19 червня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/2263/24-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнір В.О., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
Адвокат Каверін С.М. звернувся з позовом до суду в інтересах ОСОБА_1 , в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із 01.03.2018 по лютий 2019 року включно та із серпня 2019 року по 19.05.2020 включно.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із 01.03.2018 по лютий 2019 року включно та із серпня 2019 року по 19.05.2020 включно у розмірі 4 381,55грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із березня 2019 року по липень 2019 включно.
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із березня 2019 року по липень 2019 включно у розмірі 4381,55грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
1.АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
1.1. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що всупереч вимогам Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 відповідачем у період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року не нараховувалась та не виплачувалась йому індексація грошового забезпечення у розмірі, що визначена чинним законодавством, з урахуванням базового місяця січня 2008 року. Позивач вважає, що відповідачем не вірно визначено місяць для обчислення індексу споживчих цін (базовий місяць) для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення у зазначений вище період, що порушує майнові права позивача.
Крім того, позивач вважає, що відповідачами порушено його право на отримання індексації - різниці за час фактичного перебування на їх грошовому забезпеченні за період із березня 2018 року по дату звільнення, оскільки величина приросту індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення розрахована наростаючим підсумком за період з лютого 2008 року по березень 2018 року має становити 253,30%.
З-поміж зазначеного вище, позивач вважає, що оскільки індексація є складовою грошового забезпечення, то її виплата повинна здійснюватись з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення.
1.2. ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА 1.
Представник відповідача -1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) подав до суду відзив на позов, в обґрунтування якого зазначив, що з прийняттям Постанови №1013, якою внесено зміни до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року. Підстави для обрання базовим місяцем січня 2008 року відсутні, оскільки, до 15.12.2015р. діяв інший механізм визначення та обрахунку індексації. Відповідач зазначив, що аналіз п.5 Порядку №1078 свідчить про те, що значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифних окладів (стипендій), для обрахунку приймається за 1 або 100 відсотків лише коли таке підвищення відбулося після 15.12.2015р. Відповідач вказав, що постановою КМУ №704 від 30.08.2017р. визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу осіб рядового та начальницького складу. Таким чином, місяць березень 2018 року, в якому відбулось підвищення посадового окладу позивача, та відповідно і інших складових грошового забезпечення, є базовим для обчислення індексу споживчих цін.
Щодо виплати індексації-різниці відповідно до вимог п.5 абз.4, 5, 6 Порядку №1078 в період із 01.03.2018р. по лютий 2019р. та з серпня 2019 по 19.05.2020 відповідач вказував на те, що розмір грошового забезпечення позивача у період з 01 березня 2018 по 10 лютого 2022 значно перевищував прожитковий мінімум, лише в жовтні 2018 року поріг індексації 103% перевищено. При цьому, індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, відтак індексація доходу має провадитись з грудня 2018 року. Також, вказує що позивачем невірно розраховано суму можливої індексації-різниці, оскільки нарахована грошова винагорода військовослужбовцям Державної прикордонної служби України виплачується за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць відповідно до п.6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.2016 року №73 ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення за січень 2018 року. В свою чергу, нарахована позивачу до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.
1.3. ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА - 2.
Представник відповідача-2 ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) подав до суду відзив на позов, в якому заперечував щодо його задоволення у повному обсязі. Зазначив, що виплату індексації за всі періоди повинен проводити орган з якого військовослужбовці звільняються (звільнені). Оскільки позивача 11.07.2019 року виключено зі списків особового складу відповідача-2 та усіх видів грошового забезпечення у зв'язку з його переміщенням для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_3 прикордонного загону, ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) не є належним відповідачем по справі, у зв'язку з тим, що позивач не звільнявся.
Вказує, що оскільки за спірний період індекс інфляції не перевищив 103%, відтак у відповідача-2 відсутні правові підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу у період з березня 2019 року по липень 2019 року (включно) у розмірі, що розраховується як різниця між сумою індексації та розміром підвищення доходу відповідно до абз.4-6 п.5 Порядку №1078.
