19 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/3673/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
У поданому до суду позові ОСОБА_1 , враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 повної суми збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень на місяць за період перебування на лікуванні у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме 777 474, 98 грн.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 повну суму збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень на місяць за період перебування на лікуванні у зв'язку із пораненням, пов'язаним із захистом Батьківщини, а саме 777474, 98 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період проходження служби з березня 2022 по червень 2024 (включно), а саме 11392, 29 грн.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період проходження служби з березня 2022 по червень 2024 (включно), а саме 11392, 29 грн.;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації - різниці грошового забезпечення за період проходження служби з березня 2022 по червень 2024 (включно), а саме 81 754,80грн.;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю грошового забезпечення за період проходження служби з березня 2022 по червень 2024 (включно), а саме 81 754,80 грн.
1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач не виплатив позивачу в повному розмірі додаткову винагороду відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100000,00грн за час перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та перебування у відпустці, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини. Також, вказує, що відповідачем протиправно не нараховувалась індексація та індексація-різниця грошового забезпечення за період проходження служби з березня 2022 по червень 2024 (включно).
1.2 ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі. Вказує, що за період з 11.05.2022 по 27.05.2022 позивачу була виплачена збільшена додаткова винагорода. При цьому, інші періоди перебування позивача на лікуванні були включені до виплат грошового забезпечення шляхом внесення змін до відповідних наказів командира військової частини НОМЕР_1 . Зауважує, що періоди перебування позивача у відпустці за станом здоров'я не підлягають виплаті в повному обсязі. Щодо позовних вимог, які стосуються виплати індексації грошового забезпечення зазначає, що позивачу була нарахована індексація грошового забезпечення за запитуваний період. Відтак позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою судді від 23.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами; встановлено строки для подання заяв по суті справи.
Ухвалою суду від 20.09.2024 задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів та витребувано у Військової частини НОМЕР_1 детальний розрахунок грошового забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 , що включає в себе щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення та їх складові, в період з початку проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 до сьогодні.
Ухвалою суду від 12.12.2024 задоволено клопотання представника позивача: виключено із складу учасників справи №600/3673/24-а відповідача - Міністерство оборони України та витребувано у Військової частини НОМЕР_1 детальний розрахунок нарахованої ОСОБА_1 додаткової винагороди за вересень 2024 року, у розмірі 398 924,50 грн. із зазначенням місяців, за які нарахована додаткова винагорода.
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призваний на військову службу 09 березня 2022 року в рамках загальної мобілізації. Проходив службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Відповідно до первинної медичної картки форми 100 від 08 травня 2022 року, ОСОБА_1 одержав вибухову травму, осколкові поранення лівого стегна, осколкове сліпе поранення ІІ пальця лівої кисті.
Згідно довідки про обставини травми №3908, 08 травня 2022 року ОСОБА_1 за обставин безпосередньої участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань у складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 в АДРЕСА_1 , одержав мінно-вибухову травму, вогнепальні осколкові поранення м'яких тканин передньої верхньої третини лівого стегна, вогнепальне осколкове дотичне поранення м'яких тканин другого пальця лівої кисті.
У період з 11 по 27 червня 2022 року ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування у Черкаській обласній психіатричній лікарні з діагнозом розлад пристосованих реакцій, посттравматична нейропатія поверхневого зовнішнього нерву стегна (епікриз виписний №1382).
Згідно первинної медичної картки форми 100 від 19 липня 2022 року, позивачу встановлено діагноз вертебролюмбалгія справа, посттравматичне поранення лівого стегна, виражений больовий синдром при навантажені, посттравматичне пошкодження барабанної перетинки справа, загострення.
У період з 09 по 25 червня 2023 року позивач проходив лікування за направленням, де 21 червня 2023 року йому проведена операція транспедикулярна інструментація LIV-LV-SI (SteriSpine - Safe Orthopaedics) + редукція спондилолістезу + TLIF LIV-LV, LV-SI (виписка-епікриз №874/2023).
