Справа № 11-сс/824/3610/2025 Головуючий у 1-й інстанції: ОСОБА_1
Унікальний № 759/7578/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ст. 199 КПК
09 червня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді- ОСОБА_2
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання - ОСОБА_5
за участю:
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваного - ОСОБА_8
перекладача - ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_11 , погодженого прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.06.2025, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що становить 242 240 гривень, відносно:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Сухумі Грузія, громадянина Грузії, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.ч. 1, 3 ст. 321 КК України.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року, відмовити в застосуванні запобіжного заходу підозрюваному.
Мотивуючи вимоги своєї апеляційної скарги вказує на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, а тому такою, що підлягає скасуванню.
Зазначає, що клопотання слідчого подане не до компетентного суду і розглянуто некомпетентним судом, оскільки орган досудового розслідування - Головне слідче управління Національної поліції України згідно з державними реєстрами та обліками зареєстрований та знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної юрисдикції Святошинського районного суду міста Києва.
Окрім того, під час розгляду клопотання було порушено принципи забезпечення права на захист, визначені у тому числі ст. 29 КПК України, оскільки підозрюваний є громадянином Грузії та не володіє державною мовою, за та їх підстав йому не зрозумілі доводи клопотання про обрання запобіжного заходу, а тому, на думку захисника, клопотання та ухвала про застосування запобіжного заходу мали бути надані в перекладі на грузинську мову.
Звертає увагу, що до участі у розгляді справи було допущено перекладача, відомості про знання яким грузинської мови є сумнівними та не перевіреними, так перекладач є некомпетентним за ознакою комунікативних здібностей та знання української та грузинської мови на рівні, який дозволяє стверджувати про правильність, грамотність, системність та якість здійсненого перекладу.
Вказує, що розмір застави визначено довільно, без будь-якого обґрунтування щодо можливості особи сплатити саме такий розмір застави.
Заслухавшидоповідь судді, думку захисника та підозрюваного, які підтримали подані апеляційні скарги, просили їх задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційних скарг, вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, а тому такою, яку необхідно залишити без змін, дослідивши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла наступного висновку.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Доводи захисників про те, що слідчий суддя виніс незаконну та необґрунтовану ухвалу, не ґрунтуються на змісті оскаржуваної ухвали.
Перевіривши доводи апеляційних скарг та матеріали справи, встановлено, що слідчим управлінням Головного слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000000481 від 01.03.2024 за підозрою ОСОБА_13 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255-1, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 189 України; ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України; ОСОБА_18 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України; ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України.
21.01.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.ч. 1, 3 ст. 321 КК України.
14.04.2025 старший слідчий в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_11 , за погодженням з прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , звернувся до слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва з клопотанням про продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_8 , посилаючись на те, що завершити досудове розслідування до закінчення дії попередньої ухвали не виявляється можливим у зв'язку з необхідністю виконання ряду слідчих дій, а підстави для скасування чи зміни застосованого підозрюваному ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який відсутні, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, наявності існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Ухвалою слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року клопотання органу досудового розслідування задоволено та ОСОБА_8 продовжено строк дії застосованого щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.06.2025, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що становить 242 240 гривень.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, у порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Згідно з вимогами ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на такий, що не пов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжений у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення в строки, встановлені статтею 219 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Перевіряючи законність прийнятого слідчим суддею рішення, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють питання застосування запобіжного заходу.
Під час розгляду зазначеного клопотання про продовження строку тримання підозрюваному ОСОБА_8 під вартою слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.ч. 1, 3 ст. 321 КК України.
Як вбачається з ухвали слідчого судді, на основі наданих слідчим матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводам сторони захисту, правильно встановив, що викладені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які приведені у клопотанні прокурора та доданих до нього матеріалах. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, встановлювати конкретну кваліфікацію діяння, за яке особа має нести кримінальну відповідальність, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч.ч. 1, 3 ст. 321 КК України.
Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_8 до вчинення вищевказаних кримінальних правопорушень, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри.
Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_8 підозри, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч стверджень апелянтів, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, на тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_8 у разі визнання його винним у вчинених злочинах, а також з огляду на характер і досить високий ступінь суспільної небезпечності самих злочинів, у вчиненні яких він підозрюється. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, тобто заявлені у клопотанні слідчого ризики є реальними і вони на момент розгляду клопотання про продовження ОСОБА_8 строку тримання під вартою не зменшилися. Тому слідчий суддя обґрунтовано вказав, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти зазначеним ризикам.
Твердження апеляційної скарги про порушення правил підслідності під час розгляду клопотання не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до постанови заступника начальника Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_19 від 20.01.2025 визначено місцем проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні місце розташування 4-го відділу управління розслідування особливо тяжких злочинів Головного слідчого управління НП України за адресою: м. Київ, бульвар Миколи Руденка (Кольцова), 22-А (Святошинський район).
Продовживши підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 183 КПК України визначив підозрюваному розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах:
1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа. Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Тому такий розмір застави, на думку колегії суддів, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного та підстав вважати його завідомо непомірним для ОСОБА_8 , колегія суддів не вбачає, з урахуванням характеру вчинених кримінальних правопорушень та даних про особу підозрюваного, відтак доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині незаконності визначеного розміру застави є безпідставними.
Інші посилання апеляційної скарги також є недоведеними, а тому не заслуговують на увагу.
Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 194, 196, 199, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 15 квітня 2025 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління НП України ОСОБА_11 , погодженого прокурором другого відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_12 , про продовження строку тримання під вартою та продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13.06.2025, із визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, що становить 242 240 гривень, відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_10 , який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , - без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
_____________ _______________ ________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4