15 травня 2025 рокум. Ужгород№ 260/6860/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Микуляк П.П.,
при секретарі Пшевлоцька К.І.,
за участю:
позивача: ОСОБА_1 , представник - не з'явився,
відповідачів:
ІНФОРМАЦІЯ_1 , Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військова частина НОМЕР_1 в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 , представники не з'явилися,
третьої особи: Військова частина НОМЕР_2 , представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа - Військова частина НОМЕР_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
У відповідності до ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошена вступна та резолютивна частини Рішення. Повний текст Рішення виготовлено та підписано 26 травня 2025 року.
ОСОБА_1 через представника звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа - Військова частина НОМЕР_2 , яким просить суд (із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 31 січня 2025 року):
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі Військово-лікарської комісії та ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо не направлення ОСОБА_1 на проходження додаткового медичного огляду під час його призову на військову службу під час мобілізації;
- визнати протиправним та скасувати постанову (довідку) ІНФОРМАЦІЯ_3 , в особі Військово-лікарської комісії від 19.09.2024 року, щодо встановлення ступеню придатності ОСОБА_1 до військової служби;
- визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.09.2024 року №816 призвання на військову службу під час мобілізації в особливий період ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 про зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу військової частини, про призначення на посаду, а також вступ до виконання ним обов'язків за посадою у військовій частині;
- зобов'язати командира військової частини НОМЕР_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 і направлення його на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 ;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №255 від 23 жовтня 2024 року.
Позовна заява мотивована тим, що 19 вересня 2024 року ОСОБА_1 було затримано працівниками ІНФОРМАЦІЯ_3 . Того ж дня пройшов штатну ІНФОРМАЦІЯ_3 , за результатами якої його було визнано придатним до військової служби.
Позивач зазначає, що довідку йому було не надана, а його письмову заяву щодо не отримання примірника довідки ВЛК за наслідками проходження медичного огляду, працівниками ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_3 проігноровано та не направлено ОСОБА_1 на додатковий медичний огляд за наявності медичних показників та висловлених ним скарг щодо проблем органів нижніх дихальних шляхів та хребта.
Відповідно до консультативного висновку спеціаліста нейрохірурга від 14.09.2023 року за яким поставлено діагноз М54.4 ДЗХ протрузії Л2, ЛЗ, Л4 мх дисків з люмбалгічним синдромом; консультативний висновок спеціаліста невролога від 22.09.2023 року дано висновок щодо дегенеративно-дистрофічного захворювання поперечного відділу хребта з множинними протрузіями L1-L2, L2-L3, L4-15, L5-S1 м/х дисків, вторинним стенозом хребтового каналу з люмбалгічним синдромом зліва; магнітно-резонансна томографія від 08.09.2023 року яким підтверджено діагноз поперековий лордоз спрямлений, MP-ознаки дегенеративних змін попереково-крижового відділу хребта, ускладнених протрузіями L1-L2, L2-L3, L4-L5, L5-S1 м/х дисків, не стабільністю L5-S1 рухомих сегментів , хрящових вузлів II морля на рівні L2-L5, вторинний стеноз хребтового каналу.
ОСОБА_1 під час медичного огляду військово - лікарською комісією було заявлено про хронічне захворювання нижніх дихальних шляхів : наявність постійних бронхітів задишку при незначному фізичному навантаженні, про наявність постійного кашлю. Однак, лікарями ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 не направлено на амбулаторне або стаціонарне обстеження. Натомість, відповідно до запису, який міститься у військо-обліковому документі ОСОБА_1 визнано придатним до військової служби.
Згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.09.2024 року №23378/1 ОСОБА_1 наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.09.2024 року №816 призваний на військову службу в особливий період та направлений для проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 .
17.10.2024 року при огляді лікарем пульмонологом було діагностовано J44.0 Хронічну обструктивну хворобу легень з гострою респіраторною інфекцією нижніх дихальних шляхів.
В період з 18.10.2024 по 21.10.2024 року ОСОБА_1 був доставлений каретою швидкої екстренної медичної допомоги у зв'язку з гострим погіршенням самочуття через хворобу нижніх дихальних шляхів. Дані обставини підтверджуються випискою із медичної картки стаціонарного хворого №6671/533 терапевтичного відділення №2, якою визначено основний діагноз: J44.8 Інша уточнена хвороба обструктивна легенева хвороба, XОЗЛ, ст.II гр.«В», фаза загострення, також зазначено ускладнення: J43.8 Емфізема легень. Дифузний пневмосклероз та ускладнення J 96.11 Хронічна респіраторна недостатність, тип II. ЛН II.
