18 червня 2025 рокусправа № 380/24036/24
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , 16 Регіональної військово-лікарської комісії, Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Обласна МСЕК №2) про визнання неправомірним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 (далі також - відповідач 1), 16 Регіональної військово-лікарської комісії (далі також - відповідач 2), Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (Обласна МСЕК №2) (далі також - відповідач 3), в якій, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 03.03.2025 вх. №17736, просить:
- визнати частково протиправною та скасувати постанову у п. 12 свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024 Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , затверджену 16 Регіональною військово-лікарською комісією, в частині формулювання: "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Гарнізонну військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 та 16 Регіональну військово-лікарську комісію переглянути формулювання постанови у п. 12 свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024 ОСОБА_1 : "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" та встановити причинний зв'язок захворювання.
- визнати частково протиправним та скасувати експертне рішення, внесене у підпункт 30.5 пункту 30, пункт 34 акту огляду медико-соціальною експертною комісією №2903/10 від 30.10.2024 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» у частині формулювання причини інвалідності ОСОБА_1 : "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби".
- зобов'язати Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» переглянути акт огляду медико-соціальною експертною комісією №2903/10 від 30.10.2024 в частині експертного рішення про причину інвалідності ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданого позову покликається на те, що 17.07.2024 на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_2 позивач звільнений у відставку відповідно до п.п. «б» (за станом здоров'я згідно висновку (постанови) військово - лікарської комісії (далі - ВЛК) про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу». Позивач зазначає, що на підставі постанови ВЛК п. 12 свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024 рішенням МСЕК неправомірно встановлено причину інвалідності: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби. Вважає, що правильним має бути запис: «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини».
Ухвалою від 02.12.2024 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
06.01.2025 від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №673) /а.с.31-38/, відповідно до якого просить суд відмовити у задоволенні позову, оскільки відповідно до свідоцтва про хворобу №474 від 17.07.2024, оформленого гарнізонною військово-лікарською комісією військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_1 встановлено причинний зв'язок захворювання, поранення, контузії, каліцтва у формулюванні: "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби." Під час оформлення вказаного свідоцтва про хворобу фахівцями комісії ВЛК було взято до уваги та враховано при винесенні остаточного рішення, усі вказані позивачем у позовній заяві та долучені до матеріалів справи медичні документи, що підтверджується п. 9 даного свідоцтва. Зазначає, що 16 Регіональна військово-лікарська комісія в межах наданих їй повноважень та чинного законодавства прийняла рішення, яке передбачене вимогами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами) та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800. Позивачем не наведено жодних підстав та не надано документів, які б свідчили про порушення фахівцями 16 Регіональної військово-лікарської комісії порядку чи необґрунтованого затвердження постанови Гарнізонної ВЛК військової частини НОМЕР_1 , оформленої свідоцтвом про хворобу №474 від 31.07.2024. Вказане рішення було прийнято в межах вимог Положення та у відповідності до чинного законодавства, а тому, неправомірності у діях фахівців 16 Регіональної військово-лікарської комісії, що зумовлює скасування та повторний перегляд, немає. Таким чином, на думку представника відповідач 2, позовні вимоги позивача ОСОБА_1 є безпідставними.
17.01.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 4124) /а.с.39-45/, в якому представник пояснив, що гарнізонна військово-лікарська комісія військової частини НОМЕР_1 в межах наданих їй повноважень та чинного законодавства прийняла рішення, яке передбачене вимогами Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402. Просив суд відмовити у задоволенні позову.
03.03.2025 від позивача надійшла заява (вх. №17734) про доповнення позовних вимог, в якій просить розглядати спір із врахуванням доповнених позовних вимог у наступній редакції:
- визнати частково протиправною та скасувати постанову у п. 12 Свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024 Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , затверджену 16 Регіональною військово-лікарською комісією в частині формулювання: "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Гарнізонну військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 та 16 Регіональну військово-лікарську комісію переглянути формулювання постанови у п. 12 свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024 ОСОБА_1 "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" та встановити причинний зв'язок захворювання;
- визнати частково протиправним та скасувати експертне рішення, внесене у п.п. 30.5 п. 30, п. 34 акту огляду медико-соціальною експертною комісією №2903/10 від 30.10.2024 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» у частині формулювання причини інвалідності ОСОБА_1 : "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби";
- зобов'язати Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» переглянути акт огляду медико-соціальною експертною комісією №2903/10 від 30.10.2024 в частині експертного рішення про причину інвалідності ОСОБА_1
03.03.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №17736), в якій покликається на те, що враховуючи правову позицію відповідача та виключну компетенцію у встановленні причинного зв'язку захворювання, позивач бажає уточнити позовні вимоги, виклавши їх в наступній редакції:
- визнати частково протиправною та скасувати постанову у п.12 Свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024 Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , затверджену 16 Регіональною військово-лікарською комісією в частині формулювання: "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" ОСОБА_1 ,
- зобов'язати Гарнізонну військово-лікарську комісію військової частини НОМЕР_1 та 16 Регіональну військово-лікарську комісію переглянути формулювання постанови у п. 12 свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024 ОСОБА_1 : "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" та встановити причинний зв'язок захворювання;
- визнати частково протиправним та скасувати експертне рішення, внесене у п.п. 30.5 п. 30, п. 34 акту огляду медико-соціальною експертною комісією №2903/10 від 30.10.2024 Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» у частині формулювання причини інвалідності ОСОБА_1 : "Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби";
- зобов'язати Комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» переглянути акт огляду медико-соціальною експертною комісією №2903/10 від 30.10.2024 в частині експертного рішення про причину інвалідності ОСОБА_1
27.03.2025 від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь на відзив (вх. №25969), в яких представник звернув увагу на те, що позивачем не наведено жодних підстав та аргументів для здійснення переогляду, скасування або відмінив вже прийнятої постанови ВЛК, яка оформлена свідоцтвом про хворобу №474 від 31.07.2024 з відповідним формулюванням та затверджена 16 Регіональною військово-лікарською комісією згідно вимог Положення. Просить суд врахувати доводи відповідача 2, які викладені у запереченні при прийняття рішення по справі.
У встановлений законом та судом строк відповідач 3 відзив на позовну заяву не надав, хоча належним чином 09.12.2024 був повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Таким чином, суд на підставі ч. 6 ст. 162 КАС України дійшов висновку проводити розгляд справи на підставі наявних доказів у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
ОСОБА_1 , командир відділення - командир машини 1 механізованого відділення 1 механізованого взводу 6 механізованої роти НОМЕР_3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_2 .
Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виданої ВЧ НОМЕР_2 від 14.11.2023 №6682, ОСОБА_1 , дійсно в період з 01.07.2022 по 31.07.2022, з 01.08.2022 по 31.08.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 07.11.2022, з 20.11.2022 по 30.11.2022, з 01.12.2022 по 26.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023, з 01.02.2023 по 28.02.2023, з 01.03.2023 по 18.03.2023, з 25.03.2023 по 31.03.2023, з 01.04.2023 по 08.04.2023, з 09.05.2023 по 31.05.2023, з 01.06.2023 по 18.06.2023 брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в Запорізькій області, Оріхівська міська ТГ, Малотокмачанська сільська ТГ та н.п. Оріхів, Новопавлівка, Новоандріївка, Новоданилівка, Мала Токмачка Запорізької області.
19.03.2023 близько 09 год. 00 хв. під час ведення бойових дій, позивач потрапив під артобстріл, в результаті чого отримав поранення та був евакуйований із місця бою.
У виписці із медичної карти хворого №2768 відділення загальної хірургії від 24.03.2023, зазначено повний діагноз: осколкове непроникаюче поранення передньої черевної стінки. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Акубаротравма без розриву барабанних перетинок.
Як зазначив позивач, під час проходження військової служби він набув ряд захворювань та розпочав лікування, що підтверджується наступними медичними документами: виписний епікриз з історії хвороби №4979 від 23.08.2023; виписний епікриз з медичної карти стаціонарного хворого №5823 від 03.10.2023; виписка з медичної карти стаціонарного хворого №5823 за період із 25.09.2023 по 04.10.2023; виписний епікриз із історії хвороби №8122 стаціонарного хворого за період із 10.11.2023 по 21.11.2023; виписка із медичної карти стаціонарного хворого №20 за період із 02.01.2024 по 10.01.2024; виписка із медичної карти стаціонарного хворого №6206 нейрохірургічного відділення за період із 18.03.2024 по 27.03.2024; виписка із медичної карти стаціонарного хворого №5781 за період із 29.04.2024 по 08.05.2024.
17.07.2024 позивач пройшов ВЛК у військовій частині НОМЕР_1 , за результатами обстеження визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, що підтверджується свідоцтвом про хворобу №474 від 31.07.2024 із встановленим діагнозом захворювання: остеохондроз, деформуючий спондильоз шийного відділу хребта, протрузії між хребцевих дисків С2-СЗ, С3-С4, С4-С5, міжтіловий корпородез кейджами С5-С6, С6-С7 після операції (30.04.2024): мікродискектомїї, переднього міжтілового корпородезу РЕЕК-кейджами С5-С6, С6-С7 з приводу гриж міжхребцевих дисків, з больовим синдромом, значним порушенням статико-динамічної функції хребта (М50.1).
17.07.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_1 звільнений у відставку відповідно до п.п. «б» (за станом здоров'я на підставі висновку (постанови) військово - лікарської комісії про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку) п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий облік і військову службу».
На думку позивача, у постанові ВЛК в п. 12 свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024 неправомірно встановлено причинний зв'язок: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби, а також рішенням МСЕК неправомірно встановлено причину його інвалідності: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби.
Позивач вважає, що за наявного діагнозу, причинний зв'язок захворювання має бути визнаним таким, що пов'язане із захистом Батьківщини, а тому, останній звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
За змістом ст. 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Розділом ІІ Конституції України передбачені основоположні права, свободи та обов'язки людини і громадянина, серед яких відповідно до ст. 65 встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону №2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній з обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частинами 2, 3 ст. 1 Закону №2232-XII передбачено, що військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до ч. 7 ст. 1 Закону №2232-XII виконання військового обов'язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).
Згідно з ч. 9 ст. 1 Закону №2232-XII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Статтею 70 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я" передбачено, що військово-лікарська експертиза визначає придатність до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, встановлює причинний зв'язок захворювань, поранень і травм з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза здійснюється військово-лікарськими комісіями, які створюються при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки і закладах охорони здоров'я Міністерства оборони, Служби безпеки України та інших військових формувань, а також Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це:
медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;
визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;
встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Згідно з п. 2.1 Розділу І Положення №402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Вказаним пунктом також визначено, що штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.
Пункт 2.2 Положення № 402 визначає, що штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом. До штатних ВЛК належать: Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК); ВЛК регіону.
Відповідно до п. 2.4.10. Положення №402 постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку.
Відповідно до п.п. 2.3.4 Положення № 402, ЦВЛК має право, зокрема:
оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення;
перевіряти роботу підпорядкованих ВЛК з питань військово-лікарської експертизи;
запитувати документи в частині, що характеризують обставини отримання захворювання, поранення, травми, каліцтва, необхідні для прийняття постанови про їх причинний зв'язок;
запитувати від закладів охорони здоров'я (установ), військових частин, ТЦК та СП і ВВНЗ додаткові дані для аналізу, узагальнення та оцінки результатів військово-лікарської експертизи;
розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України;
надавати роз'яснення щодо формулювання постанов ВЛК (ЛЛК).
Рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку (п.п. 2.3.5 Положення № 402).
Разом з тим, порядок встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та колишніх військовослужбовців зі службою у Збройних Силах України визначено положеннями розділу 21 Положення № 402, п. п. 21.1-21.5 якого передбачено, що у разі коли під час медичного огляду військовослужбовців встановлено діагноз, ВЛК встановлює причинний зв'язок захворювання, травми, контузії, каліцтва, поранення.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, травм, контузій, каліцтв у військовослужбовців, які проходять військову службу, військовозобов'язаних і резервістів, призваних ТЦК та СП на навчальні (перевірочні) збори, при медичному огляді вирішують позаштатні постійно діючі госпітальні, гарнізонні ВЛК і ЛЛК та за потреби - штатні ВЛК.
Причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у осіб, звільнених з військової служби визначають штатні ВЛК; у осіб, звільнених з військової служби інших військових формувань та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні ВЛК цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.
У випадку прийняття штатними ВЛК рішення про відсутність підстав для прийняття постанови про причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв) у формулюваннях, передбачених пунктами 21.5, 21.6 цієї глави, у розділ Х протоколу, оформленого за формою, наведеною в додатку 19 до цього Положення, заноситься відповідне рішення.
При медичному огляді військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних, резервістів під час навчальних зборів, кандидатів на навчання у ВВНЗ, направлених ТЦК та СП, коли їм встановлено діагноз і постанова оформлюється свідоцтвом про хворобу або довідкою, ВЛК встановлюється причинний зв'язок захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми).
Постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях, зокрема:
а) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України»;
д) «Захворювання, ТАК, пов'язане із захистом Батьківщини» - якщо воно виникло під час захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, безпосередньої участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації у Донецькій та Луганській областях, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією проти України»;
є) "Захворювання (поранення, контузія, каліцтво, травма), ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно виникло в період служби у військових частинах та установах, крім захворювань (поранень, контузій, каліцтв, травм), які виникли (одержані) в періоди служби, передбачені підпунктами «а», «ґ» цього пункту, або коли захворювання, що виникло до військової служби, у період служби досягло такого розвитку, який призводить до непридатності (у тому числі тимчасової) до військової служби, служби з військової спеціальності.
У такому самому формулюванні приймаються постанови при медичному огляді військовослужбовців за результатами поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних ними в період проходження військової служби, коли документи про обставини їх одержання на момент медичного огляду відсутні або якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, крім випадків, визначених у підпункті «в» цього пункту.
Постанова ВЛК у формулюванні «Захворювання ТАК, пов'язане з проходженням військової служби» приймається, якщо захворювання, у тому числі, що призвело до смерті військовослужбовця, виникло, (розвинулося) в період проходження військової служби та є наслідком:
вчинення ним кримінального або адміністративного правопорушення;
вживання або отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником);
навмисного спричинення шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом).
Пункт 21.7 Положення № 402 визначає, що постанова ВЛК про причинний зв'язок травми (поранення, контузії, каліцтва) та її наслідків приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або висновку, зазначеного в Акті проведення розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку (зникнення, смерті, аварії), за формою, наведеною у додатку 4 до Інструкції 332, Акті про нещасний випадок (зникнення, смерть), за формою, наведеною у додатку 5 до Інструкції 332, у разі проведення розслідування обставин отримання військовослужбовцем травми (поранення, контузії, каліцтва). Також до ВЛК надається медична документація про первинне звернення за медичною допомогою військовослужбовця безпосередньо після одержання травми (поранення, контузії, каліцтва).
Пункт 21.12 Положення № 402 визначає, що причинний зв'язок захворювань (поранень) у осіб, звільнених з військової служби, які пройшли медичний огляд раніше, у ВЛК розформованих військових або прикордонних округів, груп військ, родів військ (сил), визначають (переглядають) штатні ВЛК за територіальним принципом, де проживають особи, звільнені з військової служби, у межах територіальної відповідальності штатних ВЛК.
Згідно з п. 21.13 Положення № 402 у разі відсутності у свідоцтві про хворобу або інших військово-медичних документах постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань (поранень), неналежного їх оформлення або незгоди з постановою, а також у разі наявності в документах записів про звільнення із Збройних Сил України "через хворобу чи за станом здоров'я" ТЦК та СП направляє документи осіб, звільнених з військової служби, на розгляд до штатної ВЛК за територіальним принципом.
За наявності підстав для зміни (перегляду) постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювання, поранення, зазначених у свідоцтві про хворобу (довідці ВЛК), постанова ВЛК при прийнятті нової постанови підлягає скасуванню (відміні). Постанова ВЛК оформляється протоколом засідання штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень).
Постанова про причинний зв'язок захворювань оформлюється:
на військовослужбовців - свідоцтвом про хворобу (довідкою), яке підлягає затвердженню штатною ВЛК;
на колишніх військовослужбовців - витягом з протоколу засідань штатної ВЛК щодо встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, травм, контузій, каліцтв).
З наведеного вбачається, що у разі наявності сумніву щодо правильності висновку ВЛК регіону щодо причинного зв'язку, позивач мав право звернутись до Центральної ВЛК для перегляду відповідного висновку, однак, матеріали справи не містять доказів на підтвердження реалізації позивачем вищезазначеного права.
Як встановлено судом з позовної заяви, позивач фактично не згоден з постановою в частині п. 12 Свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024 Гарнізонної військово-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , затвердженою 16 Регіональною військово - лікарською комісією в частині формулювання: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби», оскільки, на думку позивача, його захворювання пов'язані з не з проходженням військової служби, а із захистом Батьківщини.
Суд звертає увагу на правові висновки Верховного Суду у цій категорії справ.
Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зазначив, що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Верховний Суд у постанові від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 зробив правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби з посиланням на п. 3.13 глави 3 розділу II Положення №402. Відповідно до цієї норми у спірних питаннях та складних випадках право на винесення остаточного рішення залишається за ЦВЛК. Для цього військовий комісаріат направляє в регіональну штатну ВЛК, на території якої проживає заявник, його заяву, медичні документи, які є в заявника або одержані військовим комісаріатом із цивільних (військових) лікувальних закладів, військовий квиток.
Вказані висновки Верховного Суду у відповідності до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України та ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд враховує під час вирішення такого питання.
Суд зазначає, що позивач не був позбавлений права звернутися до ЦВЛК для перегляду відповідного висновку.
При цьому суд зауважує, що у своєму позові позивач не ставить під сумнів законність проведеної процедури, що передувало прийняттю відповідачами 1, 2 постанови ВЛК на підставі свідоцтва про хворобу №474 від 31.07.2024.
Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення причинного зв'язку захворювань за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і суд в межах розгляду справи не вправі надавати власну оцінку щодо причинного зв'язку захворювань позивача, оскільки це виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2020, справа №810/5009/18, від 09.12.2020, справа № 814/2722/16, від 12.02.2021, справа № 820/5570/16.
Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 року у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження це повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Поняття дискреційних повноважень наведене, зокрема, у Рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи № К (80) 2, відповідно до яких під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Отже, дискреційні повноваження - це можливість діяти за власним розсудом, в межах закону, можливість застосувати норми закону та вчинити конкретні дії (або дію) серед інших, кожні з яких окремо є відносно правильними (законними) (рішення Верховного Суду у справі № 826/10085/16).
Здійснюючи судочинство Європейський суд неодноразово аналізував наявність, межі, спосіб та законність застосування дискреційних повноважень національними органами, їх посадовими особами. Зокрема, в рішенні Європейського суду з прав людини від 17.12.2004 року у справі «Педерсен і Бодзгор проти Данії» зазначено, що здійснюючи наглядову юрисдикцію, суд, не ставлячи своїм завданням підміняти компетентні національні органи, перевіряє, чи відповідають рішення національних державних органів, які їх винесли з використанням свого дискреційного права, положенням Конвенції та Протоколів до неї.
Суд є правозастосовчим органом та не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належали б до компетенції такого суб'єкта владних повноважень. ВЛК надано виключне право встановлення причинного зв'язку захворювань (поранень, контузій, травм, каліцтв) у військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, які призвані на збори, та осіб, звільнених з військової служби, зі службою у Збройних Силах України. Жоден інший орган влади не може брати на себе відповідні повноваження.
Суд повторно наголошує, що позивачем не оскаржується процедура проведення ВЛК.
Водночас, суд позбавлений права надавати власну оцінку причинам інвалідності позивача, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
Відповідно до ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, перевіривши доводи сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до переконання, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч. 2 ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 18.06.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна