19 червня 2025 року м. Київ № 320/7493/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В, розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АПРІОРІГРУП»
до Головного управління ДПС у Київській області
Державної податкової служби України
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити
певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "АПРІОРІГРУП" з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - позивач-1), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення № 88100/40109426/2 від 27.12.2023 року Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 10.10.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов?язати Головне управління Державної податкової служби у Київській області зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № l від 10.10.2023 на загальну суму 4 027 938,74 грн., в т. ч. сума ПДВ 671 323,12 грн. датою фактичного її надходження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірне рішення є протиправним, оскільки було винесене з порушенням принципу правової визначеності тому, що не містить чіткого визначення правової підстави. З зазначеного в позовній заяві слідує, що відповідачами не було доведено в належний та достатній спосіб зміст податкового правопорушення у зв?язку з яким було винесено оскаржувані рішення, як і не було належним чином враховано право позивача, як платника податку, на участь у процедурі прийняття рішення щодо себе. Окрім того, позивач зазначає, що з метою виконання вимог податкового законодавства щодо реєстрації податкових накладних та у зв?язку з зупиненням реєстрації податкової накладної, - позивачем було надано разом з поясненнями всі необхідні документи, які вимагав відповідач.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.09.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників процесу.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 року залишено без розгляду відзив Головного управління ДПС у Київській області та ДПС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.06.2025 у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Київській області та ДПС України про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін відмовлено.
На адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому позивач зазначає, що у прохальній частині позовної заяви було допущено помилку, а саме помилково зазначені позовні вимоги: "...визнати протиправним та скасувати рішення № 10136535/40109426 від 11.12.2023 року Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної №1 від 10.10.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних". Водночас правильними позовними вимогами є: "...визнати протиправним та скасувати Рішення № 10136535/40109426 від 11.12.2023 року Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про відмову у реєстрації податкової накладної № 1 від 10.10.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних".
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з?ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Товариство з обмеженою відповідальністю "АПРIOРІГРУП" (ідентифікаційний код 40109426, місцезнаходження: 08200, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, кабінет 505) зареєстровано як юридична особа 09.11.2015, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Основним видом господарської діяльності є: Будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).
Як вбачається з матеріалів справи, між Державним підприємством "АНТОНОВ" (код ЄДРПОУ - 14307529) (далі - Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АПРІОРІГРУП" (код ЄДРПОУ - 40109426) (далі - Підрядник) був укладений Договір підряду № 16.4410.2023 від 31.08.2023 щодо поточного ремонту приміщень адміністративно-побутової будівлі корпусу № 119 ДП "АНТОНОВ".
Відповідно до Договірної ціни загальна вартість з урахуванням ПДВ склала 8 055 877, 48 грн.
Передоплата (аванс) становить 50 % від загальної вартості Робіт згідно з Договірною ціною, що складає 4 027 938,74 грн, в тому числі ПДВ. Сплата авансу здійснюється протягом 15 календарних днів, починаючи з дати підписання Сторонами Договору та отримання рахунку-фактури від Підрядника. (п. 5.1. Договору).
10 жовтня 2023 року, на виконання п. 5.1 Договору, ДП "АНТОНОВ" здійснило авансовий платіж (передоплату) на загальну суму 4 027 938,74 грн. з в т.ч. ПДВ 671 323,12 грн, що підтверджується банківською випискою АТ "ПУМБ".
10 жовтня 2023 року за першою подією (дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку) ТОВ "АПРІОРІГРУП" склало податкову накладу №1 на загальну суму 4 027 938,74 грн., в т. ч. сума ПДВ 671 323,12 грн. та у строки, передбачені п. 201.10 ст. 201 ПК України, надіслало її для реєстрації в ЄРПН.
В описі (номенклатурі) товарів/послуг продавця Податкової накладної № 1 зазначено: - Роботи з поточного ремонту приміщень адміністративно-побутової будівлі корпусу №119 ДП " АНТОНОВ" за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 1, згідно до вимог ДБН А.3.1-5:2016 "Організація будівельного виробництва", згідно Договору підряду № 16.4410.2023 від 31.08.2023.
За результатом обробки вказаної податкової накладної її реєстрація була зупинена про що позивачеві була направлена квитанція від 03.11.2023.
Відповідно до відомостей квитанції реєстрація вказаної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена відповідно до п. 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 10.10.2023 №1 в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 критеріям ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК.
