Справа №534/1067/24
Провадження №2/534/313/24
09 червня 2025 року м. Горішні Плавні
Горішньоплавнівський міський суд Полтавської області
у складі головуючого судді Комарової Д.Ю.,
за участі секретаря судового засідання Віднійчук І.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за цивільним позовом акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
АТ «Акцент-Банк» звернулось до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.05.2019 у розмірі 17 208 грн 83 коп. та понесені судові витрати.
Заявлені вимоги мотивовані тим, що 10.05.2019 ОСОБА_1 приєдналась до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» відповідачкою ініційовано встановлення кредитного ліміту на її банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана нею Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між нею та Банком кредитний договір, що підтверджується її підписом у заяві. Також, усі основні умови кредитування доведені відповідачу, про що свідчить її підпис у Паспорті споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка». Паспорт продукту підписано відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який є аналогом власноручного підпису.
АТ «Акцент-Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, відповідно до умов договору. Однак відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами належним чином не виконує, що призвело до утворення заборгованості, розмір якої станом на 31.03.2024 складає 17 208 грн 83 коп., з яких: 11 188 грн 74 коп. - заборгованість за кредитом, 6 020 грн 09 коп. - заборгованість за відсотками.
Оскільки відповідач не виконує взятих на себе зобов'язань, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь зазначену суму заборгованості.
Ухвалою Комсомольського міського суду Полтавської області від 22.07.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, проте у судове засідання не з'явились.
Представник позивача звернувся до суду з клопотанням, в якому просить розгляд справи провести у їх відсутність, а також просить позовні вимоги задовольнити повністю, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 , через представника ОСОБА_2 , подала відзив на позовну заяву через систему «Електронний суд» 30.05.2025. У відзиві вона зазначила, що не отримувала копію ухвали про відкриття провадження від 22.07.2024, дізналась про справу 13.11.2024 та повідомила суд про потребу в правничій допомозі. Оскільки на той час відповідач перебувала на 28-му тижні вагітності, вона змогла скористатись правничою допомогою лише після пологів та відновлення фізичного стану, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини та ордером адвоката від 29.05.2025. Відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку подання відзиву та поновити його, а також відмовити у задоволенні позову, оскільки вона не укладала кредитний договір, не отримувала кредитні кошти та не погоджувалася на умови кредитування, включаючи відсотки.
Суд, оцінивши доводи клопотання про поновлення процесуального строку, вважає причини пропуску строку подання відзиву поважними, оскільки вагітність та пологи є обставинами, що об'єктивно перешкоджали своєчасному зверненню за правничою допомогою. Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПК України, суд поновлює процесуальний строк на подання відзиву та приймає заяву відповідача по суті справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємозв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі письмових доказів, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що 10.05.2019 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Акцент-Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала Анкету-Заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк». У заяві зазначено, що відповідач погоджується з тим, що дана заява разом з Умовами і правилами надання банківських послуг та Тарифами, правилами користування, основними умовами користування та кредитування, складають договір про надання банківських послуг. Відповідач ознайомилась із договором про надання банківських послуг до його укладення та згодна з його умовами.(а.с.8)
Також, 10.05.2019 ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка» за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Даним документом визначено умови кредитування: кредитний ліміт - до 200 000 грн, строк кредитування - 240 місяців, пільгова процентна ставка - 0,000001%, базова процентна ставка - 46,8%. (а.с.9)
До позову додано Витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк», розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms, та Тарифи користування кредитною карткою “Універсальна», “Універсальна GOLD», “Зелена». (а.с.21-29)
Згідно з довідкою за картами, ОСОБА_1 відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки № НОМЕР_2 зі строком дії до грудня 2024 року та № НОМЕР_3 зі строком дії до грудня 2031 року. Відповідно до довідки за лімітами, 10.05.2019 відповідачу встановлено кредитний ліміт у розмірі 5 000 грн, який згодом було збільшено до 13 000 грн.(а.с.18-19)
Відповідно до виписки по картці ОСОБА_1 , за період з 10.05.2019 по 31.03.2024 відповідачем використано кредитні кошти шляхом зняття готівки, оплати послуг, перерахувань тощо на суму 65 710 грн 18 коп., а на погашення заборгованості внесено 49 231 грн 30 коп. Позивач включив до розрахунку заборгованості відсотки у розмірі 6020 грн 09 коп. (а.с.10-17)
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі.
