Справа № 560/4698/25
іменем України
19 червня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Матущака В.В. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
Позивач звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України форми 5.
2. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 видати ОСОБА_1 довідку про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України форми 5.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що бездіяльність відповідача щодо невидачі йому довідки про обставини травми (поранення, контузії), отриманої під час виконання обов'язку військової служби, суперечить діючому законодавству та грубо порушує його законні права.
Відповідач подав відзив на позов, в якому зазначив, що Військова частина НОМЕР_1 не погоджується з позовними вимогами позивача. Вказує, що враховуючи те, що за результатами огляду ВЛК позивачу не встановлено факт отримання Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини, а встановлено лише Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби, підстав для видачі позивачу Довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) у військової частини НОМЕР_1 - немає. Просить у задоволенні позову відмовити.
Позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, в якій просить позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою від 28.03.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 12.06.2025 суд витребував необхідні для розгляду справи докази.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд встановив, що відповідно до витягу з наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2023 №49 солдата ОСОБА_1 , призваного на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , на підставі Указу Президента України №69/2022 від 24.02.2022 "Про загальну мобілізацію" 31.05.2022, було призначено на посаду механіка-водія-електрика відділення командно-штабних машин взводу управління розвідувальної роти.
09.08.2024 згідно наказу т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 №237 солдата ОСОБА_1 , механіка-водія-електрика відділення командно-штабних машин взводу управління розвідувальної роти в/ч НОМЕР_2 оперативного командування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " Сухопутних військ ЗСУ, звільненого наказом командира НОМЕР_3 окремої механізованої бригади (по особовому складу) №128-РС від 27.07.2024 у відставку за п.п. "б" п.2 ч.4 ст.26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу», а саме: за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність до військової служби або тимчасову непридатність до військової служби з переоглядом через 6-12 місяців), виключено із списків особового складу та усіх видів забезпечення з 09.08.2024.
Позивач зазначає, що 05.12.2023, перебуваючи на заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією рф проти України, отримав мінно-вибухову травму (МВТ), що призвело до загострення хронічного лівобічного гнійного отиту та приглуховатості з порушенням звукосприйняття.
У зв'язку з цим, позивач проходив стаціонарне лікування у МКЛ-16 м.Дніпро, в подальшому був переведений для лікування до в/ч НОМЕР_1 ; з 12.01.2024 по 23.01.2024 проходив стаціонарне лікування у МКЛ-16 м.Дніпро; з 31.01.2024 по 20.02.2024 проходив лікування у Дніпровській клінічній лікарні на залізничному транспорті; з 20.02.2024 по 27.02.2024 проходив стаціонарне лікування у МКЛ-16 м.Дніпро.
27.03.2024 виконано транс-канальну тимпанопластику на лівому вусі та меатоконхопластику, після чого позивачу було надано відпустку для лікування захворювання.
Вказані обставини підтверджуються формою 100 від 24.12.2023, 12.01.2024, 27.12.2024, випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого Дніпровської клінічної лікарні та залізничному транспорті філії "Центр охорони здоров'я" №576 від 20.02.2024, висновком отоларинголога ДУ "Інституту отоларингології ім. проф. О.С.Коломийченка НАМН України" від 13.03.2024 та від 26.04.2024 26.04.2024, а також висновком гарнізонної військово-лікарської комісії №2389 від 19.06.2024.
Висновком військово-лікарської комісії №2389 від 19.06.2024 зазначено, що вказані вище захворювання були наслідком отриманої мінно-вибухової травми та пов'язані з проходженням військової служби, в зв'язку з чим ОСОБА_1 було визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.
На звернення позивача із рапортом на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 щодо видачі йому довідки форми 5 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, позивач відповіді не отримав.
Оскільки рапорт так і не був розглянутий, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.
ІV. ЗАКОНОДАВСТВО ТА ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 55 Конституції України визначено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
До суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
У рішенні від 14.12.2011 №19-рп/2011 Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст спрямованість діяльності держави (частина 2 статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.
Вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Позивач вважає протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у невидачі ОСОБА_1 довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України форми 5 та просить зобов'язати відповідача надати таку довідку.
Разом з тим, в ході розгляду справи суд ухвалою витребував у сторін копії доказів звернення ОСОБА_1 до відповідача щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України форми 5, а також відповідей на звернення.
На вимогу суду відповідач повідомив, що до Військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 з рапортами щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України Форми 5 не звертався, в Журналі обліку вхідної кореспонденції військової частини такі не реєструвались та відповідно командуванням військової частини не опрацьовувались.
Крім того, позивач на вимогу суду пояснив, що рапорти, з якими звертався позивач ОСОБА_1 до керівництва військової частини НОМЕР_1 були передані для реєстрації, але підтвердження їх передачі відсутні, оскільки рапорти передавалися командиру без офіційної реєстрації. Вказав, що під час перебування на лікуванні та проходження ВЛК у військовій частині НОМЕР_4 , 27.06.2024 командиром вказаної частини було направлено запит щодо видачі довідки форми додатку 5 про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), яка є обов'язковою для прийняття військово-лікарською комісією для встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, каліцтва) з проходженням військової служби, що підтверджується скріном з системи електронного документообігу, але відповіді на адресу військово-лікарської комісії в/ч НОМЕР_4 на запит по сьогоднішній день не надходило.
Тобто, у спірних правовідносинах відсутній об'єкт оскарження в розумінні частини 1 статті 2 КАС України, яка визначає, що предметом судового контролю є рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що породжують правові наслідки для конкретної особи, впливають на її права, свободи чи законні інтереси.
Натомість, як вбачається з офіційної відповіді, наданої Військовою частиною НОМЕР_1 солдат ОСОБА_1 з рапортами щодо видачі довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) відповідно до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України Форми 5 не звертався.
Тобто, в матеріалах справи відсутні відомості з приводу того, що позивач чи його представник зверталися до відповідача із рапортами про видачу довідки про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), у зв'язку з цим відсутній чинний акт, дія або бездіяльність, що мали б бути предметом оцінки з боку адміністративного суду, оскільки відносини між сторонами у цій частині фактично припинилися.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що у позивача відсутнє порушення прав, що могло б бути усунене шляхом задоволення позову, а отже підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог судові витрати відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 19 червня 2025 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_5 )
Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_6 )
Головуючий суддя В.В. Матущак