.05.2024 за ч.1 ст.164 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду строком на 2 роки з покладанням відповідних процесуальних обов'язків, передбачених ст.59-1 КК України (а.п.35).
В свою чергу, оскаржуваним вироком, ОСОБА_8 визнано винною у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.2 ст.164 КК України та призначено покарання у виді 1 року обмеження волі.
При цьому, кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.164 КК України, вчинено обвинуваченою ОСОБА_8 під час відбуття покарання за вироком Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 06.05.2024 за ч.1 ст.164 КК України.
Разом з цим, відповідно до ч.1 ст.71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Згідно з приписами ч.4 ст.71 КК України, остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Таким чином, як слушно зазначає прокурор, вище зазначені обставини, судом першої інстанції не було належно враховано та при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_8 помилково не було застосовано положення ч.ч.1, 4 ст.71 КК України.
Тобто, в даному випадку, суд першої інстанції допустився помилки, фактично не застосував при призначені покарання норми ст.71 КК України, тобто, неправильно застосував закон про кримінальну відповідальність, що відповідно до п.4 ч.1 ст.409 КПК України є підставою для скасування вироку.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 - задовольнити.
Вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 29.11.2024 відносно ОСОБА_8 - скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді :