Іменем України
19 червня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/9521/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ», в інтересах якого діє адвокат Романченко О.М. до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ» (далі-позивач або ПП «ПРОМЕКОІНВЕСТ»), в інтересах якого діє адвокат Романченко О.М. (далі - представник позивача), до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач або Укртрансбезпека), в якому представник позивача просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки № 317383 від 23.12.2021 про застосування до Приватного підприємства "ПРОМЕКОІНВЕСТ" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000, 00 гривень за порушення абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі Акту перевірки № 323066 від 05.11.2021, складеного державним інспектором Гальчич С.В. та головним державним інспектором Котляровим Л.П. Східного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, Придніпровським міжрегіональним управлінням винесено постанову № 317383 від 23.12.2021 про застосування до ПП «ПРОМЕКОІНВЕСТ» адміністративного-господарського штрафу в сумі 17 000,00 гривень за порушення абзацу 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» за нібито порушення допустимих вагових обмежень.
На підставі договору оренди 01-03 від 01.03.2021 та нотаріальної довіреності від 03.07.2007 експлуатувався автомобіль КРАЗ - 256 Б, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .
В Акті зазначено, що 05.11.2021 о 11:55 проведено перевірку автомобіля, яким на думку інспекторів здійснювалось перевезення вантажу з перевищенням допустимих вагових обмежень, а саме: навантаження на здвоєну вісь склало 18,04 тон при допустимих 16,00 тон, що у відсотковому значенні складає 12,75 %.
В якості підтвердження інспектори послалися на відомості товарно-транспортної накладної № 204 від 05.11.2021.
З пояснень водія ОСОБА_1 від 05.11.2021 до Акту перевірки № 323066 від 05.11.2021 вбачається, що перевізником вантажу гідно із накладної № 204 від 05.11.2021 є ПП «ПРОМЕКОІНВЕСТ», який перед відправленням автомобіля його зважив на повну масу. Про перевищення допустимих вагових норм йому нічого не відомо.
Представник позивача з вищезазначеною постановою позивача не погоджується, вважає оскаржувану постанову винесено без проведення точного габаритно-вагового контролю (без зважування автомобіля), що виключає об'єктивну можливість визначення фактичного навантаження на здвоєну вісь автомобіля позивача.
30.09.2022 заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком проведення рейдових перевірок на підставі направлення на перевірку № 014607 від 01.11.2021 посадовими особами Укртрансбезпеки 05.11.2021 проводилась рейдова перевірка в пункті габаритно вагового контролю а/д М -03, КИЇВ - ХАРКІВ - ДОВЖ АНСЬКИЙ 674 км + 499.
Порядок зупинення транспортного засобу, що здійсню є автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013. Відповідно до п. 3, 4 Порядку 42, був зупинений транспортний засіб марки Краз, державний номер НОМЕР_1 .
В ході перевірки вказаного транспортного засобу було встановлено, що він використовується Позивачем. Водій, що знаходився за кермом транспортного засобу передав для перевірки посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу та договір оренди т/з і документи на вантаж.
Посадовими особами Укртрансбезпеки було проведено ваговий контроль за результатами якого встановлено порушення норм, які зазначені і в п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, а саме: навантаження на здвоєну вісь склало 18 040 кг при допустимій норм і 16000 кг, що складає 12,75% перевищення параметрів від нормативу.
У зв'язку з встановленням вищезазначеного порушення та виконуючи функції покладені на них державою посадовими особами управління було складено Акт № 323066 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт підчас виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 05.11.2021, які відповідно до п. 21 порядку № 1567, складаються в одному примирнику.
На виконання вимог п.26 Порядку 1567 Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на адресу Позивача було направлено поштою повідомлення про розгляд справи, в якому зазначалося про необхідність явки до Управління для розгляду справи на 23.12.2021 .
Позивач на розгляд справи не з'явився, пояснень та заперечень щодо порушень відображених в акті не надав. На виконання п.27 Порядку №1567 начальником Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було проведено розгляд акту та винесено постанови про застосування адміністративно господарських штрафів №317383 від 23.12.2021, відповідно до якої до Позивача було застосовано адміністративно господарський штраф у сум і 17 000 грн.
На підставі вищезазначеного, просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
04.10.2022 представником позивача надано відповідь на відзив відповідача, в якому додатково зазначив, що відповідач не повідомляв про розгляд справи за його участі, за наслідками якого прийнята оскаржувана постанова. Відповідач не приклав до відзиву поштові документи, що свідчать про обізнаність позивача про дату, час та місце розгляду справи за його участі.
Також, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно вагового контролю із зазначенням часу і місця й ого здійснення. Натомість відповідач надав до Суду не довідку про здійснення габаритно вагового контролю, а Талон зважування, в якому не зазначений обов'язковий реквізит, такий як місце здійснення габаритно-вагового контролю; відсутнє посилання на марку та модель автомобіля; не зазначений суб'єкт його формування, тому відсутні підстави для висновку, що цей талон був сформований фахівцями Укртрансбезпеки, уповноваженим на перевірку автомобіля позивача, згідно із наявним в матеріалах справи направленням на перевірку; замість маси автомобіля зазначена «Сума»; відомості про те, що цей талон сформований саме використаними відповідачем вагами автомобільними для зважування в русі 20ВА -Д-2-1 WWS-0,9, заводський номер 2059.
Відповідачем не зазначено на підставі яких технічних характеристик він визначив автомобіль позивача як вантаж ний автомобіль зі здвоєною віссю, а не із строєною віссю (відсутні заміри відстані між осями автомобіля, проведені відповідачем перед зважуванням та/або посилання на офіційну технічну заводську документацію на марку та модель зваженого автомобіля з цього питання); в талоні показані замір и ваги на кожну з трьох вісей автомобіля і вони становлять: на перш у вісь - 4220,00 кг, на другу вісь - 9050,00 кг, на третю вісь - 8990,00кг. Звідси виходить, що якщо вважати автомобіль КРАЗ-256 Б, д.н.з. НОМЕР_1 як вантажний автомобіль із строєними вісями (відстань між суміжними вісями становить не більше 2,5 метри згідно із п. 22.5. ПДР), то в п. 22.5. ПДР встановлені вагові обмеження для автомобіля зі строєними вісями 22 тони. 2 % від 22 тон становлять 440 кг. Натомість, якщо брати до уваги дані талону, то вбачається, шо вага на строєну вісь становить 22 260 кг, вміщується у величину похибки.
Проте відсутні докази визначення відповідачем фактичної маси автомобіля позивача, а зазначено нібито про проведення визначення навантаження тільки на вісі, що не може вважатися зважуванням в розумінні Правил № 879.
З наданих відповідачем документів не вбачається залучення працівників поліції до здійснення габаритно-вагового контролю автомобіля позивача, а так само і заборона поліцією експлуатації автомобіля позивача через порушення встановлених Правилами дорожнього руху вагових обмежень на подвійну вісь до їх усунення.
Так само як і відсутні документи повторного зважування автомобіля після усунення порушень вагових обмежень (якщо такі дійсно мали місце).
В порушення вимог Правил № 879 відповідачем не здійснено розрахунок плати за проїзд дорогам и загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, що також є свідченням відсутності підстав для висновку про перевищення автомобілем позивача вагових обмежень, а є свідченням наміру відповідача з реалізації карального підходу.
Відповідачем не надано доказів того, що пункт зважування відповідає вимогам стаціонарного пункту габаритно-вагового контролю, а саме: погодження його розташування з власником автомобільної дороги та уповноваженим підрозділом Національної поліції.
Отже, оскаржуваною постановою порушені права позивача, якого притягнуто до відповідальності за відсутності належних, допустимих, достатніх доказів вчинення ним порушення порядку перевезення вантажів.
01.11.2022 відповідачем надано заперечення на відповідь на відзив представника позивача, в якому додатково зазначив, що Повідомлення-запрошення про розгляд адміністративної справи (додаток до відзиву), було направлено на адресу Позивача, що підтверджується фіскальним чекам AT «Укрпошта» від 14.12.2021 № 4900301902382. Відповідачем не вбачалося за необхідне долучати такий доказ до відзиву на позовну заяву, оскільки до останньої було долучено саме повідомлення про розгляд справи. З огляду на те, що Позивач у відповіді на відзив акцентує на увагу на недотриманні вимог Порядку №1567, Відповідач подає фіскальний чек AT «Укрпошта» від 14.12.2021 № 4900301902382 разом із запереченням та просить суд взяти до уваги відповідний доказ.
Аргумент Позивача про обов'язкове залучення працівників поліції є безпідставним з огляду на проведення габаритно-вагового контролю 05.11.2021 двома посадовими особами Укртрансбезпеки, що підтверджується актом проведення перевірки №323066.
Повторне зважування є виключно правом, що не було реалізоване під час проведення рейдової перевірки 05.11.2021 та жодним чином не свідчить про обов'язок посадових осіб Укртрансбезпеки проводити таке повторне зважування.
Щодо розрахунку плати за проїзд, зазначив, що Постановою КМУ від 29 вересня 2021 року № 1047 «Про внесення змін до Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті» повноваження посадових осіб щодо нарахування плати за проїзд та відповідно складення розрахунку виключено з переліку підпункту 27 пункту 5 зазначеного Положення.
Враховуюче вищевикладене, вважає, що доводи позовної заяви та твердження, викладені у відповіді на відзив не підтверджують порушення в діях контролюючого органу під час проведення рейдової перевірки, а оскаржуваний акт індивідуальної дії є таким, що прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
03.11.2022 представником позивача надано додаткові письмові пояснення на відповідь на відзив, в якому зазначив, що посилання представника відповідача на копію фіскального поштового чеку № 4900301902382 від 14.12.2021 не можуть братися до уваги, оскільки за наслідками тренінгу цього листа на веб-сайті національного оператора поштового зв'язку AT «Укрпошта» Укрпошта» в мережі інтернет за адресою http s://track.ukrposh ta.ua/ такий лист відсутній.
Зазначив, що у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних пунктах габаритно-вагового контролю порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб затримується згідно із статтею 265-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи те, що в матеріалах справи відсутні адміністративні матеріали (чи посилання на їх реквізити) уповноваженого підрозділу національної поліції про затримання автомобіля позивача за порушення вимог габаритно-вагових параметрів, слід дійти висновку про те, що відносно автомобіля позивача габаритно-ваговий контроль відповідачем не проводився.
Крім того, оскільки відповідач не надав ні на адвокатський запит, ні до суду саме довідку про здійснення габаритно-вагового контролю із за значенням часу і місця його здійснення, шо має бути складена у повній відповідності до вимог п. 18 Порядку № 879, відсутні підстави для висновку про проведення ним цього виду контролю.
Вважає, що така поведінка відповідача, в тому числі висловлена в запереченнях позиція, свідчить про відсутність порушень допустимих габаритно-вагових нормативів з боку позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 червня 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023р., №29, ст.111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року адміністративну справу № 640/9521/22 прийнято до провадження, продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідив матеріали справи, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінив докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, судом встановлено таке.
Приватне підприємство «ПРОМЕКОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 36072174) зареєстровано в якості юридичної особи з 13.10.2008); юридична адреса: 01033, Україна, місто Київ, вулиця Жилянська, будинок, 59, офіс, 215; основний вид діяльності 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; керівник Архіпов Роман Михайлови.
01.11.2021 посадовими особами Укртрансбезпеки на підставі направлення на рейдову перевірку № 014607 на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів в місцях навантаження і розвантаження, проводилась рейдова перевірка транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення пасажирів та вантажів.
За результатами проведення перевірки вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт від 05.11.2021 № 323066 відповідно до якого за результатами проведеної перевірки виявлено порушення абзацу 15 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», перевезення вантажу з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових обмежень від 10% до 20%, а саме навантаження на здвоєну вісь складає 18.04 т, при допустимих 16.0 т, що у відсотковому співвідношенні становить 12.75%.
Вищезазначений акт рейдової перевірки складений на місці перевірки у присутності водія. Після оформлення акту перевірки, наданий водієві для підписання та надання письмових пояснень чи зауважень до акту.
Суд встановив, що водій з актом ознайомився, про що свідчить особистий підпис. У поясненнях про причини порушення водій зазначив таке: ознайомлений додаткові пояснення на окремому аркуші.
05.11.2021 водієм ОСОБА_1 наданні пояснення, в якому зазначено, що перевізником вантажу гідно із накладної ТТН № 204 від 05.11.2021 являється ПП «ПРОМЕКОІНВЕСТ». Про те, що є перевищення допустимих вагових норм він не знав. При загрузці зважували на повну масу. Наступного разу буде навантажувати на дві тони менше.
23.12.2021 Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки стосовно суб'єкта господарювання ПП «ПРОМЕКОІНВЕСТ» винесено постанову № 317383 про застосування до адміністративного-господарського штрафу в сумі 17 000,00 гривень за порушення абзацу 15 частини першої ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Не погодившись з вищезазначеною постановою, позивач - ПП «ПРОМЕКОІНВЕСТ», в інтересах якого діє адвокат Романченко О.М. звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
За змістом частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про автомобільний транспорт» №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Статтею 1 Закону №2344 визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 вказаного Положення).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (надалі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (надалі Порядок - №1567).
Згідно із зазначеним Порядком №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Відповідно до пункту 4 Порядку №1567 державний контроль на автомобільному транспорті (надалі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (надалі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).
Відповідно до частини дванадцятої статі 6 Закону №2344 та пункту 2 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Відповідно до частини другої статті 29 Закону України від 30 червня 1993 року № 3353-ХІІ «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За статтею 33 Закону України від 08 вересня 2005 року №2862-IV «Про автомобільні дороги» (надалі - Закон №2862-IV) рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.
Згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
За пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування визначає Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року № 879 (далі - Порядок № 879). У відповідності до пп.2,3 п.2 Порядку 879: « 2) вимірювання (зважування) -процес визначення за допомогою вимірювального (зважувального) обладнання габаритно-вагових параметрів фактичної маси та навантаження на вісь (осі) транспортного засобу;
6) вимірювальне і зважувальне обладнання - технічні засоби, які застосовуються під час визначення габаритно-вагових параметрів транспортних засобів і мають нормовані метрологічні характеристики;
9) пересувний пункт габаритно-вагового контролю (далі - пересувний пункт) - спеціалізований транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами; 11) точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритно-вагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному, автоматичному або пересувному пункті (з урахуванням похибки вимірювального обладнання)»
Габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції (п.3 Постанови 879).
Робота пунктів габаритно-вагового контролю в частині організації та проведення робіт із зважування транспортних засобів забезпечується Укртрансбезпекою, її територіальними органами, власниками (балансоутримувачами) зон габаритно-вагового контролю і підприємствами (п.4 Постанови 879).
Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології (п.12 Постанови 879).
Під час здійснення габаритно-вагового контролю не допускається використання вимірювального і зважувального обладнання, періодична повірка (метрологічна атестація) якого не проведена, а також обладнання, що перебуває у несправному стані (п.13 Постанови 879).
Відповідно до п.18 Порядку № 879, за результатами габаритно-вагового контролю на стаціонарному або пересувному пункті водієві транспортного засобу видається довідка про здійснення габаритно-вагового контролю із зазначенням часу і місця його здійснення.
Також, за змістом п.п.4,5 п.4 Порядку взаємодії Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті, Міністерства внутрішніх справ України, Державного агентства автомобільних доріг України під час організації та проведення робіт із зважування та здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на автомобільних дорогах загального користування, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України, Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207 (далі - Порядок №1007/1207), посадові особи Укртрансінспекції під час здійснення габаритно-вагового контролю: видають довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю; складають акт про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних або вагових параметрів та визначають суму плати за проїзд за формулою розрахунку відповідно до пунктів 30-31-1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю.
Тобто, з приписів Порядку №879 та Порядку №1007/1207 вбачається, що саме довідка про здійснення габаритно-вагового контролю є підтверджуючим документом щодо результатів здійснення габаритно-вагового контролю.
Форма довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю визначена вищевказаним Порядком №1007/1207 та повинна містити: дату вагового контролю, найменування місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі. Вказана довідка підписується посадової особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль, оператором вагового комплексу, а також скріплюється печаткою.
