Провадження № 22-ц/803/2249/25 Справа № 191/1257/24 Суддя у 1-й інстанції - Окладнікова О. І. Суддя у 2-й інстанції - Городнича В. С.
19 червня 2025 року м. Дніпро
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Городничої В.С.,
суддів - Петешенкової М.Ю., Красвітної Т.П.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в м.Дніпрі справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ейс» на заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року в складі судді Окладнікової О.І. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У березні 2024 року ТОВ “ФК “Ейс» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором (а.с. 1-8), в якому позивач посилається на те, що 16.02.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали Кредитний договір №326541808 у формі електронного документа з використанням електронного підпису.
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV79MH7. Зокрема, 16.02.2021 о 16:41:51 год. відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору. Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
Відразу після вчинених дій відповідача, 16.02.2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» перерахувало грошові кошти в сумі 8 000,00 грн на його банківську карту № НОМЕР_1 xxxx xxxx 7191 що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію кредитодавця - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви за кредитним договором № 326541808 від 16.02.2021 року, становить - 25 278,00 грн, яка складається з наступного: 8 000,00 грн - заборгованість по кредиту; - 17 278,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом. Дана сума підтверджується випискою з особового рахунку на період 04.08.2023-12.03.2024.
28.11.2018 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (Клієнт) та ТОВ «Таліон Плюс» (Фактор) уклали Договір факторингу №28/1118-01, строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 року ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 року між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду №26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01.
31.12.2021 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
Предметом Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №127 від 29.03.2021 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (в редакції з урахуванням додаткових угод до нього), ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до відповідача на загальну суму 15 158,00 грн.
05.08.2020 року між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу №05/0820-01, строк дії якого до 04 серпня 2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 року та №3 від 30.12.2022 року - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 року включно, всі інші умови залишились без змін.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року до Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до відповідача на загальну суму 25 278,00 грн.
04.08.2023 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач уклали Договір факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 року, відповідно до умов якого позивачу було відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. За цим договором Фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту. Відповідно до Акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до Відповідача на загальну суму 25 278,00 грн.
ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» не здійснювало нарахувань за кредитним договором. В ході передачі прав вимоги за факторинговими договорами, право вимоги за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021 року перейшло до позивача, що свідчить про факт отримання права грошової вимоги до відповідача в розмірі 25 278,00 грн. Таким чином, позивач вважає, що ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ "ФК «ЕЙС" за вказаним кредитним договором.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №326541808 від 16 лютого 2021 року у розмірі 25 278 грн 00 коп та судові витрати по справі.
Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року відмовлено у задоволенні позовних ТОВ «ФК «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості (а.с. 133-135).
Не погодившись з таким рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою (а.с. 140-148), в якій, посилаючись на неповне з'ясування всіх обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та невірне застосування норм матеріального права, просить суд рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, а також стягнути судові витрати понесені в суді першої та апеляційної інстанцій.
Відповідач не скористався своїм правом подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу у цій справі станом на час її розгляду апеляційним судом, але в силу вимог ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду зміні в частині обгрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.02.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №326541808 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідно до умов договору, кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту на суму 8 000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику (п.1.1 договору).
Договір був вчинений в електронній формі, яка відповідно до ст. 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію» прирівнюється до письмової форми.
За даними платіжного доручення №23e0d813-6bf3-4c9e-b245-aa698a5373b3 від 16.02.2021 (а.с. 23) та довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (сформовано 06.06.2023) (а.с. 22), ОСОБА_1 на підставі договору від 16.02.2021 №326541808 надано кредит в сумі 8 000 грн строком на 7 днів, з процентною ставкою 1,70% в день, який перераховано на платіжну картку № НОМЕР_2 .
За змістом розрахунку заборгованості, станом на 29.03.2021, який складено ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», вбачається, що за період з 16.02.2021 по 29.03.2021 у ОСОБА_1 наявна заборгованість: тіло кредиту - 8 000,00 грн; нараховані відсотки - 7 208,00 грн. Також з вказаного розрахунку вбачається, що на виконання умов Договору ОСОБА_1 здійснював оплати, зокрема: 26.02.2021 року - 5,00 грн; 06.03.2021 року - 35,00 грн; 14.03.2021 року - 5,00 грн та 22.03.2021 року - 5,00 грн (а.с. 30).
Первісний кредитор свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому кредитним договором.
28.11.2018 року між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01 (а.с. 56-59).
Згідно умов цього договору TOB «Манівео швидка фінансова допомога» зобов'язується відступити ТОВ «Таліон Плюс» права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а ТОВ «Таліон Плюс» зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження TOB «Манівео швидка фінансова допомога» за плату на умовах, визначених цим договором (п.2.1 договору).
Право вимоги переходить від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» в день підписання сторонами реєстру прав вимоги, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги (п.4.1 договору).
28.11.2019 року TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому, інші умови договору залишились без змін (а.с. 26).
31.12.2020 між TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року (а.с. 31-34), згідно якої сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції.
Зокрема, п. 4.1 договору викладено в наступній редакції: «Наявне право вимоги переходить від TOB «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» з моменту підписання ними відповідно реєстру прав вимоги, по формі, встановленій у відповідному додатку. Право майбутньої вимоги передається з моменту виникнення такого права вимоги до боржника та додаткового оформлення не потребує. Підписання реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром прав вимоги».
Згідно нової редакції п. 8.2 строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 8.1 цього договору та закінчується 31.12.2021 року, але в будь-якому разі до моменту належного та повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим договором.
31.12.2021 TOB «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №27 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2022 (а.с. 27).
За змістом розрахунку заборгованості, станом на 30.05.2023 року, який складено ТОВ «Таліон Плюс», вбачається, що за період з 29.03.2021 року по 30.05.2023 у ОСОБА_1 наявна заборгованість: тіло кредиту - 8 000,00 грн; нараховані відсотки - 17 278,00 грн (а.с. 40).
05.08.2020 між клієнтом ТОВ «Таліон Плюс» та Фактором ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу №05/0820-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с. 75-77).
Право вимоги переходить від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» з моменту підписання ними відповідного реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку (п.4.1 договору).
Як вбачається із витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021, у розмірі 25 278,00 грн, з яких 8 000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 17 278,00 грн - заборгованість по відсотках (а.с. 43-44).
Сторони погодили, що сума фінансування, належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог, становить 1,80% відсотка від основної суми заборгованості (тіла кредиту) та складає 3 818 981,17 грн (п. 2 Реєстру прав вимог).
04.08.2023 року між Клієнтом ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Фактором ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №04/08/23-01 (а.с. 70-73), відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 є невід'ємною частиною Договору.
Загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим договором, ціна продажу та одинична ціна визначаються в день передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників, який складається та підписується в день укладення даного договору. Загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором становить 10 373 837,88 грн. Ціна продажу за договором становить 197 102,89 грн, без ПДВ (п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 (а.с. 52-53) та акту прийому передачі реєстру боржників (а.с. 51) до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021 року, у розмірі 25 278,00 грн, з яких 8 000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 17 278,00 грн - заборгованість по відсотках.
Ціна продажу належна до сплати клієнту за цим реєстром боржників та визначена згідно п. 3.3. договору, складає 197 102,89 грн (п. 2 Реєстру боржників).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на момент укладення договору факторингу від 28.11.2018 року боргові зобов'язання за кредитним договором від 16.02.2021 року ще навіть не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору. Також з матеріалів справи вбачається, що інформація про відповідача, як боржника у реєстрі прав вимоги ТОВ «Таліон Плюс» до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року взагалі суду надана не була. Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, у розумінні статей 77, 78 ЦПК України, на підтвердження тієї обставини, що первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021 року на користь ТОВ "Таліон Плюс", а тому відсутні підстави вважати, що позивач ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», як черговий правонаступник кредитора, набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню у зв'язку з їх недоведеністю.
Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду, зокрема, в частині відмови у задоволенні позову з підстав відсутності всіх доказів на підтвердження переходу права вимоги за договорами факторингу, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Інші зазначені судом підстави, зокрема, укладення кредитного договору з ОСОБА_1 після укладення договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, не можуть слугувати підставою для відмови у задоволенні позову, враховуючи наступні мотиви.
Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 1078 ЦК України встановлено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до п. 1.4. Договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року «Борг» - означає суми грошових коштів, належні до сплати клієнту боржниками за кредитними договорами, включаючи суми кредиту, процентів за користування кредитом, та будь-які інші суми, що належать до сплати клієнту за кредитними договорами, які нараховані або можуть бути нараховані клієнтом на день набуття цим договором зобов'язальної сили.
Підпунктом 5.3.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року фактор ТОВ «Таліон Плюс» передбачено, що фактор має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.
Таким чином, договором передбачено право ТОВ «Таліон Плюс» відступити право вимоги за кредитними договорами.
