Справа № 682/988/25
Провадження № 2/682/687/2025
12 червня 2025 року
Славутський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Маршал І.М.,
з участю секретаря судових засідань Захарчук С.П.,
розглянувши в приміщенні Славутського міськрайонного суду Хмельницької області в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, відсотків за користування коштами, пені та відшкодування судових витрат. В обгрунтування позову вказував, що 15.04.2024 року між сторонами було укладено договір позики посвідчений розпискою відповідача (позичальника). Відповідно до умов вказаного договору позивач 15.04.2024 року передав, а відповідач отримав в позику кошти в сумі 5400 грн., які зобов'язувався повернути в строк до 15.12.2024 року зі сплатою позикодавцю щомісячно 3% від суми позитки за користування коштами (позикою). У разі прострочення виконання зобов'язання відповідач (позичальник) зобов'язувався сплатити позивачу пеню у розмірі 5% від суми боргу за кожен місяць прострочення до повного повернення боргу. Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання за договоом позики та не повернув позивачу в обумовлений сторонами в договорі строк суми позики та відсотків за користування нею з підстав чого позивач звернувся за захистом свого порушеного права до суду та просить суд стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики, відсотки за користування коштами, пеню за прострочення виконання зобов'язання та судові витрати зі сплати судового збору.
Позивач, який належним чоном був повідомлений про день та час судового розгляду за викликом до суду не з'явився, за змістом позову не заперечував щодо розгляду справи у його відсутність.
Відповідач, який належним чином був повідомлений про день та час судового розгляду за викликом до суду не з'явився, відзиву на позовну заяву не подавав.
Дослідивши позовну заяву та письмові докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передачі позичальнику грошових коштів або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно зі ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
15.04.2024 року між сторонами було укладено договір позики посвідчений розпискою відповідача (позичальника). Відповідно до умов вказаного договору позивач 15.04.2024 року передав, а відповідач отримав в позику кошти в сумі 5400 грн., які зобов'язувався повернути в строк до 15.12.2024 року зі сплатою позикодавцю щомісячно 3% від суми позитки за користування коштами (позикою). У разі прострочення виконання зобов'язання відповідач (позичальник) зобов'язувався сплатити позивачу пеню у розмірі 5% від суми боргу за кожен місяць прострочення до повного повернення боргу.
Отже, сторонами дотримано вимог закону щодо форми, змісту та умов договору позики, визначених у ст. 1047 ЦК України, Договір є укладеним з моменту передачі позичальнику коштів, тобто з 15 квітня 2024 р.
Позивач свої зобов'язання за договором позики виконав та 15.04.2024 р передав відповідачу у позику кошти в сумі 5400 грн.
Однак, відповідач свого грошового зобов'язання не виконав та не повернув позивачу у визначений Договором строк борг за договором позики та відсотки за користування позикою чим прострочив виконання зобов'язання, що є підставою стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 5% від суми позики за кожен місяць прострочення.
На час звернення позивача з позовом до суду відповідачем борг за договором позики не повернуто.
Звертаючись до суду позивач за змістом позову вважає, що йому необхідно повернути суму позики у гривнях відповідно до грошового еквіваленту в іноземній валюті - долларах США, а тому наводить в позові розрахунки зі сплати 3% за користування коштами в іноземній валюті - долларах США, що є помилковим твердженням з огляду на таке.
Так, відповідно до ст. 99 Конституції України Грошовою одиницею України є гривня.
Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Дослідженим судом договором позики, посвідченим розпискою боржника, встановлено, що кошти позики передавались відповідачу в грошовій одиниці України - гривні в сімі 5400, а тому відповідач погоджуючись з п. 1 вказаного договору під час його укладення шляхом підписання боргової розписки, де передбачено сплату щомісячно позикодавцю 3% від суми позики за користування нею розумів та усвідомлював, що розмір цих відсотків підлягає сплаті позикодавцю саме у гривнях, а не в долларах США про що відсутнє відповідне застереження у вказаному пункті договору, оскільки таке не відповідало б вимогам закону за викладених обставин справи.
Тому при обрахунку 3 % за користування коштами позики за основу слід брати прострочену суму за тілом позики, визначену у договорі, а не її еквівалент в іноземній валюті - долларах США.
Крім того, компенсаційну умову за знецінення коштів суми позики внаслідок її несвоєчасного повернення передбачено п. 2 вказаного договору, де відповідач взяв на себе зобов'язання сплати позикодавцю пеню в розмірі 5% від суми боргу за кожен місяць прострочення до порвного його повернення.
Період нарахування процентів від суми позики - є період дії договору позики в межах строку, протягом якого позичальник може правомірно не сплачувати кредитору борг (що відбувається у разі повернення боргу періодичними платежами), оскільки на період після закінчення цього строку позика не надавалась. Такі висновки щодо періоду стягнення процентів Велика Палата Верховного Суду зробила у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 та у постанові від 31 жовтня 2018 року у справі № 14-318цс18.
Отже, з підстав викладеного належними будуть наступні розрахунки 3% за користування коштами позики:
5400 грн. (сума основного боргу за позикою) * 3% =162 (сума відсотків за один місяць) *8 (кількість місяців за період дії договру позики з 15.04.2024 по 15.12.2024) = 1296 грн. (борг зі сплати 3% за користування коштами позики).
Розрахунок 5% пені від тіла основного богу за позикою:
5400 грн. (тіло основного боргу)*5%= 270 грн. (сума відсотків пені за один місяць) *4 (кількість місяців прострочення за період з 16.12.2024 по день пред'явлення позову - 15.04.2025) = 1080 грн. (борг за пенею згідно умов договору позики).
Отже, з відповідача на користь позивача стягненню підлягає сума основного боргу за позикою - 5400 грн., 1296 грн. (борг зі сплати 3% за користування коштами позики) та 1080 грн. (борг за пенею згідно умов договору позики), а всього стягненню підлягає 7 776 грн.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до правил передбачених ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 4-13, 81, 82, 89, 141, 264-265, 273, 274, 279 ЦПК України, ст.ст. 533, 1047- 1049 ЦК України, ст. 99 Конституції України, суд,-
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заборгованість за договором позики в сумі 7 776 грн. та 1017,58 грн. витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.
Суддя Маршал І. М.