Суд зауважує, що відповідачем до матеріалів справи не надано відповідних доказів по справі, а саме складання довідки щодо здійснення габаритно-вагового контролю, як це передбачено Порядком №1007/1207 із за значенням дати вагового контролю, найменування місце розташування пункту габаритно-вагового контролю, дані водія транспортного засобу, марку, модель реєстраційні номера автомобіля, причепу, тип транспортного засобу, результати вагового контролю, в тому числі навантаження на осі, з відповідним підписом посадової особою Укртрансінспекції, що проводила габаритно-ваговий контроль, оператором вагового комплексу, із скріпленою печаткою.
Натомість, відповідачем до матеріалів справи надано талон зважування, в якому не зазначено місце здійснення габаритно-вагового контролю, відомості щодо марки та моделі автомобіля та у якому замість маси автомобіля зазначена сума.
З огляду на викладене, на противагу доводам відповідача, суд зазначає, що не складання та ненадання довідки про результати здійснення габаритно-вагового контролю яка є ключовим доказом виявленого порушення у даній справі, відбулося з порушенням Порядку №1567 та вимог, передбачених наказом Міністерства інфраструктури України та Міністерства внутрішніх справ України від 10.12.2013 №1007/1207, яким затверджено форму та зміст відповідної довідки.
Згідно з частиною першою статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
В силу наведених норм, талон зважування від 05.11.2021 є недопустимим доказом у даній справі.
Водночас, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 74 КАС України).
Крім того, матеріали справи не містять доказів проведення повторного зважування транспортного засобу позивача, яке є необхідним у випадку порушення процедури первинного вимірювання. Згідно з положеннями Наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" та Методики зважування, якщо під час первинного вимірювання зафіксовано порушення правил проїзду через вагову платформу або некоректну швидкість руху, оператор повинен негайно повідомити водія про необхідність повторного вимірювання та провести його в суворій відповідності до встановлених вимог. Відповідний акт перевірки не містять жодних даних про повторний процес вимірювання, що може свідчити про ігнорування контролюючим органом вимог щодо корекції можливих неточностей.
Таким чином, посилання відповідача на те, що повторне зважування є виключно правом, що не було реалізоване під час проведення рейдової перевірки 05.11.2021 та жодним чином не свідчить про обов'язок посадових осіб Укртрансбезпеки проводити таке повторне зважування, є безпідставним та необґрунтованим.
Щодо аргументів представника позивача стосовного проведення габаритно-вагового контролю посадовою особою Укртрансбезпеки без залучення працівника Національної поліції, то суд вказує, що габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Агентства відновлення, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.
З акту № 323066 від 05.11.2021 про проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом судом встановлено, що така перевірка проводилась посадовими особами Укртрансбезпеки ОСОБА_2 та Котляров Л.П.
Наведене однозначно свідчить про те, що рейдова перевірка стосовно позивача проводилась двома посадовими особами Укртрансбезпеки.
Змістовний аналіз п.16 Порядку №1567 дає підстави стверджувати, що участь працівника поліції не є обов'язковою в усіх випадках проведення габаритно-вагового контролю.
Таким чином, габаритно-ваговий контроль проведено в ході рейдової перевірки, яка здійснювалась двома посадовими особами Укртрансбезпеки, а відтак підстави для залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції до проведення вказаного контролю відсутні.
Щодо посилань представника позивача, на те що транспортний засіб не був затриманий за порушення вимог габаритно-вагових параметрів.
Відповідно до пункту 22 Порядку № 879 у разі виявлення на стаціонарних або пересувних чи автоматичних зважувальних пунктах порушення правил проїзду великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів такий транспортний засіб тимчасово затримується згідно із статтею 265-2 КУпАП.
За приписами вказаного Кодексу повноваженнями щодо затримання транспортного засобу в порядку статті 265-2 наділені виключно органи Національної поліції України.
Отже, посадові особи Укртрансбезпеки не наділені повноваженнями на тимчасове затримання транспортних засобів в порядку ст.265-2 КУпАП, чи здійснювати перешкоди в подальшому русі, чи забороняти рух транспортного засобу.
З приводу зазначення представником позивачем, що посилання представника відповідача на копію фіскального поштового чеку № 4900301902382 від 14.12.2021 не можуть братися до уваги, оскільки за наслідками тренінгу цього листа на веб-сайті національного оператора поштового зв'язку AT «Укрпошта» Укрпошта» в мережі інтернет за адресою http s://track.ukrposh ta.ua/ такий лист відсутній, судом зазначається наступне.
Ознакою законності та обґрунтованості судового рішення, зокрема, є врахування судом при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду. (ч.5 ст. 242 КАС України)
Так, у постанові від 07.12.2023 у справі № 620/18215/21 Верховний Суд, аналізуючи положення пунктів 25, 26, 27 Порядку № 1567 вказав, що системний аналіз зазначених законодавчих вимог свідчить про те, що повноваження Укртрансбезпеки на розгляд по суті справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт має здійснюватися на основі суворого додержання законності, а застосування адміністративних санкцій - у точній відповідності з законом. Це означає обов'язок Укртрансбезпеки вчинити усі необхідні дії для забезпечення розгляду справи про порушення у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання, яка є основним джерелом доказової інформації для визначення дійсної відповідальної особи - автомобільного перевізника, а також здійснити усі необхідні дії для повного і всебічного розгляду існуючих доказів, які стосуються перевірки, з метою належного здійснення відповідної адміністративної процедури.
У постановах від 14.12.2023 у справі № 280/1426/20, від 21.12.2023 у справі №560/11763/22, від 06.06.2024 у справі № 340/1617/22 Верховний Суд виснував, що Порядком № 1567 установлено обов'язок органу державного контролю повідомити суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.
За обставинами цієї справи, судом установлено та як зазначає відповідач він 14.12.2021 направив на адресу позивача ПП "ПРОМНКОІНВИСТ» бульвар Слави, буд 8. прим. 8 місто Дніпро повідомлення про розгляду справи на 23.12.2021 у 10 год. 00 хв. хв у приміщенні Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезнеки, що розташоване за адресою: м. Дніпро, вул. Воскресенська, 24, відбудеться розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту № 323066 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом
Отже, вказане повідомлення відповідач направив позивачу рекомендованим листом 14.12.2021 (тобто за 8 днів до розгляду справи). Вказане відповідачем не спростовується.
Представник позивача стверджує, що копія фіскального поштового чеку № 4900301902382 від 14.12.2021 не може братися до уваги, оскільки за наслідками тренінгу цього листа на веб-сайті національного оператора поштового зв'язку AT «Укрпошта» Укрпошта» в мережі інтернет за адресою http s://track.ukrposh ta.ua/ такий лист відсутній.
Відповідач таке твердження позивача не спростував, доказів дати повідомлення про вручення поштового відправлення № 4900301902382 суду не надав.
З урахуванням того, що вказане повідомлення направлено позивачу за 8 днів до розгляду справи, а на момент розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт (23.12.2021) відповідач не пересвідчився про обізнаність позивача про розгляд справи щодо нього, є підстави констатувати факт неналежного повідомлення відповідачем суб'єкта господарювання про час і місце розгляду справи про порушення транспортного законодавства.
Аналогічна правова позиція (щодо належного повідомлення суб'єкта господарювання про розгляд справи про порушення транспортного законодавства) викладена у постанові Верховного Суду від 06.09.2024 у справі № 600/302/23-а.
Відтак, оцінюючи вищевказані докази та доводи в сукупності, суд доходить висновку, що, відповідачем не доведено правомірність прийнятого ним оскаржуваного рішення.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для висновків суду про протиправність бездіяльності відповідача, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
Згідно положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В процесі судового розгляду відповідач не довів правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.12.2021 № 317383. Тому, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Окрім цього, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 77, 90, 94, 139, 241-246, 250, 255, 262, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Приватного підприємства «ПРОМЕКОІНВЕСТ», в інтересах якого діє адвокат Романченко О.М. до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 23.12.2021 № 317383 про застосування до Приватного підприємства "ПРОМЕКОІНВЕСТ" адміністративно-господарського штрафу в сумі 17 000, 00 гривень за порушення абзацу 15 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України» понесені судові витрати у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов