Провадження № 22-ц/803/3634/25 Справа № 201/14273/24 Суддя у 1-й інстанції - Куць О. О. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.
18 червня 2025 року Дніпровський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді: Ткаченко І.Ю.,
суддів: Пищиди М.М., Свистунової О.В.
за участю секретаря: Кошари О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпрі цивільну справу
за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою
за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (особи, яка не брала участі у справі)
на ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 грудня 2024 року прозабезпечення позову, -
У листопаді 2024 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.
02 грудня 2024 року Дніпровська міська рада подала заяву про забезпечення позову шляхом: заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020); заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії, окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020).
Ухвалою Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 грудня 2024 року заяву Дніпровської міської ради про забезпечення позову - задоволено. До набрання законної сили рішенням у цивільній справі № 201/14273/24 за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, вжити заходи забезпечення позову шляхом: заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020); заборони державному реєстратору вчиняти будь-які дії, окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020).
В апеляційній скарзі Акціонерне товариство «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (особа, яка не брала участі у справі на час вирішення питання про забезпечення позову) (далі - АТ «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО») посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржувана ухвала порушує їх права та інтереси як стягувача в межах відкритого виконавчого провадження №74696723 та не дає можливості реалізувати описане та арештоване майно боржника ОСОБА_2 , яке є предметом забезпечення в оскаржуваній ухвалі суду. Зазначають, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. Вказують, що судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі не вжито заходів зустрічного забезпечення.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 25 лютого 2025 року відкрито апеляційне провадження та справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 07 травня 2025 року призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що заходи забезпечення позову відповідають предмету позову та, водночас, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямовано лише на збереження існуючого становища до завершення розгляду справи.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Згідно ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 унормовано, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосовування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року №9 заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Положеннями ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.
За змістом ст.151 ЦПК України забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову обов'язково зазначаються: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, тобто обґрунтування, чому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду і як саме, захід забезпечення позову, який належить застосовувати, з обґрунтуванням його необхідності, тобто вказівка на спосіб забезпечення позову, який на думку заявника, є найбільш адекватним, інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
За своєю правовою природою інститут забезпечення позову покликаний гарантувати особам, які беруть участь у справі, реальну можливість ефективного захисту свого права шляхом дійсного виконання можливого рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Саме тому такі заходи покликані забезпечити можливість охорони матеріально-правових інтересів позивача від потенційних недобросовісних дій інших учасників, направлених на ухилення від реального та ефективного виконання судового рішення, в тому числі з метою запобігання труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Зважаючи на наведені положення, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд має дослідити, чи є реальним спір між сторонами, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи запропонований вид забезпечення є співмірним із заявленими вимогами та чи забезпечує він досягнення мети, задля якої ставиться питання про забезпечення позову. Єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є виключно ризик ускладнення/унеможливлення виконання рішення суду у справі або ефективного поновлення прав та інтересів позивача. При цьому жодного питання по суті спору, в тому числі й щодо обґрунтованості позовних вимог, суд на даній стадії не вирішує.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17).
Заходи забезпечення позову повинні відповідати заявленим вимогам, тобто повинні бути безпосередньо пов'язаними з предметом спору, бути співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 лютого 2020 року у справі №381/4019/18 (провадження №14-729цс19) зазначила, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт,чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
З матеріалів справи вбачається, що Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа - департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинно побудованих будівель та споруд, які складаються з: житлова будівля літ. А-1 (загальна площа 108,5 кв.м.), прибудова літ. А1-1, баня літ. Б-1, будівля охорони літ. В-1, комора літ. Г-1, споруди, мостіння,1-8,І, Елінг літ. Д-1, котельня літ. Е-1, навіс літ. Ж-1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020), які розташовані по АДРЕСА_1 ; припинити право володіння ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на вказаний об'єкт нерухомого майна, із закриття розділу.
Тобто спір виник між Дніпровською міською радою та відповідачами з приводу незаконного заволодіння земельною ділянкою та самочинного будівництва об'єкту нерухомості на ньому.
Позов в даній справі забезпечено шляхом заборони ОСОБА_1 , ОСОБА_2 а також будь-яким іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню, реалізації, передачі іншим особам та переоформленню документів на об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020); заборонити державному реєстратору вчиняти будь-які дії, окрім дій по виконанню ухвали суду про забезпечення даного позову по цій справі на об'єкт нерухомого майна, а саме: будівлі та споруди по АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020).
Колегією суддів не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про неефективність вжитих заходів, чи про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, тому суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про необхідність вжиття заходів забезпечення позову.
Доводи апеляційної скарги, що оскаржувана ухвала порушує права та інтереси апелянта як стягувача в межах відкритого виконавчого провадження №74696723 та не дає можливості реалізувати описане та арештоване майно боржника ОСОБА_2 , яке є предметом забезпечення в оскаржуваній ухвалі суду, не може слугувати підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки саме по собі звернення банку з даною апеляційною скаргою підтверджує необхідність забезпечення позову у даній справі, оскільки існує загроза відчуження спірного майна, що може ускладнити чи унеможливити виконання рішення по даній справі.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для задоволення апеляційної скарги.
Порушень процесуального права, які могли б призвести до скасування ухвали суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.
З урахування наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що інші доводи апеляційної скарги не є суттєвими, а тому не має підстав для її задоволення.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» (особи, яка не брала участі у справі) - залишити без задоволення.
Ухвалу Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 03 грудня 2024 року про забезпечення позову - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Вступна та резолютивна частини проголошено 18 червня 2025 року.
Повний текст постанови складено 19 червня 2025 року.
Судді: