19 червня 2025 року Справа № 280/2953/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовною заявою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663)
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
17.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» надійшов адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №00017380901 від 06.02.2025.
Ухвалою суду від 18.04.2025 позовну заяву було залишено без руху на підставі ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), позивачу було надано 10-денний строк з дня отримання вказаної ухвали для усунення недоліків позовної заяви. Позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 21.04.2025 відкрито провадження у справі №280/2953/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) без повідомлення та виклику сторін.
У зв'язку з розглядом справи в порядку письмового провадження, відповідно до вимог частини 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Обґрунтування позовних вимог викладено в позовній заяві (вх.№18564 від 17.04.2025). Зокрема зазначено, що на підставі матеріалів перевірки та висновків акту перевірки від 20.01.2025 №652/08/01/09/ НОМЕР_1 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №00017350901 від 06.02.2025, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 24 000,00грн. Зауважено, що зафіксоване в акті перевірки порушення вимог частини 1 статті 23 та частини 3 статті 41 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації тютюнових виробів на загальну суму 435,00грн без наявності відповідної ліцензії не відповідає дійсності, оскільки контролюючим органом не надано жодного належного доказу на підтвердження вчинення позивачем вказаного порушення. Зокрема, податковим органом не надано чеків, які б свідчили про те, що позивач здійснював продаж тютюнових виробів без наявності відповідної ліцензії. З огляду на викладене вказано, що податкове повідомлення - рішення № 00017380901 від 06.02.2025 прийняте ГУ ДПС у Запорізькій області з грубим порушенням норм чинного законодавства, ґрунтується на упереджених та безпідставних висновках, що були зроблені під час перевірки та є таким, що підлягає скасуванню, а тому представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Заперечення проти позову викладено у відзиві на позовну заяву (вх.№19694 від 23.04.2025). Зокрема зазначено, що фактичною перевіркою розташованої за адресою: АДРЕСА_2 господарської одиниці де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , встановлено порушення позивачем частини 1 статті 23 та частини 3 статті 41 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Зауважено, що відповідно до даних Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, ФОП ОСОБА_1 в перевіряємому періоді, для здійснення діяльності із роздрібної торгівлі тютюновими виробами в об'єкті торгівлі за адресою: АДРЕСА_2 , ліцензії не отримував. Водночас вказано, що згідно з фіскальними чеками зробленими на ПРРО (фіскальний № 4000349571), у періоді, який перевірявся, позивачем було реалізовано тютюнові вироби на загальну суму 435,00 грн. При цьому факт здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами без отримання відповідної ліцензії підтверджується також даними з інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій). Водночас із посиланням на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 09.09.2024 по справі №280/6832/23 вказано, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків, через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків. Враховуючи викладене наголошено, що правомірність податкового повідомлення-рішення в повній мірі підтверджена фактичними обставинами та документальними доказами, у зв'язку із чим представник відповідача просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 зареєстровано фізичною особою-підприємцем 21.09.2022 (номер запису: 201035010001134241), основним видом економічної діяльності якого є 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (а.с.28).
На підставі статті 19-1, статті 20, підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75, підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80, підпункту 69.27 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового Кодексу України, статті 16 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», статті 72 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», доповідної записки від 07.01.2025 №16/08-01-09-01-06, керівником ГУ ДПС у Запорізькій області видано наказ від 08.01.2025 №31-П та направлення №50, №51 про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 , з питань здійснення контролю за додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; маркування підакцизних товарів, вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні за період з 01.08.2024 по 17.01.2025 (а.с.44-45).
Відповідно до вказаного наказу та на підставі направлень від 08.01.2025 №50 та №51 посадовими особами ГУ ДПС у Запорізькій області проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_1 за адресою здійснення діяльності: АДРЕСА_2 , за результатами якої складено акт про результати фактичної перевірки з питань здійснення контролю за додержанням суб'єктом господарювання вимог законодавства, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової та роздрібної торгівлі підакцизними товарами; виявлення порушень установлених правил торгівлі підакцизними товарами; маркування підакцизних товарів, вимог законодавства, яке регулює ведення касових операцій; дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами); з питань цін та ціноутворення, а також дотримання вимог інших нормативно-правових актів, що регулюють обіг підакцизних товарів в Україні від 20.01.2025 №652/08/01/09/3417404614 (далі - акт перевірки від 20.01.2025 №652/08/01/09/3417404614). В акті перевірки зафіксовано порушення позивачем частини 1 статті 23 та частини 3 статті 41 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», в частині реалізації тютюнових виробів на загальну суму 435,00грн без наявності відповідної ліцензії (а.с.9 зворотній бік - 11).
На підставі матеріалів перевірки та висновків акту перевірки від 20.01.2025 №652/08/01/09/3417404614 відповідачем 06.02.2025 прийнято податкове повідомлення-рішення форми «С» №00017350901, яким за порушення частини 1 статті 23 та частини 3 статті 41 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, пункту 13 частини 2 статті 73 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» до позивача застосована сума штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 24 000,00грн (а.с.12).
11.02.2025 позивачем було направлено до Державної податкової служби України скаргу на податкове повідомлення-рішення №00017350901 від 06.02.2025, яка зареєстрована Державною податковою службою України за вх.№7242/6 від 17.02.2025.
За результатами розгляду скарги Державною податковою службою України прийнято рішення від 11.04.2025 №10211/6/99-00-06-03-07-06, яким скаргу ФОП ОСОБА_1 залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення №00017350901 від 06.02.2025 - без змін (а.с.17 зворотній бік - 18).
Вважаючи винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся із даним адміністративним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Щодо підстав для проведення фактичної перевірки, суд зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України.
Пунктом 1.1 статті 1 Податкового кодексу України визначено платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено, що контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту, що відносяться до повноважень митних органів), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Повноваження і функції контролюючих органів визначаються цим Кодексом, Митним кодексом України та законами України (пункт 41.5 статті 41 Податкового кодексу України).
Згідно підпункту 19-1.1.16 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України, контролюючі органи здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та пального.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пунктом 61.1 статті 61 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів відповідно до підпункту 62.1.2 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України.
Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 Податкового кодексу України.
За змістом абзацу 1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Згідно з підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Відповідно до приписів пункту 80.1 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.
Згідно з пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції), такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Отже, фактична перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред'явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
З огляду на те, що спір щодо правомірності дій контролюючого органу під час призначення та проведення перевірки, яка стала підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, між сторонами відсутній, суд зауважує, що дане питання не потребує додаткового дослідження при розгляді даної справи.
При цьому, враховуючи те, що предметом розгляду справи є податкове повідомлення-рішення від 06.02.2025 форми «С» №00017380901, суд вважає за доцільне дослідити саме підстави його прийняття та встановити правомірність чи протиправність висновків контролюючого органу по суті виявленого порушення.
Так, за висновками контролюючого органу позивачем порушено вимоги частини 1 статті 23, частини 3 статті 41 Закону України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», що полягає у реалізації тютюнових виробів на загальну суму 435,00грн без наявності відповідної ліцензії.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, ввезення на митну територію України, вивезення за межі митної території України, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, спиртовими дистилятами, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, тютюновою сировиною, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та пальним, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України, визначає Закон України від 18.06.2024 № 3817-ІХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» (далі - Закон №3817-ІХ).
Статтею 1 Закону №3817-ІХ визначено, що ліцензія - право суб'єкта господарювання на провадження відповідного виду (кількох видів) господарської діяльності.
Роздрібна торгівля - діяльність з продажу товарів (у тому числі з їх відвантаженням для подальшої доставки) кінцевим споживачам для особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив без фактичного споживання у місці продажу або на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших закладах громадського харчування;
Тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання.
Статтею 23 Закону №3817-ІХ визначено основні вимоги до роздрібної торгівлі тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, та тютюновою сировиною.
Відповідно до частини першої цієї статті роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб'єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.
Згідно з частиною 3 статті 41 Закону №3817-ІХ на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія, крім випадків, передбачених цим Законом.
Частиною 6 статті 41 Закону №3817-ІХ передбачено, що ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним надаються та їхня дія припиняється органами ліцензування - територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Надання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, в автоматичному режимі здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а дія таких ліцензій припиняється територіальними органами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.
Відповідальність за порушення частини 1 статті 23 Закону №3817-ІХ передбачена пунктом 13 частини 2 статті 73 Закону №3817-ІХ, відповідно до норми якого до суб'єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: оптова або роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без наявності відповідної ліцензії (крім випадків, передбачених цим Законом) 200 відсотків вартості реалізованих товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового року).
Отже, виходячи із аналізу перелічених норм законодавства, суд дійшов висновку, що роздрібна торгівля тютюновими виробами може здійснюватися лише за наявності відповідної ліцензії.
Суд звертає увагу, що представником позивача не заперечується факт відсутності у ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами.
Натомість, зазначаючи про протиправність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми «С» №00017380901 від 06.02.2025, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 24 000,00грн, представник позивача посилається на недоведеність вчинення ФОП ОСОБА_1 порушення вимог частини 1 статті 23, частини 3 статті 41 Закону № 3817-ІХ у вигляді реалізації тютюнових виробів на загальну суму 435,00грн без наявності відповідної ліцензії, зокрема через відсутність чеків по вказаним в акті перевірки від 20.01.2025 №652/08/01/09/3417404614 операціям.
З долученого до матеріалів справи акту перевірки від 20.01.2025 №652/08/01/09/ НОМЕР_1 вбачається, що в ході фактичної перевірки позивача, контролюючим органом за даними інформаційної бази ДПС України, на яку надходять електронні копії розрахункових документів (Система обліку даних реєстраторів розрахункових операцій) встановлено, що ФОП ОСОБА_1 через програмний реєстратор розрахункових операцій (фіскальний номер 4000349571) здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами на загальну суму 435,00грн, без отримання відповідної ліцензії, а саме «TEREA AMBER TBEN» 1 штука за ціною 110грн (фіскальний чек № k7uhAWKbULU від 26.08.2024), «LD Violet» 1 штука за ціною 95грн (фіскальний чек №r_THs3gDMm8 від 16.11.2024) та «Rothmans Royals Blue 25» 2 штуки за ціною 115грн/шт (фіскальний чек №MrGaruv2VSk від 24.11.2024) .
