Справа № 359/4028/23 Головуючий у І інстанції Яковлєва Л.В.
Провадження №22-ц/824/6941/2025 Головуючий у 2 інстанції Таргоній Д.О.
Іменем України
28 травня 2025 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача Таргоній Д.О.,
суддів: Голуб С.А., Слюсар Т.А.,
за участі секретаря Доброванової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Голиці Тетяни Іванівни на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства обслуговуванняповітряного руху України про визнання незаконним наказу про призупинення дії трудового договору, поновлення дії трудового договору, стягнення середнього заробітку за час призупинення дії трудового договору,
У травні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом до Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі по тексту - Украерорух), яким просив: 1) визнати незаконним наказ відповідача «Про призупинення трудових договорів з працівниками РСП «Київцентраеро» на період воєнного стану» від 30 березня 2022 року за № 140 в частині призупинення з 01 квітня 2022 року до скасування воєнного стану дії трудового договору з позивачем, диспетчером управління повітряним рухом Районного диспетчерського центру Служби аеронавігаційного обслуговування Регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро» Украероруху, якого зазначено в Додатку № 1 до оскаржуваного наказу; 2) зобов'язати Украерорух поновити з 01 квітня 2022 року дію трудового договору з ОСОБА_1 ; 3) стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01 квітня 2022 року до 30 січня 2023 року; 4) допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення дії трудового договору з ОСОБА_1 та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу; 5) стягнути з Украерорух на користь позивача понесені судові витрати.
Вимоги обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 працював в Украерорух на посаді диспетчером управління повітряним рухом Районного диспетчерського центру Служби аеронавігаційного обслуговування Регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро». Наказом відповідача «Про призупинення трудових договорів з працівниками РСП «Київцентраеро» на період воєнного стану» від 30 березня 2022 року за № 140 з позивачем з 01 квітня 2022 року було призупинено до скасування воєнного стану дію трудового договору. В квітні 2022 року ОСОБА_1 направив до Украерорух та Регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро» заяви, якими висловив незгоду щодо призупинення з ним дії трудового договору та вимагав відновлення його становища. Лише з 01 лютого 2023 року на підставі наказу відповідача «Про поновлення дії трудових договорів працівникам служби аеронавігаційного обслуговування РСП «Київцентраеро»» за № 50/0 від 30 січня 2023 року з ОСОБА_1 було поновлено дію трудового договору.
Позивач вважає, що призупинення з ним дії трудового договору є незаконним, оскільки: роботодавець міг надати йому роботу, яку ОСОБА_1 міг би виконувати; призупинення дії трудового договору було здійснено не з підстав, вказаних у даному ЗУ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», а саме : «у зв'язку із закриттям повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію російської федерації та, як наслідок, відсутністю фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін, через непередбачувані та непереборні події, які відбулися незалежно від волі й бажання підприємства, обставинами, що можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей, що виключає можливість виконання частини виробничих завдань та функцій підприємства».
В період з 01 квітня 2022 року до 01 лютого 2023 року позивач весь час знаходився у м. Бориспіль, за місцем своєї реєстрації, не виїздив за межі держави Україна. В свою чергу, м. Бориспіль, де розташоване робоче місце ОСОБА_1 , не відносилось у вказаний період до зони бойових дій, не було окупованою територією. Відтак відповідач мав реальну можливість забезпечити позивача роботою, а відповідач міг її виконувати.
На переконання позивача, можливість роботодавця надавати роботу визначається його здатністю організувати виробничий процес та керувати ним, забезпечуючи працівників необхідними засобами та предметами праці, зокрема, надаючи належним чином обладнані робочі місця, для виконання працівниками їх обов'язків відповідно до посадових інструкцій.
ОСОБА_1 також зазначив, що Украерорух складається з підрозділів головного підприємства та регіональних структурних підрозділів (далі - РСП), які разом з підпорядкованими ним службами організації повітряного руху, географічно розташовані у різних областях України (місцевостях). Підрозділи головного підприємства Відповідача та РСП «Київцентраеро» знаходяться в одній місцевості та розташовані на території Міжнародного Аеропорту «Бориспіль» у Київській області (межує з територією МА Бориспіль), причому будівлі центрального офісу Украероруху та РСП «Київцентраеро» розташовані поруч (з'єднані між собою переходом - галереєю).
Крім того, у період відсторонення позивача від роботи, інші працівники, з аналогічними посадами, залучались Украерорух до виконання посадових обов'язків, що, на переконання ОСОБА_1 , свідчить про дискримінаційний підхід роботодавця до вирішення питання про прийняття рішення про призупинення дії трудового договору саме з позивачем, оскільки на час прийняття такого рішення та винесення оскаржуваного наказу за № 140 від 30 березня 2022 року ОСОБА_1 мав діючі медичний сертифікат та сертифікат зі знання іноземної мови.
Позивач вважає, що призупинення дії трудового договору з ним, як з працівником відповідача, згідно наказ Украероруху від 30 березня 2022 року за № 140 проведено не у відповідності з вимогами діючого трудового законодавства, у зв'язку з чим трудові гарантії ОСОБА_1 порушенні, а відтак останні мають бути відновлені шляхом визнання вказаного наказу Украероруху в частині позивача незаконним і, як наслідок, поновленням дії трудового договору з ОСОБА_1 з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу в період з 01 квітня 2022 року до 01 лютого 2023 року.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, з апеляційною скаргою в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулась його представник - адвокат Голиця Т.І., яка, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду обставинам справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позов.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що вирішуючи даний спір, суд першої інстанції повинен був встановити, чи існували на час видачі оскаржуваного наказу обставини, які виключали можливість обох сторін трудових відносин виконувати обов'язки, передбачені трудовим договором. Вважає, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів абсолютної неможливості роботодавця надати роботу позивачі. Поряд із цим позивач довів, що мав можливість її виконувати, про що неодноразово повідомляв відповідача.
Щодо доводів відповідача про закінчення строку дії медичного сертифікату позивача, скаржник звертає увагу апеляційного суду на ту обставину, що на час прийняття рішення про призупинення трудового договору та винесення оскаржуваного наказу №140 від 30.03.2022 року позивач мав діючий медичний сертифікат та сертифікат з іноземної мови.
Скаржник також вказує, що суд першої інстанції безпідставно не врахував і той факт, що як з початку збройної агресії, так і станом на час прийняття оскаржуваного наказу, підприємство відповідача працювало та продовжує працювати у цілодобовому режимі, а сама по собі обставина припинення надання аеронавігаційних послуг після введення воєнного стану на території України не свідчить про неможливість відповідача забезпечити позивача роботою.
Звертає також увагу апеляційного суду на те, що відповідач призупинив дію трудових договорів вибірково, з окремими працівниками, у тому числі з позивачем, але не з усіма працівниками.
У відповідь на апеляційну скаргу від представника відповідача, ДП «Украерорух» - Калмикова О.В. надійшов відзив, в якому останній наводить заперечення щодо доводів апеляційної скарги. Вказує, що основними функціональними обов'язками позивача є забезпечення безпеки польотів повітряних суден, координація руху як транзитних літаків, так і літаків в районі аеродрому, тобто при посадці, взльоті, тощо. Однак, у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України та закриттям повітряного простору, надання послуг з аеронавігаційного обслуговування цивільним користувачам повітряного простору України було призупинено повністю. Відповідно, Украерорух, з об'єктивних причин не міг забезпечити як позивача, так і інших працівників, навіть мінімальним обсягом функціональних обов'язків.
Також зазначає, що Украерорух є стратегічним об'єктом та входить до переліку стратегічних об'єктів України відповідно до постанови КМУ від 04.03.2015 №83 «Про затвердження переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави». На базі структурних підрозділів Украероруху створено Об'єднану цивільно-військову систему організації повітряного руху України (далі - ОЦВС).
