Головуючий у суді першої інстанції: Циктіч В.М.
справа №761/46446/24
провадження №33/824/2826/2025
4 червня 2025 року Київський апеляційний суд у складі судді Шкоріної О.І.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , та захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвоката Твердохліба Максима Миколайовича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП ,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою захисником адвокатом Твердохлібом Максимом Миколайовичем, на постанову судді Шевченківського районного суду м.Києва від 27 січня 2025 року,-
Постановою судді Шевченківського районного суду м.Києва від 27 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, зі стягненням судового збору на користь держави.
Згідно із постановою судді, ОСОБА_1 19.11.2024 приблизно об 11:22, рухаючись вул. Борщагівською у м.Києві, керував транспортним засобом "Хюндай" д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук; зіниці очей розширені та не реагують на світло; поведінка не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_1 - адвокат Твердохліб М.М. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, зазначає про те, що у справах про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, обов'язково підлягає доведенню не лише факт керування особою транспортним засобом, а й наявність ознак сп'яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі. Крім того, має бути встановлено факт відмови, водія від проходження зазначеного огляду, якому має передувати роз'яснення прав особи, виявлення та фіксація ознак сп'яніння, а не формальне припущення наявності у особи таких ознак.
Матеріали справи містять направлення, що датовано 19.11.2024 об 11:35 на ім'я ОСОБА_1 про доставлення його до медичного закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння співробітниками поліції, однак працівники поліції апелянта до медичного закладку не доставляли, навмисно порушили інструкцію яка затверджена спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, щодо проведення огляду на стан сп'яніння.
В свою чергу ОСОБА_1 , розуміючи інкриміноване йому діяння з боку поліції, на спростування такого протягом двох годин звернувся до закладу охорони здоров'я - Київська міська наркологічна лікарня «Соціотерапія» щодо встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до висновку № 006150 від 19.11.2024 час складання 13:08 Київської міської наркологічної лікарні «Соціотерапія» щодо встановлення (виявлення) стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, ознак сп'яніння у апелянта не виявлено, що підтверджує необґрунтованість інкримінованого діяння з боку поліції.
Доказів відсторонення апелянта від керування транспортним засобом матеріали справи не містять, що свідчить про непослідовність дій поліції, які не мають на меті забезпечення безпеки дорожнього руху, а зводяться лише до фіксації правопорушення.
Таким чином, матеріали справи не містять належних доказів в сукупності яких передбачена відповідальність за відмову від проходження огляду, відсутність обґрунтованих підстав для підозри у сп'янінні, натомість свідчить про упередженість дій поліції.
В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник адвокат Твердохліб М.М. підтримали доводи апеляційної скарги, просили апеляційну скаргу задовольнити, провадження у справі закрити.
Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Твердохліба М.М., які підтримали доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю, що підстави для її задоволення відсутні у зв'язку з наступним.
Апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги, як зазначено в ст. 294 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Як регламентують приписи ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.
Приймаючи судове рішення про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив із того, що є доведеним належними та допустимими доказами факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, який на неодноразово поставлену працівниками поліції пропозицію пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння відмовився.
Такий висновок суду першої інстанції є правильним, доводи апеляційної скарги такий висновок суду першої інстанції не спростовують.
Згідно із п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відмова водія від проходження огляду на стан сп'яніння має наслідком притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09.112015 №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
З долучених до матеріалів справи відеозаписів з нагрудних камер інспектора УПП у м.Києві, під час зупинки водія ОСОБА_1 на неодноразову пропозицію працівників поліції пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння від проходження огляду відмовився.
Положеннями статті 130 КУпАП передбачено, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, є окремою підставою для притягнення до адміністративної відповідальності незалежно від того тверезий водій чи ні.
У пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" роз'яснено, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід врахувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого законом порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння відмовився, що зафіксовано технічними засобами відеозапису. У такому випадку дії працівників поліції відповідають вимогам ст. 266 КУпАП.
Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Дотримуючись вимог вищенаведеного закону суд апеляційної інстанції бере до уваги наступну практику Європейського суду з прав людини.
У рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, є законним та обґрунтованим.
Об'єктивних підстав ставити під сумнів достовірність і належність доказів і викладених обставин в них, по справі не вбачається.
Судом першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини, які поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
Твердження ОСОБА_1 про те, що він не перебував в стані наркотичного сп'яніння, не впливають на доведеність його вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він був зобов'язаний виконати вимогу працівника поліції про проходження огляду незалежно від його згоди чи незгоди із діями поліції. Зазначене прямо передбачено нормі абз.3 ч.2 ст. 16 Закону України " Про дорожній рух", яка покладає на водія безумовний обов'язок виконати передбачені законом вимоги поліції, в тому числі про проходження огляду на стан сп'яніння. При цьому, зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що він був складений не за перебування у стані наркотичного сп'яніння, а саме за відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є окремою складовою диспозиції ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 , 19.11.2024 о 13:08 самостійно пройшов огляд на визначення стану сп'яніння в медичному закладі, за результатом якого сп'яніння не виявлено, не спростовує висновків суду першої інстанції щодо порушення ним вимог п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, наданий захисником ОСОБА_1 висновок щодо результатів медичного огляду, складений 26.11.2024 лікарем КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «Соціотерапія», з якого вбачається, що у ОСОБА_1 при огляді 19.11.2024 о 13.08 год ознак сп'яніння не виявлено, не має правового значення, відповідно правильно і не прийнятий судом першої інстанції до уваги.
Посилання захисника ОСОБА_1 на те, що працівниками поліції були допущені порушення вимог Інструкції щодо проведення огляду на стан сп'яніння, а саме працівники поліції, незважаючи на складене ними направлення, ОСОБА_1 до медичного закладу для проведення огляду не доставили, відповідно огляд ОСОБА_1 і не був проведений, не заслуговують на увагу, оскільки, як уже встановлено, ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, це його право, примусова доставка водія до медичного закладу для проходження огляду не передбачена законом.
За таких обставин суд вважає, що висновки суду першої інстанції про порушення ОСОБА_1 п. 2.5. ПДР України, не спростовуються доводами апеляційної скарги.
Достатніх доводів і належних доказів, які б спростовували правильність висновків судді щодо визнання винним та накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить.
Посилання апелянта на те, що працівниками поліції не було відсторонено ОСОБА_1 від керування транспортним засобом не впливають та не спростовують наявного і зафіксованого факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, що є підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що постанова судді Шевченківського районного суду м.Києва від 27 січня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП є законною та обґрунтованою, а тому підстави для її скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
суд -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 , адвоката Твердохліба Максима Миколайовича, залишити без задоволення.
Постанову Шевченківського районного суду м.Києва від 27 січня 2025 року залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: О.І. Шкоріна