05.12.2023 позивачем були направлені до ГУ ДПС у Київській області повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, комісією Головного управління ДПС у Київській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прнийнято рішення від 11.12.2023 № 10136535/40109426, яким у реєстрації податкової накладної № 1 від 10.10.2023 було відмовлено.
В якості підстави для прийняття вказаного рішення комісією ГУ ДПС у Київській області зазначено: надання платником податку копій документів, складених / оформлених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: недостатня кiлькiсть трудових ресурсiв, необхiдних для здiйснення господарської операцiї в обсягах, зазначених у податковiй накладнiй; вiдсутнiсть необхiдних умов та/або обсягiв матерiальних ресурсiв для виробництва товарiв, виконання робiт або надання послуг в обсягах, вiдображених у податковiй накладнiй.
Позивачем до Державної податкової служби України було направлено скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України було прийнято рішення № 88100/40109426/2 від 27.12.2023 року, яким скаргу позивача залишено без задоволення, а спірне рішення - без змін.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов?язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов?язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з податку на додану вартість з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; 6) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
Відповідно до п. 201.1 ст.201 ПК України, - на дату виникнення податкових зобов?язань платник податку зобов?язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Відповідно до п. 201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов?язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п.201.1 цієї статті та/або п.192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п.201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.
Відповідно до пп. 14.1.60 п.14.1 ст.14 ПК України, - Єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.
За приписами п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», якою затверджено:
(1) Порядок зупинення реєстрації накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок 1165), (2) Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до п.2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик.
Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм пп "а" або "6" п. 185.1 ст.185, пп "а" або "б" п.187.1 ст. 187, абз. першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 ст. 201 ПК України за наявності об?єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість виконання свого податкового обов'язку.
Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п.7 Порядку № 1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Відповідно до отриманої позивачем квитанції, реєстрація спірної накладної зупинена у зв'язку з тим, що контролюючий орган зазначив, що обсяг постачання товару/послуги 41.00, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 критеріям ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомлено: показник "D" = .0000%, "Р" = 0. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пункту 1 Критерії ризиковості здійснення операцій: обсяг постачання товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовним кодом такого товару, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов?язань, яку/який подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі за відсутності такого товару/послуги згідно з кодом УКТЗЕД/Державного класифікатора продукції та послуг/умовного коду товару у врахованій таблиці даних платника податку.
Суд зазначає, що посилання відповідача у квитанції про зупинення спірної податкової накладної на обсяг постачання товар/послуги 41.00 в таблиці платника податку та те, що обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбаного товару/послуги та обсягу його постачання, є необґрунтованими, оскільки відповідно до п. 12 Порядку № 1165, подання такої таблиці є правом платника податків, а не обов'язком.
При цьому, зазначена квитанція не містить інформації, які саме документи необхідні контролюючому органу для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної.
Суд зауважує, що видами господарської діяльності позивача за КВЕД, які вказані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є, серед іншого, код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і не житлових будівель.
З матеріалів справи вбачається, що спірна податкова накладна складена за результатами проведення між позивачем та його контрагентом ДП «АНТОНОВ» щодо ремонту приміщень адміністративно-побутової будівлі корпусу № 119 ДП «АНТОНОВ».
Крім того, ані в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, ані під час розгляду цієї справи контролюючим органом не повідомлено, яким чином п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій може бути застосований до господарської операції з підряду щодо ремонту приміщень, у разі, якщо підряд виконувався безпосередньо позивачем.
Відповідно до п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520 (далі - Порядок №520), - перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
1) договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
2) договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
3) первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання - передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
4) розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
5) документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Згідно п.11 Порядку № 520, - комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
1) ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
2) ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
3) надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Слідуючи принципу правової визначеності, суд погоджується з доводами позивача, що рішення комісії Державної податкової служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.
В свою чергу, підстави для відмови в реєстрації податкової накладної не слідують з рішення про зупинення її реєстрації.
Зупинення реєстрації податкової накладної не було пов?язано з наданням документів, складених із порушенням законодавства і відповідачем-1 не вказувалось у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, які саме документи подані з порушеннями.
З матеріалів справи слідує і не спростовано відповідачами, що позивач після отримання рішення відповідача-1 про зупинення реєстрації податкової накладної, добросовісно подав пояснення (в подальшому і додаткові пояснення) та документи на підтвердження цих пояснень.