З приводу вимоги виплати індексації із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідач наполягав на тому, що індексація не входить до складу грошового забезпечення. При цьому, одночасно з виплатою грошового забезпечення військовослужбовцям компенсуються суми ПДФО, що утримуються з вказаних сум грошового забезпечення. Вказує, що оскільки після звільнення в запас, позивач не виконує обов'язків військової служби тому, як фізична особа-платник податку, дохід отриманий за рішенням суду включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, згідно п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 Податкового кодексу України та як інші доходи оподатковується на загальних підставах.
2. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
3. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ, ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.
Позивач ОСОБА_1 у з грудня 2015 року по лютий 2019 року включно та із серпня 2019 року по 19.05.2020 включно проходив військову службу та перебував на грошовому забезпечені у ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ).
Також, з березня 2019 року по липень 2019 року включно ОСОБА_1 проходив військову службу та перебував на грошовому забезпечені у ІНФОРМАЦІЯ_5 (військова частина НОМЕР_2 ).
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 від 11.07.2019 №146-ОС позивача виключено зі списків особового складу та усіх видів забезпечення, у зв'язку з його переміщенням для подальшого проходження військової служби у розпорядження начальника НОМЕР_3 прикордонного загону.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) від 19.05.2020 №137-ОС позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення з 19.05.2020.
Згідно довідки-розрахунку індексації грошового забезпечення військової частини НОМЕР_1 від 15.04.2024 №215, у період проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_1 за період з 2015 по 2018 роки позивачу нараховувалася індексація грошового забезпечення з врахуванням базового місяця «лютий 2015 року», з 01.10.2015 «жовтень 2015 року».
За період з 2018 по 2020 роки, згідно довідки-розрахунку індексації від 15.04.2024 №214 позивачу нараховувалася індексація грошового забезпечення з врахуванням базового місяця «березень 2018 року».
За період з липня 2015 по травень 2020 загальний розмір нарахованої індексації склав 10147,77грн.
Сума індексації нарахованої та виплаченої позивачу при звільненні становить 8072, 91 грн.
Сума не виплаченої індексації становить 2074, 86 грн.
Згідно довідки про нараховану та виплачену індексацію №363 від 11.06.2024 за період проходження військової служби в Кінологічному Навчальному центрі з березня 2019 по липень 2019 року позивачу нараховувалася індексація грошового забезпечення з врахуванням базового місяця «березень 2018 року». Загальний розмір нарахованої індексації склав 744,60грн. Сума індексації нарахованої та виплаченої позивачу при звільненні становить 744, 60 грн.
Вважаючи дії відповідачів протиправними щодо не нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби із застосуванням базового місяця січень 2008 року, а також не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу за період з 01.03.2018 по лютий 2019, із серпня 2019 по 19.05.2020 включно та з березня 2019 по липень 2019 включно, позивач звернувся до суду з вказаними позовом.
4. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (далі - Закон №2011-XII), держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 3 статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Умови та порядок проведення індексації грошових доходів населення визначаються Законом України від 03 липня 1991 року №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" та постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
В силу приписів статті 1 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (зі змінами та доповненнями, далі - Закон №1282-XII), індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Статтею 2 Закону №1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
За змістом положень частини 1 статті 4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Відповідно до частин 3-5 статті 4 Закону №1282-XII обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозованого рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно із частинами 1, 2, 6 статті 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. №1078, у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, містив поняття "базовий місяць".
Базовим місяцем вважався той місяць, у якому відбулося підвищення мінімальної заробітної плати, пенсій, стипендій, виплат із соціального страхування чи зростання грошових доходів населення без перегляду їхніх мінімальних розмірів (за рахунок постійних складових зарплати).
Так, абзац 1 пункту 5 Порядку №1078 у редакції, яка застосовувалася до 01 грудня 2015 року, передбачав, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Абзац 3 пункту 10-1 Порядку №1078 у тій же редакції передбачав, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Отож до 01 грудня 2015 року новим базовим місяцем для обчислення індексації грошового доходу міг бути місяць прийняття (виходу) працівника на роботу, місяць збільшення заробітної плати, а нарахування й виплата індексації мали індивідуальний характер для кожного працівника.
09 грудня 2015 року Кабінет Міністрів України видав постанову №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова №1013).
