19 червня 2025 рокуЛьвівСправа № 500/1962/25 пров. № А/857/21380/25
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Гудима Л.Я.,
суддів: Качмара В.Я., Онишкевича Т.В.,
за участю секретаря судового засідання: Кулабухової М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року, головуючий суддя - Мартиць О.І., ухвалене у м. Тернопіль, повний текст якого складено 06.05.2025 року, у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач - ГУПФУ в Тернопільській області звернулось в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа - ОСОБА_1 , в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП №72318175 від 27.03.2025 року про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області у розмірі 10200 грн під час виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №607/17709/22.
В обґрунтування своїх позовних вимог посилалось на те, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області виконало рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №607/17709/22 в повному обсязі.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, ГУПФУ в Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, яке, покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.
Свою апеляційну скаргу обґрунтовує тими ж доводами, що наводились ним у поданому адміністративному позову, однак безпідставно не взято до уваги судом попередньої інстанції.
В судовому засіданні представник позивача підтримала подану апеляційну скаргу, вважає оскаржене рішення суду незаконним та повністю підтримала доводи, зазначені у апеляційній скарзі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконанні у Відділі примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження №72318175 з примусового виконання виконавчого листа №607/17709/22 від 12.06.2023 року, виданого Тернопільським окружним адміністративним Тернопільської області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01.11.2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 призначеної 21.10.2022 року, з врахуванням п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: збільшити пенсію на один відсоток заробітку за кожен рік роботи протягом сімнадцяти років понад п'ятнадцятирічний трудовий стаж, починаючи з 01.11.2005 року по 31 жовтня 2022 року.
Виконавче провадження №72318175 відкрите 20.07.2023 року, про що старшим державним виконавцем винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. У постанові вказано боржнику виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.
Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1666/3.1-23 від 31.07.2023 року "Про надання інформації" здійснювати перерахунок з 01.11.2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної 21.10.2022 року, з врахуванням п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" недоцільно, оскільки п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можливо застосувати лише при визначенні пенсії за раніше чинним законодавством, що на даний час при визначенні розміру пенсії призведе до зменшення розміру пенсії.
Вимогою державного виконавця від 14.08.2023 року №9120/03.1-25 боржника повторно зобов'язано виконати вимоги виконавчого листа №607/17709/22 від 12.06.2023 року, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом.
Листом №1869/3.1-23 від 23.08.2023 Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повторно повідомило, що здійснювати перерахунок з 01.11.2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної 21.10.2022 року, з врахуванням п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" недоцільно.
11.09.2023 року старшим державним виконавцем винесено постанову про накладення на боржника штрафу за невиконання рішення суду у розмірі 5100 грн.
Вимогою державного виконавця від 11.09.2023 року №9897/03.1-25 повторно зобов'язано боржника виконати вимоги виконавчого листа №607/17709/22 від 12.06.2023 року, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01.11.2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 призначеної 21.10.2022 року, з врахуванням п. 2 ст. 56 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: збільшити пенсію на один відсоток заробітку за кожен рік роботи протягом сімнадцяти років понад п'ятнадцятирічний трудовий стаж, починаючи з 01.11.2005 року по 31 жовтня 2022 року.
Згідно повідомлення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №2184/3.1-23 від 05.10.2023 року боржник повторно повідомив про те, що здійснювати перерахунок з 01.11.2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної 21.10.2022 року, з врахуванням п. 2 ст. 56 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" недоцільно, оскільки п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можливо застосувати лише при визначенні пенсії за раніше чинним законодавством, що на даний час при визначенні розміру пенсії призведе до зменшення розміру пенсії.
Вимогою державного виконавця від 12.03.2025 року №3498/03.1-23 зобов'язано боржника виконати в повному обсязі вимоги виконавчого листа №607/17709/22 від 12.06.2023 року, виданого Тернопільським окружним адміністративним Тернопільської області про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01.11.2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 .
На адресу Відділу 21.03.2025 року надійшов лист Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №1900-0802-5/13723 від 20.03.2025 року згідно якого рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2023 року у справі №607/17709/22 було виконане в повному обсязі за положеннями чинного законодавства України.
Керуючись статтями 63, 75 Закону України "Про виконавче провадження", 27.03.2025 року державним виконавцем за невиконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду №607/17709/22 від 12.06.2023 року в повному обсязі винесено постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Не погоджуючись із вказаною постановою відповідача про накладення штрафу від 27.03.2025 року позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що постановою від 11.09.2023 року ВП №72318175 старшим державним виконавцем Відділу Герелевич О.М. вже було накладено на боржника Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штраф у розмірі 5100 грн, державний виконавець, враховуючи подальше невиконання рішення суду боржником, не мав іншого законного варіанту поведінки як накласти на нього штраф у подвійному розмірі.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 6 частини 1 статті 3 Закону визначено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом
Відповідно до статті 5 Закону примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Статтею 18 Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Статтею 26 Закону визначено підстави початку примусового виконання рішення виконавцем.
За приписами частини п'ятої статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У відповідності до статті 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
За статтею 75 Закону у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Передбачений статтею 75 Закону №1404-VIII штраф є заходом впливу на боржника, який застосовується за відсутності поважних причин не виконання у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії.
Матеріалами справи підтверджено, що виконавчим листом №607/17709/22 від 12.06.2023 року, виданим Тернопільським окружним адміністративним судом зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату з 01.11.2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 призначеної 21.10.2022 року, з врахуванням п. 2 ст. 56 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а саме: збільшити пенсію на один відсоток заробітку за кожен рік роботи протягом сімнадцяти років понад п'ятнадцятирічний трудовий стаж, починаючи з 01.11.2005 року по 31 жовтня 2022 року.
Постановою відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.09.2023 року у ВП №72318175 за невиконання рішення суду накладено на боржника та стягнуто з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Невиконання рішення суду обгрунтовується боржником тим, що здійснювати перерахунок з 01.11.2022 року пенсії за віком ОСОБА_1 , призначеної 21.10.2022 року, з врахуванням п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" недоцільно, оскільки п. 2 ст. 56 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" можливо застосувати лише при визначенні пенсії за раніше чинним законодавством, що на даний час при визначенні розміру пенсії призведе до зменшення розміру пенсії.
Матеріали справи не містять доказів того, що після винесення відповідачем постанови від 11.09.2023 року у ВП №72318175, ГУ ПФУ в Тернопільській області виконано рішення суду, відтак колегія суддів вважає правильним висновок суду попередньої інстанції про те, що оспорювана у даній справі постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень в Івано-Франківській та Тернопільській областях Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у ВП №72318175 від 27.03.2025 про накладення штрафу у розмірі 10200 грн є законною та обґрунтованою.
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування рішення колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на нього слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 243, 272, 287, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області залишити без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06 травня 2025 року у справі №500/1962/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання до Верховного Суду касаційної скарги, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Л. Я. Гудим
судді В. Я. Качмар
Т. В. Онишкевич
Повний текст постанови складено 19.06.2025 року.