Справа № 560/601/25
іменем України
18 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у видачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої додатком № 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, за фактом отриманої травми під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини за н.п. Бахмут Донецької області.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбачену додатком № 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402, за фактом отриманої травми під час виконання бойового завдання при захисті Батьківщини за н.п. Бахмут Донецької області.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в період з 24.05.2023 по 31.05.2023 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в межах населеного пункту Бахмут Донецької області.
Вказує, що під час виконання бойового завдання у зазначений період отримав вибухову травму внаслідок дії ударної хвилі, яка у подальшому, внаслідок систематичного фізичного навантаження протягом тривалого часу, спричинила виникнення захворювання: вертебогенна торакалгія, лівобічна люмбалгія, хронічна хвороба нирок І стадії.
Разом з тим, всупереч вимогам Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, відповідач не оформив та не видав позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказує, що встановлене у позивача захворювання не є наслідком виконання обов'язків військової служби, а лише пов'язане із проходженням військової служби, що, відповідно до чинного законодавства, не є підставою для проведення розслідування нещасного випадку та видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва).
Крім того, відповідач зазначає, що позивачем не надано жодного належного доказу, який би підтверджував, що виявлене у нього захворювання було набуте саме під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Бахмут Донецької області.
Також вказує, що в анамнезі хвороби позивача відсутні відомості про отримання травми, поранення, контузії чи каліцтва, а також відсутні записи щодо таких обставин у журналі ведення бойових дій.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
Згідно довідки військової частини НОМЕР_1 № 12603 від 17.10.2023 ОСОБА_1 дійсно в період з 24.05.2023 по 31.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в межах н.п. Бахмут Донецької області.
Підстава: витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.05.2023 №144; витяг із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 31.05.2023 №154.
17 серпня 2024 року ВЛК військової частини НОМЕР_2 проведено медичний огляд позивача, який оформлено довідкою військово-лікарської комісії №3413 від 17.08.2024.
У довідці вказано таке:
Діагноз та постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва): Хронічна хвороба нирок першої стадії, пієлоектазія єдиної лівої нирки (правобічна нефректомія від 05.06.2024 з приводу гідронефротичної трансформації) вікарно збільшена, з незначним порушенням функції. Вторинний пієлонефрит в стадії ремісії. Вторинна гіперурикемія. Вертеброгенна тораколюмбалгія, м'язево-тонічний синдром з незначним порушенням функції. (М54). Поширений остеохондроз міжхребцевих дисків всіх відділів хребта з незначним порушенням функції (М42.1).
Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Викривлення носової перегородки вправо з утрудненням носового дихання. (G34.8).
Захворювання, НІ, не пов'язане з проходженням військової служби.
На підставі статті 67а графи II Розкладу хвороб позивач потребує звільнення від виконання службових обов'язків за станом здоров'я на термін необхідний для оформлення звільнення, але не більше 30 календарних днів.
На звернення позивача щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) військова частина НОМЕР_1 листом від 14 жовтня 2024 року повідомила, що відповідно до наказу Міністерства оборони України від 25.08.2023 № 402, довідка форми 5 про обставини травми є стандартизованим документом, який не передбачає зазначення захворювань серед підстав для її видачі. Також зазначено, що в анамнезі захворювання ОСОБА_1 відсутні відомості про отримання травми (поранення, контузії чи каліцтва), які були б підтверджені медичними документами, зокрема формою № 100, або зафіксовані в журналі ведення бойових дій.
Також у свідоцтві про хворобу № 3486, виданому на ім'я ОСОБА_1 , в остаточному діагнозі не зазначено факту наявності у нього травми (поранення, контузії чи каліцтва).
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Згідно з ст.1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII), соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб бригади (полку, корабля 1 і 2 рангу, окремого батальйону) та її підрозділів, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (далі - Статут внутрішньої служби Збройних Сил України).
Статтею 9 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до статей 18-19 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, військовослужбовці перебувають під захистом держави і мають усю повноту прав і свобод, закріплених Конституцією України.
Держава гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей соціальний і правовий захист відповідно до законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Процедуру проведення розслідування та обліку нещасних випадків з військовослужбовцями Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту (у тому числі з відрядженими зі Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту), військовозобов'язаними та резервістами, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, отриманих ними професійних захворювань, їх загибелі або смерті зі встановленням зв'язку з виконанням обов'язків військової служби і аварій, що сталися у військових частинах, військових навчальних закладах, установах та організаціях Збройних Сил України, Державній спеціальній службі транспорту визначає Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 №332.
Пунктом 2 розділу І Інструкції № 332 визначено, що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон №2232-XII.
