Справа № 455/1144/25
Провадження № 1-кс/455/209/2025
19 червня 2025 року м. Старий Самбір
Слідчий суддя Старосамбірського районного суду Львівської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Тернопіль, який зареєстрований: АДРЕСА_1 , з середньо-спеціальною освітою, одруженого, який фактично проживає АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною3 статті 332 КК України,
19.06.2025 старший слідчий СВ ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 , в рамках кримінального провадження № 12025141320000060 від 03.02.2025, звернулася до слідчого судді із зазначеним клопотанням, покликаючись на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Зазначає, що 18.06.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 3 статті 332 КК України.
Стверджує, що під час досудового розслідування щодо підозрюваного ОСОБА_4 було здобуто відомості про наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а самете, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 3 статті 332 КК України, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років; підозрюваний не має міцних соціальних зв'язків; незаконно впливати на потерпілого, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, чинити на них тиск; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме затягувати досудове розслідування ухиляючись від явки в органи досудового розслідування та суду, оскільки може бути відсутній по місцю проживання та виїхати закордон, бо він не підпадає під мобілізацію так як знятий з військовго обліку, а також обізнаний в місцях перетину державного кордону поза пунктом пропуску і може незаконно потрапити в країни ЄС; вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема злочини корисливого мотиву, у якому підозрюється ОСОБА_4 , а також враховуючи, той факт що останній не працевлаштований, не має постійного джерела доходів, що в сукупності може спонукати останнього до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема злочинів вказаної категорії.
Слідчий вважає, що з урахуванням викладених ризиків та особи підозрюваного, обставин вчинення та суспільної небезпеки кримінального правопорушення,у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_4 , враховуючи те, що на даний час проводяться слідчі та процесуальні дії, спрямовані на встановлення обставин вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тому, в разі не обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, останній може перешкоджати кримінальному провадженню, менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків.
З огляду на наведене, просить винести ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_4 терміном на 60 (шістдесят) днів з правом внесення застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 грн.
У судовому засіданні прокурор підтримав дане клопотання та просив таке задовольнити, з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання заперечував та просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, або зменшити суму застави до 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, посилаючись на те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, має міцні соціальні зв'язки, офіційно працевлаштований, визнає свою вину і активно сприяє розкриттю кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні щодо клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав думку захисника.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, копії матеріалів кримінального провадження, якими слідчий, прокурор обґрунтовують доводи клопотання, прихожу до наступних висновків.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно статті 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Згідно вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Відповідно до частини 1 статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частиною 1 статті 183 КПК України визначено, шо тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Рішення суду про застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою/продовження строку дії такого запобіжного заходу буде обґрунтованим не лише, якщо воно відповідає внутрішньому законодавству, але й постановлене з урахуванням положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, що узгоджується з вимогами частини 5 статті 9 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, суд враховує вимоги п.п.3 і 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинувачених від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Разом із цим, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права підозрюваного, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від слідчого судді більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Так, із витягу із кримінального провадження №12025141320000060, в рамках якого було подано клопотання, відомо, що 03.02.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, орган досудового розслідування по даному кримінальному провадженні - ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, слідчі, які здійснюють досудове розслідування, - ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , прокурори, які здійснюють процесуальне керівництво, - ОСОБА_3 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 .
Як вбачається із матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням по даному кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_4 , маючи умисел на організацію незаконного переправлення осіб через державний кордон України, усвідомлюючи, що в умовах дії на території України правового режиму «Воєнний стан», який введений Законом України №2102-IX від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 №57 «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» (далі - Правила перетинання державного кордону), військовозобов'язаним громадянам України віком від 18 до 60 років, виїзд за межі України заборонено, за невстановлених органом досудового розслідуванням обставин, організував протиправну діяльність, яка полягала у організації незаконного переправлення осіб через Державний кордон України, з корисливих мотивів, та вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.
Так, 09.06.2025 в обідню пору доби, ОСОБА_21 звернувся до ОСОБА_4 з метою отримання допомоги щодо виїду за межі території України. У свою чергу, ОСОБА_4 , знаючи, що в останнього відсутні законні підстави для виїзду за межі території України в умовах воєнного стану, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з корисливим мотивом, з метою власного збагачення, шляхом розроблення злочинного плану, вирішив організувати незаконне переправлення ОСОБА_21 через державний кордон України, за що отримати від останнього грошові кошти.
Реалізовуючи вказаний злочинний план, 17.06 2025 та 18.06.2025 ОСОБА_4 , в телефонних розмовах з ОСОБА_21 , з метою незаконного збагачення шляхом отримання грошових коштів за незаконне переправлення його через державний кордон України, повідомив ОСОБА_21 про можливий спосіб його незаконного перетину, який полягав у переправленні його через державний кордон України на підставі відповідних висновків ВЛК про тимчасову непридатність до проходження військової служби, які є підставою для виїзду за межі території України в умовах дії воєнного стану, а також повідомив, що вартість вказаних послуг становитиме 18 500 доларів США, на що ОСОБА_21 погодився.
В подальшому, 18.06.2025 близько 06.00 год. ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний план, попередньо домовившись із ОСОБА_21 , зустрітись на території автовокзалу «Львів», що в м.Львів, вул. Стрийська, 109, Львівської області, та реалізовуючи попередньо розроблений злочинний план, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_21 через державний кордон України, з метою отримання від нього грошових коштів від вказаної злочинної діяльності, запропонував останньому приблизно о 07.40 год. передати зазначену суму коштів водієві автобуса марки «Scania» реєстраційний номер НОМЕР_1 та запевнив ОСОБА_21 , що необхідні документи для перетину ним державного кордону України невдовзі будуть готові.
Також, ОСОБА_4 неодноразово запевняв ОСОБА_21 у виконанні взятих на себе зобов'язань, що полягали у забезпеченні перевезення його до обумовленого місця перетину державного кордону України та організації виготовлення необхідних документів для безперешкодного перетину державного кордону України, надавав поради щодо особливості проходження контрольних операцій при перевірці документів працівниками ДПС України.
В подальшому, після вилучення у водія ОСОБА_22 несправжних (імітаційній) засобів, які імітують автентичні грошові кошти, номіналом по 100 доларів США кожна, в загальній кількості 150 (сто пятдесять) штук - предмет неправомірної вигоди на загальну суму 15 000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 18.06.2025 становить 622 800 гривень (1 долар США становить 41,52 55 гривень), за незаконне переправлення через державний кордон України, ОСОБА_4 уникаючи зустрічі з ОСОБА_21 , з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховуючись від правоохоронних органів, поїхав в напрямку міжнародного пункту пропуску «Шегині-Медика», однак був затриманий працівниками поліції.
Таким чином, встановлено достатність доказів для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.
18.06.2025 органом досудового розслідування було повідомлено про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України.
Матеріали поданого клопотання свідчать про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема,протоколом допиту свідка ОСОБА_21 від 10.06.2025; протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_21 від 18.06.2025; протоколами проведення НСРД відносно ОСОБА_4 від 05.03.2025, 12.03.2025, 12.03.2025, 19.03.2025; протоколом виготовлення несправжніх (імітаційних) грошових засобів від 10.06.2025; протоколом огляду та ідентифікації грошових коштів 10.06.2025; протоколом огляду місця події від 18.06.2025 щодо вилучення імінітаціних грошових засобів в сумі 15 000 дол США від 18.06.2025; протоколом затримання в порядку статті 208 КПК України ОСОБА_4 від 18.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_22 від 18.06.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_23 від 18.06.2025; протоколом слідчого експерименту з підозрюваним ОСОБА_4 ; протоколом слідчого експерименту з свідком ОСОБА_23 ; іншими матеріалами зібраними під час досудового розслідування.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Наявні в матеріалах провадження докази є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою та відповідає стандарту переконання «обґрунтована підозра».
Відтак, на даний час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов'язує можливість перебування особи під одним із запобіжних заходів, передбачених статтею 176 КПК України.
Слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи їх в сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує відповідній особі, даними про особу підозрюваного, окрім того, оцінюючи ризики, якими прокурор та слідчий обґрунтовують клопотання, зауважує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які буду перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду.
При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу, або в майбутньому.
Отже, ризики, які дають достатньо підстави, слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.
Таким чином, враховуючи вищенаведене, беручи до уваги наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, що відноситься до категорії тяжкого злочину, також беручи до уваги фактичні обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, за якепередбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 9 років, а також беручи до уваги особу підозрюваного, слідчий суддя дійшов до висновку про доведення слідчим та прокурором обставин, які свідчать про існування ризиків можливості підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом спілкування з іншими особами, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також може вчиняти тиск на потерпілого та свідків кримінального правопорушення, з метою їх спонукання змінити свідчення, перебуваючи на волі може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі продовжити кримінальне правопорушення, у якому він підозрюється, може переховуватись від органів досудового розслідування, тому вважає необхідним застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який забезпечить дотримання підозрюваним процесуальних обов'язків під час досудового слідства та в суді та попередить вчинення ним дій, передбачених частиною 1 статті 177 КПК України.
Згідно статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_4 може бути застосований враховуючи тяжкість покарання за кримінальне правопорушення, в якому він підозрюється.
Також, в судовому засіданні не здобуто відомостей, які б безумовно свідчили про неможливість тримання ОСОБА_4 під вартою.
Будь-яких даних про відсутність чи зменшення вищевказаних ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, для застосування стосовно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Слідчий суддя вважає, що інші, більш м'які запобіжні заходи, зокрема й цілодобовий домашній арешт, не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного та є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим в судовому засіданні, передбаченим статтею 177 КПК України.
Згідно вимог частини 3 статті 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
З урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, слідчий суддя відповідно до вимог частини 3 статті 183 КПК України визначає підозрюваному заставу у межах, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України, у розмірі80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень.
При цьому, у разі внесення застави у розмірі визначеному в ухвалі, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені статтею 194 КПК України.
За викладених обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 176-178, 183, 186, 193, 194, 196-197, 309, 369-372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Старосамбірського відділу Самбірської окружної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 332 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, тобто з 18 червня 2025 року до 16 серпня 2025 року включно.
Визначити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу у розмірі80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 (двісті чорок дві тисячі двісті сорок) грн.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному в ухвалі, зобов'язати підозрюваного ОСОБА_4 : не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утриматися від будь-якого спілкування з особами, яких в рамках даного кримінального провадження допитано в процесуальному статусі свідків; прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду в залежності від стадії досудового розслідування; зобов'язати ОСОБА_4 здати до органів ДМСУ належні йому паспортні документи громадянина України для виїзду за кордон: серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 .
Роз'яснити, що згідно з положеннями частини 7 і частини 8 статті 182 КПК України, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.
Строк дії даної ухвали встановити до 16 серпня 2025 року включно.
Копію ухвали направити для відома начальнику Державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)».
Копію даної ухвали негайно після її оголошення вручити ОСОБА_4 .
Виконання даної ухвали доручити ВП №1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області ОСОБА_6 .
Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1