11.06.2025 Справа №607/6755/25 Провадження №2/607/2637/2025
місто Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого судді Герчаківської О. Я.,
за участі секретаря судового засідання Баб'як Н. О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,
Комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради (далі - КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР) звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просило стягнути з відповідачів заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води (за період з 01 грудня 2020 року по 30 листопада 2021 року), за послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (за період з 01 грудня 2021 року по 01 березня 2025 року) в сумі 43 870,76 грн, а також 3 028,00 грн судового збору.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач покликається на те, що КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР здійснює забезпечення тепловою енергією житло за адресою: АДРЕСА_1 , яке займає ОСОБА_1 разом із сім'єю. Згідно з ст.ст. 67, 68, 162 Житлового кодексу УPCP та п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, відповідачі за надані позивачем послуги зобов'язані щомісячно вносити на його рахунок оплату за затвердженими у встановленому порядку тарифами. Однак передбачених зазначеними нормами обов'язків ОСОБА_1 та члени її сім'ї не виконують, внаслідок чого за період 01 грудня 2020 року по 01 березня 2025 року заборгували підприємству 43 870,76 грн.
Сальдо, що відображене у виписці з особового рахунку про заборгованість за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води в сумі 24 824,08 грн є заборгованістю за попередній період (залишок на 01 грудня 2020 року), яка не включена у суму заборгованості та не пред'являється до стягнення.
З 01 грудня 2021 року в м. Тернопіль, у відповідності до законодавства України вступили в дію нові договірні відносини між споживачами послуг з постачання теплової енергії та гарячої води та надавачем послуг КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР. На даний момент чинним є публічний договір приєднання, який діє з 01 грудня 2021 року та оприлюднений на сайті КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР.
Нарахування за послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, з постачання теплової енергії та гарячої води проводиться згідно тарифів, встановлених рішеннями виконавчого комітету Тернопільської міської ради: № 827 від 05 листопада 2018 року «Про встановлення тарифів на послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води»; № 1105 від 01 грудня 2021 року та № 1165 від 28 вересня 2023 року «Про встановлення тарифів на теплову енергію, послуги з постачання теплової енергії та гарячої води». Добровільно ліквідувати борг відповідачка і члени її сім'ї відмовляються, а тому сума боргу підлягає стягненню з них в примусовому порядку.
У зв'язку із запровадженням на території України карантину з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби, строки, визначені ст. 257 Цивільного кодексу України, подовжуються на строк дії такого карантину. Також у період дії воєнного стану в Україні, перебіг позовної давності, визначений цим кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Отже, позовні вимоги КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР заявлені в межах строку позовної давності.
Ухвалою судді від 04 квітня 2025 року прийнято до провадження цивільну справу № 607/6755/25 та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
У судове засідання представник позивача КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР Дишкант М. Р. не з'явилася, однак подала суду заяву, у якій просить здійснити розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує повністю.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, хоча про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, відзиву на позовну заяву не подали суду. Тому суд вважає за можливе провести розгляд справи у відсутності відповідачів на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
За вказаних обставин, з підстав, визначених ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Як вбачається із довідки про осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , від 05 лютого 2025 року, за вказаною адресою зареєстровані: з 29 січня 2000 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; з 16 лютого 1990 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з 04 квітня 2016 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Протягом 2018 - 2024 років були складені акти про запуск системи опалення в роботу в опалювальний період за адресою АДРЕСА_2 , зокрема 10 жовтня 2020 року, 20 жовтня 2021 року, 11 листопада 2022 року, 19 жовтня 2023 року, 23 жовтня 2024 року.
04 березня 2025 року позивачем КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» складено повідомлення № 589/17/58 за адресою: АДРЕСА_1 , про наявність станом на 01 лютого 2025 року заборгованості у розмірі 43 097,13 грн за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, та необхідність сплатити зазначену заборгованість протягом 15 днів.
Згідно виписки з особового рахунку про заборгованість за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , особовий рахунок НОМЕР_1 ) від 11 березня 2025 року, за період з 01 грудня 2020 року до 01 березня 2025 року виникла заборгованість у розмірі 43 870,76 грн.
Згідно довідки про сплату по особовому рахунку НОМЕР_1 , адреса АДРЕСА_1 , оплату споживача з банку без призначення платежу за період з 01 грудня 2020 року до 01 березня 2025 року в сумі 25 536,40 грн зараховано на погашення залишку, що існував на 01 грудня 2020 року.
Відтак, до виниклих між сторонам правовідносин підлягають застосуванню наступні норми матеріального права.
Згідно виписки з особового рахунку про заборгованість, яка описана судом вище, по всьому спірному періоду споживання відповідачами послуг позивача вбачається, що заборгованість виникла та накопичувалася за споживачами в період з 01 грудня 2020 року до 01 березня 2025 року включно. Відповідачі не здійснювали періодичної оплати за послуги з централізованого опалення, постачання теплової енергії у спірному періоді. З розміру боргу, зазначеного у виписці, слідує, що їх дії не були спрямовані на погашення заборгованості, що і зумовило звернення позивача з позовом до суду.
Суд встановив, що відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов'язаними з наданням послуг з централізованого опалення, теплової енергії та постачання гарячої води, та регулюються Цивільним кодексом України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Законом України «Про теплопостачання» та іншими нормативно-правовими актами України.
Стаття 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначає, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Так, учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг (ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»).
Відповідно до ст.ст. 7, 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», виконавець зобов'язаний, зокрема, забезпечувати своєчасність надання, безперервність і відповідну якість комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договорів про їх надання, у тому числі шляхом створення системи управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів, а споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Статтями 19, 25 Закону України «Про теплопостачання» встановлено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію. У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Згідно із ст. ст. 322, 360 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (ст. 317 ЦК України).
Згідно із ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Відповідно до ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором чи законом.
Власник квартири зобов'язаний нести витрати з її утримання, у тому числі оплачувати комунальні послуги, незалежно від того, проживає він у належній йому квартирі чи ні, якщо він в установленому порядку не відмовився від надання таких послуг (постанова Касаційного цивільного суду Верховного суду від 02 квітня 2020 року у справі № 757/29813/17-ц).
При цьому суд виходить з того, що квартира відповідачів знаходиться у багатоквартирному будинку і підключена до єдиної мережі централізованого опалення, безперервну роботу і обслуговування якої забезпечує позивач. Ці послуги у зазначений період надавалися і споживалися, з приводу неналежної якості послуг або їх відсутності відповідачі не зверталися. Факт отримання вказаних послуг відповідачами не спростований, докази того, що у квартирі відсутнє (відключене у встановленому порядку) централізоване опалення відсутні, за спожиті послуги відповідно до особового рахунку позивачем нараховувалась помісячна плата, однак відповідачі їх оплату в повному обсязі не здійснювали.
У відповідності зі статтею 67 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплову енергію, та інші послуги) береться, крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
У постанові судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України у справі № 6-2951 цс 15 від 20 квітня 2016 року, міститься правова позиція, в якій зазначено «що хоч у частині першій статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Подібний висновок міститься і у постанові Верховного Суду у справі № 210/5796/16-ц від 18 березня 2019 року, в якому встановлено, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність письмово оформленого договору з позивачем не позбавляє відповідача обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Згідно загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Так, судом встановлено, що позивач здійснює забезпечення помешкання відповідачів теплопостачанням, у тому числі надавав послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії в період з 01 грудня 2020 року по 01 березня 2025 року.
Відповідачі не вносили в повному обсязі оплату за спожиті послуги, що призвело до утворення заборгованості в розмірі 43 870,76 грн, про що свідчить виписка з особового рахунку про заборгованість ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень.
Жодних доказів на спростування викладених у позові обставин відповідачем суду не надано.
За таких обставин, суд доходить до висновку, що наявні порушення відповідачами прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в користь КПТМ «Тернопільміськтеплокомуненерго» ТМР заборгованості за надані послуги з централізованого опалення та послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в сумі 43 870,76 грн.
У зв'язку з задоволенням позову відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів в користь позивача необхідно стягнути 3 028,00 грн понесеного судового збору з кожного окремо, в рівній частині по 1 009,33 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 81, 263, 265, 268, 273, 280-283, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути солідарно із ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради заборгованість за послуги з централізованого опалення, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води в сумі 43 870 (сорок три тисячі вісімсот сімдесят),76 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради 1 009 (одну тисячу дев'ять),33 грн сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_2 в користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради 1 009 (одну тисячу дев'ять),33 грн сплаченого судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 в користь Комунального підприємства теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради 1 009 (одну тисячу дев'ять),33 грн сплаченого судового збору
Копію заочного рішення направити відповідачу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручену у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: комунальне підприємство теплових мереж «Тернопільміськтеплокомуненерго» Тернопільської міської ради, код ЄДРПОУ: 14034534, адреса місцезнаходження: вул. Франка, 16, м. Тернопіль, 46025.
Відповідач 1: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Відповідач 2: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 ;
Відповідач 3: ОСОБА_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .
Головуючий суддя О. Я. Герчаківська