19 червня 2025 року справа №200/8678/24
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Сіваченка І.В., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 січня 2025 року у справі № 200/8678/24 (головуючий І інстанції Логойда Т.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання неправомірним рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі - відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач 2), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 року (о/р 965120130775) щодо відмови у здійсненні переходу її з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, що викладена в листі від 05.11.2024 року, щодо здійснення переходу з пенсії за віком на пенсію у зв'язку з втратою годувальника;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити їй пенсію у зв'язку з втратою годувальника - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 14.10.2024 року (а.с. 43-48).
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 6 січня 2025 року позов задоволено частково:
- визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 року (о/р 965120130775), прийняте щодо позивача;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 14.10.2024 року та перевести її на пенсію у зв'язку із втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 з дня, що настав за днем смерті годувальника, тобто з 19.09.2024 року;
- в задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Відповідач 1 не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, просив скасувати рішення суду, прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
Апелянт зазначив, що судом помилково не враховано, що позивачем надано документи, в яких не співпадають місця реєстрації, а саме відповідно до наданих довідок внутрішньо переміщених осіб від 15.03.2024 №5106-5003164865 та №5106-5003164793 фактична адреса позивача та годувальника зазначено АДРЕСА_1 , водночас згідно з довідкою №46 від 03.10.2024, виданою ОСН, зазначено іншу адресу реєстрації та місця проживання - АДРЕСА_2 .
Також суд помилково не врахував того, що довідка №46 від 03.10.2024, яка видана ОСН, не містить інформацію про перебування позивача на утриманні померлого годувальника.
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Позивач перебуває на обліку у Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області як отримувач пенсії за віком.
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження ( АДРЕСА_3 ), а фактичне місце проживання/перебування - на підконтрольній українській владі території (65049, м. Одеса, вул. Юхима Геллера, 38а), що підтверджується відповідною довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
14.10.2024 року подала заяву про переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника - її чоловіка ОСОБА_2 , який отримував пенсію і помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подану заяву за принципом екстериторіальності (відповідно до Порядку, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1) розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 року (о/р НОМЕР_1 ) в перерахунку пенсії (шляхом переведення на пенсію у зв'язку з втратою годувальника) відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відмовлено (а.с. 4).
Рішення мотивовано тим, що за результатами розгляду доданих до заяви документів встановлено, що згідно з довідками про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб від 15.03.2024 року № 5106-5003164865 (видана щодо чоловіка позивача) та № 5106-5003164793 (видана щодо позивача) адреса проживання заявниці та годувальника значиться: АДРЕСА_1 , а згідно з довідкою від 03.10.2024 року № 46, що видана Органом самоорганізації населення (ОСН), - адреса проживання інша, а саме: АДРЕСА_2 . Позивачу рекомендовано звернутися після надання уточнюючого документа, а саме відомостей про склад сім'ї та місце реєстрації.
Про вказане рішення позивача повідомлено листом Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 05.11.2024 року № 2100-0306-8/45181 (а.с. 5).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, апеляційний суд враховує наступне.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058) пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються, зокрема чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.
До членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони:
1) були на повному утриманні померлого годувальника;
2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Позивач є непрацездатною особою - досягла пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058 та отримує пенсію.
За ч. 3 ст. 45 Закону № 1058 переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 45 цього Закону пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
За п. 2.3 розд. 2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також надається документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника (пп. 9 абз. 2 п. 2.3 розд. 2 цього Порядку).
За п. 2.11 розд. 2 Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
Позивачем до відповідача подані певні документи.
При вирішенні спірного питання мало значення встановлення факту перебування позивача на утриманні у померлого годувальника.
Факт перебування позивача на утриманні у померлого годувальника підтверджений довідкою від 03.10.2024 року № 46, що видана органом самоорганізації населення (ОСН), в якій зазначено, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та її чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про смерть від 26.09.2024 року), з 08.06.2018 року проживали спільно за адресою: АДРЕСА_2 . Довідка містить підписи відповідальних осіб, які її склали, та печатку органу, що її видав (а.с. 8).
До цієї довідки додано акт опитування сусідів від 03.10.2024 року № 46, в якому зазначено, що троє опитаних сусідів підтвердили факт спільного проживання позивача з її чоловіком за зазначеною в довідці адресою, в тому числі станом на день смерті чоловіка позивача (а.с. 7).
Факт подання цієї довідки до відповідача підтверджений оскарженим рішенням.
Посилання відповідачів на те, що згідно з п. 2.11 розд. 2 Порядку, що затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, така довідка має видається органами місцевого самоврядування, є безпідставними.
За ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста;
Згідно зі ст. 5 цього Закону система місцевого самоврядування включає: територіальну громаду; сільську, селищну, міську раду; сільського, селищного, міського голову; виконавчі органи сільської, селищної, міської ради; органи самоорганізації населення.
За ч. 1 ст. 14, ч. 8 ст. 16 цього Закону сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.
Посилання відповідача 1 в спірному рішенні на те, що зазначена в довідці від 03.10.2024 року № 46 адреса є іншою, ніж адреса, що зазначена у довідках позивача та її чоловіка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, є неприйнятними з огляду на те, що відповідно до п. 1 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 509 «Про облік внутрішньо переміщених осіб», довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є документом, який підтверджує факт внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Тобто, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи не є документом, який підтверджує факт перебування особи на утриманні у померлого годувальника, як помилково вважав відповідач.
Таким чином, як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивач як непрацездатний член сім'ї померлого годувальника-пенсіонера мала право за її бажанням перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
Неврахування органом Пенсійного фонду України всіх положень законодавства та неправильна оцінка обставин справи призвели до порушення пенсійних прав позивача.
На підставі викладеного, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 21.10.2024 року (о/р 965120130775), прийняте щодо позивача;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву позивача від 14.10.2024 року та перевести її на пенсію у зв'язку із втратою годувальника - чоловіка ОСОБА_2 з дня, що настав за днем смерті годувальника, тобто з ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 6 січня 2025 року у справі № 200/8678/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання неправомірним рішення, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 19 червня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
І.В. Сіваченко