про зміну способу і порядку виконання судового рішення
19 червня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/764/23
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши у письмовому провадженні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Меламеда Вадима Борисовича про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/764/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
02 червня 2025 року до Луганського окружного адміністративного суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Меламеда В. Б. про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/764/24, в якій заявник просить зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії з 29 травня 2018 року, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Акцент-Банк», замість № НОМЕР_2 відкритого в АТ КБ «Приватбанк».
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23 зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», з 29 травня 2018 року.
Позивач змінив банківську установу та відкрив новий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк».
05 травня 2025 року позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою змінити спосіб виконання, а саме виплатити пенсійні кошти на новий рахунок позивача - № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк», замість № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк».
Рішення суду від 18 жовтня 2024 року залишається невиконаним.
Для виконання рішення необхідно змінити спосіб виконання, а саме вказати новий рахунок позивача - № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк», замість № НОМЕР_2 , відкритого в АТ КБ «ПриватБанк».
Відповідно до абзацу першого частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду (частина друга статті 378 КАС України).
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року заяву про зміну порядку виконання судового рішення призначено до розгляду в письмовому провадженні (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 19 червня 2025 року.
13 червня 2025 року від ГУ ПФУ в Луганській області через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли пояснення від 12 червня 2025 року, в яких відповідач у задоволенні заяви про зміну порядку виконання судового рішення просить відмовити.
Розглянувши заяву про зміну порядку виконання судового рішення та дослідивши матеріали судової справи у електронній формі, суд встановив наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний Суд України зазначив, що складовою права кожного на судовий захист є обов'язковість виконання судового рішення (абзац третій пункту 2.1 мотивувальної частини Рішення від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013). Це право охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Також, Конституційний Суд України у Рішенні від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 взяв до уваги практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), який, зокрема, у пункті 43 рішення у справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00, від 20 липня 2004 року) вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
Крім того, у Рішенні від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України з посиланням на практику ЄСПЛ підкреслив, що визначене статтею 6 Конвенції право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне обов'язкове судове рішення не виконувалося на шкоду одній зі сторін; і саме на державу покладено позитивний обов'язок створити систему виконання судових рішень, яка була б ефективною як у теорії, так і на практиці, і гарантувала б їх виконання без неналежних затримок; ефективний доступ до суду включає право на те, щоб рішення суду було виконане без невиправданих затримок; держава та її державні органи відповідальні за повне та своєчасне виконання судових рішень, які постановлені проти них (пункт 84 рішення у справі «Валерій Фуклєв проти України» від 7 червня 2005 року, заява № 6318/03; пункт 43 рішення у справі «Шмалько проти України» від 20 липня 2004 року, заява № 60750/00; пункти 46, 51, 54 рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року, заява № 40450/04; пункт 64 рішення у справі «Apostol v. Georgia» від 28 листопада 2006 року, заява № 30779/04).
На підставі аналізу статей 3, 8, частин першої та другої статті 55, частин першої та другої статті 129-1 Конституції України в системному взаємозв'язку Конституційний Суд України в пункті 2.1 мотивувальної частини Рішення від 15 травня 2019 року № 2-р(II)/2019 констатував, що обов'язкове виконання судового рішення є необхідною умовою реалізації конституційного права кожного на судовий захист, тому держава не може ухилятися від виконання свого позитивного обов'язку щодо забезпечення виконання судового рішення задля реального захисту та відновлення захищених судом прав і свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави. Позитивний обов'язок держави щодо забезпечення виконання судового рішення передбачає створення належних національних організаційно-правових механізмів реалізації права на виконання судового рішення, здатних гарантувати здійснення цього права та обов'язковість судових рішень, які набрали законної сили, що неможливо без їх повного та своєчасного виконання.
Відповідно до статті 14 КАС України:
- судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України (частина перша);
- судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України (частина друга);
- невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом (частина третя).
Згідно із частиною першою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 та 370 КАС України.
Зазначені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою у постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справі № 140/279/21.
Подібний підхід був застосований Верховним Судом у постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, у якій суд зазначив, що обов'язковість судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених статтями 129, 129-1 Конституції України, статтями 2, 14, 370 КАС України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 01 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 07 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року, задоволено позов ОСОБА_1 до ГУ ПФУ в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність ГУ ПФУ в Луганській області стосовно невиплати пенсії ОСОБА_1 з 29 травня 2018 року на його особистий банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк». Зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», з 29 травня 2018 року.
Відповідно до довідки про реквізити від 19 січня 2024 року ОСОБА_1 змінив банківську установу та відкрив новий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк», про що повідомив ГУ ПФУ в Луганській області у заяві від 04 березня 2024 року.
05 травня 2025 року представник позивача через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся до ГУ ПФУ в Луганській області із заявою про добровільне виконання рішення суду, в якій зазначив, що позивач вже змінив банківську установу і відкрив новий рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Акцент-Банк», тому просив змінити спосіб виконання, а саме виплачувати пенсійні кошти на новий рахунок позивача - № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк», замість № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк».
Листом від 05 червня 2025 року № 20253998-3495/М-02/8-1200/25 ГУ ПФУ в Луганській області повідомило представника позивача, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23, яке набрало законної сили 30 квітня 2025 року, зобов'язано ГУ ПФУ в Луганській області з 29 травня 2018 року здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії, на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк». Інших зобов'язань на ГУ ПФУ в Луганській області рішенням суду № 360/764/23 не покладено, тому підстави для виплати пенсії ОСОБА_1 на розрахунковий рахунок банківської установи АТ «Акцент-Банк» відсутні. Наразі вищезазначене рішення суду знаходиться в опрацюванні в ГУ ПФУ в Луганській області.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Статтею 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» визначено, що виконання рішень суду про зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.
Абзацом першим частини третьої статті 378 КАС України визначено, що підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат (абзац другий частини третьої статті 378 КАС України).
Отже, з наведених положень статті 378 КАС України вбачається, що невиконання рішення суду про зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу до 05 травня протягом двох місяців з дня набрання законної сили цим судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Представник позивача вказує, що ОСОБА_1 змінив банківську установу та відкрив новий рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк». Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23 станом на теперішній час не виконано.
Таким чином, судом установлено, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23 шляхом зобов'язання ГУ ПФУ в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , який відкрито в АТ «Акцент-Банк», з 29 травня 2018 року.
З огляду на вказане, суд дійшов висновку про задоволення заяви про зміну порядку виконання судового рішення.
Керуючись статтями 241, 243, 248, 256, 378 КАС України, суд
Задовольнити заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Меламеда Вадима Борисовича про зміну порядку виконання судового рішення у справі № 360/764/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Змінити спосіб і порядок виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2024 року у справі № 360/764/23 в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , в тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_2 , який відкрито в АТ КБ «ПриватБанк», з 29 травня 2018 року, на зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області здійснювати виплату пенсії ОСОБА_1 , у тому числі суму недоотриманої пенсії на визначений ним банківський рахунок № НОМЕР_1 , відкритий в АТ «Акцент-Банк», з 29 травня 2018 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.В. Кисіль