19.06.2025 Справа №607/12409/25 Провадження №3/607/5009/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Тернопільській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, пенсіонера, жителя АДРЕСА_1 ,
за ч. 5 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №351369 від 04.06.2025 р., 04 червня2025 року о 18.00 год. громадянин ОСОБА_1 в м. Тернополі по вул. Текстильна, 1Б, керуючи транспортним засобом марки «Geely Emgrand», державний номерний знак НОМЕР_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не врахував дорожньої обстановки, не зменшив швидкість, щоб в разі потреби зупинитись, врезультаті чого спричинив створення аварійної обстановки, а саме примусив пішохода ОСОБА_2 різко змінити напрямок руху, чим порушив вимоги п.п. 2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України.
У судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив про відсутність у матеріалах справи доказів вчинення ним адміністративного правопорушення, у зв'язку з чим просив закрити провадження у справі. Також пояснив, що наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, він побачив жінку з двома дітьми, тому зменшив швидкість, однак остання відійшла від дороги, тому він почав рух, проте один з хлопчиків вирвався і почав перебігати дорогу, врезультаті він застосував екстрене гальмування, чим уникнув наїзду на пішохода.
Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності - ст. 245 КУпАП.
У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи - ст. 280 КУпАП.
Оцінюючи зібрані по справі докази в їх повній сукупності, оглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог п. 2.3 «б» ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Згідно п. 18.1 ПДР України водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.
Як встановлено в судовому засіданні, матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу на підтвердження порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, та відповідно вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, адже як вбачається із пояснень ОСОБА_1 , наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, він бачив пішоходів, тому зменшив швидкість, проте надалі на дорогу вибіг хлопчик, врезультаті чого він застосував екстрене гальмування. Вказане також підтвердила у письмових поясненнях матір ОСОБА_2 - ОСОБА_3 та повідомила, що її син перебігав дорогу на пішохідному переході.
Окрім того не може слугувати однозначним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення рапорт інспектора взводу 1 роти 4 батальйону УПП в Тернопільській області ДПП Мотрука О. від 04.06.2025 р., оскільки працівник поліції не був безпосереднім очевидцем подій, а прибув за вказаною адресою на виклик про дорожньо-транспортну пригоду.
Інших відомостей, пояснень, доказів, які б підтвердили винуватість ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення у матеріалах справи немає, в тому числі до матеріалів справи не долучено відеозапис 475784, про наявність якого зазначено у протоколі.
Таким чином складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за відсутності інших доказів на підтвердження його вини, не є достатнім для притягнення останнього до адміністративної відповідальності.
З врахуванням викладеного, всебічно, повно і об'єктивно з'ясувавши обставини справи, суд вважає, що матеріалами справи не підтверджено вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП. При цьому слід звернути увагу на те, що суд не вправі самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частиною третьою цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні і судом не здобуті належні докази, що підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, а тому провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності слід закрити в зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 121, 126, 245, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 122 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо