про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
18 червня 2025 року Київ № 320/13418/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в особі представника - адвоката Білоус Лариси Георгіївни звернулися до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Просили суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 75257470 від 26.09.2024, прийняте державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації);
- зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянами України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних долях, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.06.2014 відділом приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
Згідно із частиною другою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
У цьому випадку, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, та здійснюючи перевірку щодо підсудності цієї справи адміністративному суду, суд уважає за необхідне зазначити таке.
Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктами 1, 2 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, орган військового управління, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Отже необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом публічно-владних управлінських функцій саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.
Зі змісту позовної заяви слідує, що 14.01.1988 громадянину ОСОБА_4 , із сім'єю з 4-х осіб, було видано ордер на житлове приміщення № 26353 серії Б, на право вселення і проживання в квартирі, яка складається з 3-х ізольованих кімнат та розташована за адресою: АДРЕСА_1 (далі - квартира).
В ордері на квартиру зазначався склад сім'ї, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_1 (дружина), ОСОБА_5 (донька), ОСОБА_6 (донька дружини). У подальшому подружжя розлучилось, а ОСОБА_4 знявся з реєстрації та виїхав із квартири.
07.03.1998 ОСОБА_1 вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 07.03.1998.
30.12.2009 ОСОБА_5 також вийшла заміж та змінила прізвище на ОСОБА_8 , що підтверджується повторним свідоцтвом про шлюб від 03.08.2010.
ОСОБА_6 також вийшла заміж, народила доньку ОСОБА_9 та всі зареєстрували місця проживання в квартирі, яка була не приватизованою.
Із 2009 року в родині почалися сварки щодо проживання в ній та її приватизації.
Протягом 5 (п'яти) років між членами сім'ї відбувалися спори, які вирішувалися в судовому порядку.
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 26.11.2013 було вирішено: «виділити у користування ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 житлові кімнати площею 12,1 кв. м., з балконом та 12,2 кв. м. в квартирі АДРЕСА_2 ; виділити в користування ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 житлову кімнату площею 17,1 кв.м. з балконом в квартирі АДРЕСА_2 , місця загального користування в квартирі залишити у спільному користуванні ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 , ОСОБА_10 та ОСОБА_12 ».
На підставі зазначеного рішення суду, наказом комунального підприємства «Дирекція замовника з управління житловим господарством Дарницького району міста Києва» від 12.03.2014, було внесено зміни в договір найму житлового приміщення та укладено 2 (два) окремих договори найму на квартиру АДРЕСА_2 .
10.06.2014 громадяни України ОСОБА_1 (далі - Позивач 1), ОСОБА_2 (далі - позивач - 2) та ОСОБА_3 (далі - позивач 3), отримали свідоцтво про право власності на 57/100 частини квартири (у рівних долях), що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
08.07.2014 ОСОБА_13 , державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, було помилково зареєстровано право власності за позивачами на всю квартиру по 1/3 частки за кожним, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 402313080000, індексний номер 14298262 від 08.07.2014.
У листопаді 2014 року позивачі отримали лист від 20.10.2014 за № 9840/5.5, в якому було повідомлено, що Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві, виявлено технічну помилку, допущену ОСОБА_13 , державним реєстратором прав на нерухоме майно, під час проведення реєстрації права власності, а саме: при визначенні часток.
Також, позивачам було запропоновано звернутися з документами до відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві для подання заяви про внесення змін до Державного реєстру прав на нерухоме майно.
У грудні 2014 року позивачі звернулися з документами до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, та 19.12.2014 було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а саме - розмір частки позивачів на квартиру змінено з 1/3 на 57/300, додаткові відомості: загальна площа 57/100 становить 42,8 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 402313080000.
Протягом багатьох років місце проживання позивачів 1 та 2 зареєстровано в квартирі, вони разом із позивачем 3 є співвласниками та сплачують за комунальні послуги.
Наприкінці 2023 року, ураховуючи хворобу (онкозахворювання) позивача 2, та необхідність постійного лікування, позивачі вирішили продати належну їм частку квартири, але отримали інформацію від нотаріуса, що їхнє право власності скасовано.
10.10.2023 позивач 1 отримала письмову інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та з'ясувалось, що з 11.02.2015 речові права позивачів на квартиру скасовано/анульовано. Підстави скасування були невідомі позивачам, а зазначена інформація призвела до погіршення стану здоров'я.
Також, із інформаційної довідки вбачається, що 24.02.2015 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено відомості щодо реєстрації права власності на квартиру за ОСОБА_6 (розмір частки 43/200, додаткові відомості 43/100 частин квартири становить 32,5 кв.м.) та ОСОБА_10 (розмір частки 43/200, додаткові відомості 43/100 частин квартири становить 32,5 кв.м.).