До складі ОЦВС входить як військовий, так і цивільний персонал.
В особливий період підрозділи ОЦВС підпорядковуються Генштабу ЗСУ щодо виконання завдань в інтересах держави та її безпеки.
З огляду на заборону авіасполучення, Украерорухом вжито низку антикризових заходів, в тому числі запровадження простою на підприємстві та призупинення дії трудових договорів з працівниками.
Закриття повітряного простору та зупинення будь-яких авіаперевезень стало причиною фактичного припинення відповідачем ведення своєї основної діяльності, а виконання функціональних обов'язків позивача, як диспетчера, який здійснює безпосереднє управління повітряним рухом, забезпечення безпеки польотів повітряних суден, координація руху транзитних літаків та літаків в районі аеродрому, стало неможливим.
24 березня 2022 року на підприємстві відповідача видано окреме доручення «Про надання інформації по персоналу», на підставі якого складено перелік працівників, які будуть долучатись до виконання безперебійних завдань і функцій підприємства в умовах військового стану, у зв'язку із чим до роботи було залучено 35 чоловік з 215 працівників районного диспетчерського центру.
Умовою залучення таких працівників була наявність діючих медичного сертифікату та сертифікату щодо володіння англійською мовою, які були б діючими до кінця 2022 року.
Позивач не входив до переліку таких працівників, оскільки дія медичного сертифікату у нього закінчувалась 26.05.2022 року, а сертифікату щодо знання англійської мови - 29.09.2022 року.
01.02.2023 року дію трудового договору з позивачем було поновлено.
Вважає правильними висновки суду першої інстанції про те, що призупинення трудових договорів з працівниками було масовим явищем, а не вибірковим, докази чого наявні в матеріалах справи.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Голиця Т.І. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.
Представник відповідача, Украерорух, Мостова М.І. у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, просила залишити рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 працював в Украерорух на посаді диспетчера управління повітряним рухом Районного диспетчерського центру Служби аеронавігаційного обслуговування РСП «Київцентраеро».
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року за №64/2022 в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який в подальшому неодноразово пролонгувався та діє наразі.
Зважаючи на це, 24 лютого 2022 року на офіційному сайті підприємства Украерорух було розміщено оголошення про закриття повітряного простору України наступного змісту: «У зв'язку з військовим вторгненням рф, згідно з вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України органами ОЦВС та Державіаслужбою України вжито заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору. Надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України призупинено» (а.с. 140 т. 1).
Відповідно наказу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України за № 124 від 24 лютого 2022 року, працівників Украероруху, у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, було зобов'язано з 24 лютого 2022 року прибувати на робочі місця за окремим розпорядженням в.о. директора Украероруху, безпосереднім викликом заступника директора - начальника Украероцентру, директорів РСП, директора Дніпровського РСП - Керівника структурних підрозділів Східного регіону (а.с. 10 т. 1).
Наказом відповідача за № 126 від 01 березня 2022 року запроваджено режим простою на підприємстві з 01 березня 2022 року до прийняття відповідного рішення для всіх працівників, окрім тих, що вказані у переліках, зазначених у підпунктах 2.1-2.3 цього наказу (а.с. 11 т. 1).
Також п. 2-2.1 даного наказу заступника директора, адміністративного директора, директора РСП, директора Дніпровського РСП, керівника структурного підрозділу Східного регіону, керівників структурних підрозділів, безпосередньо підпорядкованих директору Украерорух, зобов'язано затвердити перелік працівників, які залучаються до виконання безперебійних робіт і функцій підприємства в умовах воєнного стану, і табелю-вати їх відповідно до фактично відпрацьованого часу.
