19 червня 2025 року справа №640/20075/22
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві до Приватного акціонерного товариства "Берті" про стягнення фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Суть спору: Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Берті" про стягнення з Приватного акціонерного товариства “Берті» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" з серпня 2022 року по вересень 2022 року в розмірі 80857,54 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив про те, що відповідач в порушення вимог чинного законодавства не сплачує суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, у зв'язку з чим за період з серпня 2022 року по вересень 2022 року виникла заборгованість по фактичним витратам на виплату та доставку пільгових пенсій у загальному розмірі 80857,54 грн., яка підлягає стягненню у примусовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2022 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
13.12.2022 Верховною Радою України було прийнято Закон України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-IX, статтею 1 якого встановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва.
Пунктом 1 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" №254 та набрав чинності 15.12.2022.
07.04.2023 на адресу Київського окружного адміністративного суду від Окружного адміністративного суду міста Києва надійшли матеріали адміністративної справи та за результатом автоматизованого розподілу були передані на розгляд судді Дудіну С.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.04.2023 прийнято адміністративну справу до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О., вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву не погоджується із заявленими позовними вимогами, посилаючись на введення в Україні воєнного стану та місцезнаходження підприємства у м. Бердянськ, яке наразі є окупованим.
Відповідач зазначив, що не отримував жодних повідомлень та рахунків за спірний період, а також про відсутність можливості доставки пільгових пенсій позивачем у період 2022-2023 роки, коли м. Бердянськ було та є окупованим.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З огляду на зазначене, суд вважає за можливим розглянути та вирішити справу по суті у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Приватне акціонерне товариство "Берті" (ідентифікаційний код 00152359, місцезнаходження: 01010, м.Київ, вул.Омеляновича-Павленка Михайла, буд.4) є юридичною особою та обліковується в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м.Києві як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №1000991070025000844 про зміну місцезнаходження відповідача: 01010, м.Київ, вул.Омеляновича-Павленка Михайла, буд.4
Судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 07.09.2022 №0800-0605-9/36918 повідомило позивачу про передачу залишків (боргу) по особовим рахункам страхувальника ПАТ "Берті" у зв'язку зі зміною його місцезнаходження відповідно до повідомлення Державного реєстратора та отриманих відомостей ДПС.
Сума заборгованості станом на 07.09.2022 становить 71598,30 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у вказаному листі зазначило, що розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню не направлялись платнику з березня 2022 року у зв'язку з тимчасовою окупацією Бердянського району, Запорізької області.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був складений розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б-з" ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення», відповідно до яких відповідачу визначено суму витрат по пільговим пенсіям за Списком №2 за вересень 2022 року на суму 9259,24 грн.
Вказаний розрахунок був направлений рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою: м.Київ, вул.Омеляновича-Павленка Михайла, буд.9.
Відповідна рекомендована поштова кореспонденція була повернута на адресу позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
У зв'язку з тим, що відповідачем не було самостійно сплачено заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій у розмірі 80857,54 грн., позивач звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення боргу, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого законом України "Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, якою затверджена Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (далі - Інструкція №21-1, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Ця Інструкція визначає процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції платниками страхових внесків є, зокрема, страхувальники, до яких, серед іншого, віднесено роботодавців - підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Процедура відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначена розділом 6 Інструкції №21-1.
Згідно з пунктом 6.1 Інструкції №21-1 для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року N 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":
- особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;
- особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Пунктом 6.4 Інструкції №21-1 встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Розрахунки формуються програмними засобами Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС) Пенсійного фонду України до 01 січня поточного року та протягом місяця з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії (підсистема “Призначення та виплата пенсій на базі електронної пенсійної справи» (ППВП ЕПС)) за даними відомостей, сформованих згідно з додатком 8. Уповноважені особи підписують розрахунки та передають їх підрозділам, відповідальним за направлення їх платникам (п.6.5 Інструкції №21-1).
Згідно з пунктом 6.7 Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства у розрахунку, який направляється підприємству в місячний строк з дня прийняття рішення про зміну розміру пенсії або про припинення виплати пенсії.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до пункту 6.8 Інструкції №21-1 у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.
Отже, підприємство зобов'язано щомісячно до 25-го числа здійснювати покриття фактичних витрат на виплату пенсій, призначених на пільгових умовах.
Таким чином, обов'язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, в частині пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону №1788-ХІІ, покладений на підприємства (відповідача).
Підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період. Відповідно, у разі невиконання обов'язку страхувальником відшкодувати вказані витрати, орган Пенсійного фонду має право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості.