За змістом статті 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Поряд із цим оскільки Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим Банком в період з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
З огляду на мінливий характер Умов та Правил надання банківських послуг та Тарифів банку без надання позивачем підтверджень про конкретно запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», - відсутність в Анкеті-Заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком до позову Витяг з Умов та Правил надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк» та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного з відповідачем кредитного договору.
Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитними коштами.
Зазначення в Анкеті-заяві те, що позичальник взяв на себе обов'язок ознайомлюватися зі змінами умов кредитування у Банку шляхом їх відстеження на офіційному сайті Банку не спростовують того, що сторони у письмовому вигляді не досягли згоди щодо розміру відсотків за користування кредитними коштами.
Окрім того, у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20 вказано, що потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту.
Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Тому, враховуючи вищезазначене, вимоги позовної заяви про стягнення відсотків за користування кредитом задоволенню не підлягають.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Враховуючи, що відповідач фактично отримав та використовував кошти позивача, які в добровільному порядку не повернуті, що підтверджується випискою по картці, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд за наявністю на те правових підстав, стягує з відповідача як боржника на користь позивача в примусовому порядку суму непогашеного кредиту. Таким чином твердження відповідача у відзиві не знайшли свого підтвердження.
Беручи до уваги, що у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували, що відповідач ознайомлений та погодився на певний розмір відсотків, суд вважає, що визначена позивачем сума заборгованості за кредитом у розмірі 17 208 грн 83 коп. не може бути задоволена в повному обсязі.
Відповідно до виписки по картці ОСОБА_1 , за період з 10 травня 2019 року по 31 березня 2024 року було використано шляхом зняття готівки в банкоматах, оплатою послуг, перерахуванням тощо 65 710 грн 18 коп., а на погашення заборгованості відповідачем було внесено 49 231 грн 30 коп.. Судом не враховуються включені позивачем у рахунок заборгованості суми списаних відсотків на загальну суму 6020 грн 09 коп., оскільки анкетою-заявою, підписаною відповідачем, дані платежі не передбачені. А Тариф по картці та Умови і правила надання банківських послуг, як було встановлено, відповідач не підписував.
Отже, сума заборгованості має становити різницю між фактично отриманими та сплаченими коштами на погашення заборгованості. Тобто сума заборгованості за кредитом становить 10 458 грн 79 коп. (65 710 грн 18 коп. - 49 231 грн 30 коп. - 6020 грн 09 коп.).
Вимог про стягнення процентів за користування позиченими коштами та інших сум за прострочення виконання грошового зобов'язання з підстав та у розмірах, установлених актами законодавства, зокрема статтями 625, 1048 ЦК України, банк не пред'явив.
Отже, у справі відсутні докази погодження з відповідачем конкретних умов кредитування з фіксацією цих умов у Паспорті споживчого кредиту чи в Анкеті-заяві позичальника. Позивач не надав суду доказів укладання з відповідачем договору саме на тих умовах, виходячи з яких пред'явив вимогу про стягнення боргу з відповідними його елементами.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
З платіжного доручення про сплату судового збору № 6005315407694 від 31 березня 2024 року встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 3 028 грн (а.с. 38).
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що позовні вимоги суд задовольняє частково на суму 10 458 грн 79 коп., з відповідача у відповідності до статті 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати в розмірі 1 840 грн 28 коп.
На підставі вищевикладеного, та керуючись ст. 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд
Позовну заяву акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 10.05.2019 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 10.05.2019 у сумі 10 458 (десять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) гривень 79 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати по справі за сплату судового збору у розмірі 1 840 (одну тисячу вісімсот сорок) гривень 28 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», код ЄДРПОУ 14360080, адреса: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро, 49074.
Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя Д.Ю. Комарова