Окремим дорученням Украерорух від 24 березня 2022 року за № 9 «Про надання інформації по персоналу» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України і введенням в Україні з 24 лютого 2022 року воєнного стану та необхідності подальшого забезпечення роботи на підприємстві в умовах воєнного стану зобов'язано заступника директора, адміністративного директора, директора РСП, директора Дніпровського РСП - Керівника структурних підрозділів Східного регіону, начальника ВСП «ЦАПС», керівників структурних підрозділів, безпосередньо підпорядкованих директору Украерорух, надати перелік персоналу ОПР - власників свідоцтв диспетчера УПР із чинними допусками органу ОПР, із зазначенням прізвища та посади фахівців ОПР, які будуть залучатись в разі термінової потреби на відповідних об'єктах АНО в мінімальній конфігурації секторів та робочих місць (службовою запискою на ім'я директора). Надати перелік працівників, із зазначенням прізвища та посади співробітника, які не залучаються на період воєнного стану до виконання своїх посадових обов'язків (службовою запискою на ім'я директора) (а.с. 12 т. 1).
Внаслідок даного доручення, позивача безпосереднім керівником було включено до переліку працівників, які не залучалися на період воєнного стану до виконання своїх посадових обов'язків. Наведене визнається та не заперечується сторонами.
У зв'язку з цим, наказом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України «Про призупинення трудових договорів з працівниками головного підприємства на період воєнного стану» від 30 березня 2022 року за № 140, відповідно ст. 64 Конституції України, ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», Указу Президента України від 24 лютого 2022 року за № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», Указу Президента України від 14 березня 2022 року за №133/2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», наказу Украероруху від 24 лютого 2022 року за №124 «Про режим роботу Украероруху», наказу Украероруху від 01 березня 2022 року за №126 «Про впровадження режиму простою й оплати праці на період воєнного стану», а також у зв'язку із закриттям повітряного простору України для виконання польотів цивільної авіації через військову агресію російської федерації та, як наслідок, відсутністю фінансових надходжень за аеронавігаційне обслуговування на невизначений термін, через непередбачувані та непереборні події, які відбулися незалежно від волі й бажання підприємства, обставинами, що можуть поставити під загрозу життя чи нормальні умови існування людей, що виключає можливість виконання частини виробничих завдань та функцій підприємства, з 01 квітня 2022 року було призупинено дію трудових договорів працівникам РСП «Київцентраеро», зазначеним у додатках 1-13 до цього наказу, зі збереженням місця роботи і посади до скасування воєнного стану, нарахування та виплату заробітної плати не проводити (а.с. 13-14 т. 1, а.с. 5-48 т. 2).
Судом також встановлено, що в додатку № 1 до вказаного наказу зазначено прізвище позивача - ОСОБА_1 та займана ним посада диспетчер управління повітряним рухом.
На підставі штатного розпису РСП «Київцентраеро», штатного розпису РСП «РСП «Київ-центраеро» (військові), затвердженого наказом Украерорух за № 41 від 26 січня 2022 року, та довідки відповідача за № 2080/1/23 від 07 серпня 2023 року судом встановлено, що станом на квітень 2022 рокузагальна кількість працівників РДЦ служби аеронавігаційного обслуговування РСП «Київцентраеро» Украероруху (далі по тексту - загальна кількість працівників) становила - 215 осіб, кількість працівників, з якими було призупинено дію трудового договору (далі по тексту - призупинені договори з працівниками) - 172 особи, залучені до роботи - 35 осіб; станом на травень 2022 рокузагальна кількість працівників становила - 215 осіб, призупинені договори з працівниками - 171 особа, залучені до роботи - 34 осіб; станом на червень 2022року загальна кількість працівників становила - 214 осіб, призупинені договори з працівниками - 169 особа, залучені до роботи - 33 осіб; станом на липень 2022 рокузагальна кількість працівників становила - 214 осіб, призупинені договори з працівниками - 172 особа, залучені до роботи - 30 осіб; станом на серпень 2022 рокузагальна кількість працівників становила - 214 осіб, призупинені договори з працівниками - 170 особа, залучені до роботи - 28 осіб; станом на вересень 2022 року загальна кількість працівників становила - 213 осіб, призупинені договори з працівниками - 165 особа, залучені до роботи - 32 осіб; станом на жовтень 2022 рокузагальна кількість працівників становила - 212 осіб, призупинені договори з працівниками - 162 особа, залучені до роботи - 34 осіб; станом на листопад 2022 року загальна кількість працівників становила - 212 осіб, призупинені договори з працівниками - 163 особа, залучені до роботи - 31 осіб; станом на грудень 2022 рокузагальна кількість працівників становила - 209 осіб, призупинені договори з працівниками - 158 особа, залучені до роботи - 33 осіб; станом на січень 2023 року загальна кількість працівників становила - 209 осіб, призупинені договори з працівниками - 155 особа, залучені до роботи - 37 осіб;станом на лютий 2023 року загальна кількість працівників становила - 209 осіб, призупинені договори з працівниками - 166 особа, залучені до роботи - 28 осіб (а.с. 3, 49-74 т. 2).
19 квітня 2022 року позивач звернувся до Украерорух з рекомендованим листом, у якому зазначив, що не погоджується з призупиненням дії його трудового договору і вважає незаконним, маніпулятивним і вибірковим; зазначив, що не виїхав з м. Бориспіль і має можливість виконувати роботу відповідно вимог посадової інструкції; не звертався до адміністрації підприємства з ініціативою щодо призупиненні дії трудового договору та не отримував від Украерорух подібних пропозицій та не погоджувався з ними (а.с. 15-18 т. 1).
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з правомірності дій відповідача щодо видачі наказу № 140 від 30 березня 2022 року про призупинення, зокрема з позивачем, дії трудового договору, а відтак вимоги ОСОБА_1 про його скасування в цій частині, а також вимоги про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними від основних вимог, не підлягають задоволенню.
Колегія суддів апеляційного суду з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам та ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.
Стаття 43 Конституції України гарантує право кожного на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень.
Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан, який діє на теперішній час.
Згідно з пунктом 3 цього Указу, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України.
Воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень (стаття 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану»).
15 березня 2022 року прийнято Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким визначені особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Частинами першою та другою статті 1 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» (тут і далі в редакції на час винесення оспорюваного наказу від 03 березня 2022 року) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей 43, 44 Конституції України.
У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.
Згідно з пунктом 2 Прикінцевих положень КЗпП України, під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановлені Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».
Відповідно до статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.
Дія трудового договору може бути призупинена у зв'язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.
Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.
Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.
Наведена спеціальна норма права надає роботодавцю право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв'язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.
Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціювання з об'єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.
Подібний висновок висловлено у постановах Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23), від 14 вересня 2023 року у справі № 754/5488/22 (провадження № 61-6588св23), від 31 січня 2024 року у справі № 161/8196/22 (провадження № 61-6897св23), від 14 лютого 2024 року у справі № 201/791/23 (провадження № 61-11881св23), від 28 лютого 2024 року у справі № 465/3919/22 (провадження № 61-17848св23), від 06 березня 2024 року у справі № 243/442/23 (провадження № 61-417св24).
У справі, яка переглядається, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 працювавв Украерорух на посаді диспетчером управління повітряним рухом Районного диспетчерського центру Служби аеронавіга-ційного обслуговування РСП «Київцентраеро».
Відповідно п. 2.1 посадової інструкції диспетчера управління повітряним рухом районного диспетчерського центру Центру організації повітряного руху служби аеронавігаційного обслуговування, затвердженої заступником директора з УПР 26 лютого 2020 року за № 19.2-02-66, з якою ОСОБА_1 ознайомлений під підпис 15 квітня 2020 року, позивача, зокрема, має наступні права та обов'язки: здійснює безпосереднє управління повітряним рухом та надає обслуговування повітряного руху на робочому місці сектора районного диспетчерського центру; надає районне диспетчерське обслуговування повітряного руху, диспетчерське обслуговування підходу, польотно - інформаційне та аварійне обслуговування повітряного руху; запобігає зіткненню повітряних суден; надає консультації та інформацію для забезпечення безпечного й ефективного виконання польотів; відповідає вимогам схеми компетентності РДЦ та має бути компетентним для надання диспетчерського ОПР відповідно допуску (ів) органу ОПР; самостійно контролює терміни дії медичного сертифіката, свідоцтва диспетчера служби руху / свідоцтва диспетчера УПР та відповідних допусків (а.с. 35-42 т. 1).
Наведене свідчить про те, що основними завданнями та обов'язками позивача як диспетчера УПР є безпосереднє управління повітряним рухом та запобігання зіткненню повітряних суден.
Згідно п. 6.1 посадової інструкції, диспетчер УПР РДЦ повинен відповідати таким вимогам: повна або базова вища освіта відповідного напряму підготовки (спеціаліст, бакалавр); наявність чинного свідоцтва диспетчера управління повітряним рухом; володіння державною мовою; володіння російською мовою та англійською мовою на рівні не нижче 4 за шкалою ICAO; допуск до ведення радіотелефонного зв'язку англійською мовою; наявність чинного сертифіката.
Згідно службової записки в.о. директора Украерорух за № 19-07/1721/23 від 07 листопада 2023 року, виходячи з окремого доручення за № 9 від 24 березня 2022 року «Про надання інформації по персоналу» заступникам директора, керівникам структурних підрозділів в строк до 29 березня 2022 року було необхідно подати перелік працівників, які будуть залучатись до виконання безперебійних завдань і функцій підприємства у терміновому порядку та у мінімальній конфігурації секторів та робочих місць. У зв'язку з чим до роботи було залучено 35 з 215 працівників, які відповідали вимогам окремого доручення.
Також у даній службовій записці вказано, що вимоги відносно наявності діючих медичного сертифікату та сертифікату щодо володіння англійською мовою не були відмінені або призупинені уповноваженим органом, а їх наявність у фахівців є обов'язковою при виконанні ними своїх посадових обов'язків та, враховуючи той факт, що робота всіх сертифікаційних комісій по продовженню дії згаданих сертифікатів на той час була призупинена на невизначений період, для залучення до роботи обиралися фахівці, у яких медичний сертифікат та сертифікат з підтвердженим рівнем володіння англійською мовою були діючими до кінця 2022 року (а.с. 87-88 т. 2).
Судом також встановлено та не заперечується сторонами, що робота сертифікаційних комісій по продовженню дії медичного та мовного сертифікатів в 2022 році через введення воєнного стану на території України була призупинена; дія медичного сертифіката, виданого на ім'я ОСОБА_1 , закінчувалась 25 травня 2022 року, а сертифікату про підтвердження рівня володіння англійською мовою 29 вересня 2022 року (а.с. 97-98 т. 2). Наведене, в силу вимог ч. 1 ст. 82 ЦПК України, окремому доказуванню не підлягає, оскільки визнається і не заперечується сторонами.
ОСОБА_1 заявою від 19 квітня 2022 року повідовляв Украерорух, що має можливість виконувати свої посадові обов'язки, бажає їх виконувати та заперечуває проти призупинення з ним дії трудового договору.
Поряд із цим, як правильно зазначив суд першої інстанції, на момент винесення відповідачем оскаржуваного наказу № 140 від 30 березня 2022 року підприємство Украерорух не було обізнаним про готовність ОСОБА_1 і надалі виконувати посадові обов'язки та його можливість продовження роботи на займаній посаді.
Судом також встановлено, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України діє відповідно Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (далі - Статут) затвердженого Наказом Міністра інфраструктури України за № 121.
Відповідно п. 1.1. Статуту, підприємство Украерорух є провайдером аеронавігаційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден у повітряному просторі України та повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху відповідно до договорів покладена на Україну.
Згідно п. 2.1. Статуту, підприємство утворено з метою організації заходів використання Повітряного простору, для забезпечення безпечного, економічно ефективного аеронавіга-ційного обслуговування, яке здійснюється на всіх етапах польоту повітряних суден та включає організацію повітряного руху, аварійне обслуговування, зв'язок, навігацію та спостереження (радіотехнічне забезпечення), метеорологічне обслуговування, обслугову-вання аеронавігаційною інформацією, а також авіаційний пошук і рятування (у разі покладення на підприємство таких функцій уповноваженими органами чи нормами законодавства).
Відповідно ч. 1 ст. 36 Повітряного кодексу України, аеронавігаційне обслуговування польотів повітряних суден (на маршруті, на підході та в районі аеродрому) здійснюється провайдерами аеронавігаційного обслуговування на платній основі.
Провайдер аеронавігаційного обслуговування за погодженням з уповноваженим органом з питань цивільної авіації може передавати на договірних засадах право щодо технічної експлуатації наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження юридичним особам, сертифікованим відповідно до авіаційних правил України.
Таким чином, основним напрямком діяльності Державного підприємства обслуговування повітряного руху України є організація заходів використання повітряного простору, для забезпечення безпечного, економічно ефективного аеронавігаційного обслуговування, яке, в свою чергу, здійснюється провайдерами на платній основі.
Суд першої інстанції обґрунтовано виснував, у зв'язку військовою агресією російської федерації, через високий ризик авіаційній безпеці для цивільної авіації, з 24 лютого 2022 року Об'єднана цивільно-військова система організації повітряного руху України, згідно вимогами Повітряного кодексу України та Положення про використання повітряного простору України, вжило термінових заходів щодо закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору. Надання послуг з аеронавігаційного обслуговування цивільним користувачам повітряного простору України було призупинено повністю.
24 лютого 2022 року Украерорух на офіційному сайті підприємства було розміщено оголошення про закриття повітряного простору України.
Довідкою Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року за №2024/02.0-7.1, засвідчено настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме: військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану на території України та які є об'єктивними для суб'єктів господарської діяльності по договорах, і виконання яких є неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (а.с. 141 т. 1).
Враховуючи викладене, місцевий суд дійшов правильного висновку про доведеність того факту, що закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору, а також призупинення надання аеронавігаційних послуг у повітряному просторі України відбулося саме у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України.
При цьому, факт призупинення надання аеронавігаційних послуг (обслуговування) у повітряному просторі України, які є основним напрямком діяльності Украерорух, безумовно свідчить про зменшення обсягу роботи, яку відповідач може надавити своїм працівникам.
Зважаючи на вказане, у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України відбулося закриття повітряного простору України для цивільних користувачів повітряного простору, що, у свою чергу, призвело до зупинення діяльності відповідача з надання аеронавігаційних послуг цивільним користувачам у повітряному просторі України.
Дані обставини переконливо свідчать про неможливість Украерорух забезпечити роботою всіх своїх працівників роботою, відповідно їх посадових обов'язків, оскільки підприємство фактично припинило здійснювати основну свою діяльність, а саме: надання аеронавігаційних послуг цивільним користувачам у повітряному просторі України.
Саме у зв'язку з цим, на підставі ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», відповідачем і було прийнято рішення про призупинення дії трудових договорів з більшістю працівників підприємства.
В свою чергу, після введення 24 лютого 2022 року воєнного стану на всій території України, на підприємстві припинили свою роботу на невизначений час медична комісія та сертифікаційна комісія щодо підтвердження працівниками рівня володіння англійською мовою. Наведене обставина визнається та не заперечується сторонами у справі.
Суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги доводи відповідача про те, що в період затвердження списків працівників протягом лютого - березня 2022 року, допущених до роботи в період воєнного стану, з огляду на призупинення роботи вказаних вище комісій на невизначений строк, роботодавець зважав на наявність у диспетчерів діючих до кінця 2022 року медичних та мовних сертифікатів.
