Головуючий у суді першої інстанції: Дубановська І.Д.
справа №357/17711/24
провадження №33/824/2230/2025
1 травня 2025 року суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Шкоріна О.І.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адвоката Рвачова Олексія Олександровича,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві адміністративну справу відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНКОПП: НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , заст. 124, ст. 122-4,4 ст. 130 КУпАПКодексу України про адміністративні правопорушення,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 постанову судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської областівід 26 лютого 2025 року,-
Постановою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4, КУпАП, і застосовано до нього адміністративне стягнення, передбачене ч. 4 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 3 (три) роки, зі стягненням судового збору на користь держави в розмірі 605, 20 грн.
Згідно із постановою судді, 1 грудня 2024 року об 11 год 51 хв у м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DodgeAvenger, н.з. НОМЕР_2 , та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, вживав алкогольні напої, що підтверджено за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM 0401, проба позитивна 2,81 проміле, тест номер 1135. Водій з показами погодився, в медичний заклад їхати відмовився, чим порушив вимоги п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, 1 грудня 2024 року об 11 год 51 хв в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом DodgeAvenger, н.з. НОМЕР_2 , не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням та скоїв наїзд на перешкоду (металевий паркан), що призвело до механічних пошкоджень транспортного засобу та іншого майна, а саме паркану, та завдало матеріальних збитків, чим порушив вимоги п. 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
Також, 1 грудня 2024 року об 11 год 51 хв в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом DodgeAvenger, н.з. НОМЕР_2 , скоївши дорожньо-транспортну пригоду, наїзд на перешкоду, а саме - металевий паркан, після чого місце пригоди залишив, чим порушив вимоги п. 2.10 «а» Правил дорожнього руху, за що передбаченавідповідальність ст. 122-4 КУпАП.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 13 березня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Гармаш М.Ю.подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість оскаржуваної постанови, просив її скасувати, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
В апеляційній скарзі посилається на те, що ОСОБА_1 у поясненнях зазначав, що він не керував транспортним засобом та незгоден з результатами приладу Драгер, однак протокол за ч. 4 ст. 130 КУпАП щодо нього, складено працівниками поліції без направлення його на огляд до медичного закладу, що є порушенням порядку проходження медичного огляду.
Також ним не визнавалось своєї вини в інкримінованих правопорушеннях.
Крім того звертає увагу, що як вбачається з відеозаписів, на момент прибуття поліцейських на місце пригоди автомобіль DodgeAvenger, н.з. НОМЕР_3 у нерухомому стані з вимкнутим двигуном. Факт керування цим автомобілем саме ОСОБА_1 не зафіксований. В цей момент ОСОБА_1 знаходився поза межами автомобіля.
Зазначає, що матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу того, що ОСОБА_1 є суб'єктом відповідальності за правопорушення передбачені за ч. 4 ст. 130, ст. 124, ст. 122-4, КУпАП, а саме доказів керування ОСОБА_1 автомобілем та вчинення ним наїзду на металевий паркан, та відповідно залишення місця дорожньо-транспортної пригоди.
Також вказує, що зафіксовані на відеозаписах пояснення ОСОБА_1 не можуть вважатись належним доказом, оскільки: по - перше - визнання особою вини не звільняє поліцейських від доказування, по - друге - поліцейськими не було роз'яснено права, зокрема про право на відмову від надання показань щодо себе.
Щодо наявного в матеріалах справи направлення зазначає, що таке складено з порушенням порядку, а також те, що вказаний в направленні медичний заклад - Володарська міська лікарня, не є найближчим серед медичних закладів розташованих у м. Біла Церква
Звертає увагу, що особа не може бути притягнена за одне й теж правопорушення двічі, що є порушенням Конституції України.
Вислухавши поясненняособи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника адвоката Рвачова О.О.,дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.
Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах адміністративної справи доказах.
Відповідно до ст. 122-4 КУпАП залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до ст. 124 КУпАП порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Відповідно до ч. 4 ст. 130 КУпАП вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Пунктом 2.3(б) Правил дорожнього руху встановлено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Крім того, п. 13.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Пунктом 2.10(а) Правил дорожнього руху визначено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди.
Встановлено, що у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки) (п. 2.10(є) ПДР України).
Проте, вимоги вказаних пунктів ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.
Вина ОСОБА_1 у порушенні вказаних пунктів ПДР, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:
- протоколом, де зазначено, що «1 грудня 2024 року о 11 год 51 хв в м. Біла Церква по вул. Івана Кожедуба, 97, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом DodgeAvenger, н.з. НОМЕР_2 , та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, вживав алкогольні напої, що підтверджено за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM 0401, проба позитивна 2,81 проміле, тест номер 1135. Водій з показами погодився, в медичний заклад їхати відмовився, вживав алкогольні напої, чим порушив вимоги п. 2.10 «є» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 4 ст. 130 КУпАП».
У вказаному протоколі ОСОБА_1 вказав, зокрема, про те, що «вживав алкоголь після ДТП».
Окрім того, у протоколі ОСОБА_1 підписом підтверив про роз'яснення прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 01 грудня 2024 року, згідно якого він письмово пояснив, що «я, ОСОБА_1 вживав алкоголь після скоєного ДТП після чого з поворотом повернувся в двір по вул. Героїв Крут 85»;
- листами Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 4» від 01 квітня 2024 року № 70 та Комунального некомерційного підприємства Білоцерківської міської ради «Білоцерківська міська лікарня № 2» від 19 грудня 2023 року № 03-05/2525;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01 грудня 2024 року, згідно якого ОСОБА_1 направлявся для медичного огляду до лікарні.
У направленні ОСОБА_1 зазначив про те, що «від медичного закладу відмовляюсь, так як вживав алкоголь після скоєного ДТП» та засвідчив підписом;
- результатами тесту на прилад DragerAlcotest номер 1135 від 01 грудня 2024 року відносно ОСОБА_1 , який показав 2,81%;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів.
В акті ОСОБА_1 вказав про те, що «вживав після ДТП» та засвідчив підписом;
- розпискою ОСОБА_2 від 01 грудня 2024 року про відсторонення водія від керування транспортними засобом;
- схемою місця ДТП, яка сталася 01 грудня 2024 року в м. Біла Церква, вул. Івана Кожедуба, 97, яка підписана ОСОБА_1 та посадовою особою яка її склала.
Так, у схемі ОСОБА_1 вказав про те, що «вживав алкоголь після скоєного ДТП»;
- письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 01 грудня 2024 року, згідно якого 1 грудня 2024 року близько 12 год 00 хв він почув на вулиці шум, вийшов на вулицю та побачив розбитий фасадний забор. Біля розбитого забору були сліди від автомобільної гуми та розбиті частки автозапчастин. З даного приводу він здійснив виклик на лінію 102.
- рапортом поліцейського від 1 грудня 2024 року, згідно якого, 01 грудня 2024 року під час несення служби в складі наряду Вулкан 0105 сержант поліції ОСОБА_4 та рядовий поліції ОСОБА_5 о 12 год 03 хв на службовий планшет надійшов виклик «ДТП БЕЗ ПОТЕРПІЛИХ».
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.
Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про здійснення адміністративного правопорушення.
Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов'язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.
Протоколи про адміністративне правопорушення та додані до них матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Виявлені працівниками поліції 1 грудня 2024 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп'яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, або в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційноїскарги про те, щопротокол за ч. 4 ст. 130 КУпАП щодо ОСОБА_6 , складено працівниками поліції без направлення його на огляд до медичного закладу, що є порушенням порядку проходження медичного огляду суд відхиляє, оскільки таке направлення містися в матеріалах справи (а.с. 6).
Також суд звертає увагу, що ОСОБА_1 у направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, власноручно написано текст наступного змісту «від огляду в закладі відмовляюся, так як вживав алкоголь після скоєння ДТП».Наведене свідчить, що ОСОБА_1 визнається факт вчинення ним дорожньо- транспортної пригоди та вжиття алкоголю після.Разом з тим, на відеозаписі, а саме кліп № 14 на 2 хв. 29 сек. (час 13 хв. 42 сек) в розмові з поліцейським ОСОБА_1 також підтверджується факт вжиття алкоголю (пива) після вчинення ДТП. А також такі твердження власноруч написані ним на протоколі серії ЕПР1 № 186254 (а.с.1).
Під наявністю у особи ознак сп'яніння необхідно розуміти припущення поліцейського про наявність у особи такого стану, яке ґрунтуються на порівнянні фізичного стану та поведінки особи і із станом та поведінкою, які визначені нормативними документами і указують на наявність такого стану. У будь-якому випадку висновок поліцейського про наявність у особи ознак сп'яніння містить суб'єктивний характер. У зв'язку з цим ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Alcotest 7510 ARLM 0401, проба позитивна 2,81 проміле.
Відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.
Щодо посилань в апеляційній скарзі на те, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що на момент вчинення ДТП за кермом автомобіля перебував саме апелянт, а тому відсутні підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності, за вказаними вище статтями, суд зазначає наступне.
Як убачається з відеозапису,а саме кліп № 15 на 04 хв. 34сек. (час 14 хв. 12сек.) в розмові з поліцейським щодо пояснень причини ДТП ОСОБА_1 каже «Не впорався з керуванням». Цей факт підтверджується ним власноручним написом в протоколі серії ЕПР № 186253 (а.с. 62). Також з відеозапису вбачається, що товариш ОСОБА_1 «Кохановський» (як він його називає) зазначає, що він їхав збоку, тобто не перебував за кермом автомобіля DodgeAvenger, н.з. НОМЕР_2 на момент вчинення ДТП.
Відеозаписи є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані події, які відбувались після вчинення правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Обставини, зазначені в протоколах узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції наданим відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 1 грудня 2024 року за участю ОСОБА_1 .
Також суд звертає увагу, що відеозаписом, а саме кліпом № 14 на 2 хв. 50 сек. підтверджується роз'яснення працівником поліції апелянту його права.
Разом з тим, ОСОБА_1 не був позбавлений можливості зазначити у протоколах про адміністративні правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у них відомостями не зазначив, натомість вказав про те, що ним вживався алкоголь після вчинення ДТП та настання цього ДТП спричинено тим, що апелянт не впорався з керуванням.
Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.
Враховуючи положення ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження в справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст. 124, 122-4, ч. 4 ст. 130 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 гривень у дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2025 року є законною та обґрунтованою, відповідно апеляційна скарга захисника ОСОБА_6. підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 , адвоката Гармаш Михайла Юрійовича, залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 25 лютого 2025 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя: О.І.Шкоріна