За змістом пункту 6 Постанови №1013 цей акт застосовується з 01 грудня 2015 року.
Отже, Постановою №1013 з 01 грудня 2015 року були підвищені посадові оклади окремих працівників бюджетної сфери. Пунктом 3 цієї постанови вирішено підвищити розміри посадових окладів, тарифних ставок, заробітної плати, а також переглянути постійні додаткові виплати, щоб розмір підвищення у грудні 2015 року перевищив суму індексації у грудні 2015 року. За рахунок цього мала б "обнулитися" індексація минулих років, розмір якої зростав внаслідок довготривалого не підвищення доходу працівників. У такому випадку для подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається із січня 2016 року відповідно до Порядку №1078, який уже діяв зі змінами, внесеними Постановою №1013.
У цьому контексті системний та цільовий способи тлумачення норм Постанови №1013 дають суду підстави дійти висновку про те, що січень 2016 року визначений для обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації саме заробітної плати працівникам, яким були підвищені оклади з 01 грудня 2015 року.
Водночас норми Постанови №1013 не встановлювали підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовцям, а отже січень 2016 року не став для них "місяцем підвищення тарифних ставок (окладів)", з якого починається обчислення індексу споживчих цін для подальшої індексації грошового забезпечення, для цілей застосування Порядку №1078 (зі змінами, внесеними Постановою №1013).
Цей висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 березня 2023 року у справі №620/7687/21 і від 22 березня 2023 року у справі №380/1730/22.
Пунктом 2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення у редакції з 01 грудня 2015 року визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Порівняльний аналіз викладених положень пунктів 5, 10-1, 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення свідчить про те, що внаслідок змін, запроваджених Постановою №1013, з 01 грудня 2015 року діють єдині правила проведення індексації при підвищенні заробітної плати працівників, незалежно від дати їхнього прийняття, переведення, виходу на роботу чи зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Внаслідок цих змін Порядок проведення індексації грошових доходів населення у редакції, що застосовується з 01 грудня 2015 року, не містить поняття "базовий місяць" і передбачає уніфікований механізм визначення індексації у разі підвищення заробітної плати.
Для проведення індексації з 01 грудня 2015 року замість терміну "базовий місяць" використовується поняття "місяць підвищення доходу", яке має інший зміст.
Місяць підвищення доходу - це місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Місяць підвищення доходу при зростанні заробітної плати визначається тільки в разі, якщо підвищена тарифна ставка (оклад). Тож із 01 грудня 2015 року зростання заробітної плати за рахунок інших постійних її складових, без підвищення тарифної ставки (окладу), не призводить до визначення нового місяця підвищення доходу.
У цьому полягає одна з основних відмінностей поняття "місяць підвищення доходу" від терміну "базовий місяць", позаяк визначення останнього залежало також від факту зростання заробітної плати за рахунок будь-якої її постійної складової.
Отже, з урахуванням наведених нормативних положень, розрахунок індексації грошового забезпечення позивача як військовослужбовця з 01 грудня 2015 року не прив'язаний до місяця прийняття (переведення, виходу) на військову службу чи місяця зростання грошового забезпечення за рахунок будь-якої його постійної складової.
Із 01 грудня 2015 року відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Як встановлено судом, розмір посадового окладу позивача як і будь-якого іншого військовослужбовця в Україні в період з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року був визначений постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб". Наступне підвищення окладів військовослужбовців відбулося 01 березня 2018 року, після набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, якою затверджено нову тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Тож з огляду на місяць підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу позивача, за яким і слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 04 травня 2023 року по справі № 380/5811/21.
Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що у даному випадку ефективним способом захисту порушених прав, свобод чи інтересів позивача буде визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року і зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року, враховуючи місяць підвищення доходу січень 2008 року.
За таких обставин, позов у зазначеній вище частині підлягає задоволенню.
Вирішуючи позов в частині вимог щодо визнання протиправною бездiяльності відповідачів щодо нарахування та виплати індексації-різниці грошового забезпечення за періоди із 01.03.2018 по лютий 2019, з березня 2019 по липень 2019 та з серпня 2019 по 19.05.2020 суд виходить з наступного.