Відповідно до п. п. 1.3 договору факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року під правом вимоги розуміється всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Враховуючи, що строк дії договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року неодноразово продовжувався додатковими угодами та був чинним станом на 29.03.2021 року (день складання реєстру прав вимоги №127), тому станом на зазначену дату первісний кредитор ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» вправі був відступити ТОВ «Таліон Плюс» право вимоги за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021 року, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 , за яким настав строк виконання.
Таким чином, висновок суду про те, що правовідносини за кредитним договором №326541808 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем виникли 16.02.2021 року, тобто значно пізніше, ніж було укладено договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року, а отже на час укладення даного договору боргові зобов'язання за кредитним договором від 16.02.2021 року ще навіть не існували, а тому не могли бути передані новому кредитору, не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на вимогах закону.
Доводи апеляційної скарги з цього приводу є обґрунтовані та приймаються колегією суддів.
Разом з тим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності у справі доказів на підтвердження переходу права вимоги за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, так і за іншими договорами факторингу, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову ТОВ»ФК “Ейс».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18 (провадження № 12-1гс21) зазначено, що: відповідно до глави 73 ЦК України правова природа факторингу полягає у наданні фактором (посередником) платної фінансової послуги клієнту. Зміст цієї послуги полягає у наданні (фінансуванні) фактором грошових коштів клієнту за плату. При цьому клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до боржника. Клієнт може зобов'язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника в рахунок виконання свого зобов'язання з повернення отриманих коштів та здійснення оплати за надану фінансову послугу. Або клієнт може зобов'язатись відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання свого зобов'язання перед фактором, яке в майбутньому буде виконане клієнтом шляхом сплати факторові коштів, у тому числі за надану фінансову послугу.
Отже, договір факторингу має такі ознаки: 1) предметом договору є надання фінансової послуги за плату; 2) зобов'язання, в якому клієнтом відступається право вимоги, може бути тільки грошовим; 3) договір факторингу має передбачати не тільки повернення фінансування фактору, а й оплату клієнтом наданої фактором фінансової послуги; 4) договір факторингу укладається тільки в письмовій формі та має містити визначені Законом №2664-ІІІ умови; 5) мета договору полягає у наданні фактором та отриманні клієнтом фінансової послуги.
У постановах Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17, від 29 червня 2021 року у справі №753/20537/18, від 21 липня 2021 року у справі №334/6972/17, від 27 вересня 2021 року у справі №5026/886/2012 викладено висновки, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором.
Крім цього, у постанові Верховного Суду від 02 листопада 2021 року №905/306/17 зроблено висновок про те, що чинне законодавство не містить положень про те, що право вимоги до нового кредитора переходить з моменту сплати оплати новим кредитором на користь первісного кредитора заборгованості та інших платежів відповідно до договору відступлення права вимоги. Така вимога визначена законом лише щодо договору факторингу (ст. 1077 ЦК) чи може встановлюватися сторонами в укладених ними договорах.
В постанові від 18 жовтня 2023 року у справі №905/306/17 Верховним Судом зазначено, що для підтвердження факту відступлення права вимоги, фінансова компанія як заінтересована сторона повинна надати до суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (постанови Верховного Суду від 29.06.2021 року у справі №753/20537/18, від 21.07.2021 року у справі №334/6972/17, від 27.09.2021 року у справі №5026/886/2012 тощо).
Згідно п. 2.3. Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100,00 грн, що сплачується клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимог на банківський рахунок фактора, зазначений у відповідному пункті цього договору.
Розділом 3 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Розмір фінансування сторони погоджують шляхом укладання додаткової угоди. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом п'яти банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог, якщо інші умови сторони не погодили шляхом укладання додаткової угоди. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у 13 розділі цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Розділом 4 договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року визначено порядок відступлення права вимоги. Зокрема, пунктом 4.1. визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Підписанням реєстру прав вимоги сторони засвідчують передачу права вимоги до боржників в повному обсязі, за відповідним реєстром права вимоги.
Разом з тим, позивачем не надано витягу з реєстру прав вимоги №127 від 29.03.2021 року до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 року від ТОВ «Манівео» до ТОВ «Таліон Плюс» з якого видно те, що до ТОВ «Таліон Плюс», а також, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, тому колегія суддів вважає, що у зв'язку саме з цією обставиною позивачем не доведено факту переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021 року від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ “ФК “Ейс».
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно п. 2.3. Договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року розмір оплати послуг фактора за надання фінансування клієнту за цим договором за кожен реєстр прав вимоги становить 100,00 грн, що сплачується клієнтом протягом 5 банківських днів з дати складання кожного реєстру прав вимог на банківський рахунок фактора, зазначений у відповідному пункті цього договору.
Розділом 3 договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року визначено фінансування та порядок розрахунків. Зокрема, пунктом 3.1.1 передбачено, що фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів встановлюється в кожному реєстрі прав вимог окремо. Згідно п. 3.1.2 фінансування - належна до сплати клієнту сума грошових коштів, яка вказана у відповідному реєстрі прав вимог, сплачується фактором одним платежем протягом 5 банківських днів з моменту підписання сторонами такого реєстру прав вимог. Пунктом 3.1.3 передбачено, що фінансування сплачується фактором на банківський рахунок клієнта, зазначений у п. 12 цього договору. Сума фінансування вважається отриманою після її зарахування на рахунок клієнта.
Розділом 4 договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року визначено порядок відступлення права вимоги. Зокрема, пунктом 4.1. визначено, що право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі встановленій у відповідному додатку. Всі суми, що наводяться в реєстрі прав вимог, зазначаються в національній валюті України - гривні, станом на дату підписання сторонами такого реєстру прав вимог.
Як вбачається із витягу з реєстру прав вимоги №9 від 30.05.2023 року до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021, у розмірі 25 278,00 грн, з яких 8 000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 17 278,00 грн - заборгованість по відсотках (а.с. 43-44).
Сторони погодили, що сума фінансування, належна до сплати клієнту за цим реєстром прав вимог, становить 1,80% відсотка від основної суми заборгованості (тіла кредиту) та складає 3 818 981,17 грн (п. 2 Реєстру прав вимог).
Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, тому колегія суддів вважає, що у зв'язку саме з цією обставиною позивачем не доведено факту переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора - ТОВ “ФК “Ейс».
04.08.2023 року між Клієнтом ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Фактором ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу №04/08/23-01 (а.с. 70-73), відповідно до умов якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (суму позики), плату за позикою (проценти за користування позикою та проценти на прострочену позику), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно з Додатком №1 є невід'ємною частиною Договору (п. 1.1. Договору).
Перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатком №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників - підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
Загальна сума прав вимоги, що відступаються за цим договором, ціна продажу та одинична ціна визначаються в день передачі по акту прийому-передачі реєстру боржників, який складається та підписується в день укладення даного договору. Загальна сума прав вимоги, що відступаються за договором становить 10 373 837,88 грн. Ціна продажу за договором становить 197 102,89 грн, без ПДВ (п. 3.1., 3.2., 3.3. Договору).
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 (а.с. 52-53) та акту прийому передачі реєстру боржників (а.с. 51) до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021 року, у розмірі 25 278,00 грн, з яких 8 000,00 грн - заборгованість по основному боргу; 17 278,00 грн - заборгованість по відсотках.
Ціна продажу належна до сплати клієнту за цим реєстром боржників та визначена згідно п. 3.3. договору, складає 197 102,89 грн (п. 2 Реєстру боржників).
Разом з тим, позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №04/08/23-01 від 04.08.2023 року, тому колегія суддів вважає, що у зв'язку саме з цією обставиною позивачем не доведено факту переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №326541808 від 16.02.2021 року від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ “ФК “Ейс».
Наявні у справі реєстри прав вимог, де боржником зазначено ОСОБА_1 , самі по собі не свідчать про набуття позивачем прав кредитора по відношенню до позичальника, оскільки належними доказами, крім реєстрів, є докази на підтвердження оплати за договором факторингу.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції, вирішуючи справу, правильно встановив характер правовідносин сторін, проте в частині обґрунтування відмови в задоволенні позову частково прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи, що є підставою для зміни судового рішення в частині мотивів відмови у задоволенні заяви.
Доводи, приведені в апеляційній скарзі колегією суддів не беруться до уваги, оскільки вони жодним чином не спростовують вище вказані висновки колегії суддів.
Крім цього, зазначене також узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Відповідно до частини четвертої статті 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Згідно ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів вважає можливим вийти за межі доводів апеляційної скарги та частково задовольнити апеляційну скаргу, оскаржене рішення суду першої інстанції змінити у мотивувальній частині, виклавши його мотивувальну частину у редакції цієї постанови.
Враховуючи те, що за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції залишається без змін, перерозподіл судових витрат відповідно до ст. 141 ЦПК України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “Ейс» - залишити без задоволення.
Заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04 листопада 2024 року - змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено “19» червня 2025 року.
Головуючий В.С.Городнича
Судді: М.Ю.Петешенкова
Т.П. Красвітна