Справа № 755/6870/25 Слідчий суддя в суді першої інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/4256/2025 Суддя-доповідач: ОСОБА_2
04 червня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:
Головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі: ОСОБА_5
за участю:
прокурорів: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
захисників: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
підозрюваного: ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду, з використанням відеоконференцзв'язку з Державною установою «Київський слідчий ізолятор» матеріали провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_8 подану в інтересах ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року у кримінальному провадженні № 22025011000000125 від 23.04.2025 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий в ОВС криміналіст 3 відділу слідчого управління Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим майор юстиції ОСОБА_12 , звернувся до суду із клопотанням про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_11 .
В обґрунтування клопотання зазначав, що слідчим управлінням Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим за процесуального керівництва прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22025011000000125 від 23.04.2025 за підозрою ОСОБА_11 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
23.04.2025 ОСОБА_11 , вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
24.04.2025 Дніпровським районним судом м. Києва відносно підозрюваного ОСОБА_11 , обраний запобіжний заді у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 травня 2025 року оскаржувану ухвалу було залишено без змін.
29.04.2025 за результатами досудового розслідування у вище вказаному кримінальному провадженні процесуальним керівником прийнято рішення про завершення досудового розслідування та відкриття матеріалів кримінального провадження та доручено слідчому ознайомити сторону захисту за матеріалами кримінального провадження, відповідно до порядку ст. 290 КПК України.
29.04.2025 стороні захисту вручено повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Зазначав, що відповідно до положень ст. 177 КПК України метою продовження строку тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_11 є забезпечення виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, експертів, у цьому ж кримінальному провадженні;
-вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказував, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_11 є виправданим відносно існуючих ризиків, а застосування жодного з більш м'яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належної поведінки підозрюваного.
Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року клопотання прокурора задоволено частково.
Продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор» відносно підозрюваного ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 3 липня 2025 року включно.
Задовольняючи частково клопотання, слідчий суддя зазначив, що стороною обвинувачення доведено наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а тому необхідно продовжити строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_11 для забезпечення його належної процесуальної поведінки та ненастання ризиків, що мають місце та були встановлені ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 25 квітня 2025 року.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_13 , 22 травня 2025 року подав апеляційну скаргу в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 20.05.2025 та постановити нову ухвалу, про застосування відносно ОСОБА_10 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі передбаченому КПК України.
Захисник зазначив, що оскаржувана ухвала є протиправною, постановлена без дослідження матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вважає ризики на які посилається сторона обвинувачення надуманими та такими, які нічим не підтверджуються.
Окремо послався на порушення прав підозрюваного під час затримання та вручення йому підозри без участі його захисників.
Вказує на порушення вимог КПК України щодо підслідності, під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 42024010000000066 від 30.10.2024.
Посилається на те що підозрюваний одружений, має на утриманні доньку 2020 р.н., займається благодійною діяльністю, є меценатом, бере активну участь у соціальних заходах, є організатором спонсорських заходів на підтримку закладів освіти, за часи повномасштабного вторгнення допомагав військовослужбовцям та їх родинам.
ОСОБА_11 має проблеми зі здоров'ям та потребує лікування, перебування останнього в ДУ «Київський слідчий ізолятор», унеможливлює надання останньому належного медичного обслуговування.
2.06.2025 адвокат ОСОБА_13 подав доповнення до апеляційної скарги.
В судовому засіданні захисники ОСОБА_13 та ОСОБА_9 підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та у задоволенні клопотання про продовження строку запобіжного заходу відмовити.
Прокурори ОСОБА_7 та ОСОБА_6 заперечували щодо задоволення апеляційної скарги. Ухвалу суду першої інстанції просили залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Розглядаючи клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Стаття 370 КПК України передбачає, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими підчас судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
Ухвала слідчого судді про продовження строку тримання особи під вартою повинна відповідати вимогам ст. ст. 177, 178, 183, 184, 194, 199 КПК України.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання особи під вартою згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Тобто при вирішенні цього питання слідчий суддя керується загальними приписами, які регулюють застосування відповідного запобіжного заходу, однак з урахуванням додаткових відомостей і спливу строку досудового розслідування.