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 586696480000. Документи, подані для державної реєстрації: свідоцтво про право власності від 17.07.2014.
Протягом тривалого часу позивач 1 усно та письмо зверталася до різних державних установ, із метою дізнатися на підставі яких документів було скасовано реєстрацію речових прав позивачів на частину квартири, але не отримала жодного роз'яснення або документу.
10.08.2024 позивачі звернулися до Центру надання адміністративних послуг із заявою про державну реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачами було подано такі документи: свідоцтво про право власності від 10.06.2014 та технічний паспорт від 14.04.2014.
16.08.2024 державний реєстратор речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_14 , під час розгляду заяви позивачів від 10.08.2024 за реєстраційним номером 62416968, встановила наявність обставин, які є підставою для зупинення розгляду заяви та винесла рішення від 15.08.2024 за №74611059, про зупинення розгляду заяви позивачів.
У зазначеному рішенні від 15.08.2024 № 74611059 про зупинення на 30 робочих днів розгляду заяви, встановлено, що подані документи для державної реєстрації прав не в повному обсязі, передбаченому законодавством.
Зазначили, що заявником подано заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності) набуття права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до встановлених пошуків та відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , було відкрито розділ № 402313080000, дата відкриття 08.07.2014.
При деталізованому пошуку встановлено, що 11.02.2015 скасовано державну реєстрацію права власності, проведену на підставі свідоцтва про право власності, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 10.06.2014 за ОСОБА_1 57/300 частки, ОСОБА_2 57/300 частки, ОСОБА_3 57/300 частки, підстава скасування - постанова Окружного адміністративного суду від 22.12.2014. Для подальшого проведення процедури державної реєстрації заявнику рекомендовано надати рішення суду що скасовує/припиняє дію постанови Окружного адміністративного суду від 22.12.2014 та поновлює право власності на об'єкт нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
Отримавши зазначене рішення, позивач 1 звернулася до Голови ліквідаційної комісії Окружного адміністративного суду міста Києва та отримала постанову Окружного адміністративного суду міста Києві від 22.12.2014 у справі № 826/15964/14, за позовом ОСОБА_6 , ОСОБА_10 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, треті особи: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Про наявність будь-якого судового спору у 2014 році за їх участі, позивачам нічого не було відомо. Зі змісту постанови Окружного адміністративного суду міста Києві від 22.12.2014 убачається, що 27.08.2014 державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві за наслідком розгляду заяви ОСОБА_6 (співвласника квартири), про державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 , винесено рішення № 15399105 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень. Указане рішення прийняте у зв'язку з тим, що заявлене право вже зареєстровано, а саме відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав квартира з реєстраційним номером 402313080000 зареєстрована на праві спільної часткової власності за ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності від 10.06.2014, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації. 3 огляду на те, що заявлене право вже зареєстроване, рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві від 18.08.2014 № 1587958 відмовлено у реєстрації приватної власності на 43/100 частини квартири АДРЕСА_2 за ОСОБА_15 та ОСОБА_10 . Із тих самих підстав позивачам відмовлено і рішенням від 03.12.2014 № 17684243.
Звернули увагу суду, що в цьому позові зазначено, що дійсно 08.07.2014 ОСОБА_13 , державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у місті Києві, було помилково зареєстровано право власності за позивачами на всю квартиру по 1/3 частки за кожним, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 402313080000, індексний номер 14298262 від 08.07.2014.
Саме тому, на переконання позивачів, іншим співвласникам було відмовлено в реєстрації права власності на квартиру та вони були змушені звернутися до суду.
Позивачі зазначили, що із долучених до позовної заяви документів убачається, що 19.12.2014 було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а саме: розмір частки позивачів на квартину змінено з 1/3 на 57/300, додаткові відомості загальна площа 57/100 становить 42,8 кв.м. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 402313080000. Із незрозумілих для позивачів причин Реєстраційною службою Головного управління юстиції у місті Києві не було повідомлено Окружний адміністративний суд міста Києва про виправлення під час судового розгляду помилок в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та щодо усунення перешкод у ОСОБА_6 та ОСОБА_10 (співвласників квартири) в реєстрації права власності на частки, згідно зі свідоцтвом про право власності від 17.07.2014.
Позивач 1, отримавши постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014, подала її копію до Центру надання адміністративних послуг та намагалася пояснити, що цією постановою скасовано лише рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києві від 08.07.2014
№14298262, яким помилково зареєстровано право власності за позивачами на всю квартиру по 1/3 частки за кожним, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 402313080000, індексний номер 14298262 від 08.07.2014. Також, позивач 1 звертала увагу, що 19.12.2014 було внесено зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, а саме розмір частки позивачів на квартиру змінено з 1/3 на 57/300, додаткові відомості загальна площа 57/100 становить 42,8 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 402313080000 і цю реєстрацію не було скасовано постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014. Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 402313080000 не було скасовано та розділ у реєстрі не закрито, про що зазначено в постанові від 22.12.2014. Тим більше судом не було скасовано свідоцтво про право власності на квартиру і саме тому вимога реєстратора надати рішення, що поновлює право власності на об'єкт нерухомого майна, щодо якого подано заяву, на переконання позивачів, є необґрунтованою та незаконною. Стверджують, що спір про право відсутній.
Незважаючи на зазначене, 26.09.2024 державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_14 , прийнято рішення № 75257470 про відмову в проведенні реєстраційних дій. У рішенні про відмову зазначено, що заявником додатково не подано рішення суду, що скасовує/припиняє дію постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014 та поновлює право власності на об'єкт нерухомого майна, щодо якого подано заяву.
На підставі вказаного, позивачі вважають, що 11.02.2015 не було підстав скасовувати державну реєстрацію права власності, проведену 19.12.2014 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Відділом приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 10.06.2014, за ОСОБА_1 57/300 частки, ОСОБА_2 57/300 частки, ОСОБА_3 57/300 частки. Також, позивачі вважають, що відсутні будь-які перешкоди, обмеження, заборони тощо для проведення реєстрації права власності на квартиру на підставі зазначеного свідоцтва про право власності.
Позивачі звернули увагу суду, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.12.2014 скасовано лише рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції м. Києві від 08.07.2014 № 14298262, яким помилково зареєстровано право власності за позивачами на всю квартиру по 1/3 частки за кожним, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 402313080000, індексний номер 14298262 від 08.07.2014. Але цією постановою не скасовано реєстрацію права власності від 19.12.2014 та/або право власності на квартиру або його частку.
Отже, на думку позивачів, із зазначеного вбачається, що у державного реєстратора не було правових підстав для відмови у реєстрації права власності на нерухоме майно (квартиру), шляхом внесення відповідних відомостей про право власності до Державного реєстру речових прав, у зв'язку із чим рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій є протиправним та передчасним і таким, що підлягає скасуванню.
У зв'язку з предметом поданого на розгляд окружного адміністративного суду позову, із метою захисту порушеного права на фактичне володіння, користування та розпорядження спірним об'єктом нерухомого майна, позивачі просили Київський окружний адміністративний суд зобов'язати Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) провести державну реєстрацію права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянами України ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у рівних долях, на підставі свідоцтва про право власності, виданого 10.06.2014 відділом приватизації державного житлового фонду Управління житлово-комунального господарства Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації.
Уважаючи рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 75257470 від 26.09.2024, прийняте державним реєстратором речових прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) протиправним, позивачі звернулися до окружного адміністративного суду з позовом про його скасування.
Вирішуючи питання щодо підсудності цієї справи окружному адміністративному суду, в контексті публічно-правових відносин між учасниками справи, що носять обов'язковий характер для юрисдикції адміністративного суду, беручи до уваги наявність приватного правового інтересу позивачів, суд зазначає таке.
Визначальними ознаками приватноправових відносин є, зокрема наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб'єкта. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин. Спір є приватноправовим також у тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 320/6292/21.
Тобто, якщо особа вбачає порушення своїх прав у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає протиправними, і відповідні наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення відповідних цивільних правовідносин (у цьому випадку - відмова в проведенні реєстраційних дій - державної реєстрації права власності на квартиру за позивачами), мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання протиправними таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів, а не публічно-правових.
За приписами статті 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини першої статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
З огляду на положення статті 19 Цивільного процесуального кодексу України, статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не вважається публічно-правовим і розглядається у порядку цивільного судочинства спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування та суб'єктом приватного права - фізичною особою, в якому фізична особа звернулася до суду за захистом права не публічного, а цивільного, зокрема права власності на квартиру, що випливає із цивільних (житлових) правовідносин. У такому випадку це спір про цивільне право.
Зазначений позов поданий з метою захисту порушеного цивільного права на фактичне володіння, користування та розпорядження об'єктом нерухомого майна - квартири, та не має публічно-правового характеру між учасниками справи.
За правилами пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Частиною п'ятою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Частиною шостою цієї статті передбачено, що у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.
На виконання вимог указаної норми суд роз'яснює, що розгляд такої справи віднесено до відповідного місцевого суду з дотриманням правил підсудності, передбачених Цивільним процесуальним кодексом України.
За таких обставин спір у цій справі не має ознак публічно-правового та підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Частиною третьою статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що копія ухвали про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надсилається особі, яка подала позовну заяву, разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись пунктом 1 частини першої статті 170, статтями 240, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Роз'яснити позивачам, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Суддя Скрипка І.М.