За правилами пункту 4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку (абзаци 1-6 пункту 5 Порядку № 1078).
Таким чином, з 01 грудня 2015 року нормами Порядку №1078 було запроваджено два види індексації грошового доходу, умовно кажучи, «поточної» та «індексації-різниці», при цьому суми цих індексацій можуть нараховуватися як одночасно, так й окремо одна від одної.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 дає підстави для висновку, що нарахування та виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21 (з урахуванням ухвали від 30 березня 2023 року про виправлення описки), від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, з урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова № 704, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Отже, враховуючи абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078, військовослужбовець має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року. Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Верховний Суд неодноразово викладав правовий висновок, відповідно до якого у березні 2018 року як місяці підвищення доходу військовослужбовця відповідачу належало вирішити питання, чи має останній право на отримання індексації-різниці, а якщо так, то у якій сумі (постанови від 23 березня 2023 року у справі № 400/3826/21, від 29 березня 2023 року у справі № 380/5493/21, від 06 квітня 2023 року у справі № 420/11424/21, від 20 квітня 2023 року у справі № 320/8554/21, від 11 травня 2023 року у справі № 260/6386/21).
При цьому Верховний Суд також зазначав, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, повноваження відповідача щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
Стосовно правильності розрахунку сум індексації-різниці суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та Порядку № 1078 обов'язок визначення розміру підвищення грошового доходу працівника та суми індексації, що склалася у місяці підвищення цього грошового доходу, а також встановлення факту перевищення розміру підвищення грошового доходу працівника над сумою індексації, що склалася у місяці його підвищення з метою вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) покладається безпосередньо на роботодавця.
Відповідно до п.2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру.
З обґрунтування позовних вимог вбачається, що позивач, визначаючи розмір індексації - різниці керувався формулою розрахунку величини приросту індексу споживчих цін, наведеною у додатку 1 до Порядку № 1078, згідно чого величина приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року по березень 2018 року дорівнює 253,3% (353,3% (наростаючий індекс споживчих цін) - 100%).
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб складав:
з « 01» січня 2018 року - 1762 гривні,
з « 01» липня - 1841 гривня,
з « 01» грудня - 1921 гривня.
За формулою, визначеною абзацом 5 п. 4 Порядку №1078, сума можливої індексації за березень 2018 року розраховується наступним чином: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножити на величину приросту індексу споживчих цін та поділити на 100.
Таким чином, сума можливої індексації у березні 2018 року складає 4 463,15грн (1762грн * 253,30% : 100).
У позовних вимогах представник зазначив, що дохід позивача у березні 2018 р. порівняно з лютим 2018 збільшився лише на 81,6грн, відтак сума індексації-різниці становить 4381, 55 грн.
Суд критично оцінює наведені доводи позивача з огляду на наступне.
Так, згідно з п.6 Інструкції про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом МВС України від 02.02.3016 року №73 (в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин), винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем штатної служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби; начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників.
Таким чином, нарахована до виплати позивачу у лютому 2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода у розмірі 3138,00 грн. (згідно архівної відомості №1769 (особистої картки грошового забезпечення) з січня 2018 по грудень 2018) входить до складу грошового забезпечення позивача за січень 2018 року.
В свою чергу, нарахована до виплати у березні 2018 року щомісячна додаткова грошова допомога у розмірі 52,30 грн. входить до складу грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року.
З 01.03.2018 року щомісячна додаткова грошова винагорода позивачу не нараховувалась, у зв'язку із втратою чинності постанови Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 року №889 «Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій».
Таким чином, розмір грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року, яке підлягає індексації складає (740,00грн. + 60,00грн. + 111,00грн. + 200,00 грн. + 900,00грн. +3219,00грн.)= 5230,00грн., а розмір грошового забезпечення за березень 2018 року (2956,80грн + 3080,00грн + 950,00грн + 1410,50грн) = 8397,30грн. (згідно архівної відомості №1769 (особистої картки грошового забезпечення) з січня 2018 по грудень 2018).
З наведеного вбачається, що у місяці підвищення посадового окладу позивача відповідно до постанови КМУ №704, тобто у березні 2018 року розмір його грошового забезпечення збільшився у порівняні з розміром грошового забезпечення лютого 2018 року на 3167,30 грн. (8397,30 грн. - 5230,00 грн.).
А тому, розрахунок представника позивача суми індексації - різниці у розмірі 4381,55грн. суд вважає необґрунтованим.
Визначення суми індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу, у березні 2018 року становить 4463,15 грн.
Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року), неодноразово досліджувався та встановлювався судами та підтверджується постановою Верховного Суду від 22.06.2023 року по справі №520/6243/22.
За наведеного правового регулювання та встановлених обставин справи, суд робить висновок, що грошовий дохід позивача в березні 2018 року не перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення посадових окладів (березень 2018 року) 4463,15грн, та в силу вимог абз.абз.3-6 п.5 Порядку №1078 у відповідача не було законних підстав не виплачувати позивачу індексацію у період з 01.03.2018.
Тобто, відповідно до вимог абз.4 п.5 Порядку №1078, сума належної позивачу індексації-різниці грошового забезпечення в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. мінус 3167,30 грн. та становить 1295,85 грн.
Зазначений розмір індексації-різниці грошового забезпечення 1295,85грн, згідно з абз.6 п.5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу щомісячно по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума поточної індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка.
Таким чином, відповідачами допущено протиправну бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по лютий 2019 включно, з березня 2019 по липень 2019 включно та з серпня 2019 по 19.05.2020 року включно відповідно до приписів абзаців 4-6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Враховуючи вище викладе, належним та ефективним способом захисту прав позивача буде зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по лютий 2019 включно та з серпня 2019 по 19.05.2020 включно у розмірі 1295,85 грн. на місяць, а також зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь позивача індексацію-різницю грошового забезпечення за період з березня 2019 по липень 2019 включно у розмірі 1295,85грн. на місяць, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. №1078.
Визначений судом спосіб захисту порушеного права узгоджується з правовою позицією Верховного суду викладеною у постанові від 21.03.2024 у справі №380/14057/22.
З огляду на вищезазначене, позовні вимоги у цій частині підлягають частковому задоволенню.
Щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Так, згідно з п.1 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 (далі Порядок №44), цей Порядок визначає умови та механізм щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ), співробітниками Служби судової охорони у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошова компенсація).
Відповідно до п.п.2-5 Порядку №44, грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Зазначена в абзаці першому цього пункту грошова компенсація також виплачується іноземцям та особам без громадянства, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України Про податок з доходів фізичних осіб.
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Аналіз наведених вище норм Порядку №44 дає підстави дійти висновку, що грошова компенсація сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних, зокрема, військовослужбовцями, виплачується їм для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби одночасно з виплатою грошового забезпечення за місцем його одержання у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Як уже зазначалось судом вище, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців і, як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
При цьому, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачами саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону України Про індексацію грошових доходів населення.
Отже, з урахуванням наведеного правого регулювання та фактичних обставин справи, суд вважає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку №44.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 року у справі №380/813/22, від 27.09.2023 року у справі №420/23176/21 та від 31.01.2024 року у справі №320/6441/22.
5.ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За правилами статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, відтак позов підлягає задоволенню частково, з підстав викладених у його мотивувальній частині.
6. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов'язаних з розглядом справи, тому розподіл судових витрат у даній справі не здійснюється.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням іншого ніж січень 2008 року як місяця, з якого починається Документ сформований в системі обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період із 01.12.2015 по 28.02.2018 включно із урахуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) та із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
4. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за періоди із 01.03.2018 по лютий 2019 року включно та із серпня 2019 року по 19.05.2020 включно.
5. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за періоди із 01.03.2018 по лютий 2019 року включно та із серпня 2019 року по 19.05.2020 включно у розмірі 1295,85грн на місяць із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
6. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати індексації - різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 за період із березня 2019 року по липень 2019 включно.
7. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю грошового забезпечення за період із березня 2019 року по липень 2019 включно у розмірі 1295,85грн на місяць та виплатити із одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб.
8. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_4 );
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Відповідач 2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_2 ) ( АДРЕСА_3 ЄДРПОУ НОМЕР_6 )
Суддя В.О. Кушнір