Провадження № 22-ц/803/5382/25 Справа № 187/772/24 Головуючий у першій інстанції: Іщенко І. М. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.
11 червня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Красвітної Т.П.,
суддів: Городничої В.С., Петешенкової М.Ю.,
за участю секретаря Сахарова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області у складі судді Іщенко І.М. від 25 лютого 2025 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Укргідроенерго» про відшкодування шкоди,-
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, посилаючись на те, що вона є власником садового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 138,5 кв.м., та земельної ділянки з кадастровим номером 1223756800:01:001:3091, загальною площею 0,0725 га. В наслідок пропуску весняного водопілля через водосховища річки Дніпро на території смт Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області у період з 14.04.2023 року по 12.05.2023 року було встановлено факт затоплення садових товариств: «Берізка», «Восход», «Веселка», «Прогрес-Нижні», загальною площею приблизно 58000 кв.м., а тому були затоплені її садовий будинок та земельна ділянка, у наслідок чого їй було спричинено матеріальну шкоду на суму 398690 грн, розмір завданої матеріальної шкоди будівлі садового інвентаря, будівлі бані, розміщених на вищевказаній земельній ділянці, становить 102625,00 грн. В будинку було пошкоджено затопленням майно - мебель, інвентар через те, що Дніпровська ГЕС не працювала з максимальною пропускною потужністю, що унеможливило швидкий відтік води з Кам'янської ГЕС. Позивачка вважає такі дії протиправними та такими, що стали причиноє для спричинення шкоди. Протиправна бездіяльність відповідача в частині невжиття заходів по недопущенню підтоплення території знаходяться в прямому причинному зв'язку із завданням матеріальної шкоди її майну, розташованому в садовому товаристві «Берізка» №73 в смт Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області. ОСОБА_1 зазначає, щоотримала моральні страждання, у зв'язку із пошкодженням майна унаслідок затоплення, яку вона оцінює в 100000,00 грн. Тому, на підставі ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України, позивачка просила стягнути на свою користь з ПрАТ «Укргідроенерго» 398690 грн матеріальної шкоди, завданої повінню будівлі садового будинку та 102625,00 грн матеріальної шкоди, завданої будівлі садового інвентаря, будівлі бані, 50000,00 грн на відшкодування моральної шкоди та 378,00 грн витрат по сплаті послуг з метрологічного забезпечення.
Рішенням Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Гурський В.С., посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги та зміни оскаржуваного рішення в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ОСОБА_1 з березня 2023 року належить садовий будинок АДРЕСА_1 , загальною площею 138,5 кв.м., що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.03.2023 року (а.с. 54 т.1), а також земельна ділянка для колективного садівництва з кадастровим номером 1223756800:01:001:3091, загальною площею 0,0725 га, розташована за вказаною адресою (а.с. 55 т.1).
У період з 14.04.2023 року по 12.05.2023 рік на території с.Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області відбулось затоплення території садового товариства «Берізка», «Восход», «Веселка», «Прогресс-Нижні», загальною площею 58000 кв.м., що підтверджується копією листа ГУ ДСУ із надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 12.02.2024 №4905-1228/4907 (а.с. 15 т.1).
Також встановлений факт затоплення домоволодінні на земельній ділянці в АДРЕСА_2 , який належить позивачці ОСОБА_1 , що підтверджується фототаблицями та звітом судової експертизи від 23.08.2023 року (а.с. 39-51 т.1).
Рішенням Дніпровської районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (протокол №7 від 15.04.2023 року) подія кваліфікована як надзвичайна ситуація місцевого рівня, природного характеру ознака 17-19, пов'язана з високим рівнем води (водопілля, паводки), що підтверджується копією листа ГУ ДСУ із надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 12.02.2024 №4905-1228/4907 (а.с.10 т.1).
Згідно листа Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області №429/03-24 від 01.03.2024, зокрема, садові товариства «Берізка», «Восход» «Веселка», «Прогресс-Нижні» розташовані в нижньому б'єфі Кам'янського водосховища, на заплавній частині р. Дніпро і природно можуть періодично затоплюватись в разі формування високої повені забезпеченістю 1, 5% по каскаду дніпровських водосховищ (а.с. 10 т.1).
За інформацією ГУ ДСНС у Дніпропетровській області, основною причиною підтоплення є підняття рівня води у річці Дніпро та пропуск весняного водопілля (водопілля- це фаза водного режиму річки, яка щороку повторюється в один і той самий період року, характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом та спадом рівнів води у річці) через водосховища Дніпровського каскаду. Внаслідок вищевикладеного, з 15 квітня відмічається часткове затоплення прируслових територій у ряді населених пунктів Дніпропетровщині, в тому числі, у селищі Курилівка Петриківської селищної територіальної громади відмічаються підтоплення чотирьох садових товариств, що підтверджується копією листа Петриківської селищної ради Дніпровського району №15-1029/0/2-23 від 03.05.2023 (а.с. 12-13 т.1).
Відповідно до листа ПрАТ «Укргідроенерго» №11-2-4/1053 від 07.03.2024, зокрема, планування та ведення режимів роботи каскадів ГЕС Укргідроеренго ведеться шляхом збалансованого пропуску води через гідроспоруди з метою запобігання Правил експлуатації водосховищ дніпровського каскаду та встановлених Міжвідомчою комісією при Державному агентстві водних ресурсів України режимів роботи водосховищ. В осінньо-зимовий період 2022-2023 року Об'єднана енергетична система України (ОЕС) працювала у вкрай складних умовах (руйнування високовольтних ліній електропередач, розподільчих підстанцій та трансформаторів), тому першочерговим завданням для ГЕС дніпровського каскаду було недопущення аварійної ситуації (розвалу енергосистеми), а також забезпечення аварійного резерву та підтримання частоти й напруги в ОЕС України. Усі водосховища дніпровського каскаду були заповнені до проєктних рівнів з метою накопичення резерву аварійної потужності в умовах воєнного стану. Весняне водопілля 2023 року сформувалось в умовах аномально високої водності та характеризувалось його інтенсивним розвитком на фоні високого зимового припливу, обумовленого достатньою зволоженістю ґрунту, незначним його промерзанням та понаднормовими опадами по всіх водозборах. З метою уникнення руйнувань водами водосховищ берегової лінії, захисник споруд та споруд берегоукріплення, були синхронно відкриті щити холостих скидів на всіх ГЕС дніпровського каскаду. ПрАТ «Укргідроенерго» діяло у чіткій відповідності із встановленим Міжвідомчою комісією режимом роботи водосховищ дніпровського каскаду та докладало максимальних зусиль задля уникнення та убезпечення від катастрофічних наслідків не лише Об'єднаної енергетичної системи України, але і для населення (а.с. 14 т.1).
Як вбачається з листа Петриківської селищної ради від 12.02.2024 №14-301/0/2-24, з моменту отримання інформації про можливе затоплення території Дніпровського району Дніпропетровської області співробітниками селищної ради спільно із працівниками місцевих підрозділів ДСНС України були здійснені заходи по мінімізації та ліквідації наслідків надзвичайної ситуації. Зокрема в ніч з 14 на 15 квітня 2023 року людей було сповіщено про можливість затоплення, організована евакуація людей, цілодобове чергування на місці події та пошуки осіб, які могли стати жертвами надзвичайної ситуації (а.с. 37-38 т.1).
Відповідно до висновку судового експерта Івченко В.В. за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 23.08.2023 року, станом на 23.08.2023 розмір завданої матеріальної шкоди будівлі садового будинку літ. «А-1», будівлі нежитлової прибудови літ. «а-1», зовнішньому оздобленні будівлі житлового будинку літ. «А-1», огорожі (паркану) літ. «№2», садових доріжках літ. «І», внутрішніх приміщеннях будівлі господарчого блоку літ. «Б-1», розміщеним на земельній ділянці кадастровий номер 1223756800:01:001:3091, які розташовані за адресою СТ «Берізка», буд. 73, ТГ Петриківка Дніпровського району Дніпропетровської області, унаслідок їх затоплення внаслідок пропуску весняного водопілля через водосховища річки Дніпро на території смт.Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області у період з 14.04.2023 по 12.05.2023, становить 398690 грн, у т. ч. ПДВ 66448 грн. Розмір завданої матеріальної шкоди будівлі садового інвентаря, будівлі бані, розміщеним на земельній ділянці кадастровий номер 1223756800:01:001:3091, які розташовані за вказаною адресою, унаслідок їх затоплення внаслідок пропуску весняного водопілля через водосховища річки Дніпро на території смт.Курилівка Дніпровського району Дніпропетровської області у період з 14.04.2023 по 12.05.2023, становить 102625,00 грн., у т. ч. ПДВ 17104,00 грн (а.с. 39-51 т.1).