Згідно довідки ВЛК №1977 від 03 липня 2023 року, травма ОСОБА_1 пов'язана із захистом Батьківщини та визнана тяжкою. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Згідно довідки ВЛК №2701 від 10 серпня 2023 року, травма ОСОБА_1 пов'язана із захистом Батьківщини та визнана тяжкою. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
В період з 28 вересня по 28 листопада 2023 року ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у Чернівецькій обласній психіатричній лікарні із діагнозом стійкий тривалий невротичний розлад асоційований зі стресом у проявах тривожно-депресивної симптоматики, явищ інсомнії та суїцидальної налаштованості. Виписаний із рекомендацією повернутися до військової частини та пройти ВЛК для визначення придатності до військової служби (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №5216)
В період з 14 грудня 2023 року по 22 лютого 2024 року позивач перебував на лікуванні у Чернівецькій обласній психіатричній лікарні із діагнозом посттравматичний стресовий розлад зі стійкими різко вираженими хворобливими проявами у вигляді тривожно-депресивної симптоматики, суїцидальної налаштованості, соціальної дезадаптації та стійкої інсомнії (виписка із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №6587).
Згідно довідки ВЛК №409/117 від 20 лютого 2024 року, ОСОБА_1 встановлено діагноз - посттравматичний стресовий розлад зі стійкими різко вираженими хворобливими проявами у вигляді вираженої тривожно-депресивної симптоматики, суїциадальної налаштованості, соціальної дезадаптації та стійкої інсомнії - захворювання пов'язане із захистом Батьківщини. Стан після вогневого осколкового поранення (08.05.2022) м'яких тканин передньої поверхні верхньої третини лівого стегна, зміцнілі післяопераційні рубці лівого стегна без ознак запалення, стан після вторинної хірургічної обробки ран (13.05.2022) міжхребцевий остеохондроз шийного, поперекового відділів хребта, протрузії міжхребцевих дисків C4-C7, L1-S1, клиновидна деформація тіла Th1 першого ступеня, зміцнілі шкірні рубці поперекової ділянки, спондильоз L4-L5-S1 після операції - травма пов'язана із захистом Батьківщини. На підставі статті 17а графи ІІ Розкладу хвороб, ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби із виключенням з обліку.
Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 03.07.2024 року №195, старший солдат ОСОБА_1 , оператор відділення радіоелектронної боротьби з безпілотними летальними апаратами взводу радіоелектронної боротьби військової частини НОМЕР_1 , звільнений наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26.06.2024 №87-РС у відставку за підпунктом «б» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» (за станом здоров'я - непридатний до військової служби з виключенням з військового обліку).
Згідно довідки про суму нарахованого ОСОБА_1 грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 24.09.2024 №2044/5, у період проходження військової служби з березня 2022 по липень 2024 роки позивачу частково нараховувалася індексація грошового забезпечення. В період з січня 2023 по липень 2024 індексацію не нараховано.
За таких обставин, позивач вважає, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати йому у повному обсязі додаткової винагороди за період перебування на лікуванні у стаціонарі, а також за період перебування у відпустці, у зв'язку з отриманням тяжкого поранення та невиплати індексації грошового забезпечення в період проходження служби з березня 2022 по червень 2024, що і стало підставою для звернення з цим позовом до суду.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
В силу статті 1-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-ХІІ (далі - Закон №2011-ХІІ) військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Згідно пункту 1 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону №2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону №2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану" у зв'язку з військовою агресією російської федерації в Україні введений воєнний стан з 24.02.2022, який неодноразово продовжувався та триває до теперішнього часу.
Абзацом 1 пункту 1 постанови №168 установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, включати осіб, зазначених у цьому пункті, у тому числі тих, які: у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
Аналіз наведених норм постанови №168 дає підстави для висновку про встановлення лише двох умов, необхідних для виплати збільшеної до 100000 гривень винагороди, за час перебування на лікуванні в закладах охорони здоров'я, а саме: пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини та факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення або перебування у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.
При цьому, постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, пов'язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.
Також, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень також включаються військовослужбовці, які, зокрема, у зв'язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов'язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров'я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв'язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, - за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.
Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260 підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100000 гривень у зв'язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов'язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.
Згідно пункту 13 розділу XXXIV Порядку №260 військово-лікарськими (лікарсько-експертними) комісіями закладів охорони здоров'я (установ) під час надання рекомендацій про потребу у відпустці за станом здоров'я військовослужбовцям, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) під час захисту Батьківщини, після закінчення стаціонарного лікування у військовому (цивільному) лікарняному закладі охорони здоров'я (у тому числі закордонному) одночасно надаються медичні висновки про ступінь важкості поранення для прийняття рішення командирами військових частин цих військовослужбовців щодо надання їм відпустки для лікування після тяжкого поранення та виплати винагороди у розмірі 100000 гривень за час цієї відпустки.
Спірним питанням в межах розгляду даної справи є наявні у позивача права на нарахування та виплату додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 №168 за час перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров'я, у зв'язку з отриманою травмою, пов'язаною із захистом Батьківщини.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 приймав безпосередню участь у бойових діях під час захисту Батьківщини, а саме виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини НОМЕР_1 , в АДРЕСА_1 , 08.05.2022 року одержав мінно-вибухову травму, вогнепальні осколкові поранення м'яких тканин передньої верхньої третини лівого стегна, вогнепальне осколкове дотичне поранення м'яких тканин другого пальця лівої кисті.
У зв'язку із отриманням вказаного поранення позивач проходив стаціонарне лікування у період з 11.06.2022 по 27.06.2022 у Черкаській обласній психіатричній лікарні; 09.06.2023 по 25.06.2023 року у "Міжнародному центрі хірургії" на базі Університетської клініки у м.Києві; з 28.09.2023 по 28.11.2023 та з 14.12.2023 по 22.02.2024 року у Чернівецькій обласній психіатричній лікарні.
Отже, на час виникнення спірних правовідносин підставою для виплати додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень є факт перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я, а умовою для такої виплати є поранення (контузія, травма, каліцтво), пов'язане із захистом Батьківщини.
Суд констатує, що обидві вищевказані умови (пов'язаність поранення (контузії, травми, каліцтва), із захистом Батьківщини; факт перебування на стаціонарному лікуванні внаслідок такого поранення у даних спірних правовідносинах дотримані та підтверджуються медичними документами, які містяться в матеріалах справи.
Також, відповідно до положень Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерств оборони України від 07.06.2018 №260 (у редакції, що діяла на момент отримання поранення) грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов'язків у зв'язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою (відпустці за станом здоров'я) (далі - відпустка для лікування у зв'язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).
Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.
Так, згідно довідок ВЛК №1977 від 03 липня 2023 року та №2701 від 10 серпня 2023 року, що наявні в матеріалах справи, травма ОСОБА_1 пов'язана із захистом Батьківщини та визнана тяжкою. На підставі статті 81 графи ІІ Розкладу хвороб, потребує відпустки за станом здоров'я на 30 календарних днів.
Відтак, позивач має право на отримання збільшеної до 100000 гривень винагороди протягом строку перебування на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров'я та час перебування у відпустці для лікування після поранення важкого ступеня за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії з розрахунку:
11-27 травня 2022 (17 днів) 100 000грн/30 днів місяця * 17 днів лікування = 56 666, 67 грн;
09-25 червня 2023 (17 днів) 100 000/30*17 = 56 666, 67 грн;
03-31 липня 2023 (29 днів) 100 000/31*29 = 93 548, 39 грн;
01-31 серпня 2023 (повний місяць) 100 000 гривень;
01-10, 28-30 вересня 2023 (13 днів) 100 000/30*13 = 43 333, 33 грн;
01-31 жовтня 2023 (повний місяць) 100 000 грн;
01-28 листопада 2023 (28 днів) 100 000 / 30 * 28 = 93 333, 33 грн;
14-31 грудня 2023 (18 днів) 100 000 / 31 * 18 = 58 064, 52 грн;
01-31 січня 2024 (повний місяць) 100 000 грн;
01-22 лютого 2024 (22 дні) 100 000 / 29 * 22 = 75 862, 07 грн.
Всього на загальну суму 777 474, 98 гривень.
