09 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретаря судового засідання - ОСОБА_4
за участю:
прокурора - ОСОБА_5
адвоката - ОСОБА_6
власника майна - ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2025 року,-
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_8 , погодженого заступником начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , про арешт майна та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 02 квітня 2025 року, у ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: Протокол заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_12 , відібране ОСОБА_11 на 2-х арк.; Протокол допиту свідка (пустий) підписаний, ймовірно ОСОБА_12 на 2-х арк.; Аркуші паперу (незаповнені), ймовірно підписані ОСОБА_12 на 3-х арк.; Витяг із системи «Аркан» щодо перетину кордону « ДАІ Ї »; Витяг із системи «ІП Облік іноземців та біженців» щодо ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 4-х арк.; Аркуш паперу із скрін-шотом щодо ТЗ д.н.з. « НОМЕР_2 » на 1 арк.; Аркуш паперу із відомостями щодо ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_16 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_17 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_18 на 1 арк.;Особова картка ДМС ОСОБА_15 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_19 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_20 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_21 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_22 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_23 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_24 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_25 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_26 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_27 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_28 на 1 арк.; Підписка на згоду на конфідеційне співробітництво із органами ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_29 ; Флеш-картка марки «Sandisk»; 400 (чотириста) предметів, ззовні схожих на грошові кошти «долар США» номіналом по «100» у загальній кількості 40000 (сорок тисяч) доларів США.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2025 року в частині накладення арешту на 400 (чотириста) предметів, ззовні схожих на грошові кошти «долар США» номіналом по «100» у загальній кількості 40 000 (сорок тисяч) доларів США та постановити нову ухвалу, якою відмовити у накладенні арешту на зазначені грошові кошти, тобто на «400 (чотириста) предметів, ззовні схожих на грошові кошти «долар США» номіналом по «100» у загальній кількості 40 000 (сорок тисяч) доларів США».
Мотивуючи апеляційну скаргу представник вказує, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановленою з істотними порушенням вимог кримінального процесуального закону, невмотивованою, а висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, тому вона підлягає скасуванню.
Зазначає, що в доданих до клопотання слідчого матеріалах відсутні будь-які дані, які б вказували, що вилучені за результатом обшуку предмети, зовні схожі на грошові кошти, набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, кримінального провадження, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Окрім того, зазначені грошові кошти були задекларовані підозрюваним ще в 2022- 2024 роках, а інкриміноване ОСОБА_11 правопорушення вчинено в 2025 році, тому вони не можуть бути ні предметом, який є об'єктом кримінальних протиправних дій та не можуть бути віднесені до категорії «набуті кримінально-протиправним шляхом».
Також, слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі не обґрунтовує співмірність майна, яке належить арештувати, з розміром шкоди завданої кримінальним правопорушенням.
Також при прийнятті оскаржуваного рішення слідчий суддя не прийняв до уваги, що дружина підозрюваного на даний час не працює, на її утриманні залишається неповнолітня дочка - ОСОБА_30 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка є по суті інвалідом з діагнозом: аутомунний тиреоїдит, еутиреоз.
Заслухавши доповідь судді, думку власника майна та її представника, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора про законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді, а тому необхідності залишення її без змін, вивчивши матеріали судового провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025000000000112 від 07.02.2025 за підозрою ОСОБА_11 у вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 27, ч. 3 ст. 369 КК України.