Відтак, у справі що розглядається, контролюючим органом зроблено висновок про порушення позивачем вищенаведених вимог законодавства, про які зазначено в акті перевірки, саме на підставі даних Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - СОД РРО).
Наказом Міністерства фінансів України від 05.08.2020 № 477 було затверджено Порядок функціонування Системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій (далі - Порядок).
Згідно пунктів 1, 2, 3, 4, 7 розділу ІІ даного Порядку, СОД РРО - інформаційна система, призначена для збору, зберігання, використання даних РРО та ПРРО (у тому числі електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, створених РРО та ПРРО), перевірки справжності та достовірності розрахункових документів.
СОД РРО розташована в ДПС та використовується в межах повноважень посадовими особами органів ДПС для виконання завдань та функцій, визначених Податковим кодексом України.
СОД РРО складається із сервера додатків та бази даних.
СОД РРО забезпечує: 1) функціонування у цілодобовому режимі; 2) інтеграцію та обмін даними з фіскальним сервером контролюючого органу та іншими інформаційними системами ДПС; 3) обробку даних, отриманих від Системи збору і зберігання даних РРО, побудованої за технологією Національного банку, та від фіскального сервера контролюючого органу; 4) збереження даних про реєстрацію, перереєстрацію, скасування реєстрації РРО/ПРРО; 5) збереження документів: створених РРО, що переведені у фіскальний режим роботи; створених ПРРО, що зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу, або створених в режимі офлайн з присвоєними ПРРО фіскальними номерами з діапазону номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, та переданих до фіскального сервера контролюючого органу після завершення режиму офлайн у порядку, встановленому статтею 7 Закону; 6) можливість надання через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до статті 42-1 розділу II Податкового кодексу України, даних про розрахунковий документ на запит покупця (споживача).
Доступ будь-яких компонентів до бази даних СОД РРО здійснюється виключно через сервер додатків.
Таким чином, інформація, яка зберігається в СОД РРО відображає всі дані про проведені розрахункові операції та реквізити фіскального чека.
Аналіз наведених норм податкового законодавства свідчить про те, що використання податковим органом під час проведення фактичної перевірки отриманої податкової інформації, яка надходить від платників податків через бази даних інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем, зокрема інформація: про фінансово-господарські операції платників податків; про застосування реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій, у тому числі щодо електронних копій розрахункових документів та фіскальних звітних чеків, поданих до контролюючих органів через інформаційну систему СОД РРО, у вигляді електронного розрахункового (фіскального) документа (чека, звіту), є такою, що може використовуватися контролюючими органами, як податкова інформація під час проведення фактичних перевірок платників податків.
При цьому використання такої інформації є належною реалізацією контролюючим органом податкового контролю, як необхідний комплекс заходів, що забезпечує формування та реалізацію державної фінансової політики щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій та може бути самостійною підставою для висновків під час проведення фактичної перевірки.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що відповідач в межах цієї справи під час проведення фактичної перевірки мав правову можливість використовувати податкову інформацію яка міститься в СОД РРО, зокрема щодо перевірки реалізації підакцизних товарів (алкогольні напої та тютюнові вироби), інформація та дані якої є фактичним відображенням (дублюванням) розрахункових операцій проведених позивачем у відповідний перевіряємий період.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 09.09.2024 по справі №280/6832/23 (адміністративне провадження № К/990/12137/24), від 06.05.2025 по справі №580/2628/24 (адміністративне провадження № К/990/35099/24), від 29.05.2025 по справі № 280/2549/24 (адміністративне провадження № К/990/45683/24) та інших.
Відповідно частини п'ятої статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи наведені висновки Верховного Суду у сукупності із обставинами даної справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів представника позивача щодо недоведеності контролюючим органом зафіксованого в акті перевірки від 20.01.2025 №652/08/01/09/3417404614 порушення позивачем вимог частини 1 статті 23, частини 3 статті 41 Закону № 3817-ІХ у вигляді реалізації тютюнових виробів на загальну суму 435,00грн без наявності відповідної ліцензії.
Враховуючи вищевикладене у сукупності суд дійшов висновку, що контролюючим органом в ході проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 правомірно та обґрунтовано встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому приймаючи спірне податкове повідомлення-рішення форми «С» №00017380901 від 06.02.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначений чинним законодавством України.
Щодо інших посилань учасників справи, суд зазначає, що вони не впливають на правильність вирішення спору по суті.
У рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Згідно із пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до частини 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
У зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат в порядку статті 139 КАС України судом не проводиться.
Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд.166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 44118663) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 19.06.2025.
Суддя І.В.Садовий