Таким чином позивача і не було включено до переліку диспетчерів, які мали продовжувати виконання своїх посадових обов'язків на період введення на території України воєнного стану, оскільки дія його сертифікатів спливала ще до закінчення 2022 року, у зв'язку з чим він вже з травня 2022 року не міг би виконувати посадові обов'язки диспетчера.
Апеляційний суд погоджується із висновками місцевого суду про те, що вказані обставини підтверджують неможливість, згідно вимог посадової інструкції, виконання позивачем завдань і функцій диспетчера протягом всього 2022 року.
Подання ОСОБА_1 19 квітня 2022 року заяви до Украероруху, з повідомленням про можливість виконання ним роботи диспетчера, не мало вирішального значення, оскільки позивачу було достеменно відомо про те, що вже 25 травня 2022 року спливає строк дії його медичного сертифікату і про призупинення роботи медичної комісії, у зв'язку з чим поновити медичний сертифікат ОСОБА_1 не мав можливості.
На підставі показів сторін судом також встановлено, що лише навесні 2023 року запрацювали сертифікаційні комісії, у зв'язку з чим в липні 2023 року позивач поновив медичний сертифікат та 19 жовтня 2023 року поновив сертифікат щодо підтвердження рівня володіння англійською мовою. Докази наведеного в матеріалах справи відсутні, проте дані обставини визнаються і підтверджуються обома сторонами у справі.
Встановлено також, що 30 січня 2023 року Украерорух було видано наказ № 50/о «Про поновлення дії трудових договорів працівникам служби аеронавігаційного обслугову-вання РСП «Київцентраеро», згідно п. 1 якого з 01 лютого 2023 року поновлено дію трудових договорів працівникам служби аеронавігаційного обслуговування РСП «Київцентраеро» (за їх згодою), зазначеним у додатку 1 до наказу, які є власниками свідоцтва диспетчера управління повітряним рухом та мають діючий сертифікат з англійської мови та успішно пройдену медичну сертифікацію, з урахуванням діючого режиму роботи по підприємству (а.с. 43-45 т. 1). Даним наказом поновлено дію трудового договору і з позивачем.
Місцевий суд правильно відхилив доводи позивача про те, що Украерорух мав можливість забезпечувати своїх працівників роботою, оскільки у м. Бориспіль Київської області не велися активні бойові дії, а тому підстави для призупинення трудового договору із позивачем у відповідності до вимог ч. 1 ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» були відсутні, оскільки підставою для призупинення дії трудового договору із ОСОБА_1 є саме зупинення діяльності підприємства та, як наслідок, відсутність такої роботи для виконання працівником.
Доводи позивача про вибірковий та дискримінаційний підхід у вирішенні питання щодо призупинення дій трудових договорів з працівниками Украероруху на період воєнного стану судом першої інстанції також перевірені та відхилені, як такі, що не знайшли свого підтвердження.
Позивачем також не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження залучення відповідачем до виконання роботи на посаді диспетчера колег, у яких також, як і у ОСОБА_1 , спливав строк дії вказаних вище сертифікатів до кінця 2022 року.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19) сформульовано висновки про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину потрібно доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на вказане, позивачем не спростовано правомірність дій відповідача щодо видачі наказу № 140 від 30 березня 2022 року про призупинення, зокрема з позивачем, дії трудового договору, а відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про його скасування в цій частині обгрунтовано залишено без задоволення.
Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від основних вимог про скасування вказаного вище наказу, у задоволення яких судом відмовлено, тому вони також залишені без задоволення.
Таким чином, суд першої інстанції дослідив всі наявні у справі докази у їх сукупності та співставленні, надав їм належну оцінку, правильно визначили характер спірних правовідносин і норми права, які підлягали застосуванню до цих правовідносин, і дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Голиці Тетяни Іванівнизалишити без задоволення.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повна постанова складена 18 червня 2025 року.
Суддя-доповідач Таргоній Д.О.
Судді: Голуб С.А.
Слюсар Т.А.