КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ
Справа №552/6817/22
Провадження № 6/552/107/25
18.06.2025 року Київський районний суд м.Полтави в складі:
Головуючого судді - Турченко Т.В.,
При секретарі - Цимбалюк І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Полтаві подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами,-
06.06.2025 року до Київського районного суду м.Полтави надійшло подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами. В поданні просив суд визначити частку боржника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 , у майні: - квартира АДРЕСА_1 , якою вона володіє спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 частки вказаної квартири.
В судове засідання сторони не з'явилися, будучи повідомленими про час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст. 443 ЦПК України, неявка сторін і заінтересованих осіб не є перешкодою для вирішення питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами.
Суд, дослідивши матеріали подання, вважає, що подання підлягає задоволенню за таких підстав.
Судом встановлено, що 18.08.2021 року Комунальне підприємстве «ЖИЛКОМСЕРВІС» звернулося до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича, з заявою про примусове виконання судового наказу № 644/1523/21 від 16.06.2021 року, який видав суддя Орджонікідзевського районного суду м. Харкова - Сітало А. К. про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь Комунального підприємства «Жилкомсервіс» суму заборгованості з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за період з 01.10.2018 року по 01.02.2021 рік в розмірі 6285,06 грн. та судовий збір в сумі 227,00 грн., в дольовому співвідношенні по 113,5 грн. з кожного.
Також судом встановлено, що 09.07.2024 року ОСОБА_5 звернувся до приватного виконавця, з заявами про примусове виконання виконавчих листів № 552/6817/22 від 04.04.2024 року, що видані Київським районним судом м.Полтави про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 заборгованість за договором позики від 14.09.2021 року в розмірі 20562,19 доларів США, з яких 20000 доларів США заборгованість за розпискою та 562,19 доларів США 3% річних. Та про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 витрати за сплату судового збору у розмірі 992 грн. 40 коп.
На підставі заяви представника Комунального підприємства «ЖИЛКОМСЕРВІС» - Чеканової Вікторії Іванівни, 19.08.2021 року приватним виконавцем було відкрито виконавче провадження № 66557450 з виконання судового наказу № 644/1523/21.
09.07.2024 року приватним виконавцем на підставі заяв ОСОБА_5 , відкрито зведене виконавче провадження № 75500359 (ВП № 75498598 та ВП № 75498756) з виконання виконавчих листів № 552/6817/22 виданих Київським районним судом м.Полтави 04.04.2024 року.
10.08.2024 року приватним виконавцем направлено вимогу до Державної фіскальної служби України. Згідно відповіді від 10.08.2024 р. про джерела отримання доходів боржників-фізичних осіб та про номери рахунків, за боржником інформацію не знайдено.
Цього ж дня приватним виконавцем направлено вимогу до Державної податкової служби України. Згідно відповіді Державної податкової служби України про джерела та/або суми доходів - інформація відсутня.
23.08.2024 року приватним виконавцем направлено вимогу до Пенсійного фонду України. Згідно відповіді від 23.08.2024 р. за № 222518557 про осіб-боржників, які отримують пенсії та які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи - інформацію не знайдено.
23.08.2024 року приватним виконавцем була направлена вимога до МВС в Харківській області, щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником. Згідно відповіді від 23.08.2024 року державного реєстру МВС України транспортні засоби за боржником не зареєстровані.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, за боржником право власності на нерухоме майно не значиться.
Також з метою забезпечення виконання рішення суду в порядку ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження», приватним виконавцем 09.07.2024 року винесено постанову про арешт майна боржника та постанову про арешт коштів боржника.
Крім того, в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем направлено вимогу до Комунального підприємства «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» стосовно надання інформації до 31.12.2012 року про об'єкти нерухомого майна, які на праві власності належать боржнику. Згідно відповіді на вказаний запит вбачається, що за наявними архівними матеріалами Комунальним підприємством «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» проведена реєстрація на квартиру АДРЕСА_1 реєстрація на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.01.2000 р., виданого Закритим акціонерним товариством «Трест № 86» р. № 1327 .
Згідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Харківській області за боржником земельні ділянки не значаться.
23.08.2024 року в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем направлено вимогу до Управління комунального майна та приватизації департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради з метою надання інформації про приватизацію квартири, за адресою: АДРЕСА_2 .
