19 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 260/6013/24 пров. № А/857/29953/24
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гуляка В.В.
суддів: Ільчишин Н.В., Іщук Л.П.
розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,
на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року (суддя - Калинич Я.М., час ухвалення - не зазначено, місце ухвалення - м. Ужгород, дата складання повного рішення - не зазначено),
в адміністративній справі №260/6013/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області,
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
встановив:
У вересні 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області, в якому просив: 1) визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області №162 від 09.06.2021 року про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням виплачених сум; 2) зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області №162 від 09.06.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 року по 31.03.2019 року, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року, з урахуванням виплачених сум.
Відповідач позовних вимог не визнав, до суду першої інстанції подав відзив на позов, у якому просив відмовити у задоволенні позову через його безпідставність. Також відповідач просив залишити позов без розгляду, у зв'язку із пропуском 6-ти місячного строку звернення до адміністративного суду із цим позовом та відсутністю у позивача поважних і об'єктивних причин для пропуску такого строку.
Ухвалою суду першої інстанції від 14.10.2024 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.10.2024 позов задоволено. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області №162 від 09.06.2021 року про розмір грошового забезпечення, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки та з урахуванням виплачених сум. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області перерахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області №162 від 09.06.2021 року про розмір грошового забезпечення, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки та з урахуванням виплачених сум. Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати у сумі 2422,40 грн..
З цим рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що судом першої інстанції ухвалено рішення з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, не відповідністю обставинам справи і з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з підстав, наведених в апеляційній скарзі.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт покликається на те, що законодавцем визначено підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям та віднесено до повноважень КМУ визначати умови, порядок проведення перерахунку пенсій та встановлювати розміри проведених виплат. Крім того, вказує, що позивач вже звертався до Головного управління із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 у відповідності до оновленої довідки №162 від 09.06.2021 року. Зазначає, що позивач набув права на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення саме з 05.03.2019, у заявлених спірних правовідносинах з 01.04.2019. Щодо перерахунку пенсії виходячи із 100% суми підвищення пенсії зазначає апелянт, що Постанова №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій. Пенсія позивачу виплачується у відповідності до Закону, Постанов Кабінету Міністрів України №103, №804, №1088 та у спосіб передбачений Конституцією України, Законами України.
За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати оскаржене рішення суду від 14.10.2024 та винести рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено такі фактичні обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 , відповідно до Закону України №2262-ХІІ від 09.04.1992 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-XII) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Закарпатській області та отримує пенсію за вислугу років.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області сформовано довідку про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії ОСОБА_1 станом на 05.03.2019 (а.с.9).
28.05.2024 представник позивача звернувся до відповідача із заявою, відповідно до якої просив здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, додаткових видів грошового забезпечення та премій з 01.01.2018 по 31.03.2019 року, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року без обмеження пенсії заявника максимальним розміром, застосувавши розмір пенсії, визначений на момент первинного призначення пенсії, з урахуванням виплачених сум та виплатити заборгованість (а.с.10-11).
28.06.2024 Головне управління ПФУ в Закарпатській області листом № 3419-3159/П-02/8-0700/24 на звернення представника позивача від 28 травня 2024 року повідомило про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсій за період 01.01.2018 по 31.03.2019, оскільки Кабінетом Міністрів України не прийнято нової постанови, яка б врегульовувала чи змінювала умови проведення перерахунку пенсій та встановлювала нові розміри, порядок проведення перерахунку та виплати перерахованих пенсій, як це було визначено Постановою №103 (а.с.12-12-зв).
Не погодившись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв'язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду часткового не погоджується із висновками суду першої інстанції про повне задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 статті 9 Закону №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон №2011-ХІІ) визначає, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону №2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: - посадовий оклад, оклад за військовим званням; - щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); - одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. (ч.4 ст.9 Закону №2011-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців, є положення четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, відповідно до ч.4 ст.63 Закону №2262-XII, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.
01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, якою затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1. Згідно з пунктом 2 цієї постанови грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Водночас, 21.02.2018 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 103, пунктом 1 якої встановив перерахувати з 01.01.2018 пенсії, призначені згідно із Законом №2262-XII до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до Постанови №704.
Отже, цим нормативним документом Уряд визначив порядок та умови перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII.
Згідно із пунктом 1 Порядку №45, перерахунок раніше призначених згідно із Законом №2262-XII пенсій проводиться в разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Абзацом 1 пункту 5 Порядку №45, у редакції Постанови №103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Разом з тим, Додаток 2 до Порядку №45 передбачає форму довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою №103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Уряду №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45.
Верховний Суд, ухвалюючи рішення від 17.12.2019 за результатами розгляду зразкової справи №160/8324/19, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24.06.2020, виходив із того, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні до територіального органу Пенсійного фонду України оновленої довідки про розмір його грошового забезпечення станом на 05.03.2019 є неправомірними, а тому відповідача належить зобов'язати скласти та подати до вказаного пенсійного органу нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII, статті 9 Закону № 2011-XII та з урахуванням положень постанови №704, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення з 01.04.2019 перерахунку основного розміру пенсії позивача, оскільки з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії виходячи з розміру складових, розрахованих за положеннями постанови № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та статті 9 Закону №2011-XII.
Отже, за висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 24.06.2020 у справі №160/8324/19, Суд дійшов висновку, що з 05.03.2019 - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-XII, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-XII та статті 9 Закону №2011-XII.
Як наслідок, Верховний Суд дійшов висновку про наявність права на перерахунок пенсії з 01.04.2019 (першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії) з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення.
Правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у зазначеній справі підлягає застосуванню у справі, що розглядається, з огляду на вимоги частини п'ятої статті 242 КАС України.
Вирішуючи спір у справі, що розглядається, судом апеляційної інстанції враховано, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09.06.2022 у справі № 520/2098/19 дійшла висновку, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Відповідно до статті 7 КАС України, суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, оскаржувані пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13 січня 2021 року у зразковій справі №440/2722/20.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі №913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі №537/5837/14-а, де суд зазначив, що керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС України (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році необхідно застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі №826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-XII (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин».
Така правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі №520/2098/19.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.
Враховуючи наведені вище висновки Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів дійшла висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Вирішуючи питання, з якої дати позивач набув право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовцям на підставі Постанови №704, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частин другої та третьої статті 51 Закону №2262-ХІІ перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Підвищення грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Постанови №704 відбулося з 01.03.2018 року.
Таким чином, з врахуванням наведених вище положень частини другої статті 51 Закону №2262-ХІІ, позивач набув право на перерахунок пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення військовослужбовців на підставі Закону №2262-XII та Постанови №704 з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії, тобто з 1 квітня 2018 року, а не з моменту набрання 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 у справі №826/3858/18.
Вказана позиція суду повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 11.08.2023 у справі №380/103/22, в якій Верховний Суд дійшов висновку, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Така ж правова позиція підтверджена Верховним Судом в ухвалі від 11 березня 2024 року у справі №200/7474/23.
Колегія суддів зазначає, що у період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб визначалося Постановою Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 року №1294 року «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №1294), яка набрала чинності 01.01.2008 року.
30.08.2017 прийнято Постанову №704, якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років для військовослужбовців і яка, як зазначалося вище, набрала чинності з 1 березня 2018 року. Отож, фактичне підвищення посадових окладів за постановою №704 військовослужбовців відбулося з 01.03.2018 року.
Відтак, грошове забезпечення позивача: - у період з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року визначалося з урахуванням схеми та розміру грошового забезпечення, визначеного Постановою №1294; - у період з 01.03.2018 року по даний час визначається за нормами Постанови №704.
Із змісту позовних вимог слідує, що предметом спору є вимога щодо перерахунку та виплати позивачу пенсії з 01.01.2018 по 31.03.2019 року відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій із врахуванням раніше виплачених сум.
Судом установлено, що вказана довідка №162 від 09.06.2021 сформована станом на 05.03.2019 року з урахуванням нових норм грошового забезпечення, запроваджених з 01.03.2018 року Постановою №704.
Однак, як встановлено колегією суддів, у період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року, розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення, визначався за нормами Постанови №1294.
Відтак, не підлягає до застосування грошове забезпечення визначене у довідці станом на 05.03.2019 року, для перерахунку пенсії позивача за період з 01.01.2018 року по 28.02.2018 року.
Стосовно ж періоду з 01.03.2018 року по 31.03.2019 року, то у вказаний період грошове забезпечення позивача визначається за нормами Постанови №704.
Отож, сформована на підставі Постанови №704 довідка є такою, що відображає розмір відповідного грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, починаючи з моменту набуття чинності Постановою №704 (01.03.2018 року) по дату заявлену позивачем в адміністративному позові (31.03.2019 року).
Наведене дає підстави вважати, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2018 по 31.03.2019 відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області №162 від 09.06.2021 року про розмір грошового забезпечення, виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки та з урахуванням виплачених сум.
Апеляційний суд вважає за необхідне також наголосити, що відмовляючи позивачу в перерахунку пенсії, пенсійний орган покликався виключно на те, що після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 рішень Уряду про умови та порядок перерахунку пенсії не приймалося.
Виходячи з предмету спору, суд повинен оцінити законність дій (бездіяльності) відповідача як суб'єкта владних повноважень виключно в межах прийнятого рішення щодо відмови в перерахунку пенсії, а не обґрунтовувати правомірність дій відповідача іншими обставинами.
Апеляційний суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у здійсненні перерахунку та виплати пенсії позивачу відповідно до довідки Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань про розмір грошового забезпечення з 01.04.2018 по 31.03.2019, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Водночас, колегія суддів враховує, що оскільки перерахунок пенсії позивача на підставі вказаної вище довідки від 09.06.2021 за період з 01.04.2018 по 31.03.2019 ще не проведено відповідачем, а тому відсутні пістави для заявлення вимог на майбутнє щодо здійснення такого перерахунку та виплати виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року.
Отже, являються передчасними і безпідставними позовні вимоги в частині щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії виходячи із 100% суми підвищення пенсії без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 року.
Відносно доводів апелянта про те, що позивач вже звертався із заявою щодо здійснення перерахунку пенсії з 01.04.2019 у відповідності до оновленої довідки №162 від 09.06.2021 року, то такі доводи апелянта колегією суддів відхиляються, оскільки в межах справи №260/4249/21 позовні вимоги стосувались іншого періоду ніж у розглядуваній справі №260/6013/24, а отже ці справи містять відмінні предмети судового спору.
З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи ухвалено рішення суду з частковою невідповідністю його висновків обставинам справи та з неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до приписів статті 317 КАС України таке рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог.
У звязку із частковим задоволенням позовних вимог в користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати в сумі 1211,20 грн. сплаченого судового збору за подання адміністративного позову.
Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області - задоволити частково.
Рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2024 року в адміністративній справі №260/6013/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - скасувати та ухвалити нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області №162 від 09.06.2021 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Закарпатській області №162 від 09.06.2021 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решта позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області судові витрати у виді сплаченого судового збору за подання адміністративного позову сумі 1211,20 грн..
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5статті 328 КАС України.
Головуючий суддя В. В. Гуляк
судді Н. В. Ільчишин
Л. П. Іщук