Згідно змісту позовної заяви, позов у даній справі заявлений з підстав ст.ст. 22, 23, 1166, 1167 ЦК України.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Єдиною підставою для цивільно-правової відповідальності за завдання шкоди є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, котра її завдала, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.
Так, під час вирішення спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками. Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди.
Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров'я тощо). Причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов'язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об'єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.
Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.
Цивільне законодавство в деліктних зобов'язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.
З огляду на викладене та з урахуванням визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного процесу, саме на відповідача у цій справі покладено обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди (постанова Верховного Суду від 29 вересня 2023 року у справі № 573/1/23 (провадження № 61-9386св23)).
Статтею 77 Водного кодексу України встановлено, що режим роботи штучного водного об'єкта, водогосподарської системи встановлюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, з урахуванням прогнозу водності, екологічних вимог та інтересів всіх водокористувачів.
Розроблення режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем здійснюється з урахуванням правил експлуатації, які затверджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, для кожного водосховища та водогосподарської системи окремо. Правила експлуатації для каскаду водосховищ комплексного призначення і порядок встановлення режимів роботи штучних водних об'єктів та водогосподарських систем затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах морського і внутрішнього водного транспорту, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в паливно-енергетичному комплексі, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту, та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства.
Відповідно до статті 78 Водного кодексу України, водокористувачі, які експлуатують споруди штучних водних об'єктів і водогосподарських систем, зобов'язані дотримуватися встановлених режимів їх роботи. Замовником розроблення правил експлуатації водосховищ або водогосподарських систем є балансоутримувачі відповідних гідротехнічних споруд.
Розділом V Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду, які були затверджені наказом Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України від 27.05.2022 року № 210, визначено режими роботи дніпровських водосховищ у весняну повінь (березень - травень), відповідно до частини 1 якого (пункти 1-9) - режим роботи дніпровських водосховищ у весняний період визначається прогнозами об'єму водопілля, які складає Український гідрометеорологічний центр Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
Перший довгостроковий прогноз об'єму та максимальних витрат водопілля Дніпра та Десни надається до 05 березня. Він використовується для визначення передповеневого режиму дніпровських водосховищ, а також для встановлення режиму їх роботи в період водопілля. Наступні довго- і короткострокові прогнози використовуються для коригування режиму.
На початок весняного водопілля Дніпровські водосховища повинні бути спрацьовані до позначок передповеневого спрацювання для середньостатистичного року. Лише в особливих випадках рівні води на 01 березня розрахункового року можуть відрізнятися від позначок передповеневого спрацювання у середньостатистичний рік.
Під особливими випадками розуміється очікування високого або низького водопілля за рахунок снігозапасів, що значно перевищують норму або значно менше від норми.
Основним завданням при об'ємі водопілля нижче норми є заповнення водосховищ до НПР при мінімальних обмеженнях для водокористувачів.
У середині водопілля, коли ймовірність заповнення водосховищ до НПР є високою, вимоги всіх учасників водогосподарського комплексу виконуються в повному обсязі.
При об'ємі водопілля вище норми основним завданням регулювання стоку є зрізка максимальних витрат для досягнення мінімальних збитків від затоплення. У катастрофічно багатоводні водопілля режим роботи водосховищ визначається умовами, що забезпечують безпеку населення і безаварійний стан споруд гідровузлів.
Сумарний корисний об'єм Канівського, Кам'янського та Дніпровського водосховищ заповнюється у водопілля будь-якого об'єму. Якщо водопілля нижче норми заповнення цієї вільної місткості це призводить до незаповнення Кременчуцького водосховища, у зв'язку з чим перед маловодними повенями спрацювання Канівського, Кам'янського та Дніпровського водосховищ не проводиться.
При водопіллі близькому до норми та вище норми розглядається можливість збільшення коливань рівнів у нижніх б'єфах ГЕС з метою безаварійного пропуску повені і недопущення холостих скидів.
Судом установлено, що у зв'язку з формуванням весняного водопілля 2023 року в умовах аномально високої водності, яке також характеризувалось його інтенсивним розвитком, з метою уникнення руйнувань водами водосховищ берегової лінії, захисник споруд та споруд берегоукріплення, ПрАТ «Укргідроенерго», у відповідності із встановленим Міжвідомчою комісією режимом роботи водосховищ дніпровського каскаду, були синхронно відкриті щити холостих скидів на всіх ГЕС дніпровського каскаду, у тому числі на Середньодніпровській ГЕС, задля уникнення та убезпечення від катастрофічних наслідків.
Режим роботи ГЕС Дніпровського каскаду в період з 14.04.2023 року по 12.05.2023 року працював у відповідності до вказаних вище Правил експлуатації водосховищ Дніпровського каскаду.
Рішенням Дніпровської районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій (протокол №7 від 15.04.2023 року) подія кваліфікована як надзвичайна ситуація місцевого рівня, природного характеру, пов'язана з високим рівнем води (водопілля, паводки) (а.с.10 т.1).
Будь-яких доказів, що ПрАТ «Укргідроенерго» діяло всупереч встановленому Міжвідомчою комісією при Державному агентстві водних ресурсів України режиму роботи водосховищ Дніпровського каскаду, вимогам інших нормативних актів - суду не представлено; клопотання про витребування відповідних доказів судом, зокрема, про призначення судової експертизи, - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколами судових засідань.
Згідно наданих відповідачем письмових доказів, пояснень представника відповідача у судовому засіданні, ПАТ «Укргідроенерго» не допущено протиправної поведінки (дій чи бездіяльності), що спричинила б затоплення вказаного вище майна позивачки у період з 14 квітня по 12 травня 2023 року.
Відповідач, жоден з його працівників не притягались до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної, цивільно-правової відповідальності у зв»язку із затопленням, яке відбулось в період з 14.04.2023 року по 12.05.2023 року. Вказані обставини зазначені представником відповідача та не заперечуються стороною позивачки.
Наведені вище письмові докази та встановлені факти доводять відсутність вини відповідача у заподіянні позивачці шкоди у зв»язку із затопленням.
Необхідно зауважити, що садове товариство «Берізка», в якому знаходиться належний позивачці садовий будинок АДРЕСА_1 , розташоване в нижньому б'єфі Кам'янського водосховища, на заплавній частині р. Дніпро і природно може періодично затоплюватись в разі формування високої повені по каскаду дніпровських водосховищ, що підтверджується листом Регіонального офісу водних ресурсів у Дніпропетровській області №429/03-24 від 01.03.2024 (а.с. 10 т.1).
Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам, у їх сукупності; приймаючи до уваги невстановлення факту протиправної поведінки (дій чи бездіяльності) ПАТ «Укргідроенерго» або його працівників, що спричинило б у період з квітня по травень 2023 рік затоплення території належного позивачці садового будинку та відповідної земельної ділянки; враховуючи доведеність відсутності вини відповідача у спричиненні шкоди позивачці, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для покладення на відповідача відповідальності за завдану позивачці матеріальну шкоду та відсутність підстав для стягнення з ПрАТ «Укргідроенерго» 398690 грн і 102625,00 грн на користь позивачки.
Посилання позивачки на те, що Дніпровська ГЕС, яка знаходиться нижче за течією у місті Запоріжжі, не працювала з максимальною пропускною потужністю, що унеможливило швидкий відтік води з Кам'янської ГЕС та також було причиною затоплення садового будинку позивачки, - грунтується на припущеннях, не підтверджується будь-якими доказами.
Колегія звертає увагу, що клопотань про надання доказів, витребування доказів апеляційним судом, зокрема, про призначення відповідної судової експертизи, - не заявлено, що підтверджується матеріалами справи, протоколом та звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.
Частиною шостою статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Обґрунтування апеляційної скарги,що з боку ПрАТ «Укргідроенерго» вбачається протиправна бездіяльність в частині невжиття заходів по недопущенню підтоплення території садового будинку позивачки є недоведеними, не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Частиною 2 статті 23 ЦК України визначено, що моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування
Відповідно до статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.
Оскільки судом не встановлено неправомірності дій чи бездіяльності відповідача, встановлено відсутність вини відповідача, - підстави для стягнення з нього на користь позивачки моральної шкоди відсутні.
Місцевий суд дійшов правильного висновку про необхідність відмови у задоволенні позову у повному обсязі, однак помилково зазначив про недоведеність вини відповідача та не взяв до уваги наявність підстав, з урахуванням викладених вище обставин, для встановлення відсутності вини відповідача у спричиненні шкоди позивачці. У зв'язку з цим оскаржуване рішення підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.
Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову; в іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 376, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року - змінити в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.
В іншій частині рішення Петриківського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 19 червня 2025 року.
Головуючий Т.П. Красвітна
Судді В.С. Городнича
М.Ю. Петешенкова