06.08.2024 року. до приватного виконавця надійшла відповідь Департаменту реєстрації Харківської міської ради Харківської області, згідно інформаційної довідки з Реєстру територіальної громади міста Харкова, за вищевказаною адресою зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
З метою належного виконання рішення суду 23.08.2024 р. приватним виконавцем направлено виклик, за адресою реєстрації боржника, з метою явки до приватного виконавця 28.08.2021 р. об 11:00 год., для надання інформації про доходи, майно, кошти, тощо.
28.08.2024 року приватним виконавцем складено акт про неявку за викликом виконавця та не надання пояснень стосовно виконання рішення суду.
Також судом встановлено, що станом на день розгляду справи, Боржником не вчинено будь-яких дій, спрямованих на виконання рішення суду.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року № 1404-VIII.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно приписам ст. 10 Закону №1404-VIII, заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об'єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; інші заходи, передбачені рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
За правилом ч 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Порядок розгляду подання про визначення частки майна боржника у спільному майні передбачений статтею 443 ЦПК України, згідно з якою питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця. Суд у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з повідомленням сторін та заінтересованих осіб.
Статтею 370 ЦК України також встановлено, що у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного зі співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Велика Палата Верховного Суду у пунктах 85, 87 постанови від 06 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009 (провадження № 12-4гс20) сформулювала правовий висновок, згідно з яким якщо боржнику разом з іншими особами належить майно на праві спільної власності, але частка боржника в праві власності не визначена, то наявність спору між співвласниками щодо розміру такої частки не може бути перешкодою для звернення стягнення на частку боржника, бо у світлі практики Європейського суду з прав людини це означало би порушення права на справедливий суд у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Виконавець вправі звернутися до суду з поданням про визначення частки майна боржника в майні, яким він володіє спільно з іншими особами, незалежно від того, чи відсутній спір про право, чи він наявний. Водночас в останньому випадку виконавець звертається з таким поданням (позовною заявою) в порядку позовного провадження.
У постанові від 22 грудня 2020 року у справі № 643/16464/17 (провадження № 61-4405) Верховний Суд, виходячи із обставин справи, вважав за можливе за результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, визначивши ідеальну частку боржника у спільній сумісній власності.
Велика Палата Верховного Суду 15 січня 2020 року по справі № 367/6231/16-ц (ЄДРСРУ № 87393444) зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону про ВП 1999 (частина шоста статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції є тотожною) передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена.
З урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна;у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Отже, визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу із боржника, який немає іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.
Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав на майно, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.04.2018 року у справі № 464/2227/17.
При вирішенні питання суд враховує, що виділ частки боржника із спільної сумісної власності у межах виконавчого провадження регулюється нормами цивільно-процесуального законодавства. При розгляді подання державного виконавця в порядку ст.443 ЦПК України вирішується питання не про виділ частки, що призводить до виділу її в натурі, припинення права спільної часткової власності на майно, а вирішується питання про визначення частки, що не є його поділом чи виділенням частки та не тягне за собою припинення права спільної часткової власності, а такий захід спрямований лише на забезпечення виконання рішення суду. Системне тлумачення положень вказаних норм дає підстави дійти висновку, що за результатами розгляду подання державного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд постановляє ухвалу, в якій зазначається конкретне майно, що підлягає саме виділу.
Отже, для здійснення права розпорядження часткою, в тому числі і для передачі майна на реалізацію, необхідно, щоб частка в праві спільної власності була визначена.
Відповідно до ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств. Установ, організацій, посадових чи службових осіб і громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задоволення подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Кудряшова Дмитра Вячеславовича про визначення частки боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, а також узгоджується з положеннями національного законодавства та практикою Європейського суду з прав людини, з метою забезпечення принципу верховенства права та обов'язковості виконання судового рішення.
З урахуванням зазначеного подання є обґрунтованим, а тому підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі наведеного, відповідно до статей 4, 13, 15, 23, 81, 247, 258, 259-261, 354, 443 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Подання задовольнити.
Визначити частку боржника, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП: НОМЕР_1 , у майні: - квартира АДРЕСА_1 , якою вона володіє спільно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у розмірі 1/3 частки вказаної квартири.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного тексту ухвали.
Ухвала виготовлена 19.06.2025 року.
Головуючий Т.В.Турченко