У своєму відзиві відповідач зазначив, що за період з 11.05.2022 по 27.05.2022 позивачу була виплачена збільшена додаткова винагорода. При цьому, інші періоди перебування позивача на лікуванні були включені до виплат грошового забезпечення шляхом внесення змін до відповідних наказів командира військової частини НОМЕР_1 . Вказав, що періоди перебування позивача у відпустці за станом здоров'я не підлягають виплаті в повному обсязі.
Так, згідно наданої відповідачем на виконання ухвали суду про витребування доказів довідки про доплату додаткової винагороди з розрахунку сто тисяч гривень старшому солдату ОСОБА_1 №2689/5 від 13.12.2024 за період з 01.10.2023 по 31.10.2023 виплачено 100000грн.; за період з 01.11.2023 по 28.11.2023 виплачено 93 333,33грн; за період з 14.12.2023 по 31.12.2023 виплачено 100 000грн; за період з 01.02.2024 по 22.02.2024 виплачено 53103,45грн.
Всього доплати додаткової винагороди з розрахунку сто тисяч гривень нараховано у сумі 404 501, 30 грн.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем станом на час розгляду справи додаткова винагорода за період перебування позивача на лікуванні та у відпустці нарахована не в повному обсязі.
Виходячи з встановлених фактичних обставин справи, приймаючи до уваги повноваження суду при вирішенні справи, передбачені ст.245 КАС України, суд вважає, що належним способом захисту порушених прав позивача в спірних правовідносинах буде зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
Щодо позовних вимог у частині невиплати індексації грошового забезпечення суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII) індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Так, правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок №1078).
За змістом абзацу першого пункту 5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців. Вказана постанова набрала чинності з 01.03.2018.
Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.
Абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078 врегульовано, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку №1078).
Щодо фіксованої суми індексації, то Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 1 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме: сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3); сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Згідно довідки про суму нарахованого грошового забезпечення №2044/5 від 24.09.2024 року позивачу починаючи з січня 2023 році індексація грошового забезпечення не виплачувалась.
Суд зазначає, що прикінцевими положеннями Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Вказана норма є чинною на даний час та не визнавалась неконституційною.
Відтак, підприємства, установи, організації у 2023 році звільнені від обов'язку здійснювати нарахування та виплату індексації доходів, зокрема, оплати праці (грошового забезпечення). Обчислення індексу споживчих цін для нарахування сум індексації у 2023 році не здійснюється.
Разом з тим, оскільки дію Закону №1282-XIIзупинено на 2023 рік, то підзаконний нормативно-правовий акт - Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, який прийнятий на виконання вимог частини 2статті 6 вказаного Закону, також не діє протягом 2023 року.
При цьому, статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року № 3460-IX визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 01 січня 2024 року. Отже, у 2024 році право на проведення індексації заробітної плати працівників поновлюється.
Відповідно до Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін, що публікується Держстатом не пізніше 10 числа кожного місяця.
Статтею 39 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09.11.2023 року №3460-IX закріплено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 січня 2024 року.
Згідно з даними, розміщених на офіційному сайті Державної служби статистики України, щодо індексу споживчих цін (індекс інфляції) індекс споживчих цін з січня по травень 2024 року не перевищував 103%.
У червні 2024 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації 103% і склав 104,3%.
Місяцем, в якому офіційно опублікований індекс споживчих цін за червень 2024 року, є липень 2024 року, тобто, підвищення заробітної плати військовослужбовця у зв'язку з її індексацією повинно здійснитись у серпні 2024 року.
Починаючи з січня по липень 2024 року індексація військовослужбовців не проводилася, адже не було перевищення порогу індексації 103% відповідно до даних Державної служби статистики України.
Таким чином, суд не вбачає в діях військової частини НОМЕР_1 протиправної бездіяльності щодо непроведення нарахування та виплати позивачу поточної індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2024 року по червень 2024 року (включно), з огляду на що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
З урахуванням того, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Водночас, за час розгляду справи представником Військової частини НОМЕР_1 не було доведено, що саме березень 2018 року був визначений базовим місяцем при нарахуванні та виплаті позивачу поточної індексації грошового забезпечення в період з березня 2022 по грудень 2022 (включно)
Отже, за встановлених обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 поточної індексації грошового забезпечення за період з березня 2022 року по грудень 2022 року (включно) у повному обсязі, та зобов'язання військової частини НОМЕР_1 нарахувати і виплатити ОСОБА_1 поточну індексацію грошового забезпечення за період з березня 2022 року по грудень 2022 року (включно) року включно, із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог у частині невиплати індексації-різниці позивачу за період проходження служби, суд зазначає наступне.
Для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи та суму індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці його підвищення.
Якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується; якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078.
Оцінюючи доводи позивача суд звертає увагу, що відповідно до послідовної позиції Верховного Суду, викладеній зокрема у постановах від 06.04.2023 у справі №420/11424/21, від 12.04.2023 у справі №420/6982/21, з урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності Постанова №704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу військовослужбовців, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 військовослужбовець має право на отримання суми індексації - різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
В указаних справах, Верховний Суд внаслідок системного і цільового способу тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 дійшов висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації - різниці, а якщо так, то у якій сумі.
Щодо кола обставин, які належить з'ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Верховний Суд зазначив, що для їхнього застосування суд повинен встановити: розмір підвищення доходу позивача у березні 2018 року (А); суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б); чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення у березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації - різниці до чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже зазначалося, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації - різниці у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Виходячи з обставин цієї справи суд відзначає, що позивач вступив на військову службу пізніше березня 2018 року - місяця підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає військовослужбовець.
Згідно довідки №2044/5 від 24.09.2024 про суму нарахованого старшому солдату ОСОБА_1 грошового забезпечення, оформленої військовою частиною НОМЕР_1 , збільшення посадового окладу позивача на нормативному рівні у спірному періоді не відбулось, зміна розмірів посадового окладу позивача спірному періоді була зумовлена виключно зміною посади та кількістю днів, за які розраховувалось грошове забезпечення військовослужбовця ОСОБА_1 .
В свою ж чергу, з огляду на приведені вище законодавчі приписи у сфері регулювання спірних правовідносин щодо виплати індексації-різниці, визначальним для обчислення індексації-різниці є встановлення моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник, а не індивідуального збільшення посадового окладу працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок.
Дане зауваження суду також підтверджується і послідовними та усталеними позиціями Верховного Суду, викладеними зокрема у постановах від 12.04.2023 у справі №560/13302/21, від 20.04.2023 у справі №320/8554/21, від 03.05.2023 у справі №160/10790/22 та від 22.06.2023 у справі №520/6243/22, в яких визначено, що право на отримання індексації грошового забезпечення у фіксованій величині виникло саме у зв'язку зі змінами посадових окладів військовослужбовців з 01.03.2018 на підставі Постанови №704, та виходячи із приписів абзаців 4, 6 Порядку №1078, з березня 2018 року останні мали право на перерахунок індексації грошового забезпечення, з урахуванням особливостей, запроваджених указаними нормами Порядку №1078.
Натомість, згідно обставин цієї справи, посадовий оклад позивача, який був призначений на посаду з 09.03.2022, у межах спірного періоду внаслідок законодавчих змін не підвищувався та визначався Постановою №704, яка вже діяла на момент призначення останнього 09.03.2022 на посаду.
Отже, за висновком суду, у позивача в спірному випадку, не виникло права для нарахування й виплати йому індексації-різниці відповідно до приписів абзацу 4, 6 п.5 Порядку №1078.
Висновок суду узгоджений із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.04.2024 у справі 160/2481/23.
Позивачем не враховано, що Порядком №1078 не передбачено встановлення індексації-різниці (фіксованої індексації), яка виплачується індивідуально за посадою, яку обіймає працівник, тобто у такому самому розмірі, яку отримують інші працівники за тим же тарифним розрядом.
З урахуванням викладеного вище, суд вважає що позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За правилами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак позов підлягає задоволенню частково, з підстав викладених у його мотивувальній частині.
З метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст останніх та обсяг їх задоволення.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 повної суми збільшеної додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі, збільшеному до 100 000 грн. в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці внаслідок поранення, пов'язаного із захистом Батьківщини, з урахуванням фактично виплачених сум.
4. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з березня 2022 року по грудень 2022 року (включно), із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з березня 2022 року по грудень 2022 року (включно), із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
6. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 );
Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).
Суддя В.О. Кушнір