Згідно вимог ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно ч. 4 ст. 199 КПК України слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Тобто розглядаючи клопотання органу досудового розслідування про продовження строку тримання під вартою для прийняття законного та обґрунтованого рішення, в порядку ст. 199 КПК України, суд повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Як встановлено колегією суддів, зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані в повному обсязі.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені в клопотанні слідчого підстави для продовження ОСОБА_14 , строку тримання під вартою перевірялись судом при розгляді клопотання. При цьому був вислуханий підозрюваний та його захисник, доводи прокурорів в підтримку поданого клопотання та викладено їх позиції в оскаржуваній ухвалі, а також з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою.
Зі змісту оскаржуваної ухвали також вбачається, що під час судового розгляду клопотання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав продовження запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України та встановив, що ризики, які існували на час застосування до ОСОБА_14 , запобіжного заходу не зменшилися та продовжують існувати.
Слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_14 , яка підтверджується наданими до матеріалів кримінального провадження доказами,
Колегія суддів вважає, що продовжуючи строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_11 , слідчий суддя дійшов вірного висновку про доведеність наявності обставин, які свідчать про обґрунтованість підозри останнього у вчиненні ним кримінальних правопорушень, що підтверджується фактичним даними, наданими суду та наведеними в ухвалі слідчого судді.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Колегія суддів вважає, що перевіряючи доводи клопотання на предмет продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на іншого підозрюваного, свідків, експертів, слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про продовження їх існування, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_11 у разі визнання його винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушеннях, а також з огляду на характер та наслідки кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він підозрюється.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
У справах «Ілійков проти Болгарії», «Летельє проти Франції», «Москаленко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів», а особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Колегія. Суддів вважає, що ухвалюючи дане рішення, слідчий суддя врахував тяжкість покарання у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_14 , його вік, стан здоров'я, інші дані, що характеризують особу підозрюваного, а також з огляду на суспільну небезпечність самого кримінального правопорушення у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється та його наслідків, аналізуючи наведене у сукупності, слідчий суддя дійшов висновку, що існують передбачені законом підстави для продовження строку тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування.
При цьому колегія суддів бере до уваги, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінального правопорушення вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_14 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Крім того слід зазначити, що згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Колегією суддів встановлено, що доказів, які надані органом досудового розслідування до клопотання про продовження запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на момент розгляду вказаного клопотання, було достатньо для продовження такого запобіжного заходу, оскільки вони, в сукупності, можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Під час судового розгляду слідчим суддею встановлено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у кримінальному провадженні, в якому підозрюється ОСОБА_14 , враховано обставини, передбаченні ст. 178 КПК України.
Таким чином слідчим суддею досліджено доводи викладені в клопотанні та з урахуванням, тяжкості та суспільної небезпечності кримінальних правопорушень, в яких підозрюється ОСОБА_14 , а також наявності ризиків на які посилалась сторона обвинувачення, а тому, слідчий суддя обґрунтовано дійшов висновку, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.
Доводи сторони захисту про те, що слідчому судді не надано доказів про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не ґрунтуються на матеріалах судового провадження. Слідчим суддею прийнято рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому досліджено належним чином всі матеріали провадження, які містять обґрунтування наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та наведено в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення.
Посилання захисника на те, що підозрюваний ОСОБА_14 має постійне місце проживання та реєстрації, позитивно характеризується, до затримання працевлаштований, раніше до кримінальної і адміністративної відповідальності не притягувався, приймаються колегією суддів до уваги, проте не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_14 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
З урахуванням обставин кримінального провадження, наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що досудове розслідування на даний момент не закінчено, колегія суддів погоджується із висновками слідчого судді щодо необхідності продовження застосування щодо ОСОБА_14 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а тому підстав для застосування щодо останнього більш м'яких запобіжних заходів не вбачається.
Таке судове рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Відтак, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до сталого висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції - не виявлено.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування та застосування підозрюваному іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, колегія суддів - не знаходить.
Враховуючи викладене, рішення слідчого судді суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, в порядку та межах, передбачених на даній стадії провадження, а тому апеляційна скарга сторони захисту з викладеними в ній доводами, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 193, 376, 277, 278, 303, 404, 405, 407, 412, 422 КПК України, суд,
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_8 подану в інтересах ОСОБА_11 на залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 20 травня 2025 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Судді:
____________ _____________ ___________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3