18 червня 2025 року Справа № 280/4373/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Стрельнікова Н.В., розглянувши у м. Запоріжжі матеріали адміністративного позову
ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 стосовно нарахування та виплати ОСОБА_2 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати грошового забезпечення, а саме додаткової грошової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час воєнного стану» за весь час затримки виплати грошового забезпечення у повному обсязі за період з 06.07.2024 року по дату фактичної виплати, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 провести нарахування та виплату ОСОБА_2 компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків виплати сум індексації грошового забезпечення за період з 06.07.2024 по по день їх фактичної виплати - 16.11.2024, відповідно до Закону України від 19.10.2000 №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та «Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати», затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159.
Ухвалою судді від 02.06.2025 позовну заяву залишено без руху та наданий позивачу строк 10 днів з моменту отримання цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду оформленої у відповідності до статті 167 КАС України /або обґрунтувань за яких позивач вважає, що строк звернення до суду у відповідній частині не пропущений, разом із доказами на підтвердження таких обставин.
За змістом частин 1-3 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд надсилає учасникам справи копію повного судового рішення протягом двох днів із дня його складання в електронній формі у порядку, встановленому законом (у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси), або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса у особи відсутня.
Згідно з наявною в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа документ в електронному вигляді, а саме ухвала про залишення позовної заяви без руху була надіслана позивачу в його електронний кабінет та доставлено 03.06.2025.
Останній день для усунення недоліків позову припадає на 13.06.2025.
04.06.2025 засобами системи «Електронний суд» від позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначає, що є учасником бойових дій, який під час захисту Батьківщини зазнав поранення та тривалий час перебував на лікуванні і реабілітації. Внаслідок цього у нього встановлено групу інвалідності. Разом із тим він постійно опікується тяжко хворою матір'ю, онкохворою, яка потребує постійного догляду і допомоги. Довгий час перебував на передовій у зоні активних бойових дій, що супроводжувалося високим психоемоційним навантаженням, стресом, контузією та виникненням депресивних розладів. У цьому стані інвалідності та вкрай напруженого психоемоційного фону він не мав реальної можливості вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом. Пропущений строк для звернення до суду заявник подіум користуванням захистом своїх прав пропустив лише на 11 днів. Враховуючи викладене, мотиви клопотання про поновлення строку мають беззаперечний поважний характер. Просить поновити пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України").
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
За приписами частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Так, позивач дізнавися про порушення свого права 16.11.2024, проте, з позовом про зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію частини втрачених доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою індексації грошового забезпечення позивач звернувся лише 27.05.2025 (дата формування позовної заяви в системи Електронний суд).
Так позивач у клопотанні про поновлення строку звернення до суду зазначає, що у стані інвалідності та вкрай напруженого психоемоційного фону він не мав реальної можливості вчасно звернутися до суду з адміністративним позовом.
Суддя зауважує, що учасники справи зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх не свідчать про намір добросовісної реалізації права на звернення до суду
Відповідно до виписного епікризу з історії хвороби №901/02 позивач знаходився на лікуванні з 31.01.2025 по 10.02.2025. Згідно з випискою із медичної карти стаціонарного хворого №962/91 позивач знаходився на лікуванні з 28.01.2025 по 14.02.2025. Та відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого №4757/338 позивач знаходився на лікуванні з 21.04.2025 по 06.05.2025.
Разом цим, відповідно до даних Автоматизованої інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду", вбачається, що у період з 16.11.2024 позивачем подано 9 позовних заяв до Запорізького окружного адміністративного суду від імені інших осіб (як представник), а саме 18.12.2024 справи № 280/11725/24 та № 280/11767/24, 13.02.2025 справа № 280/1022/25, 17.02.2025 справа № 280/1147/25, 23.04.2025 справа № 280/3178/25, 08.05.2025 справа № 280/3678/25, 12.05.2025 справа № 280/3775/25, 13.05.2025 справи № 280/3844/25 та справа № 280/3873/25.
Крім того, відповідно до даних Автоматизованої інформаційної системи "Діловодство спеціалізованого суду", вбачається, що у період з 16.11.2024 позивачем подано 10 апеляційних скарг як представником позивачів до Третього апеляційного адміністративного суду, а саме 23.12.2024, 22.01.2025, 27.01.2025, 27.01.2025, 19.02.2025, 21.02.2025, 26.03.2025, 02.04.2025, 10.04.2025, 06.05.2025.
Крім того, деякі з позовів/апеляційних скарг подано саме у період знаходження позивача на стаціонарному лікуванні, що свідчить відсутність перешкод, що унеможливили звернення ОСОБА_2 до суду.
Крім того, як і вказаний позов так і інші, які продано ОСОБА_2 , у якості представника, у тому числі апеляційні скарги, подано засобами «Електронний суд», що свідчить технічну можливість звернення ОСОБА_2 до суду з позовною заявою в межах встановленого законом строку.
Зазначене, на думку судді, свідчить про те, що у позивача була реальна можливість своєчасно звернутись із позовом до суду.
Таку поведінку, у контексті дотримання позивачем строку звернення до суду, суддя розцінює як пасивну, оскільки у нього була можливість знати про стан своїх прав, свобод та інтересів, однак він не скористався такою.
Суддя враховує, що у випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Так , суду не надано доказів наявності обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та /або пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій для звернення до суду із вказаним позовом.
Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998 року, заява № 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
На підставі вищевикладеного суддя дійшов висновку, що у даному випадку причини пропуску строку звернення до адміністративного суду, наведені в клопотанні про поновлення такого строку не можна вважати поважними та такими, що позбавляли позивача можливості звернутися до суду з позовом в межах передбаченого чинним законодавством строку звернення до суду та свідчать про наявність об'єктивних, непереборних обставин, які не залежали від волевиявлення позивача, що унеможливлювали звернення до суду з позовом вчасно.
Згідно з ч.6 ст.161 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи, що підстави, наведені позивачем, суддею визнано неповажними підставами для поновлення строку звернення до суду з цим позовом, та подане позивачем клопотання про поновлення строків не містить зазначення поважних підстав для поновлення строку звернення до суду з вказаним позовом, які є об'єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення позивача та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення такого клопотання та наявність підстав для повернення позовної заяви.
Керуючись статтями 169, 241, 243, 248 КАС України, суддя
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду, - відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, повернути позивачеві.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу разом з доданими до неї документами.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені ст.ст. 293, 294, 295, 296 КАС України.
Суддя Н.В. Стрельнікова