Представник позивача вважає, що позивач не був належним чином оглянутий при проходженні ВЛК, не було враховано його хронічні хвороби та погіршення стану здоров'я легень, що призвело до його госпіталізації, однак дані діагнози не встановлювалися при проходженні ВЛК, хоча прохання направити до відповідних спеціалістів проігноровано.
У судове засідання представник позивача не з'явилася, була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду. Однак подала заяву відповідно до якої просила розгляд здійснити за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовільнити у повному обсязі.
Крім того, представник позивача зазначає, що позивачем до ІНФОРМАЦІЯ_3 була подана заява про відстрочку, яка була направлено поштою 11 липня 2024 року, однак така була проігноровано відповідачем.
В попередніх засіданнях підтримала наведену в позові позицію.
Представником відповідача до суду було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого не визнає позовні вимоги позивача і просить відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що 19.09.2024 року ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв'язку з проведенням загальної мобілізації та для проходження медичного огляду. Військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 проведено медичний огляд позивача, за результатами якого на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби прийнято постанову у формі довідки про визнання його придатним до військової служби.
Представник відповідача зазначає, що Положення №402 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови позаштатних ВЛК у судовому порядку. В той же час, у разі непогодження із постановами позаштатних ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК. Водночас ВЛК регіону мають право скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК та направляти військових на контрольний медичний огляд, а також за їх рішенням може бути проведений повторний або контрольний медичний огляд. Оскарженню у судовому порядку підлягають тільки постанови ВЛК регіонів та постанови ЦВЛК.
Як видно з матеріалів справи, позивач із скаргою на протиправність дій/ бездіяльності членів ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 при проведенні медичного огляду, а також із скаргою на оскаржуване рішення, ні до ВЛК регіону, ні до ЦВЛК, з проханням провести повторний медичний огляд із дотриманням вимог Положення №402 не звертався, тобто позивач не скористався своїм правом на проведення повторного медичного огляду з метою визначення придатності його до військової служби
Представник вважає, що перевірка рішень позаштатних ВЛК (якою в даному випадку є ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням №402, при проведенні медичного огляду особи належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК, а остаточного рішення, яке підлягає судовому оскарженню, з приводу придатності позивача до військової служби ВЛК регіону чи ЦВЛК не приймали, позивач недотримався вимог Положення №402 щодо процедури оскарження результатів медичного огляду, що є підставою для відмови у задоволенні позову.
Представником третьої особи було подано пояснення по суті спору, відповідно до яких зазначив, що на підставі наказу Командувача військ оперативного командування Захід (по особовому складу) від 23.10.2024 № 505-РС, старшого солдата ОСОБА_1 - стрільця відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 призначено на посаду солдата резерву 44 запасної роти військової частини НОМЕР_2 . На виконання даного наказу, наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 (по стройовій частині) від 23.10.2024 № 255, старшого солдата ОСОБА_1 - стрільця відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_4 з 23 жовтня 2024 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_4 і наказано вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби - 44 запасної роти військової частини НОМЕР_2 . Всупереч вищевказаним наказам, ОСОБА_1 не прибув до нового місця служби - 44 запасної роти військової частини НОМЕР_2 . В зв'язку із неприбуттям ОСОБА_1 до нового місця служби, не було видано наказу командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) та не зараховано позивача до списків особового складу військової частини НОМЕР_2 .
У судове засідання представники відповідачів та третьої особи не з'явилися про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи вказане, суд вважає, що вжито всіх заходів для належного повідомлення сторін про дату, час та місце проведення судового засідання та не вбачає причин для відкладення розгляду справи.
Згідно ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що в липні 2024 року позивачем за допомогою засобів поштового зв'язку «Укрпошта» було направлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання відстрочки від призову під час мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Рішення про розгляд даної заяви в матеріалах справи відсутні.
Однак у вересні 2024 року ОСОБА_1 було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_3 , де того ж дня (19.09) було проведено медичний огляд ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_4 , за результатом якого складено Довідку військово-лікарської комісії №3755, згідно якої останнього визнано придатним до військової служби.
Винесенню указаної довідки передувало складення карти обстеження та медичного огляду позаштатної ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 вересня 2024 року, у якій вказано про придатність позивача до військової служби.
Наказом ІНФОРМАЦІЯ_4 від 20 вересня 2024 року №816 "Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації" ОСОБА_1 призвано та направлено для проходження військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період військовозобов'язаних та резервістів у складі команди НОМЕР_1 відповідно додатку.
20 вересня 2024 року згідно наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №227 старшого солдата ОСОБА_1 , зараховано до списків особового складу, постановлено на всі види забезпечення.
23 жовтня 2024 року наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 №255 старшого солдата ОСОБА_1 призначеного наказом Командувача військ оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_6 » (по особовому складу) №505-РС від 23.10.2024 року на посаду солдата резерву 44 запасної роти Військової частини НОМЕР_2 , вважати таким, що справи та посаду здав та вибув до нового місця служби АДРЕСА_1 , виключити із списків особового складу та всіх видів забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Вказані документи та накази позивачу не надавалися, на письмові запити відповіді не надходили.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Згідно із статтею 106 частиною 1 пунктом 20 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до статті 106 частини 1 пункту 20 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні", постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Як момент виникнення спірних у цій справі відносин, так і станом на час розгляду судом цієї адміністративної справи, воєнний стан в Україні триває.
Згідно із статтею 1 Закону України Про правовий режим воєнного стану від 12.05.2015 року №389-VIII (в редакції станом на час виникнення спірних відносин), воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 "Про загальну мобілізацію" вирішено оголосити та провести загальну мобілізацію (далі по тексту - Указ №69/2022).
Відповідно до пункту 4 Указу №69/2022, призов військовозобов'язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.
Статтею 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" від 21 жовтня 1993 року №3543-ХІІ (в редакції станом на час виникнення спірних відносин) визначено, що мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, врегульовано положеннями Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232-XII (далі по тексту - Закон України № 2232-XII, в редакції станом на час виникнення спірних відносин).
Відповідно до статті 1 частини 1 Закону України № 2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Згідно з частиною другою статті 1 Закону України №2232-XII військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Статтею 1 ч.3 Закону України № 2232-XII передбачено, що військовий обов'язок включає: взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Статтею 1 ч.5 Закону України № 2232-XII передбачено, що від виконання військового обов'язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 1 ч.9 Закону України № 2232-XIII щодо військового обов'язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов'язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.
Згідно із ст.1 ч.10 Закону України № 2232-XIII Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані:
- уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;
- прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів;
- проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;
- проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі;
- виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
Резервісти зобов'язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.
Статтею 2 ч.2 Закону України № 2232-XII визначено, що проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах, що підлягають заміщенню військовослужбовцями рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту та Національної гвардії України.
Відповідно до ст.2 ч.13 Закону України № 2232-XII Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов'язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов'язковий медичний огляд. Порядок проходження медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.
Згідно із ст.15 ч.1 Закону України № 2232-XII для проходження базової військової служби направляються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі (жіночої статі - добровільно), яким до дня відправлення на базову військову службу виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку.
Згідно із ст.15 ч.2 Закону України № 2232-XII Громадяни України, які перебувають на військовому обліку призовників, у добровільному порядку можуть бути прийняті на військову службу за контрактом на умовах, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, та в порядку, визначеному положеннями про проходження військової служби громадянами України.
Відповідно до пункту 2 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президент України №1153/2008 від 10 грудня 2008 року (далі по тексту - Положення № 1153/2008 у редакції на час виникнення спірних відносин), громадяни проходять військову службу у Збройних Силах України (далі - військова служба) в добровільному порядку або за призовом.
У добровільному порядку громадяни проходять: військову службу (навчання) за контрактом курсантів у вищих військових навчальних закладах, а також закладах вищої освіти, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки, відділення військової підготовки (далі - військові навчальні підрозділи закладів вищої освіти); військову службу за контрактом осіб рядового складу; військову службу за контрактом осіб сержантського і старшинського складу; військову службу за контрактом осіб офіцерського складу.
Статтею 39 частиною 1 абзацом 2 Закону України № 2232-XII передбачає, що на військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов'язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації, незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.
Вказане узгоджується із висновками Верховного Суду щодо застосування наведених норм матеріального права у цій категорії справ, що вбачається із постанови суду від 11 квітня 2024 року, що ухвалена у справі № 520/7954/22.
Згідно із статтею 242 частиною 5 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поряд з цим суд наголошує, що станом на час виникнення спірних правовідносин у цій справі в Україні діяв і діє воєнний стан та оголошено загальну мобілізацію.