Згідно із частиною 4 статті 24 Закону №2232-XII (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби:
1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять);
2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби;
3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника);
4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою;
5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Згідно з пунктом 8 розділу І Інструкції №332 у разі настання нещасного випадку, що стався з військовослужбовцем під час виконання ним обов'язків військової служби, щодо осіб, в діях або бездіяльності яких вбачається вчинення правопорушень, внаслідок або за сприяння яких стався нещасний випадок, разом з розслідуванням нещасного випадку відповідно до цієї Інструкції проводиться службове розслідування відповідно до Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21 листопада 2017 року № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 грудня 2017 року за № 1503/31371 (далі - Порядок №608).
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції №332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктами 2, 3 розділу ІІ Інструкції №332 визначено, що про кожний нещасний випадок потерпілий або військовослужбовець, який його виявив, чи інша особа повинен(на) негайно сповістити безпосереднього командира (начальника) чи керівника робіт і вжити заходів щодо надання необхідної допомоги потерпілому.
У разі настання нещасного випадку безпосередній командир (начальник) або керівник робіт зобов'язаний:
терміново організувати надання домедичної допомоги, а за можливості - невідкладної (екстреної) медичної допомоги потерпілому військовослужбовцю, забезпечити за потреби його доставку до закладу охорони здоров'я;
негайно повідомити про нещасний випадок командира військової частини;
зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку місце події та устаткування, яке там знаходилось, у такому стані, у якому вони перебували на дату настання нещасного випадку (якщо це не загрожує життю чи здоров'ю інших військовослужбовців і не призведе до більш тяжких наслідків), а також вжити заходів щодо недопущення подібних нещасних випадків.
Нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Приписами п.5 розділу ІІ Інструкції №332 встановлено, що командир військової частини, який отримав повідомлення про нещасний випадок, у свою чергу зобов'язаний:
негайно через засоби зв'язку повідомити про нещасний випадок (зникнення, смерть) старшого командира (начальника) та протягом доби надати йому письмове повідомлення за формою НВ-1 наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції (далі - повідомлення за формою НВ-1);
у разі зникнення або смерті військовослужбовця внаслідок нещасного випадку протягом доби повідомити його батьків або близьких родичів;
залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок (виконання робіт, пожежа, аварія транспортного засобу будь-якого виду та форми власності, гостре професійне захворювання або отруєння тощо), - протягом доби надіслати повідомлення за формою НВ-1 до відповідного військового органу нагляду чи контролю у сфері, з якою пов'язаний нещасний випадок (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо), а в передбачених законодавством випадках, - повідомити Військову службу правопорядку у Збройних Силах України та (або) Спеціалізовану прокуратуру у військовій та оборонній сфері;
якщо потерпілий військовослужбовець був відряджений з іншої військової частини, - повідомити протягом доби через засоби зв'язку його командира та надіслати повідомлення за формою НВ-1;
протягом доби призначити комісію з розслідування нещасного випадку чисельністю не менш як три особи у складі голови комісії (яким є один із його заступників) та членів - командира роти, батальйону (дивізіону, ескадрильї тощо), до складу якого входить підрозділ, де стався нещасний випадок, та залежно від того, з чим пов'язаний нещасний випадок, - фахівців профільних служб (озброєння, тилу, пожежної, автомобільної, інженерної, медичної тощо). До складу комісії не може входити безпосередній командир (начальник) потерпілого військовослужбовця;
забезпечити належні умови для роботи комісії (надати приміщення, засоби зв'язку, оргтехніку, автотранспорт, канцелярське приладдя тощо), а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.
Пунктом 8 Розділу ІІ Інструкції 332 передбачено, що Комісія з розслідування нещасного випадку проводить розслідування протягом п'яти робочих днів з дня її утворення.
Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:
обстежити місце нещасного випадку, одержати письмові та усні пояснення (провести опитування) свідків і осіб, які причетні до події, та одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо;
з'ясувати обставини та причини, що призвели до нещасного випадку, а також розробити заходи щодо запобігання подібним випадкам;
визначити вид події, що призвела до нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), причини нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння) та обладнання, устаткування, машини, механізми, транспортні засоби, експлуатація яких призвела до настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), відповідно до Класифікатора видів подій, причин, обладнання, устаткування, машин, механізмів, транспортних засобів, що призвели до настання нещасного випадку, гострого професійного захворювання (отруєння), аварії, який наведений у додатку 3 до цієї Інструкції.
