18.06.25
Справа №635/1520/25
Провадження № 3/635/1190/2025
18 червня 2025 року Суддя Харківського районного суду Харківської області Березовська І.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
14 лютого 2025 року о 10 годині 55 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в м. Південне Харківського району Харківської області, по вул. Бориса Тасуя, буд. 75, з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини роту, почервоніння шкіри обличчя та очей, тремтіння пальців рук). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу Drager Alcotest 6820 ARLJ0421 та в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, а саме: водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , та його захисник - адвокат Шльонських О.М. не з'явилися,про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.
18 червня 2025 року від захисника Шльонських О.М. надійшли письмові заперечення, в яких вона просила провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Як на підставу закриття провадження по справі захисник Шльонських О.М. посилалася на такі обставини:
- у матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній відеозапис, на якому зафіксовано момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 ;
- наданий працівниками поліції відеозапис не містить безперервної фіксації події;
- працівник поліції без законних підстав для зупинки транспортного засобу та наявних ознак алкогольного сп'яніння не мав права пропонувати водію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння;
- працівником поліції не було встановлено у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння;
- долучений до матеріалів справи відеозапис носить постановочний характер.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суддя приходить до таких висновків.
Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується дослідженими доказами в їх сукупності, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 246449 від 14 лютого 2025 року,складеного стосовно ОСОБА_1 , яким зафіксовано обставини вчиненого правопорушення та який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП як щодо змісту, так і щодо форми;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджується, що огляд водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 6820 ARLJ0421 не проводився, у зв'язку з відмовою водія;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яким підтверджується, що 14 лютого 2025 року о 10 годині 55 хвилин водій ОСОБА_1 направлявся поліцейськими до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, водій ОСОБА_1 від огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я відмовився;
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, на якому зафіксовано рух та момент зупинки транспортного засобу Ford Sierra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1
- відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції, яким підтверджується, що на вимогу поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Drager та в закладі охорони здоров'я водій ОСОБА_1 відмовився.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п. 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Сукупністю досліджених у справі доказів підтверджується, що водій ОСОБА_1 на вимогу поліцейського відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest та в закладі охорони здоров'я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня», чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.
Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження огляду у встановленому законом порядку з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції
Відтак, в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння.
Щодо доводів сторони захисту, то суддя зазначає наступне.
Посилання сторони захисту на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містить відеофіксації моменту зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 спростовується відеозаписом, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, на якому зафіксовано рух та момент зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 .
Твердження сторони захисту про відсутність підстав для зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 суд не приймає, оскільки підставою для зупинки транспортного засобу стало порушення останнім п. 15.9.й Правил дорожнього руху України, що підтверджується відеозаписом та постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4072132 від 14 лютого 2025 року.
Щодо доводів захисника про те, що наданий відеозапис не містить безперервної фіксації події, то суддя зазначає наступне.
Суддя переглянув відеозапис, долучений до проколу про адміністративне правопорушення, та встановив, що зафіксовані на ньому обставини стосуються вчиненого правопорушення, що надає можливість повно та об'єктивно дослідити їх, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейського та особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Відеозапис, що долучений до матеріалів провадження, узгоджується з іншими доказами по справі, які у своїй сукупності повністю доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення.
Твердження сторони захисту про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння суддя не приймає до уваги, оскільки підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735 (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, поліцейським викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суддя зауважує, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Суддя зважає на те, що відповідно до п.2.5 ПДР проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія, при цьому жоден із нормативних документів не дає водієві права оспорювати таку вимогу поліцейського.
Щодо інших доводів сторони захисту,то вони жодним чином не впливають на обставини вчинення адміністративного правопорушення, кваліфікацію дій ОСОБА_1 та не спростовують факту вчинення ним цього адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.
Санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував посвідчення водія серії НОМЕР_2 від 10 червня 2008 року, що підтверджується довідкою інспектора СРПП ВП № 3 Харківського РУП № 1 ГУНП в Харківській області І. Дудко.
Відтак,суд вважає необхідним та достатнім для виховання ОСОБА_1 та запобігання вчиненню притягуваним нових правопорушень накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 130 ч.1, 248, 251,252, 268, 280, 283 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківська область/Харківобл./21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Харківський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня винесення такої постанови.
Повний текст постанови складений та підписаний 01 травня 2025 року.
Суддя І.В.Березовська