Так, згідно з вимогами Закону України №2232-XII на військову службу можуть бути призвані громадяни віком від 18 років та громадяни, які не досягли граничного віку перебування на військовій службі, тобто до 60 років (статті 20, 22 цього Закону), однак призов здійснюється за різних підстав для різних категорій осіб по військовому обов'язку.
Так, згідно із пунктом 1.1 глави 1 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України № 402 від 14 серпня 2008 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за №1109/15800 (далі по тексту - Положення № 402 в редакції на час виникнення спірних відносин) військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд допризовників, призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, офіцерів запасу, які призиваються на військову службу за призовом осіб офіцерського складу, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військово-навчальних закладах та військових навчальних підрозділах вищих навчальних закладів Міністерства оборони України (далі - ВВНЗ), учнів військових ліцеїв; колишніх військовослужбовців; працівників Збройних Сил України, які працюють у шкідливих та небезпечних умовах праці та залучаються до роботи з джерелами іонізуючого випромінювання (далі - ДІВ), компонентами ракетного палива (далі - КРП), джерелами електромагнітних полів (далі - ЕМП), лазерного випромінювання (далі - ЛВ), мікроорганізмами І-ІІ груп патогенності, особливо небезпечними інфекційними хворобами; працівників допоміжного флоту Військово- Морських Сил Збройних Сил України (далі - ВМС Збройних Сил України); визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ, роботи за фахом; установлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів (пунктом 1.2 глави 1 розділу І Положення № 402.
Згідно з пунктом 2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово- лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі). Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання військово-лікарської комісії з визначення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Відповідно до пункту 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях у мирний та воєнний час.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема, до військової служби допризовників, призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Питання медичного огляду військовозобов'язаних у мирний час та під час мобілізації, на особливий період регламентує глава 3 розділу II Положення № 402.
Зокрема, згідно пункту 3.1. глави 3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов'язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП ВЛК ТЦК та СП на збірних пунктах районних (міських) ТЦК та СП або за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності лікарями, які включаються до складу ВЛК ТЦК та СП.
Відповідно до пункту 3.4. глави 3 розділу ІІ Положення №402 перед оглядом військовозобов'язаних їм проводиться загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту "В" (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту "С" (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ. Особам старшим 40 років обов'язково проводиться вимір внутрішньоочного тиску, дослідження крові на цукор. Інші дослідження проводяться за показаннями.
Відповідно до пункту 3.6. глави 3 розділу ІІ Положення № 402 картка обстеження та медичного огляду на солдатів, матросів, сержантів і старшин зберігається у ТЦК та СП до чергового огляду, а на офіцерів, прапорщиків (мічманів) у їх особових справах - постійно.
Абзацом 10 пункту 5.1.глави 5 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що на кожного кандидата заводиться Картка обстеження та медичного огляду.
Отже, під час проходження ВЛК результати усіх аналізів, медичних оглядів, військовозобов'язаного заносяться до картки обстеження та медичного огляду, форма якої затверджена Положенням № 402.
За змістом Положення № 402 в картці обстеження та медичного огляду наявний, зокрема розділ дев'ятий під назвою: "Результати додаткових методів обстеження". Даний розділ картки обстеження та медичного огляду, згідно із додатком 13 до Положенням № 402 має таких вигляд: "9. Результати додаткових методів обстеження. Назва дослідження. Дата Результат. Загальний аналіз крові. Група крові та резус-фактор. Біохімічний аналіз крові: вміст глюкози, вміст білірубіну, вміст АЛТ, вміст загального білка. Серологічний аналіз крові на: ВІЛ, антиген до вірусу гепатиту В, антитіла до вірусу гепатиту С, реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном. Загальний аналіз сечі. Флюорографія органів грудної клітки. ЕКГ. Інші дослідження. Місце для вклеювання направлення командира військової частини (військового комісара), характеристик, інших медичних та додаткових матеріалів, додаткових методів обстеження тощо.".
Вирішуючи спір, суд враховує і правовий висновок Верховного Суду, наведений у постанові від 12 червня 2020 року, що ухвалена у справі №810/5009/18, згідно якого до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає позивач під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби. Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
Відтак, надаючи оцінку доводам позову щодо порушення процедури прийняття висновку ВЛК про придатність позивача до військової служби, суд звертає увагу на те, що з відомостей, наявних у картці обстеження та медичного огляду від 19 вересня 2024 року (складена за формою згідно Додатку 13 до Положення №402) вбачається, що така картка не містить даних результатів проведення загального аналізу крові позивача, біохімічного аналізу крові, серологічного аналізу крові на ВІЛ, загального аналізу сечі, ЕКГ, та інших досліджень.
У ході судового розгляду справи відповідачами не було надано суду доказів в обґрунтування об'єктивності та правомірності проведення обстеження та медичного огляду позивача 19 вересня 2024 року.
Крім того, матеріали справи містять консультативний висновок спеціаліста нейрохірурга від 14.09.2023 року за яким поставлено діагноз М54.4 ДЗХ протрузії Л2, ЛЗ, Л4 мх дисків з люмбалгічним синдромом; консультативний висновок спеціаліста невролога від 22.09.2023 року дано висновок щодо дегенеративно-дистрофічного захворювання поперечного відділу хребта з множинними протрузіями L1-L2, L2-L3, L4-15, L5-S1 м/х дисків, вторинним стенозом хребтового каналу з люмбалгічним синдромом зліва; магнітно-резонансна томографія від 08.09.2023 року, яким підтверджено діагноз поперековий лордоз спрямлений, MP-ознаки дегенеративних змін попереково-крижового відділу хребта, ускладнених протрузіями L1-L2, L2-L3, L4-L5, L5-S1 м/х дисків, не стабільністю L5-S1 рухомих сегментів , хрящових вузлів II морля на рівні L2-L5, вторинний стеноз хребтового каналу.
Крім того слід зазначити, що в період з 18.10.2024 по 21.10.2024 року ОСОБА_1 був доставлений каретою швидкої екстренної медичної допомоги у зв'язку з гострим погіршенням самочуття через хворобу нижніх дихальних шляхів.
Дані обставини підтверджуються випискою із медичної картки стаціонарного хворого №6671/533 терапевтичного відділення №2, якою визначено основний діагноз: J44.8 Інша уточнена хвороба обструктивна легенева хвороба, XОЗЛ, ст.II гр.«В», фаза загострення, також зазначено ускладнення: J43.8 Емфізема легень. Дифузний пневмосклероз та ускладнення J 96.11 Хронічна респіраторна недостатність, тип II. ЛН II.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи суд зазначає, що під час проведення медичного огляду ВЛК 19.09.2024 року безпідставно не прийнято до уваги наявності у позивача інших захворювань.
Вищезазначене в сукупності вказує, що медичний огляд належним чином військово-лікарською комісією проведено не було та як наслідок у довідці від 19.09.2024 року належної оцінки стану здоров'я позивача ОСОБА_1 не надано.
Встановлюючи вказану обставину суду не потрібно надавати оцінку діагнозам позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, а лише необхідно співставити відомості, які містяться в довідці від 09.09.2024 року №3755 із наявними у матеріалах справи документами.
За таких обставин суд вважає необґрунтованими та передчасними висновки ВЛК, наведені у картці обстеження та медичного огляду від 19 вересня 2024 року та довідці №3755 від 19 вересня 2024 року про придатність позивача до військової служби, оскільки все вище зазначене підтверджує те, що під час проходження позивачем ВЛК відповідачем не було здійснено повний та належний огляд позивача - ОСОБА_1 .
Також, суд зазначає, що у матеріалах справи наявна заява позивача від 11 липня 2024 року про відстрочку від призову під час мобілізації на підставі п.2 ч.1 ст.23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яка була направлена відповідачу по справі для розгляду та надання відстрочки.
З 18.05.2024 набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року №560 (далі Порядок №560), який визначає алгоритм отримання військовозобов'язаними особами відстрочки.
Відповідно до п.п. 56, 57 Порядку №560 відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
- голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
- члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Згідно з п. 58 Порядку №560 за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації може оформлятися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів на підставі даних, отриманих з інших державних реєстрів або баз даних, які підтверджують, що військовозобов'язаний має право на відстрочку з підстав, визначених статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (п. 59 Порядку №560).
Відповідно до п.60 Порядку №560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6. У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
До ухвалення комісією рішення військовозобов'язаний не підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Отже, на дату вирішення справи судом комісію при ІНФОРМАЦІЯ_2 наділено повноваженнями розглядати питання про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд констатує, що Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період №560 встановлена імперативна норма, яка забороняє мобілізувати особу до того часу, яка буде розглянута подана заява про надання відстрочки.