Згідно з абзацом першим пункту 3 розділу ІІ Інструкції №332 нещасний випадок, про який не було своєчасно повідомлено командуванню військової частини або внаслідок якого втрата працездатності настала не відразу, розслідується згідно з цією Інструкцією протягом місяця з дня надходження рапорту безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця або заяви особи, яка представляє його інтереси.
Таким чином, призначенню розслідування у зв'язку з нещасним випадком має передувати повідомлення військовослужбовця безпосередньому командиру про його настання, а у разі несвоєчасного повідомлення чи втрати працездатності не відразу рапорт безпосереднього командира потерпілого або потерпілого військовослужбовця.
Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем або іншою особою безпосереднього командира про факт отримання ОСОБА_1 травми.
Крім того, матеріали справи не містять доказів проведення службового розслідування за фактом отримання позивачем травми (поранення, контузії, чи каліцтва) внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій.
Разом із тим, відповідно до вимог статті 260 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у разі якщо травма (поранення, контузія, каліцтво) військовослужбовця спричинена діями противника, відповідне розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва) не проводиться.
Суд звертає увагу, що предметом спору в даній справі є питання правомірності дій відповідача щодо не надання позивачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) згідно додатку 5 наказу Міністерства оборони України «Про затвердження положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України» від 14.08.2008 року № 402.
Так, додатком 5 до Положення № 402 визначено форму довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), зі змісту якої слідує, що саме на підставі наказу командира (начальника) військової частини та за його підписом видається така довідка. У свою чергу, наказ командира військової частини про загибель, поранення (контузію, травму, каліцтво) військовослужбовця видається на підставі рапорту командира підрозділу, журналу бойових дій, бойового донесення, картки передового району, первинної медичної картки тощо.
Зазначена довідка встановлює причинний зв'язок між обставинами поранення та захистом Батьківщини/виконанням обов'язків військової служби/проходженням військової служби.
Таким чином, у широкому розумінні, поранення (контузія, травма, каліцтво) - це обмежена в часі подія або раптовий вплив небезпечного фактора чи середовища на військовослужбовця. При цьому обов'язковою умовою є наявність підтверджених ознак того, що таке поранення (контузія, травма, каліцтво) отримано під час безпосередньої участі у бойових діях або під час забезпечення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів. Факт шкоди здоров'ю може підтверджуватися, зокрема, виданою довідкою встановленого зразка, матеріалами службового розслідування тощо.
Як слідує з матеріалів справи позивач у період з 24.05.2023 по 31.05.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в межах н.п. Бахмут Донецької області.
Втім, доказів, що ним було отримано травму (поранення, контузію, каліцтво), під час здійснення зазначених заходів, матеріали справи не містять.
Факт перебування позивача на стаціонарному лікуванні у закладах охорони здоров'я з 17.10.2023 по 27.11.2023 , з 27.11.2023 по 30.11.2023, з 03.01.2024 по 17.01.2024, з 31.01.2024 по 01.02.2024, з 29.02.2024 по 05.03.2024, з 31.05.2024 по 12.06.2024 у зв'язку з захворюванням, пов'язаним із проходженням військової служби, зазначеного вище не спростовує.
Крім того, суд зазначає, що первинна медична карта (форма 100 - використання первинної медичної карти визначено додатком 4 наказу Генерального штабу ЗСУ від 09.07.2018 «Про затвердження Керівництва з медичної евакуації в Збройних Силах України») - це документ, який заповнює медик після надання першої домедичної (екстреної медичної) допомоги.
У первинній медичній карті (форми 100) має бути вказано особисті дані бійця; найменування підрозділу, до якого той належить; вид поранення; факт, що поранення отримане під час бойових дій; час надходження до стабілізаційного пункту; яку допомогу було вже надано на етапі евакуації тощо.
Довідки форми № 100, долучені до матеріалів справи, також не містять відомостей про отримання позивачем травми (поранення, контузії, каліцтва) під час участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в н.п. Бахмут Донецької області. Крім того, суд звертає увагу, що такі датовані вже після періоду його безпосередньої участі в бойових діях, а саме: 03.07.2023, 01.09.2023, 13.09.2023.
За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відсутні підстави для визнання протиправними дій військової частини НОМЕР_1 щодо неоформлення та невидачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), передбаченої формою згідно з додатком 5 до Положення № 402, оскільки існування обставин, які б слугували підставою для видачі такої довідки, судом не встановлено.
З урахуванням зазначеного, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для зобов'язання військової частини НОМЕР_1 оформити та видати позивачу довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) за формою, встановленою додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.
Враховуючи викладене, у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати не підлягають розподілу.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 18 червня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_4 )
Головуючий суддя Д.А. Божук