08.04.2025 старший слідчий в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_8 , за погодженням із заступником начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна, тимчасово вилученого 02.04.2025, у ході обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_10 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , за місцем проживання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: Протокол заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_12 , відібране ОСОБА_11 на 2-х арк.; Протокол допиту свідка (пустий) підписаний, ймовірно ОСОБА_12 на 2-х арк.; Аркуші паперу (незаповнені), ймовірно підписані ОСОБА_12 на 3-х арк.; Витяг із системи «Аркан» щодо перетину кордону « ДАІ Ї »; Витяг із системи «ІП Облік іноземців та біженців» щодо ОСОБА_34 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на 4-х арк.; Аркуш паперу із скрін-шотом щодо ТЗ д.н.з. « НОМЕР_2 » на 1 арк.; Аркуш паперу із відомостями щодо ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_16 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_17 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_18 на 1 арк.;Особова картка ДМС ОСОБА_15 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_19 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_20 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_21 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_22 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_23 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_24 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_25 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_26 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_27 на 1 арк.; Особова картка ДМС ОСОБА_28 на 1 арк.; Підписка на згоду на конфідеційне співробітництво із органами ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_29 ; Флеш-картка марки «Sandisk»; 400 (чотириста) предметів, ззовні схожих на грошові кошти «долар США» номіналом по «100» у загальній кількості 40000 (сорок тисяч) доларів США.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2025 року клопотання органу досудового розслідування задоволено.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні прокурора доводи про накладення арешту на зазначене майно, вилучене в ході проведення обшуку 19.02.2025 за місцем тимчасового проживання ОСОБА_31 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , за адресою: АДРЕСА_2 , готель «Mountain Residence», шале № НОМЕР_3 , а саме на: мобільний телефон марки та моделі «iPhone15 Pro», темно-синього кольору, номер моделі: MTV032P/A, серійний номер: НОМЕР_4 , ІМЕІ1: НОМЕР_5 , ІМЕІ2: НОМЕР_6 , із сім-карткою з н. м. т. - НОМЕР_7 ; мобільний телефон марки та моделі «iPhoneХ», сірого кольору, моделі: MQAD2FS/A, серійний номер: НОМЕР_16, ІМЕІ1: НОМЕР_8 ; посвідчення добровольця територіальної оборони серії та номер НОМЕР_9 , на ім'я ОСОБА_32 ; посвідчення Міністерства оборони України, на ім'я ОСОБА_32 , дійсне до 10.09.2025; предмети ззовні схожі на грошові кошти, номіналом та валютою: номіналом 5 Євро, номіналом 5 доларів США, номіналом 10 доларів США, номіналом 50 доларів США, номіналом 20 доларів США, номіналом 100 доларів США - LF24307071 K, номіналом 100 доларів США - LF24307068 K, всього 285 доларів США та 5 Євро; платіжні банківські картки: банківська картка «ПриватБанк» з номером: НОМЕР_10 ; банківська картка «Приват Банк» з номером: НОМЕР_11 ; банківська картка «Cleaning house» з номером: НОМЕР_12 ; мобільний телефон марки та моделі «iPhone 15 ProMax», номер моделі: MU7932D/А, серійний номер: НОМЕР_13 », ІМЕІ1: НОМЕР_14 , ІМЕІ2: НОМЕР_15 , сірого кольору, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовано обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав, передбачених ст. 170 КПК України для накладення арешту на майно.
Зокрема, посилаючись у клопотанні, що майно, яке є речовим доказом та відповідає критеріям майна, на яке може бути накладено арешт, визначеним ст. 170 КПК України, сторона обвинувачення зібрала та надала слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку.
Як вбачається зі змісту клопотання прокурора, вищевказане майно постановою слідчого визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Крім того прокурор у клопотанні зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.
При вирішенні питання про накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, слідчий суддя має самостійно перевірити та встановити з сукупності наданих матеріалів, чи відповідає таке майно ознакам речових доказів, передбачених ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що зазначені грошові кошти, на які слідчий просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України, що в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
Доводи апелянта про те, що вказане майно не відповідає критеріям речових доказів також не заслуговують на увагу, оскільки встановлені стороною обвинувачення фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що це майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а отже відповідають ознакам речових доказів, зазначеним у ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга з урахуванням викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 170-173, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 21 квітня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС 4 відділу 1 управління досудового розслідування ГСУ СБ України ОСОБА_8 , погодженого заступником начальника першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 , в частині арешту, накладеного на 400 (чотириста) предметів, ззовні схожих на грошові кошти «долар США» номіналом по «100» у загальній кількості 40000 (сорок тисяч) доларів США, - залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 , який діє в інтересах ОСОБА_7 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _________________ _______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/3646/2025 Категорія ст. 170 КПК України
Унікальний № 761/14257/25
Слідчий суддя суду 1-ї інстанції: ОСОБА_33
Доповідач: ОСОБА_1