В матеріалах справи відсутні відомості, про те що відповідачем було розглянуто подану позивачем заяву від 11.07.2024 року про надання відстрочки від призову чи відмови у наданні такої.
Враховуючи встановлення судом неодноразове допущення порушень вимог закону щодо ОСОБА_1 під його мобілізації, суд погоджується із позицією позивача, що така є протиправно, відтак наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 №816 від 20.09.2024 року «Про призов військовозобов'язаних на військову службу під час мобілізації», в частині призову ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.
З огляду на неправомірність наказу ІНФОРМАЦІЯ_3 №816 від 20.09.2024 №816, а також враховуючи, що наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №227 від 20.09.2024 року, щодо зарахування до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) №255 від 23.10.2024 року щодо виключення із списків особового складу є похідними від згаданого вище наказу, то позовні вимоги щодо скасування таких слід задовольнити.
Не приймаючи доводи ІНФОРМАЦІЯ_3 , які наведені у відзиві суд зазначає, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі №911/3749/17 (пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (пункт 35), від 1 лютого 2020 року у справі №922/614/19 (пункт 52)). Тому оскарження такого рішення спрямоване не на втрату ним юридичної сили, а на захист інтересу у юридичній визначеності на майбутнє. Такий інтерес порушується, допоки існує незаконне рішення (триваюче порушення). Тому його можна оскаржити впродовж усього часу тривання порушення зазначеного інтересу. Такої позиції притримується Велика Палата Верховного Суду яка відображена у постанові від 15 вересня 2020 року, що ухвалена у справі №469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).
Наведені судом висновки узгоджується з позицією Верховного Суду у цій категорії справ, що вбачається із постанови від 11 квітня 2024 року у справі №520/7954/22.
Верховним Судом у справі №520/7954/22 підтверджено можливість звільнення особи з військової служби, у зв'язку із визнанням протиправним та скасуванням наказів про мобілізацію і зарахування до списків особового складу військової частини.
Керуючись принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина перша статті 8 Конституції України, частина перша статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України), суд вважає, що за наведених вище обставин відповідачі не вправі були приймати рішення щодо призову позивача на військову службу за мобілізацією та, як наслідок, щодо зарахування його в списки особового складу військової частини.
Відтак, дії та рішення відповідачів щодо позивача не ґрунтуються на Законі, суперечать принципу верховенства права та не узгоджуються із судовою практикою Європейського суду з прав людини.
Так, зокрема, рішення відповідачів не відповідають принципу належного урядування, який, як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість.
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності, при цьому державні органи повинні дотримуватися принципу належного урядування (рішення ЄСПЛ "Суханов та Ільченко проти України", "Рисовський проти України", "Лелас проти Хорваті", "Копецький проти Словаччини" тощо).
Незаконна мобілізація може порушувати права громадян, зокрема право на свободу та право на обрання форми служби. Захист цих прав може включати звернення до суду, а також право на звільнення з військової служби, якщо незаконна мобілізація є наслідком порушення закону.
Так, суд звертає увагу, що хоч Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу" не передбачено такої підстави для звільнення з військової служби як незаконна мобілізація, проте, проходження військової служби є безпосереднім наслідком від наказу про мобілізацію, а отже з метою ефективного захисту порушеного права позивача та повного його відновлення буде зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_3 звільнити ОСОБА_1 від проходження військової служби та виключення його зі списків особового складу.
Саме такий спосіб захисту порушених прав позивача відповідає об'єкту порушеного права й у спірних правовідносинах є достатнім та необхідним.
Указаний судом спосіб захисту порушених прав особи узгоджується і з позицією Верховного Суду у постанові від 11 квітня 2024 року у справі №520/7954/22, і з позицією Сьомого апеляційного адміністративного суду у постанові від 21 лютого 2024 року у справі №600/6799/23-а, а також Восьмого апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2025 року по №300/5636/24.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
За приписами статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної, влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 5 КАС України встановлено право на судовий захист та його способи і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі наведеного та керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в особі ІНФОРМАЦІЯ_3 , третя особа - Військова частина НОМЕР_2 про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.09.2024 року №816 в частині призову на військову службу під час мобілізації в особливий період ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 20.09.2024 року №227, в частині зарахування ОСОБА_1 до списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 та
Визнати протиправним та скасувати наказ ІНФОРМАЦІЯ_3 від 23.10.2024 року №255, в частині виключення ОСОБА_1 із списків особового складу ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 виключити ОСОБА_1 зі списків особового ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.255 КАС України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя П.П.Микуляк