Однак, спірним рішенням контролюючого органу було відмовлено у реєстрації такої податкової накладної з підстав ненадання платником податків копій документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікат відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Водночас, позивачем надано всі первинні документи, що стосуються здійснення господарської операції, та відповідні пояснення. Зазначені документи також долучені позивачем до позовної заяви. У той же час відповідачами суду не доведено, що такі документи були відсутні в контролюючого органу при розгляді питання, пов'язаного із реєстрацією податкової накладної.
Суд також зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2021 у справі № 140/2456/18.
Принцип обґрунтованості рішення суб?єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб?єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов?язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб?єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб?єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії. Таким чином, висновки та рішення суб?єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.
Суд бере до уваги правове тлумачення, висловлене в постанові Верховного Суду від 02.07.2019 по справі № 140/2160/18, про те що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Відмова у прийнятті до реєстрації податкової накладної з підстав недостатності документів для прийняття рішення про реєстрацію можлива виключно за умови наявності вичерпного переліку таких документів. Протилежний підхід зумовлює зловживання відповідачем щодо своїх реєстраційних повноважень та суперечить вже згаданому вище принципу правової визначеності.
Зазначений висновок підтверджується практикою Верховного Суду з аналогічних справ. Так, постановою Верховного Суду від 10.06.2021 у справі № 822/1886/18, якою було відмовлено у задоволенні касаційної скарги та підтримано висновки судів першої та апеляційної інстанції, суд касаційної інстанції вказав наступне: «З аналізу наведених норм вбачається, що рішення Комісії повинні містити чіткі підстави для відмови в реєстрації податкових накладних, у даному випадку, або надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування, або надання платником податку копій документів, які не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішень про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування.
Суди приймаючи рішення, виходили з того, що оскаржуване рішення не містить чіткого визначення підстав для прийняття комісією рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. Натомість платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом у рішенні не наведено жодної конкретної інформації щодо причин, підстав та обґрунтувань прийняття такого рішення».
Цей висновок суду касаційної інстанції вказує, як на обов?язкову передумову і підставу вимоги податкового органу подати документи для реєстрації податкової накладної, - пряму вказівку у належний і зрозумілий для позивача спосіб переліку документів, порядку та форми їх подачі до податкового органу. Тільки в такому разі вимога податкового органу про подачу документів на підтвердження господарської операції може вважатись правомірною з врахуванням принципу правової визначеності.
Суд також звертає увагу, що контролюючі повноваження відповідачів по реєстрації податкової накладної в частині формальної перевірки документів не є дискреційними, позаяк відповідачі не довели перед судом наявність та достатність правових підстав для реалізації таких повноважень, а також не визначили у належний та достатній для розуміння платником податків умов, порядку та обсягу реалізації таких повноважень. Це нівелює, відповідно, і оцінку судом повноважень відповідачів по перевірці документів як законних дискреційних повноважень.
При розгляді цієї справи, судом встановлено, що однією з позовних вимог позивача є визнання протиправним та скасування рішення № 88100/40109426/2 від 27.12.2023 року, яким, як вважає позивач, відмовлено у реєстрації податкової накладної № 1 від 10.10.2023.
Разом з тим, рішення № 88100/40109426/2 від 27.12.2023, що оскаржується позивачем, прийнято Державною податковою службою України, за результатами скарги позивача щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З цього приводу, суд зазначає таке.
Відповідно до положень підпунктів 56.23.1 та 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику та розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим (підпунктів 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 ПК).
Механізм розгляду скарги щодо рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165.
Пункт 3 Порядку передбачає, що скарга подається платником податку на додану вартість у строки, визначені статтею 56 Податкового кодексу України, з наступного дня після набрання чинності рішенням комісії регіонального рівня.
Пунктом 12 вказаного Порядку №1165 визначено, що за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень:
задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;
залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.
Згідно п. 17 Порядку №1165 рішення комісії центрального рівня не підлягає адміністративному оскарженню та може бути оскаржено в судовому порядку у строки, визначені статтею 56 Кодексу.
Судом встановлено, що ДПС при прийнятті рішення №88100/40109426/2 від 27.12.2023 за результатами розгляду скарги позивача, дотримано порядок та строки розгляду, передбачені статтею 56 Податкового кодексу України та ДПС, як суб'єкт владних повноважень, наділений правом для прийняття рішення про результати розгляду скарги.
Окремо суд звертає увагу, що законодавцем закріплено право платника податків на оскарження рішення податкового органу, прийнятого за результатами розгляду його скарги до суду. Аналогічний припис про можливість оскарження в судовому порядку міститься і в тексті рішення про результат розгляду скарги.
Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Тобто, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати), зазвичай, індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.
При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб'єктивних прав та обов'язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.
Так, рішення суб'єкта владних повноважень є такими, що порушує права і свободи особи в тому разі, якщо, по-перше, такі рішення прийняті владним суб'єктом поза межами визначеної законом компетенції, а, по-друге, оспорювані рішення є юридично значимими, тобто такими, що мають безпосередній вплив на суб'єктивні права та обов'язки особи шляхом позбавлення можливості реалізувати належне цій особі право або шляхом покладення на цю особу будь-якого обов'язку.
Проте, у даному випадку, оскаржуване рішення Державної податкової служби України не є юридично значимим для позивача, оскільки жодних заходів його реалізації щодо позивача не передбачає, а лише залишає чинним (таким, що має обтяжувальну дію щодо позивача) винесене раніше рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної.
Таким чином, рішення Державної податкової служби України № 88100/40109426/2 від 27.12.2023 прийняте за результатами розгляду скарги ТОВ "ТОВ «Апріорігруп»", не має безпосереднього впливу на суб'єктивні права та обов'язки позивача шляхом позбавлення його можливості реалізувати належне йому право або шляхом покладення на нього будь-якого обов'язку, а, відтак, підстави до скасування такого рішення та задоволення позовних вимог в цій части відсутні, оскільки його скасування не призведе до відновлення порушеного права.
Вказана правова позиція узгоджується із висновками Верховного Суду викладеними у постановах від 11.06.2019 у справі № 26/7257/16, 07.02.2020 у справі №826/11086/18, від 03.04.2020 у справі №826/4114/18, від 27.04.2020 №360/1050/19 та від 03.09.2020 у справі №810/5742/15.
Відповідно до вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, як вже було встановлено судом, ДПС при прийнятті рішення № 88100/40109426/2 від 27.12.2023, дотримано порядок, строки розгляду скарги позивача та даний суб'єкт публічного права діяв у межах та у спосіб, що визначений чинним законодавством.
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення Державної податкової служби України від №88100/40109426/2 від 27.12.2023 прийнято у відповідності до зазначених вище норм законодавства. У свою чергу, Державна податкова служба України, як суб'єкт владних повноважень, наділена правом для прийняття одного із допустимих рішень за результатами розгляду скарги суб'єкта приватного права.
Зважаючи на викладене, обраний позивачем спосіб захисту права не відповідає його змісту, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення в цій частині.
Водночас суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 та 2 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
За наведених обставин, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність вийти за межі позовних вимог і з урахуванням встановлених судом обставин визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10136535/40109426 від 11.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 10.10.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Щодо зобов'язання зареєструвати податкову накладну, суд зазначає про таке.
Відповідно до підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:
а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;
б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Відповідно до пунктів 19 та 20 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010, - податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:
1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування у разі надходження до Державної фіскальної служби відповідного рішення суду). У разі надходження до Державної фіскальної служби рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених п.12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується.
При цьому, датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (п.20 Порядку №1246).
Тому суд погоджується щодо допустимості як способу захисту порушених прав позивача позовну вимогу позивача - зобов?язати відповідача-2 зареєструвати податкову накладну №1 від 10.10.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного отримання контролюючим органом.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково.
Частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 6056,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 24.01.2024 № 29.
Приймаючи до уваги те, що оскаржуване рішення прийнято комісією ГУ ДПС у Київській області, та з урхуванням того, що позовні вимоги є вимогами немайного характеру, що унеможливлює скласти пропорцію, судові витрати у розмірі 6056,00 грн. підлягають стягненню з ГУ ДПС у Київській області на користь позивача.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби України у Київській області, яка приймає рішення реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 10136535/40109426 від 11.12.2023 про відмову в реєстрації податкової накладної № 1 від 10.10.2023 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.
3. 3обов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 10.10.2023 року датою фактичної її надходження.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
5. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (місцезнаходження: 03151, м. Київ-151, вул. Святослава Хороброго, 5а; код ЄДРПОУ 43141377) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АПРІОРІГРУП" (місцезнаходження: 08200, Київська область, Бучанський район, м. Ірпінь, вул. Стельмаха Михайла, буд. 9-А, кабінет 505; код ЄДРПОУ 40109426) понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056,00 грн. (шість тисяч п'ятдесят шість) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Панова Г. В.