Така правова позиція викладена, зокрема, в пункті 30 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №640/23683/19 та від 29.05.2025 у справі №160/119/23.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що він не отримував від контролюючого органу розрахунки на спірну суму, з приводу чого суд зазначає таке.
Предметом позову у даній справі є вимога про з Приватного акціонерного товариства “Берті» на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" з серпня 2022 року по вересень 2022 року в розмірі 80857,54 грн.
З матеріалів справи вбачається, що 02.08.2022 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис №1000991070025000844 про зміну місцезнаходження відповідача: 01010, м.Київ, вул.Омеляновича-Павленка Михайла, буд.4.
До 01.08.2022 відповідач був зареєстрований в м.Бердянську, Запорізької області .
Дані обставини підтверджуються сторонами по справі.
Як зазначено вище, Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області листом від 07.09.2022 №0800-0605-9/36918 повідомило позивачу про передачу залишків (боргу) по особовим рахункам страхувальника ПАТ "Берті" у зв'язку зі зміною його місцезнаходження відповідно до повідомлення Державного реєстратора та отриманих відомостей ДПС.
Сума заборгованості станом на 07.09.2022 становить 71598,30 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у вказаному листі зазначило, що розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню не направлялись платнику з березня 2022 року у зв'язку з тимчасовою окупацією Бердянського району, Запорізької області.
Суд зазначає, що зі змісту листа від 07.09.2022 №0800-0605-9/36918 вбачається, що до вказаного документа були додані: карта особового рахунку; розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за списком №2 з березня 2022 р. по серпень 2022 р.
З метою повного та всебічного з'ясування обставин справи ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2024 було витребувано від позивача:розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2022 року з доказами його направлення відповідачу; додатки до листа Головного управління ПФУ у Запорізькій області від 07.06.2022 №0800-0605-9/36918 (зокрема, розрахунки фактичних витрат з березня по серпень 2022 року з доказами їх направлення відповідачу); детальний розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.
Проте, позивач вимоги ухвали суду від 08.08.2022 не виконав та не надав суду витребувані документи.
Отже, з листа від 07.09.2022 №0800-0605-9/36918 вбачається, що відповідачу не були направлені з березня 2022 року розрахунки фактичних витрат у зв'язку з тимчасовою окупацією Бердянського району, Запорізької області.
Суд зазначає, що позивач під час розгляду справи не надав доказів направлення позивачу розрахунку фактичних витрат за 2022 року, і тим самим не підтверджено виконання свого обов'язку направлення відповідного розрахунку.
Щодо розрахунку за вересень 2022 року на суму на суму 9259,24 грн., то суд зазначає, що вказаний документ був направлений позивачем рекомендованою поштовою кореспонденцією за адресою: м.Київ, вул.Омеляновича-Павленка Михайла, буд.9.
Відповідна рекомендована поштова кореспонденція була повернута на адресу позивача з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Проте, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням Приватного акціонерного товариства "Берті" є: 01010, м.Київ, вул.Омеляновича-Павленка Михайла, буд.4.
Отже, матеріали справи свідчать про те, що відповідач направив розрахунок фактичних витрат за вересень 2022 за адресою, яка не відповідає місцезнаходженню відповідача, що, в свою чергу, свідчить про неналежне виконання контролюючим органом обов'язку щодо направлення відповідного розрахунку.
З огляду на те, що матеріалами справи не підтверджено направлення позивачем належним чином ПАТ "Берті" розрахунків фактичних витрат за серпень-вересень 2022, суд дійшов висновку про те, що у відповідача не виникло підстав для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за вказані періоди.
Суд зазначає, що відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
При цьому, до основних завдань, які стоїть перед органами Пенсійного фонду України, відноситься забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплата пенсій.
Одним із джерел наповнення бюджету Фонду є надходження від відшкодування фактичних витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Добросовісне виконання суб'єктами господарювання свого обов'язку відповідно до закону брати участь у соціальному захисті громадян України є проявом соціальної відповідальності бізнесу, який враховує інтереси суспільства та бере на себе певну частину відповідальності за соціальний захист осіб, які його потребують.
Проте, для виконання суб'єктами господарювання свого обов'язку щодо соціального захисту громадян України необхідне також і виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Однак, у вказаній справі суб'єкт владних повноважень діяв всупереч вимог частини другої статті 2 КАС України, оскільки розрахунки заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, на підставі яких позивач просив стягнути з відповідача таку заборгованість, не були направлені позивача, а тому стягнення на його підставі є неможливим.
З огляду на вищевказане, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.
Судові витрати у порядку статті 139 КАС України суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Дудін С.О.